справа №757/37212/25-к Головуючий у І інстанції - ОСОБА_1
апеляційне провадження №11-сс/824/7797/2025 Доповідач у ІІ інстанції - ОСОБА_2
22 жовтня 2025 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
Головуючий суддя: ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_5
представника: ОСОБА_6
розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 в інтересах власника майна ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07 серпня 2025 року щодо арешту майна у кримінальному провадженні№12024000000002190 від 28 жовтня 2024 року за підозрою ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України, -
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07 серпня 2025 року клопотання прокурора другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_10 про накладення арешту - задоволено.
Накладено арешт на майно, яке було вилучено 18 березня 2025 року в ході проведення обшуку кабінету НОМЕР_2, за адресою: вул. Хрещатик, буд. 24, м. Київ, в рамках кримінального провадження №12024000000002190 від 28 жовтня 2024 року, а саме на грошові кошти в сумі 3 300 доларів США, належні ОСОБА_7 .
Не погоджуючись з указаною ухвалою представник ОСОБА_6 в інтересах власника майна ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту відмовити у повному обсязі.
Уважає, що оскаржувана ухвала слідчого судді є незаконною, необґрунтованою та невмотивованою, оскільки не відповідає вимогам статті 370 КПК України, викладені в ухвалі висновки очевидно не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, а також ухвала постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що грошові кошти ОСОБА_7 у сумі 3 300 доларів США не відповідають жодному критерію, визначеному статтею 98 КПК України, оскільки вони не були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, не містять жодних відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, не є об'єктом кримінально-протиправних дій та не набуті кримінально-протиправним шляхом.
Зазначає, що ОСОБА_7 на момент проведення обшуку займала посаду заступника начальника в.о. начальника відділу з питань мобілізаційної роботи Міністерства аграрної політики та продовольства України і отримувала офіційно підтверджену та відповідну чинним нормам оплати праці державних службовців заробітну плату, а декларація доходів ОСОБА_7 за 2023 та 2024 роки підтверджує законність походження вилучених у неї коштів та вказує на прозорість та відкритість фінансової діяльності посадової особи.
Вказує, що вилучені у сумці ОСОБА_7 під час обшуку 3 300 доларів США являлись її грошовими активами, які отримані останньою в якості подарунка від її батька - ОСОБА_11 у 2023 році у національній валюті, що підтверджується декларацією за 2023 рік, та такий подарунок ОСОБА_7 впродовж 2024 року періодично обмінювала на іноземну валюту (долари США). При цьому, законність наявності таких грошових коштів у батька ОСОБА_7 - ОСОБА_11 підтверджується довідкою про його доходи за 2023 рік.
Факт наявності у власності ОСОБА_7 грошових активів у розмірі 3 300 доларів США підтверджується її декларацією за 2024 рік.
Зауважує, що вилучені у ОСОБА_7 грошові кошти при розслідуванні статті 368 КПК України не можуть відповідати заявленим критеріям речового доказу, оскільки при такій кваліфікації вони могли б становити виключно предмет неправомірної вигоди, у той же час серійні номери купюр грошових коштів в іноземній валюті під час складання протоколу обшуку не зазначалися, у тому числі в «Додатку №2 до протоколу обшуку», в описі вилучених речей та документів, які вилучались під час обшуку, навіть не вказано про вилучення грошових коштів ОСОБА_7 , що додатково свідчить про відсутність потреби в їх ідентифікації та подальшого утримання, а як наслідок і відсутність їх значення для встановлення обставин розслідуваного провадження.
Окрім того, вказує, що заздалегідь ідентифіковані грошові кошти, які ОСОБА_12 передавав ОСОБА_13 , ще 18 березня 2025 року виявлені і вилучені правоохоронцями у відділенні банку «ПУМБ» та в пункті обміну валют «ФК «А-Фінанс», а відтак очевидно, що вилучені у сумці ОСОБА_7 грошові кошти не становлять предмет розслідуваної неправомірної вигоди, що нівелює необхідність їх арешту.
Посилається на те, що у кримінальному провадженні за частиною третьою статті 368 КК України з метою забезпечення конфіскації майна може бути арештовано виключно майно підозрюваної особи, тоді як ОСОБА_7 у даному провадженні такою не являється.
