справа №761/38365/25 Головуючий у І інстанції - ОСОБА_1
апеляційне провадження №11-сс/824/7807/2025 Доповідач у ІІ інстанції - ОСОБА_2
22 жовтня 2025 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
Головуючий суддя: ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_5
прокурора: ОСОБА_6
представника: ОСОБА_7
розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу представника ОСОБА_7 в інтересах власника майна ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 24 вересня 2025 року щодо арешту майна у кримінальному провадженні №72025001420000026 від 03 березня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною п'ятою статті 191 КК України, -
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 24 вересня 2025 року клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про арешт майна - задоволено.
Накладено арешт на майно, вилучене в ході проведення 09 вересня 2025 року обшуку за місцем проживання ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:
- технічні умови авіаційного комплексу «Kolyada K4» ТУ 30.3-44689618-001:2024 на 24 арк.;
- технічні умови безпілотного авіаційного комплексу «АРЕСА А1» ТУ 30.3-45587337-011:2024 на 31 арк.;
- технічні умови безпілотного авіаційного комплексу «АРЕСА А1» ТУ 30.3-45587337-011:2024 на 32 арк.;
- акт випробовування виробу безпілотного авіаційного комплексу «Kolyada K4» ТУ 30.3-44689618-001:2024 на 4 арк.;
- опис документів, що подаються заявником для проведення державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань «Державне реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» із додатками на 4 арк.;
- супровідний лист на начальника Головного управління бойових ударних систем ГШ ЗСУ ОСОБА_9 на 10 арк.;
- лист-відгук до ТОВ «Євро Таннелс» на 30 арк.;
- бланк (проект) програми і методики предявницьких та приймально-здавальних випробувань безпілотного авіаційного комплексу «MAGURA UA» на 18 арк.;
- проект протоколів ЗЗУ ТОВ «Євро Таннелс» з додатками (бланками) на 7 арк.;
- резюме на ОСОБА_10 на 5 арк (щодо відповідальної особи за господарську частину ТОВ «Євро Таннелс»;
- ноутбук «LAPTOP-QBODL 4 FV», чорного кольору;
- мобільний телефон марки «SAMSUNG Galaxy S23 Ultra, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , в якому наявна сім-картка із номером НОМЕР_3 ;
- моноблок DESKTOP-9RFBEKH, код продукту: 00331-10000-00001-АА696.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою представник ОСОБА_7 в інтересах власника майна ОСОБА_8 подав до суду апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволені клопотання прокурора про арешт тимчасово вилученого майна.
Уважає, що ухвала слідчого судді є необґрунтованою, невмотивованою та такою, що постановлена всупереч відсутності достатніх підстав для задоволення клопотання органу прокуратури.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що прокурором у клопотанні не було наведено, що тимчасово вилучене майно, яке було вилучено в ході проведення обшуку у житлі ОСОБА_8 , містить хоча б одну з ознак речового доказу, визначеного кримінальним процесуальним законом, зокрема, що вилучене майно могло бути знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди, могло бути об'єктом кримінально протиправних дій, набутим кримінально протиправним шляхом тощо.
Вказує, що вилучене майно не мало жодних ознак речового доказу у даному кримінальному провадженні, а його власник (володілець) не мав жодного відношення до обставин кримінального провадження, а відтак, тимчасово вилучене майно за жодних обставин не може бути визнане речовим доказом у цьому кримінальному провадженні.
На переконання скаржника, прокурором не було доведено зв'язку вилученого майна з інкримінованим правопорушенням, а клопотання про арешт майна є абсолютно формальним та не містило жодного обґрунтування, яким чином технічна документація на безпілотні авіаційні комплекси «Kolyada», «АРЕСА А1», резюме сторонньої особи чи особисті електронні пристрої ОСОБА_8 пов'язані з розслідуванням кримінального правопорушення, передбаченого частиною п'ятою статті 191 КК України, щодо взаємовідносин між ТОВ «Євро Таннелс» та DEEP MATTERS Z.O.O., ДЗ «Держспецзвязок» та ДП «Агенція оборонних закупівель».
Зазначає, що вилучені документи не стосуються предмету доказування у цьому провадженні, в ухвалі про дозвіл на обшук чітко визначено перелік документів, які підлягають відшуканню, і стосуються вони господарських відносин між конкретними юридичними особами, натомість вилучена технічна документація на різні типи БПЛА, акти випробувань, проекти та резюме не мають жодного відношення до зазначених в ухвалі підприємств та обставин справи, що робить їх вилучення безпідставним.
