Справа № 761/18125/25 Слідчий суддя ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/3962/2025 Доповідач в суді ІІ інстанції ОСОБА_2
(вступна та резолютивна частина)
22 жовтня 2025 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
та секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 06 травня 2025 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України у кримінальному провадженні №52017000000000752 від 03.11.2017,
керуючись ч. 2 ст. 376 КПК України,
постановила:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 06 травня 2025 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали буде оголошений учасникам судового провадження 30 жовтня 2025 року о 12 год. 55 хв.
Головуючий суддя ________________ ОСОБА_8
Судді:
ОСОБА_9
Справа № 761/18125/25 Слідчий суддя ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/3962/2025 Доповідач в суді ІІ інстанції ОСОБА_2
22 жовтня 2025 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
та секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 06 травня 2025 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України у кримінальному провадженні №52017000000000752 від 03.11.2017,
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 06 травня 2025 року задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС 1 відділу 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України капітана юстиції ОСОБА_10 , погоджене прокурором другого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_11 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Обрано відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, захисник ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Обґрунтовує доводи апеляційної скарги тим, що ОСОБА_7 не набув статусу підозрюваного, оскільки сторона обвинувачення не вручила йому повідомлення про підозру в порядку, передбаченому КПК України.
Крім того, апелянт вказує, що підстави для оголошення у розшук ОСОБА_7 є надуманими, оскільки останній не переховується від органу досудового розслідування та суду, а проживає в Швейцарії з травня 2021 року, тобто до повідомлення його про підозру.
Апелянт наголошує на тому, що ОСОБА_7 не отримував жодних документів від сторони обвинувачення в порядку міжнародної правової допомоги.
Апелянт зазначає, що ОСОБА_7 бере участь у кримінальному провадженні, зокрема, бере участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, проявляє зацікавленість та бажання співпрацювати зі стороною обвинувачення, ініціює проведення слідчих та процесуальних дій, що свідчить про недоведеність наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
Апелянт вважає, що слідчий суддя постановив ухвалу на підставі недопустимих доказів, чим істотно порушив ч.2 ст.86, ч.1 ст. 94 КПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_7 (в режимі ВКЗ) та його захисника - адвоката ОСОБА_6 , які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, думку прокурора ОСОБА_12 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
Як вбачається із матеріалів судового провадження, слідчими 1 відділу 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52017000000000752, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.11.2017 року.
У вказаному кримінальному провадженні 23.07.2024 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України, тобто в пособництві до набуття, володіння та використання коштів, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, вчиненому організованою групою та в особливо великому розмірі.
Відповідно до інформування 5 управління ГУ «І» ДЗНД СБ України підозрюваний ОСОБА_7 переховується від органів досудового розслідування та на теперішній час постійне його місцезнаходження не відоме.
Постановою слідчого від 19.09.2024 року підозрюваного ОСОБА_7 оголошено у державний та міжнародний розшук, а здійснення розшуку підозрюваного доручено співробітникам 5 управління ГУ «І» ДЗНД СБ України.
Повідомлення про підозру ОСОБА_7 опубліковано в газеті Кабінету Міністрів України «Урядовий кур'єр» (публікація від 23.07.2024 року, номер видання 148 (7808), а також на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Старший слідчий в ОВС 1 відділу 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України капітан юстиції ОСОБА_10 , за погодженням з прокурором другого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_11 , звернувся до суду з клопотанням про обрання ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
06.05.2025 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва обрано відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України.
Слідчий суддя виходив з того, що слідчим доведено, що матеріали провадження містять достатні дані, які підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України. При цьому, була вислухана думка прокурора, підозрюваного та його захисника, з'ясовані обставини, які мають значення для вирішення питання про обрання запобіжного заходу в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України.
Колегія суддів погоджується з такими висновками слідчого судді, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як на підставах та у порядку, встановлених законом.
Згідно п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, застосування запобіжного заходу є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.
Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 193 КПК України, розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.
Відповідно до частини шостої статті 193 КПК України, слідчий суддя може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного за наявності підстав, передбачених ст. 177 КПК України, та за наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, що свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Положеннями ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97 ВР (далі - Конвенція) визначено, що нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Відповідно до п. «с» ч.1 ст. 5 Конвенції, законними є арешт або затримання особи, здійснені з метою допровадження особи до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Розглядаючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 слідчий суддя встановив обставини того, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України, та жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Враховуючи вищезазначені загальні підходи до обґрунтованості підозри, а також встановлені згідно з матеріалами судового провадження факти, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про те, що у справі наявна достатня кількість даних, які можуть переконати об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_7 своїми діями, про які йдеться у повідомленні про підозру, вчинив кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України.