Звертає увагу суду на те, що версія слідства щодо поширення на грошові кошти ОСОБА_7 (подаровані їй батьком) правового режиму спільної сумісної власності у зв'язку з тим, що вона на момент вилучення вказаних коштів декілька місяців мешкала з ОСОБА_9 в одній квартирі, є хибною та суперечить положенням цивільного законодавства.
Також зазначає, що при постановленні оскаржуваної ухвали допущено істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, оскільки розгляд клопотання про накладення арешту на майно (яке з 18 березня 2025 року перебуває у розпорядженні сторони обвинувачення), всупереч вимог частини першої статті 172 КПК України, здійснювався без участі власника чи його представника, що з огляду на положення пункту 3 частини першої статті 409, частини першої статті 412 КПК України, є підставою для скасування такого судового рішення судом апеляційної інстанції.
Вказує, що прокурором повторно ініційовано клопотання про накладення арешту на грошові кошти, що належать ОСОБА_7 , однак вказана обставина залишилась поза увагою слідчого судді.
Прокурор у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином, з клопотанням про відкладення судового засідання не звертався.
З урахуванням положень частини першої статті 172, частини четвертої статті 405 КПК України, колегія суддів уважає за можливе проводити апеляційний розгляд у відсутності прокурора.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення адвоката ОСОБА_6 в інтересах власника майна ОСОБА_7 , яка підтримала подану апеляційну скаргу, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається з наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024000000002190 від 28 жовтня 2024 року за підозрою ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_9 наказом від 30 жовтня 2024 року №235-к Міністерства аграрної політики та продовольства України, призначений на посаду головного спеціаліста відділу регулювання земельних відносин Управління регулювання земельних відносин та деокупованих територій Міністерства аграрної політики та продовольства України.
Наказом від 21 лютого 2025 року №1270 (Про утворення робочої групи з розгляду звернень, що надходять від підприємств, установ та організацій агропромислового комплексу з метою визначення їх критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період) Міністерства аграрної політики та продовольства України, ОСОБА_9 включений до складу робочої групи з розгляду звернень, що надходять від підприємств, установ та організацій агропромислового комплексу з метою визначення їх критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.
Відповідно до положень статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 22 Закону України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року №1700-VII особам, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб.
Відповідно до Закону України «Про державну службу»:
- державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо: забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно-правових актів; - здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства; - управління державними фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням; - управління персоналом державних органів; - реалізації інших повноважень державного органу визначених законодавством;
- державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов?язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби;
- державна служба здійснюється з дотриманням таких принципів: - верховенства права - забезпечення пріоритету прав і свобод людини і громадянина відповідно до Конституції України, що визначають зміст та спрямованість діяльності державного службовця під час виконання завдань і функцій держави; - законності - обов'язок державного службовця діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; - професіоналізму - компетентне, об'єктивне і неупереджене виконання посадових обов'язків, постійне підвищення державним службовцем рівня своєї професійної компетентності, вільне володіння державною мовою і, за потреби, регіональною мовою або мовою національних меншин, визначеною відповідно до закону; - доброчесності - спрямованість дій державного службовця на захист публічних інтересів та відмова державного службовця від превалювання приватного інтересу під час здійснення наданих йому повноважень; - ефективності - раціональне і результативне використання ресурсів для досягнення цілей державної політики;
- державний службовець зобов'язаний: - дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; - дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; - забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; - сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов'язки та умови контракту про проходження державної служби (у разі укладення); - додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; - державні службовці виконують також інші обов'язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах, та контракті про проходження державної служби (у разі укладення);
- особа, призначена на посаду державної служби вперше, публічно складає Присягу державного службовця такого змісту: - «Усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права, свободи і законні інтереси людини і громадянина, честь держави, з гідністю нести високе звання державного службовця та сумлінно виконувати свої обов'язки».
Згідно частини третьої статті 18 КК України службовими особами є особи, які постійно, за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого пов'язані самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.
Згідно пункту 1 Примітки до статті 364 КК України службовими особами у статтях 364, 368, 368-5, 369 цього Кодексу є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, установи, організації, судом або законом.
Таким чином, ОСОБА_9 будучи головним спеціалістом відділу регулювання земельних відносин Управління регулювання земельних відносин та деокупованих територій Міністерства аграрної політики та продовольства України, обіймаючи посаду категорії «В», маючи 9 (дев'ятий) ранг державного службовця, є службовою особою із здійсненням функцій представників влади.