Наголошує, що за текстом ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 22 серпня 2025 року у справі №761/34957/25 зазначено, що дозвіл на проведення обшуку надається з метою відшукання і вилучення, у тому числі, «системних блоків комп'ютерів, моноблоків, ноутбуків, комп'ютерної техніки, на яких готувалася указана вище документація, магнітних носіїв інформації, флеш накопичувачів, мобільних терміналів, засобів зв'язку, якщо на них міститься інформація про взаємовідносини між вищевказаними підприємствами», однак жодним чином не конкретизуються індивідуальні характеристики таких мобільних терміналів, що свідчить про те, що вилучений мобільний телефон марки «SAMSUNG Galaxy S23 Ultra, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 станом на момент накладення арешту оскаржуваною ухвалою перебував у статусі тимчасово вилученого майна, оскільки вищезгаданою ухвалою не надавався дозвіл на вилучення конкретно цього мобільного пристрою.
Зауважує, що під час проведення обшуку ним (або іншою особою) було добровільно надано повний доступ до пристроїв та паролі до всіх систем, що виключає застосування останньої підстави, прямо передбаченої частиною третьою статті 170 КПК України.
Уважає, що оскільки жодна із законодавчо встановлених підстав для накладення арешту на комп'ютерну техніку не існувала на момент її вилучення та не існує наразі, дії детективів БЕБ України щодо вилучення гаджетів є протиправними.
Вказує, що старший детектив БЕБ України не мав права призначати експертизу від 10 вересня 2025 року, оскільки як на момент її призначення, так і на момент постановлення оскаржуваної ухвали майно перебувало у статусі «тимчасово вилученого» та не було арештоване судом; воно не мало статусу речового доказу; його правовий статус був тимчасовим, що дозволяло слідчому лише забезпечувати його належне зберігання, а не використання у процесуальних діях.
Посилається на те, що в оскаржуваній ухвалі не було враховано, що клопотання про накладення арешту не містить жодного слова про наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України, а саме, що існують обґрунтовані підтверджені доказами обставини, що вказують на підстави вважати про можливість приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження тимчасово вилученого майна.
Звертає увагу суду на те, що наведені обставини підтверджують, що вилучені телефон та ноутбук ОСОБА_8 є його особистим майно, використовувалися ним для виконання своїх безпосередніх посадових та професійних обов'язків, оскільки виконання завдань оператора наземних засобів керування БПЛА вимагає постійного доступу до спеціалізованого програмного забезпечення, засобів зв'язку та обробки даних, які містяться та використовуються саме на цих пристроях.
Накладення арешту на особистий телефон та ноутбук ОСОБА_8 , що тягне за собою заборону користування ними, щонайменше, унеможливлює виконання ОСОБА_8 своїх посадових обов'язків, що призвело до надмірного неспівмірного обмеження його права на працю та професійну діяльність.
Зауважує, що враховуючи той факт, що у даному випадку тимчасове вилучення майна було здійснене 09 вересня 2025 року під час його обшуку на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 22 серпня 2025 року у справі №761/34957/25, що закінчився об 11 год. 33 хв., то з урахуванням положень частини п'ятої статті 171 КПК України, клопотання про арешт тимчасово вилученого майна повинно було подаватися слідчим протягом 48 годин після його вилучення, тобто не пізніше 11 вересня 2025 року об 11 год. 33 хв., проте у наявному у ОСОБА_8 клопотанні про арешт майна не міститься жодних поміток, які б засвідчували прийняття такого клопотання у встановлений частиною п'ятою статті 171 КПК України строк, тобто до 11 год. 33 хв. 11 вересня 2025 року.
Також зазначає, що розгляд клопотання про арешт майна відбувся аж через 13 днів з моменту його надходження до Шевченківського районного суду м. Києва, то всупереч приписам частини першої статті 172 КПК України, що істотно порушує права ОСОБА_11 на володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення представника ОСОБА_7 в інтересах власника майна ОСОБА_8 , який вимоги апеляційної скарги підтримав та просив скаргу задовольнити, думку прокурора ОСОБА_6 , який проти задоволення апеляційної скарги заперечував та просив оскаржувану ухвалу залишити без змін, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як убачається з наданих суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження, Головним підрозділом детективів Бюро економічної безпеки України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №72025001420000026 від 03 березня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною п'ятою статті 191 КК України.