Крім того, слідчим суддею обґрунтовано визнано доведеними вказані у клопотанні слідчого ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Зокрема, врахувавши наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, його тяжкість та суворість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватості, дані про особу підозрюваного, слідчий суддя дійшов правильного висновку про доведеність слідчим наявності у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, що підтверджується доданими до клопотання доказами.
Оцінюючи можливість обрання іншого більш м'якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, суд апеляційної інстанції насамперед використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м'які запобіжні заходи ніж тримання під вартою не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.
При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний при застосуванні до нього більш м'якого запобіжного заходу обов'язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього процесуальні обов'язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена ч. 1 ст. 177 КПК, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість допустити це в конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Таким чином, слідчим суддею при розгляді клопотання у порядку ч. 6 ст. 193 КПК України, враховано обставини справи в сукупності з даними про особу підозрюваного, які вказують на можливість останнього вчиняти дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, в зв'язку з чим, щодо підозрюваного ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який на думку колегії суддів в сукупності з існуючими ризиками, особою підозрюваного та конкретними ознаками інкримінованого йому кримінального правопорушення, є обґрунтованим та підстав для відмови у задоволенні клопотання колегія суддів не вбачає.
Крім цього, як вбачається із матеріалів судового провадження та не заперечується самим підозрюваним та стороною захисту, ОСОБА_7 перетнув кордон України та на даний час перебуває за межами України, у зв'язку з чим 19.09.2024 підозрюваного у встановленому законом порядку оголошено у державний та міжнародний розшук.
Також, всупереч доводам апеляційної скарги, з матеріалів провадження вбачається, що повідомлення про підозру ОСОБА_7 , у відповідності до вимог ч. 1 ст. 278, 111, 135 КПК України, та у зв'язку із не встановленням місця перебування останнього, було вручено у спосіб, передбачений Главою 11 КПК України, а саме направлено за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується долученими копіями накладних та описів поштових відправлень.
Крім того, повідомлення про підозру ОСОБА_7 , а також повістки про його виклик до слідчого було опубліковано у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - газеті «Урядовий кур'єр» та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Згідно ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК України, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.
Письмове повідомлення про підозру, згідно вимог ч. 1 ст. 278 КПК України, вручається особі в день його складання слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Порядок вручення повідомлення передбачено статтею 135 КПК України, згідно якої особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.
Під час апеляційного розгляду колегією суддів не здобуто доказів порушення стороною обвинувачення вимог ст. ст. 276-278 КПК України під час здійснення повідомлення про підозру ОСОБА_7 .
Всупереч доводам апеляційної скарги, органом досудового розслідування вжито заходів для вручення ОСОБА_7 повідомлення про підозру у спосіб, передбачений ст.ст. 135, 278 КПК України, для вручення повідомлень, та шляхом публікації повідомлення про підозру щодо особи, яка виїхала, в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, що у відповідності до положень ч. 1 ст. 42 КПК України свідчить про набуття ним статусу підозрюваного у кримінальному провадженні.
За наведених обставин, колегія суддів доходить висновку, що органом досудового розслідування та слідчим суддею в повній мірі дотримано вимог ч. 6 ст. 193 КПК України.
Твердження захисника про необґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України, на думку колегії суддів є передчасними, оскільки у відповідності до змісту ст. 368 КПК України питання щодо наявності чи відсутності події та складу кримінального правопорушення в діянні, винуватості особи в його вчиненні, у тому числі наявності або відсутності умислу в діях особи, вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, у тому числі правильність кваліфікації його дій, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, а дослідження та оцінка доказів, встановлення наявності або відсутності події та складу кримінального правопорушення, та достатності доказів для доведеності винуватості особи, відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування.
Сукупність зібраних доказів та матеріалів судового провадження на даному етапі кримінального провадження до моменту розгляду справи в суді є достатньою для обрання щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Щодо доводів апелянта про те, що стороною обвинувачення не доведено наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які б обґрунтовували необхідність застосування саме такого запобіжного заходу, колегія суддів звертає увагу, що обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваної особи в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України не є остаточним застосуванням стосовно особи запобіжного заходу, натомість, за своєю правовою природою не призводить до негайного взяття особи під варту, а виступає підставою для затримання й доставки цієї особи до місця кримінального провадження.
Відповідно до положень вищевказаної ч. 6 ст. 193 КПК України, у разі обрання стосовно підозрюваної особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за її відсутності, після затримання такої особи та не пізніш як через 48 годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю такої особи розглядає питання про застосування стосовно неї обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід.
Інші доводи апеляційної скарги висновків слідчого судді не спростовують.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,
постановила:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 06 травня 2025 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ________________ ОСОБА_8
Судді:
ОСОБА_9