Постановою від 27 січня 2023 року №76 Кабінету Міністрів України, «Деякі питання реалізації положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час» визначені, Критерії та порядок, за якими здійснюється визначення підприємств, установ та організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період.
Наказом від 10 грудня 2024 року №4282 Міністерства аграрної політики та продовольства України «Про затвердження Критеріїв з визначення підприємств, установ та організацій, які мають важливе значення для національної економіки в галузі сільського господарства в особливий період, визначені критерії для визначення підприємств аграрного сектору, які мають важливе значення для національної економіки в особливий період», затверджені Критерії з визначення підприємств, установ та організацій, які мають важливе значення для національної економіки в галузі сільського господарства в особливий період.
Відповідно до наказу, визначення підприємств, установ та організацій (далі - підприємство), які мають важливе значення для національної економіки в галузі сільського господарства в особливий період, здійснюється за такими критеріями:
1) здійснює оброблення угідь сільськогосподарського призначення на площі не менше 500 гектарів для провадження сільськогосподарської діяльності, що підтверджується відомостями, передбаченими підпунктом 3 пункту 2 Переліку відомостей Державного аграрного реєстру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 червня 2021 року № 573, або здійснює оброблення угідь багаторічних насаджень на площі не менше 50 гектарів для виробництва продукції плодових, які знаходяться на балансі підприємства, що підтверджується формою державного статистичного спостереження № 29-сг (річна) «Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду», затвердженої наказом Державної служби статистики України від 04 квітня 2024 року № 91, з квитанцією про прийняття системою електронної звітності органів державної статистики, або є економічно активним з обсягом річного доходу (чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)) не менше 20 млн. грн, що підтверджується завіреною копією річної фінансової звітності, яка складається із балансу та звіту про фінансові результати за попередній звітний рік, або сума сплаченого податку на доходи фізичних осіб за попередній звітний квартал становить не менше 324 тис. грн, що підтверджується відповідною довідкою контролюючого органу, в якому на обліку перебуває підприємство.
2) Підприємство:
провадить діяльність з виробництва, переробки та збуту (експорту) сільськогосподарської продукції, основним видом діяльності (станом на 01 лютого 2025 року) згідно кодів класифікації видів економічної діяльності (КВЕД) Національного класифікатора України класифікації видів економічної діяльності ДК 009:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11 жовтня 2010 року № 457 (далі - КВЕД-2010), є один з таких КВЕД:
01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур;
01.12 Вирощування рису;
01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів;
01.14 Вирощування цукрової тростини;
01.16 Вирощування прядивних культур;
01.19 Вирощування інших однорічних і дворічних культур;
01.21 Вирощування винограду;
01.24 Вирощування зерняткових і кісточкових фруктів;
01.25 Вирощування ягід, горіхів, інших фруктів;
01.26 Вирощування олійних плодів;
01.28 Вирощування пряних, ароматичних і лікарських культур;
01.29 Вирощування інших багаторічних культур;
01.30 Відтворення рослин;
01.41 Розведення великої рогатої худоби молочних порід;
01.42 Розведення іншої великої рогатої худоби та буйволів;
01.43 Розведення коней та інших тварин родини конячих;
01.45 Розведення овець і кіз;
01.46 Розведення свиней;
01.47 Розведення свійської птиці;
01.49 Розведення інших тварин;
01.50 Змішане сільське господарство;
01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві;
01.62 Допоміжна діяльність у тваринництві;
01.63 Післяурожайна діяльність;
01.64 Оброблення насіння для відтворення;
46.11 Діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами;
46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин;
є виробником та/або постачальником засобів захисту рослин (пестицидів), насіння та/або садивного матеріалу, ветеринарних препаратів, добрив, сільськогосподарської техніки, устатковання, обладнання і запасних частин до них, основним видом діяльності (станом на 01 лютого 2025 року) згідно КВЕД-2010, є один з таких КВЕД:
20.15 Виробництво добрив і азотних сполук;
20.20 Виробництво пестицидів та іншої агрохімічної продукції;
21.20 Виробництво фармацевтичних препаратів і матеріалів (щодо ветеринарних препаратів);
28.30 Виробництво машин і устатковання для сільського та лісового господарства;