09 вересня 2025 року детективом Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 22 серпня 2025 року у справі №761/34957/25 проведено обшук житлового приміщення, в якому проживає колишній комерційний директор та фактичний власник ТОВ «ЄВРО ТАННЕЛС» ОСОБА_8 , яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в результаті якого відшукано та вилучено наступне майно:
- технічні умови авіаційного комплексу «Kolyada K4» ТУ 30.3-44689618-001:2024 на 24 арк.;
- технічні умови безпілотного авіаційного комплексу «АРЕСА А1» ТУ 30.3-45587337-011:2024 на 31 арк.;
- технічні умови безпілотного авіаційного комплексу «АРЕСА А1» ТУ 30.3-45587337-011:2024 на 32 арк.;
- акт випробовування виробу безпілотного авіаційного комплексу «Kolyada K4» ТУ 30.3-44689618-001:2024 на 4 арк.;
- опис документів, що подаються заявником для проведення державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань «Державне реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» із додатками на 4 арк.;
- супровідний лист на начальника Головного управління бойових ударних систем ГШ ЗСУ ОСОБА_9 на 10 арк.;
- лист-відгук до ТОВ «Євро Таннелс» на 30 арк.;
- бланк (проект) програми і методики предявницьких та приймально-здавальних випробувань безпілотного авіаційного комплексу «MAGURA UA» на 18 арк.;
- проект протоколів ЗЗУ ТОВ «Євро Таннелс» з додатками (бланками) на 7 арк.;
- резюме на ОСОБА_10 на 5 арк (щодо відповідальної особи за господарську частину ТОВ «Євро Таннелс»;
- ноутбук «LAPTOP-QBODL 4 FV», чорного кольору;
- мобільний телефон марки «SAMSUNG Galaxy S23 Ultra, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , в якому наявна сім-картка із номером НОМЕР_3 ;
- моноблок DESKTOP-9RFBEKH, код продукту: 00331-10000-00001-АА696.
Постановою детектива від 10 вересня 2025 року вилучені в ході обшуку речі та документи визнано речовими доказами та приєднано до матеріалів кримінального провадження.
10 вересня 2025 року постановою старшого детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_12 призначено комп'ютерно-технічну експертизу.
11 вересня 2025 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні №72025001420000026 від 03 березня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною п'ятою статті 191 КК України.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 24 вересня 2025 року клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про арешт майна - задоволено.
Накладено арешт на майно, вилучене в ході проведення 09 вересня 2025 року обшуку за місцем проживання ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:
- технічні умови авіаційного комплексу «Kolyada K4» ТУ 30.3-44689618-001:2024 на 24 арк.;
- технічні умови безпілотного авіаційного комплексу «АРЕСА А1» ТУ 30.3-45587337-011:2024 на 31 арк.;
- технічні умови безпілотного авіаційного комплексу «АРЕСА А1» ТУ 30.3-45587337-011:2024 на 32 арк.;
- акт випробовування виробу безпілотного авіаційного комплексу «Kolyada K4» ТУ 30.3-44689618-001:2024 на 4 арк.;
- опис документів, що подаються заявником для проведення державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань «Державне реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» із додатками на 4 арк.;
- супровідний лист на начальника Головного управління бойових ударних систем ГШ ЗСУ ОСОБА_9 на 10 арк.;
- лист-відгук до ТОВ «Євро Таннелс» на 30 арк.;
- бланк (проект) програми і методики предявницьких та приймально-здавальних випробувань безпілотного авіаційного комплексу «MAGURA UA» на 18 арк.;
- проект протоколів ЗЗУ ТОВ «Євро Таннелс» з додатками (бланками) на 7 арк.;
- резюме на ОСОБА_10 на 5 арк (щодо відповідальної особи за господарську частину ТОВ «Євро Таннелс»;
- ноутбук «LAPTOP-QBODL 4 FV», чорного кольору;
- мобільний телефон марки «SAMSUNG Galaxy S23 Ultra, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , в якому наявна сім-картка із номером НОМЕР_3 ;
- моноблок DESKTOP-9RFBEKH, код продукту: 00331-10000-00001-АА696.