46.14 Діяльність посередників у торгівлі машинами, промисловим устаткованням, суднами та літаками;
46.61 Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткованням;
46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами;
77.31 Надання в оренду сільськогосподарських машин і устатковання;
забезпечує виробничо-технологічні процеси з приймання, очищення, сушіння, зберігання, переробки зерна, олійних та зернобобових культур, продуктів їх доробки, основним видом діяльності (станом на 01 лютого 2025 року) згідно КВЕД-2010, є один з таких КВЕД:
10.91 Виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах;
52.10 Складське господарство (обов'язкова приналежність до сфери агропромислового виробництва);
здійснює виробництво та реалізацію харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів, основним видом діяльності (станом на 01 лютого 2025 року) згідно КВЕД-2010, є один з таких КВЕД:
10.11 Виробництво м'яса;
10.12 Виробництво м'яса свійської птиці;
10.13 Виробництво м'ясних продуктів;
10.41 Виробництво олії та тваринних жирів;
10.42 Виробництво маргарину і подібних харчових жирів;
10.51 Перероблення молока, виробництво масла та сиру;
10.52 Виробництво морозива;
10.61 Виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості;
10.62 Виробництво крохмалів і крохмальних продуктів;
10.71 Виробництво хліба та хлібобулочних виробів; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання;
10.72 Виробництво сухарів і сухого печива; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок тривалого зберігання;
10.73 Виробництво макаронних виробів і подібних борошняних виробів;
10.81 Виробництво цукру;
10.82 Виробництво какао, шоколаду та цукрових кондитерських виробів;
10.83 Виробництво чаю та кави;
10.84 Виробництво прянощів і приправ;
10.85 Виробництво готової їжі та страв;
10.86 Виробництво дитячого харчування та дієтичних харчових продуктів;
10.89 Виробництво інших харчових продуктів, не віднесених до інших угрупувань;
10.20 Перероблення та консервування риби, ракоподібних і молюсків;
10.31 Перероблення та консервування картоплі;
10.32 Виробництво фруктових і овочевих соків;
10.39 Інші види перероблення та консервування фруктів і овочів.
11.01 Дистиляція, ректифікація та змішування алкогольних напоїв;
11.02 Виробництво виноградних вин;
11.03 Виробництво сидру та інших плодово-ягідних вин;
11.04 Виробництво інших недистильованих напоїв із зброджуваних продуктів;
11.05 Виробництво пива;
11.06 Виробництво солоду;
11.07 Виробництво безалкогольних напоїв; виробництво мінеральних вод та інших вод, розлитих у пляшки;
12.00 Виробництво тютюнових виробів;
28.93 Виробництво машин і устатковання для виготовлення харчових продуктів і напоїв, перероблення тютюну;
провадить рибогосподарську діяльність основним видом діяльності (станом на 01 лютого 2025 року) згідно КВЕД-2010, є один з таких КВЕД:
03.11. Морське рибальство;
03.12 Прісноводне рибальство;
03.21 Морське рибництво (аквакультура);
03.22 Прісноводне рибництво (аквакультура);
здійснює науково-технічну діяльність щодо створення умов для підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва і рівня продовольчої безпеки України, основним видом діяльності (станом на 01 лютого 2025 року) згідно КВЕД-2010, є такий КВЕД:
71.20 Технічні випробування та дослідження;
72.11 Дослідження й експериментальні розробки у сфері біотехнологій;
72.19 Дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук;
72.20 Дослідження й експериментальні розробки у сфері суспільних і гуманітарних наук;
84.13 Регулювання та сприяння ефективному веденню економічної діяльності;
здійснює діяльність з надання часткових гарантій за кредитними зобов'язаннями суб'єктів малого і середнього підприємництва, що провадять діяльність у галузі сільського господарства, основ-ним видом діяльності (станом на 01 лютого 2025 року) згідно КВЕД-2010, є такий КВЕД:
64.99 Надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення), н.в.і.у.
3) Підприємство перебуває у сфері управління Мінагрополітики або управління корпоративними правами держави у статутному капіталі якого здійснює Мінагрополітики.
4) 100 % акцій (часток) у статутному капіталі якого належать державі, що утворилося шляхом перетворення державного підприємства та проводить діяльність з передачі в суборенду земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності на земельних торгах, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, сформованим у порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», та довідкою про діяльність за підписом керівника підприємства, у якій вказується кількість проведених земельних торгів з передачі в суборенду земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, кількість укладених договорів суборенди землі та загальну площу земельних ділянок, а також суму отриманої суборендної плати.