З таким висновком слідчого судді суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на наступне.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно статей 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Відповідно до частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно частини другої статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до частини п'ятої статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Згідно частини третьої статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
За змістом частини десятої статті 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Як установлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог статей 131-132, 170-173 КПК України, задовольнив клопотання прокурора про накладення арешту на майно, а саме: технічні умови авіаційного комплексу «Kolyada K4» ТУ 30.3-44689618-001:2024 на 24 арк.; технічні умови безпілотного авіаційного комплексу «АРЕСА А1» ТУ 30.3-45587337-011:2024 на 31 арк.; технічні умови безпілотного авіаційного комплексу «АРЕСА А1» ТУ 30.3-45587337-011:2024 на 32 арк.; акт випробовування виробу безпілотного авіаційного комплексу «Kolyada K4» ТУ 30.3-44689618-001:2024 на 4 арк.; опис документів, що подаються заявником для проведення державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань «Державне реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» із додатками на 4 арк.; супровідний лист на начальника Головного управління бойових ударних систем ГШ ЗСУ ОСОБА_9 на 10 арк.; лист-відгук до ТОВ «Євро Таннелс» на 30 арк.; бланк (проект) програми і методики предявницьких та приймально-здавальних випробувань безпілотного авіаційного комплексу «MAGURA UA» на 18 арк.; проект протоколів ЗЗУ ТОВ «Євро Таннелс» з додатками (бланками) на 7 арк.; резюме на ОСОБА_10 на 5 арк (щодо відповідальної особи за господарську частину ТОВ «Євро Таннелс»; ноутбук «LAPTOP-QBODL 4 FV», чорного кольору; мобільний телефон марки «SAMSUNG Galaxy S23 Ultra, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , в якому наявна сім-картка із номером НОМЕР_3 ; моноблок DESKTOP-9RFBEKH, код продукту: 00331-10000-00001-АА696, вилучене під час проведення обшуку 09 вересня 2025 року на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 22 серпня 2025 року №761/34957/25 житлового приміщення, в якому проживає колишній комерційний директор та фактичний власник ТОВ «ЄВРО ТАННЕЛС» ОСОБА_8 , яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , з тих підстав, що інформація на вилучених речах та документах може мати доказове значення в даному кримінальному провадженні, а також містити відомості, які можуть бути використані, як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а отже відповідає критеріям, передбаченим статтею 98 КПК України. Окрім того, слідчим суддею врахована необхідність проведення експертного дослідження.
Дослідивши матеріали поданого клопотання про накладення арешту на майно колегія вважає, що прокурором у клопотанні наведено вагомі доводи, які свідчать, що вказане у клопотанні майно має відношення до кримінального провадження та може бути використано як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, та для ефективного розслідування орган досудового розслідування має потребу у збереженні вказаного майна до встановлення фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення.
Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
З огляду на наведене та враховуючи, що слідчим суддею першої інстанції ретельно перевірено майно, на яке слідчий просив накласти арешт і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів уважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на вищезазначене майно, оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що незастосування арешту на вилучене майно може призвести до його пошкодження, псування, знищення чи відчуження.