Підставою для прийняття рішення про визначення підприємства, яке має важливе значення в галузі сільського господарства національної економіки в особливий період, є відповідність двом критеріям, зазначеним у пункті 1 цих Критеріїв із обов'язковим поданням Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, форма якого затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року №4, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30 січня 2015 року за №111/26556 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 02 березня 2023 року №113), за останній звітний період, із підтвердженням контролюючого органу про прийняття цього Податкового розрахунку.
Так, ОСОБА_9 з 31 жовтня 2024 року, перебуваючи на посаді головного спеціаліста відділу регулювання земельних відносин Управління регулювання земельних відносин та деокупованих територій та з 21 лютого 2025 року у складі робочої групи з розгляду звернень, що надходять від підприємств, установ та організацій агропромислового комплексу з метою визначення їх критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, Міністерства аграрної політики та продовольства України (далі Мінагрополітики), за своїми функціональними обов'язками здійснює перевірку та розгляд на відповідність з питань визначення підприємств, установ, організацій критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, та встановлення Мінагрополітики відповідності таким критеріям, та виданням окремого наказу.
Досудовим розслідуванням установлено, що 29 січня 2025 року підприємством ТОВ «МПЛ АГРО», (код ЄДРПОУ 41822457), юридична адреса: вул. Центральна, буд. 1к, с. Вороньків Бориспільського району Київської області, до Міністерства аграрної політики та продовольства України, через електронну систему Державного аграрного реєстру, направлено заявку № U235-242826 від 29 січня 2025 року, щодо визначення підприємства, критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, та перебувала на розгляді відповідної комісії Мінагрополітики, до якої входить ОСОБА_9 , яку в подальшому 21 лютого 2025 року з формальних підстав відхиллено.
Далі, 21 лютого 2025 року підприємством ТОВ «МПЛ АГРО» направлено повторну заявку №U235-280649 через електронну систему Державного аграрного реєстру до Мінагрополітики, щодо надання статусу критично важливого для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, та яка перебувала на розгляді відповідної комісії Мінагрополітики, до якої входить ОСОБА_9 після чого у останнього будучі обізнаним, про те що підприємство ТОВ «МПЛ АГРО», направило для розгляду повторну заявку, у невстановленому досудовим розслідуванням місці та часі, але не пізніше 04 березня 2025 року виник намір на отримання неправомірної вигоди для себе від підприємства ТОВ «МПЛ АГРО», за вчинення ним дій як службовою особою.
У зв'язку з цим, в цей же день, 04 березня 2025 приблизно об 12:00 годині, ОСОБА_9 , будучи обізнаним із способами та методами документування злочинів, у тому числі корупційних, викриття винних осіб під час одержання неправомірної вигоди, з метою забезпечення відведення від себе загрози бути викритим і затриманим під час одержання неправомірної вигоди, для реалізації здійснення своєї протиправної діяльності, залучив в якості пособника до вчинення вказаного злочину свого знайомого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є працівником ТОВ «МПЛ АГРО», якому довів свій намір одержання неправомірної вигоди в сумі 2 000 доларів США (відповідно до курсу Національного банку України станом на 04 березня 2025 року складає 83 182,2 грн) від керівництва ТОВ «МПЛ АГРО» та ґрунтовно поінформував про обставини запланованого ним кримінального правопорушення, визначивши обов'язки та ролі спільної участі кожного з них, на що ОСОБА_8 надав свою добровільну згоду.
Далі, реалізуючи єдиний злочинний намір, відповідно до відведеної ролі пособника, ОСОБА_8 05 березня 2025 року об 13:52 годині, зателефонував заступнику директора ТОВ «МПЛ АГРО» ОСОБА_12 та повідомив, що для отримання підприємством ТОВ «МПЛ АГРО» щодо надання статусу критично важливого для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, необхідно передати йому, а він в свою чергу працівникам міністерства Мінагрополітики, грошової винагороди в сумі 2 000 доларів США (відповідно до курсу Національного банку України станом на 05 березня 2025 року складає 83 156,4 грн), для позитивного та безперешкодного розгляду поданої заявки, видання відповідного наказу Мінагрополітики.
У подальшому, 12 березня 2025 року приблизно о 15:06 годин на виконання розробленого ОСОБА_9 плану, ОСОБА_8 , діючи спільно та узгоджено із ОСОБА_9 , реалізуючи спільний злочинний умисел, спрямований на одержання від заступника директора ТОВ «МПЛ АГРО» ОСОБА_12 неправомірної вигоди у сумі 2 000 доларів США (відповідно до курсу Національного банку України станом на 12 березня 2025 року складає 82 824,8 грн), призначив зустріч ОСОБА_12 в закладі швидкого харчування «KFC», розташованого за адресою: проспект Миколи Бажана, 40, м. Києва, де ОСОБА_8 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, додержуючись попередньо розробленого плану, отримав від ОСОБА_12 першу частину неправомірної вигоди в сумі 1 000 доларів США (відповідно до курсу Національного банку України станом на 04 березня 2025 року складає 41 412,4 гривень) для позитивного та безперешкодного розгляду поданої повторної заявки №U235-280649 підприємства ТОВ «МПЛ АГРО» щодо надання статусу критично важливого для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.
Після чого, в цей же день біля 16:15 годин, ОСОБА_8 , відповідно до відведеної ролі пособника, прибув до Майдану Незалежності біля Головпоштамт м. Києва, за адресою: вул. Хрещатик, буд. 22, де зустрівся із ОСОБА_9 . Після чого, з метою не викриття своєї протиправної діяльності ОСОБА_8 прослідував до відділення № 33 банку АТ «ПУМБ в м. Києві» розташованого за адресою: вул. Хрещатик/вул. Прорізна 28/2, де здійснив обмін отриманих грошових коштів від ОСОБА_12 в сумі 1 000 доларів США (відповідно до курсу Національного банку України станом на 04 березня 2025 року складає 41 412,4 грн) відповідно до квитанції 41 300 гривень, які в подальшому на перетині вулиць Прорізної та Бориса Грінченка м. Києва, ОСОБА_9 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, додержуючись попередньо розробленого плану, за вчинення ним дій як службовою особою, для позитивного та безперешкодного розгляду поданої повторної заявки №U235-280649 підприємства ТОВ «МПЛ АГРО» щодо надання статусу критично важливого для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, та отримав від ОСОБА_8 неправомірну вигоду в сумі 1 000 (відповідно до курсу Національного банку України станом на 04 березня 2025 року складає 41 412,4 гривень) в еквіваленті відповідно до квитанції банку АТ «ПУМБ» 41 300 грн.
У подальшому, 17 березня 2025 року о 14:42 годині на виконання розробленого ОСОБА_9 плану, ОСОБА_8 , діючи спільно та узгоджено із ОСОБА_9 , реалізуючи спільний злочинний умисел, спрямований на одержання від заступника директора ТОВ «МПЛ АГРО» ОСОБА_12 неправомірної вигоди в сумі 2 000 доларів США, на виконання домовленості, ОСОБА_8 на мобільний телефон ОСОБА_12 надіслав фотографію монітора комп'ютера, на якому зображено фрагмент наказу з реєстраційним номером №1471 від 17 березня 2025 року та перелік підприємств, внесених до нього, серед якого зазначено підприємство ТОВ «МПЛ АГРО» щодо надання статусу критично важливого для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, тим самим підтвердивши виконання ОСОБА_9 та ОСОБА_8 за отриману неправомірну вигоду домовленості про безперешкодне надання статусу критично важливого для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, товариству ТОВ «МПЛ АГРО», та призначив зустріч для отримання другої частини неправомірної вигоди в сумі 1 000 доларів США, на 18 березня 2025 року об 12:00 годині.
Надалі, 18 березня 2025 року приблизно о 12:00 годині на виконання розробленого ОСОБА_9 плану, ОСОБА_8 , діючи спільно та узгоджено із ОСОБА_9 , реалізуючи спільний злочинний умисел, спрямований на одержання від заступника директора ТОВ «МПЛ АГРО» ОСОБА_12 неправомірної вигоди в сумі 2 000 доларів США (відповідно до курсу Національного банку України станом на 18 березня 2025 року складає 82 879 грн), зустрівся з ОСОБА_12 в закладі швидкого харчування «KFC», розташованого за адресою: проспект Миколи Бажана, 40, м. Києва, де ОСОБА_8 на виконання домовленостей зателефонував на мобільний телефон ОСОБА_9 , який підтвердив, що підприємству ТОВ «МПЛ АГРО» надано статус критично важливого для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, про що винесено наказ з реєстраційним номером №1471 від 17 березня 2025 року Мінагрополітики, тим самим підтвердивши виконання ОСОБА_9 та ОСОБА_8 за отриману неправомірну вигоду домовленості про безперешкодне надання статусу критично важливого для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, товариству ТОВ «МПЛ АГРО», після чого ОСОБА_8 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, додержуючись попередньо розробленого плану, діючі спільно з ОСОБА_9 отримав від ОСОБА_12 другу частину неправомірної вигоди в сумі 1 000 доларів США (відповідно до курсу Національного банку України станом на 18 березня 2025 року складає 41 439,5 грн), які в подальшому обміняв в обмінному пункті валют ТОВ «ФК «А-ФІНАНС», розташованого в м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 2/6, в торговому центрі «Аеромол».