Таким чином, колегія суддів уважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог статей 132, 170-173 КПК України, наклав арешт на вищезазначене майно, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Доводи скаржника про те, що прокурором у клопотанні не було наведено, що тимчасово вилучене майно, яке було вилучено в ході проведення обшуку у житлі ОСОБА_8 , містить хоча б одну з ознак речового доказу, визначеного кримінальним процесуальним законом, зокрема, що вилучене майно могло бути знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди, могло бути об'єктом кримінально протиправних дій, набутим кримінально протиправним шляхом тощо; вилучене майно не мало жодних ознак речового доказу у даному кримінальному провадженні та за жодних обставин не може бути визнане речовим доказом у цьому кримінальному провадженні; прокурором не було доведено зв'язку вилученого майна з інкримінованим правопорушенням, а клопотання про арешт майна є абсолютно формальним та не містило жодного обґрунтування, яким чином технічна документація на безпілотні авіаційні комплекси «Kolyada», «АРЕСА А1», резюме сторонньої особи чи особисті електронні пристрої ОСОБА_8 пов'язані з розслідуванням кримінального правопорушення, передбаченого частиною п'ятою статті 191 КК України, щодо взаємовідносин між ТОВ «Євро Таннелс» та DEEP MATTERS Z.O.O., ДЗ «Держспецзвязок» та ДП «Агенція оборонних закупівель»; вилучені документи не стосуються предмету доказування у цьому провадженні, в ухвалі про дозвіл на обшук чітко визначено перелік документів, які підлягають відшуканню, і стосуються вони господарських відносин між конкретними юридичними особами, натомість вилучена технічна документація на різні типи БПЛА, акти випробувань, проекти та резюме не мають жодного відношення до зазначених в ухвалі підприємств та обставин справи, що робить їх вилучення безпідставним; клопотання про накладення арешту не містить жодного слова про наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України, а саме, що існують обґрунтовані підтверджені доказами обставини, що вказують на підстави вважати про можливість приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження тимчасово вилученого майна, є необґрунтованими, оскільки встановлені прокурором фактичні обставини кримінального правопорушення у даному кримінальному провадженні містять сукупність підстав та розумних підозр уважати, що на даному етапі досудового розслідування є підстави для обґрунтованого висновку, що інформація на вилучених речах та документах може мати доказове значення в даному кримінальному провадженні, а також містити відомості, які можуть бути використані, як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а отже відповідає критеріям, передбаченим статтею 98 КПК України. Окрім того, слідчим суддею врахована необхідність проведення експертного дослідження.
При цьому, вказані речі та документи визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №72025001420000026 від 03 березня 2025 року, про що була винесена відповідна постанова.
Як убачається з положень частини сьомої статті 236 КПК України, вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення володільця майна, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися ним до вирішення судом питання про арешт майна або його повернення, або ж його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час затримання особи, обшуку, огляду.
Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:
1) є засобами чи знаряддям вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;
2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;
3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом;
4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Разом з тим, заборонено вилучення (виїмка) матеріальних носіїв інформації, пов'язаних із веденням Центральним депозитарієм цінних паперів та депозитарними установами системи депозитарного обліку цінних паперів, облікової системи часток і внесенням змін до них.
Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.
Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об'єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту. Слідчий чи прокурор може зробити та вилучити копію інформації, що міститься на вищезазначених носіях, або ж якщо вилучає носії інформації - на вимогу володільця має лишити йому копію відповідної інформації.
Таким чином, зважаючи на те, що необхідність в арешті майна виникла з тих підстав, що інформація на вилучених речах та документах може мати доказове значення в даному кримінальному провадженні, а також містити відомості, які можуть бути використані, як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а отже відповідає критеріям, передбаченим статтею 98 КПК України, що згідно статті 173 КПК України дає підстави для його арешту як речового доказу з метою збереження та досягнення дієвості цього провадження, а також у зв'язку з необхідністю проведення експертного дослідження, при цьому постановою слідчого від 10 вересня 2025 року вказані у клопотанні речі та документи визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №72025001420000026 від 03 березня 2025 року, необґрунтованими є посилання скаржника на те, що під час проведення обшуку ним (або іншою особою) було добровільно надано повний доступ до пристроїв та паролі до всіх систем, що виключає застосування останньої підстави, прямо передбаченої частиною третьою статті 170 КПК України; оскільки жодна із законодавчо встановлених підстав для накладення арешту на комп'ютерну техніку не існувала на момент її вилучення та не існує наразі, дії детективів БЕБ України щодо вилучення гаджетів є протиправними.
З урахуванням наведеного, не зазначення детальних відомостей щодо мобільного телефону марки «SAMSUNG Galaxy S23 Ultra, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 у переліку, щодо якого прямо було надано дозвіл на обшук в ухвалі слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 22 серпня 2025 року №761/34957/25 про дозвіл на проведення обшуку, не є перешкодою для тимчасового вилучення такого майна та звернення у подальшому з клопотанням про арешт такого майна з дотриманням вимог частини п'ятої статті171 КПК України, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними.
Доводи скаржника про те, що власник (володілець) вилученого під час обшуку майна не мав жодного відношення до обставин кримінального провадження, не є підставою для скасування ухвали слідчого судді, оскільки з огляду на положення КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Аргументи апелянта про те, що вилучені телефон та ноутбук ОСОБА_8 є його особистим майно, використовувалися ним для виконання своїх безпосередніх посадових та професійних обов'язків, оскільки виконання завдань оператора наземних засобів керування БПЛА вимагає постійного доступу до спеціалізованого програмного забезпечення, засобів зв'язку та обробки даних, які містяться та використовуються саме на цих пристроях, а накладення арешту на особистий телефон та ноутбук ОСОБА_8 , що тягне за собою заборону користування ними, щонайменше, унеможливлює виконання ОСОБА_8 своїх посадових обов'язків, що призвело до надмірного неспівмірного обмеження його права на працю та професійну діяльність, не є достатньою підставою для скасування ухвали слідчого судді, оскільки арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження та матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів.
Посилання представника власника майна на те, що старший детектив БЕБ України не мав права призначати експертизу від 10 вересня 2025 року, оскільки як на момент її призначення, так і на момент постановлення оскаржуваної ухвали майно перебувало у статусі «тимчасово вилученого» та не було арештоване судом; воно не мало статусу речового доказу; його правовий статус був тимчасовим, що дозволяло слідчому лише забезпечувати його належне зберігання, а не використання у процесуальних діях, не є самостійною підставою для скасування оскаржуваної ухвали та відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Доводи скаржника на те, що враховуючи той факт, що у даному випадку тимчасове вилучення майна було здійснене 09 вересня 2025 року під час його обшуку на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 22 серпня 2025 року у справі №761/34957/25, що закінчився об 11 год. 33 хв., то з урахуванням положень частини п'ятої статті 171 КПК України, клопотання про арешт тимчасово вилученого майна повинно було подаватися слідчим протягом 48 годин після його вилучення, тобто не пізніше 11 вересня 2025 року об 11 год. 33 хв., проте у наявному у ОСОБА_8 клопотанні про арешт майна не міститься жодних поміток, які б засвідчували прийняття такого клопотання у встановлений частиною п'ятою статті 171 КПК України строк, тобто до 11 год. 33 хв. 11 вересня 2025 року не заслуговують на увагу з огляду на наступне.
Відповідно до частини п'ятої статті 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Як установлено матеріалами справи, 09 вересня 2025 року на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 22 серпня 2025 року у справі №761/34957/25 проведено обшук житлового приміщення, в якому проживає колишній комерційний директор та фактичний власник ТОВ «ЄВРО ТАННЕЛС» ОСОБА_8 , яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в результаті якого відшукано та вилучено зазначене у клопотанні прокурора майно.
Матеріалами судової справи встановлено, що з клопотанням про арешт майна прокурор першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 звернувся 11 вересня 2025 року, що підтверджується, зокрема, дорученням від 10 вересня 2025 року №08/1-1547-25 та протоколом передачі справи раніше визначеному судді від 11 вересня 2025 року.
Таким чином, зважаючи на викладене, строк на звернення прокурора до суду з клопотанням про накладення арешту на майно не пропущено.
Крім того, на переконання колегії суддів, недотримання органом досудового розслідування визначеного частиною п'ятою статті 171 КПК України строку звернення до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, саме по собі не може бути безумовною підставою для відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Аргументи апелянта про те, що розгляд клопотання про арешт майна відбувся аж через 13 днів з моменту його надходження до Шевченківського районного суду м. Києва, то всупереч приписам частини першої статті 172 КПК України, що істотно порушує права ОСОБА_11 на володіння, користування та розпорядження своїм майном, самі по собі не можуть бути безумовною підставою для скасування оскаржуваної ухвали та відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Крім того, права власника майна відновлені під час апеляційного розгляду.
Незастосування в даному випадку заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до знищення доказів у провадженні і таким чином позбавить реалізацію мети досудового розслідування та дотримання завдання арешту майна, передбаченого частиною першою статті 170 КПК України.
Сукупність долучених до клопотання прокурора матеріалів та викладені у клопотанні обставини на даному етапі досудового розслідування є достатніми для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.
Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, колегією суддів не встановлено.
Інші зазначені в апеляційній скарзі доводи не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді.
Колегією судів не встановлено порушень слідчим суддею положень статей 170, 172-173 КПК України.
Ухвала слідчого судді відповідає вимогам частини п'ятої статті 173, статті 372 КПК України та містить у собі підстави та мотиви прийнятого рішення.
Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, колегією не встановлено.
З урахуванням викладеного, колегія суддів уважає, що слідчим суддею рішення прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись статтями 170, 171, 173, 376, 407, 418, 422 КПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_7 в інтересах власника майна ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 24 вересня 2025 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4