18 березня 2025 року ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до пункту 2 частини першої статті 208 КПК України, були затримані.
19 березня 2025 року повідомлено про підозру ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за вчинення ними кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України.
Крім цього, встановлено що в кабінеті НОМЕР_2 здійснює свою діяльність ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянка України, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , яка займає посаду заступника начальника відділу з питань мобілізаційної роботи Мінагрополітики.
Крім того, обмін інформацією та створення передумов до здійснення протиправної діяльності здійснюється під час особистих зустрічей за місцем роботи в приміщенні Мінагрополітики за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 24, кабінет № НОМЕР_2.
18 березня 2025 року з метою недопущення знищення речей, предметів та документів, які мають значення для кримінального провадження, відповідно до вимог частини третьої статті 233 КПК України, до постановлення ухвали слідчого судді, прийнято рішення про проведення обшуку службового кабінету НОМЕР_2, що знаходиться в адміністративній будівлі Мінагрополітики, за адресою: вул. Хрещатик, буд. 24, м. Київ.
Під час проведення обшуку службового кабінету НОМЕР_2, що знаходиться в адміністративній будівлі Мінагрополітики, за адресою: вул. Хрещатик, буд. 24, м. Київ, який у своїй службовій діяльності використовує ОСОБА_9 та ОСОБА_7 , вилучено в сумці, належній ОСОБА_7 , грошові кошти в сумі 3 300 доларів США, які поміщено до сейф пакету №PSP1288033.
Зазначені речі визнані речовими доказами в кримінальному провадженні.
07 серпня 2025 року до Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_10 про накладення арешту на майно, яке було вилучено 18 березня 2025 року в ході проведення обшуку кабінету НОМЕР_2, за адресою: вул. Хрещатик, буд. 24, м. Київ, в рамках кримінального провадження №12024000000002190 від 28 жовтня 2024 року за підозрою ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07 серпня 2025 року клопотання прокурора другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_10 про накладення арешту - задоволено.
Накладено арешт на майно, яке було вилучено 18 березня 2025 року в ході проведення обшуку кабінету НОМЕР_2, за адресою: вул. Хрещатик, буд. 24, м. Київ, в рамках кримінального провадження №12024000000002190 від 28 жовтня 2024 року, а саме на грошові кошти в сумі 3 300 доларів США, належні ОСОБА_7 .
Постановляючи ухвалу про задоволення клопотання про арешт майна, слідчий суддя виходив з того, що вилучені речі мають доказове значення у даному кримінальному провадженні, оскільки будуть використані в подальшому для доказу фактів та обставин, що встановлюються під час досудового розслідування, а також факту можливої причетності ОСОБА_7 до неправомірної діяльності ОСОБА_9 , наявні дані про достатність доказів, що вказують на наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України, про належність майна, на яке прокурор просить накласти арешт, з метою забезпечення збереження речових доказів та конфіскації майна, як виду покарання.
З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується, виходячи з наступного.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно статей 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
У своїх висновках Європейський Суд з прав людини неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення пункту 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а пункт 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах, «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).
Згідно пункту 7 частини другої статті 131 КПК України арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.
У відповідності до частини третьої статті 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора, може бути виконано завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
З матеріалів судового провадження вбачається, що прокурором під час звернення з вищевказаним клопотанням та слідчим суддею під час його розгляду не в повній мірі дотримані вимоги вищевказаних норм КПК України та Конвенції про захист прав та основоположних свобод.
Відповідно до частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно частини другої статті 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до вимог частини третьої статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи при наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
За змістом частини п'ятої статті 170 КПК України арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Положеннями частини першої статті 59 КК України передбачено, що конфіскація майна - це покарання, що полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, є власністю засудженого, якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються.
Відповідно до частини десятої статті 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Згідно положень частини одинадцятої статті 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
За змістом статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Чинним Кримінальним процесуальним кодексом України передбачено, що арешт на майно з метою збереження речових доказів можливий, коли існує сукупність розумних підстав і підозр вважати, що таке майно є доказом злочину.
На переконання колегії суддів, слідчий суддя, у порушення вимог пунктів 1, 2 частини другої статті 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт вказаного у клопотанні майна, належним чином не перевірив мету та правову підставу для такого арешту, обмежившись лише переліком норм кримінального процесуального закону, які регулюють порядок накладення арешту на майно з підстав збереження речових доказів та конфіскації майна як виду покарання.
Не зважаючи на те, що органом досудового розслідування визнано речовими доказами зазначені грошові кошти у кримінальному провадженні №12024000000002190 від 28 жовтня 2024 року, прокурором у клопотанні не доведено та слідчим суддею не перевірено походження майна, його відповідність критеріям речових доказів згідно вимог статті 98 КПК України, відношення до кримінального провадження, а також як у клопотанні прокурора, так і в ухвалі слідчого судді не доведено таку мету арешту грошових коштів, як збереження речових доказів та конфіскації майна як виду покарання.
Як клопотання, так і постанова про визнання грошових коштів у сумі 3 300 доларів США, які належать ОСОБА_7 , речовими доказами, містять лише опис встановлених органом досудового розслідування обставин можливого вчинення кримінальних правопорушень, без належного обґрунтування, за яким із критеріїв частини першої статті 98 КПК України, такі грошові кошти визнано речовими доказами.
Не містить такого обґрунтування і ухвала слідчого судді.
Надані суду матеріали, з урахуванням відомостей, які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні, не містять даних, які б давали розумні підстави вважати, що грошові кошти у сумі 3 300 доларів США, які належать ОСОБА_7 , можуть бути знаряддям вчинення кримінальних правопорушень, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, є об'єктом кримінально протиправних дій, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані ОСОБА_7 внаслідок вчинення кримінальних правопорушень.
Дані про причетність ОСОБА_7 до кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України, за яким здійснюється досудове розслідування, до Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні №12024000000002190 від 28 жовтня 2024 року не внесено.
Однак вказані обставини залишились поза увагою слідчого судді при розгляді клопотання.
Вказане свідчить про те, що слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі, у порушення вимог пунктів 5, 6 частини другої статті 173 КПК України, не оцінив розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та наслідки арешту майна для власника.
За таких обставин, звертаючись з клопотанням про накладення арешту на грошові кошти у сумі 3 300 доларів США, які належать ОСОБА_7 , прокурором не доведено необхідність такого арешту, оскільки не підтверджено належними доказами, що накладення арешту на вказане майно, за викладених у клопотанні обставин, виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи власника майна і при вказаних обставинах не порушує справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження, що у свою чергу нівелює накладення арешту на таке майно з метою забезпечення збереження речових доказів.
З урахуванням вищевикладеного у сукупності, на думку колегії суддів, слідчим суддею при постановленні оскаржуваної ухвали не перевірено вказані обставини, які свідчать про відсутність правових підстав для накладення арешту на вказане майно з метою збереження речових доказів та конфіскації майна як виду покарання, на які посилається орган досудового розслідування.
На думку колегії суддів, орган досудового розслідування у розумінні вимог статті 132 КПК України не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні, а слідчий суддя у відповідності до статті 94 КПК України, належним чином не оцінив ці докази з точки зору їх достатності та взаємозв'язку для прийняття рішення.
Наведене дає колегії суддів підстави вважати, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження у виді обмеження права власності ОСОБА_7 здійснено у порушення вимог закону, а отже втручання у право на мирне володіння майном зазначеної фізичної особи здійснено без законних на те підстав.
Враховуючи вищевикладене у сукупності, колегія суддів доходить висновку про обґрунтованість доводів апеляційної скарги, у зв'язку з чим ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на майно.
Керуючись статтями 170, 171, 173, 376, 407, 418, 422 КПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 в інтересах власника майна ОСОБА_7 - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07 серпня 2025 року - скасувати та постановити нову ухвалу.
У задоволенні клопотання прокурора другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_10 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12024000000002190 від 28 жовтня 2024 року за підозрою ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4