справа №759/19071/25 Головуючий у І інстанції - ОСОБА_1 апеляційне провадження №11-сс/824/7262/2025 Доповідач у ІІ інстанції - ОСОБА_2
22 жовтня 2025 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
Головуючий суддя: ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_5
розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу користувача майна ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 29 серпня 2025 року щодо арешту майна у кримінальному провадженні № 42025110000000216 від 15 липня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 364 КК України,-
Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 29 серпня 2025 року клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_7 про арешт майна - задоволено.
Накладено арешт на земельну ділянку, яка розташована в с. Глібівка Димерської селищної територіальної громади Вишгородського району Київської області шляхом заборони будівництва на ній об'єктів нерухомості, як її власниками, так і будь-якими іншими фізичними і юридичними особам, а саме:
- з кадастровим номером 3221882200:21:028:0152 площею 0,7217 га, що перебуває у власності Димерської селищної ради (код ЄДРПОУ 04359488) і користуванні (оренді) ОСОБА_6 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ).
Заборонено будь-яким суб'єктам державної реєстрації прав, визначених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», зокрема державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі Міністерству юстиції України (ідентифікаційний код юридичної особи 00015622) та його територіальним органам, ДП «Національні інформаційні системи» (ідентифікаційний код юридичної особи 39787008), Державної інспекції архітектури та містобудування України (ідентифікаційний код юридичної особи 44245840), виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській, міським, районним, районним у містах Києві і Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб'єктам, нотаріусам (державним та/або приватним), іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» вчиняти будь-які реєстраційні дії, перелік яких міститься в Законі України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», спрямовані на зміну, виникнення, перехід, припинення прав власності, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, реєстрацію обтяжень та арештів, реєструвати заяви в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, відкриття та/або закриття розділів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3221882200:21:028:0152, що перебуває у власності Димерської селищної ради (код ЄДРПОУ 04359488) і користуванні (оренді) ОСОБА_6 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ).
Не погоджуючись з указаною ухвалою користувач майна ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 3221882200:21:028:0152, що перебуває у користуванні ОСОБА_6 ; визнати незаконним накладення арешту та заборону будівництва на вказаній земельній ділянці.
Уважає, що оскаржувана ухвала за своїм змістом фактично відтворює текст клопотання прокурора. не містить аналізу обставин справи та правових підстав, викладених у клопотанні сторони обвинувачення.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що висновки суду першої інстанції, що земельна ділянка площею 0,7217 га з кадастровим номером 3221882200:21:028:0152 відноситься до земель водного фонду та не може використовуватися для розміщення бази відпочинку, не відповідають фактичним обставинам справи та наявним доказам.
Вказує, що наявні документи свідчать про те, що вказана земельна ділянка правомірно віднесена до земель рекреаційного призначення, її передача в оренду здійснена відповідно до закону, а проведення реконструкції існуючої бази «Лісна» було належним чином погоджене державними органами.
Зазначає, що висновки суду першої інстанції про те, що оренда спірної земельної ділянки мала здійснюватися виключно за результатами земельних торгів, не відповідають фактичним обставинам та вимогам законодавства.
Зауважує, що огляд місця події проводився одночасно на двох різних земельних ділянках - кадастровий номер 3221882200:21:028:0152 та кадастровий номер 3221882200:21:028:0109, при цьому земельні ділянка кадастровий номер 3221882200:21:028:0109 розташована далі від урізу водосховища та не належить до прибережної захисної смуги.
Посилається на те. що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази у розумінні статті 84 КПК України, зокрема висновки експертів, які б підтвердили або спростували факт нового будівництва, відповідність об'єктів будівельним нормам та їхній технічний стан.
Уважає, що прокурор, не маючи спеціальних знань, безпідставно відніс басейни до об'єктів капітального будівництва, адже у протоколі та фототаблиці відсутні будь-які відомості про наявність фундаменту, інженерних мереж чи інших ознак, що дають можливість однозначно віднести ці об'єкти до капітальних споруд.
На переконання скаржника, накладення арешту на майно приватного орендаря бази відпочинку «Лісна» жодним чином не може підтвердити чи спростувати законність дій службових осіб при передачі землі, у зв'язку з чим арешт не має процесуального зв'язку з предметом провадження і використовується не заради збереження доказів, а фактично як інструмент впливу на господарську діяльність.
Зазначає, що об'єкти, на які накладено арешт, є нерухомим майном, що фізично не може бути знищене чи приховане, а будь-які дії з його відчуження підлягають державній реєстрації, а тому ризик втрати речових доказів відсутній.
Наголошує на тому, що реальним наслідком арешту стало блокування роботи бази відпочинку, що свідчить про непропорційність обмеження права власності та вихід за межі завдань кримінального процесу.
Зауважує, що відповідно до журналу судового засідання участь у судовому засіданні приймав прокурор ОСОБА_7 , однак у журналі судового засідання міститься посилання на частину четверту статті 107 КПК України, що фіксування за допомогою технічних засобів судового провадження не здійснювалось.
Вказує, що слідчим суддею не прийнято до уваги відсутність повідомлення належним чином ОСОБА_6 про розгляд клопотання про арешт майна, що порушує його право на захист своїх прав та інтересів.
У додаткових поясненнях представник ОСОБА_8 в інтересах користувача майна ОСОБА_6 , серед іншого, зазначає, що з огляду на те, що слідчим не було доведено необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України, слідчий суддя у відповідності до вимог частини першої статті 173 КПК України зобов'язаний був відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна.
Звертає увагу суду на те, що земельні ділянки не можуть вважатися речовими доказами якщо вони не є предметом кримінального правопорушення, а формальне і невмотивоване клопотання про арешт майна не може бути підставою для арешту.
На думку представника, оскаржуваною ухвалою порушуються права власника земельної ділянки - Бучанської міської ради, а також законного користувача земельної ділянки і власника тимчасових споруд ТОВ «Прайм Вош», що в результаті призводить до перешкоджання господарській діяльності товариства та є неприпустимим.
Уважає безпідставними посилання прокурора на необхідність арешту для «збереження речових доказів».
У запереченнях на апеляційну скаргу прокурор відділу представництва держави у сфері охорони навколишнього природного середовища Київської обласної прокуратури ОСОБА_7 просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а ухвалу слідчого судді - залишити без змін.
Наполягає на тому, що спірна земельна ділянка містить на собі матеріальні сліди, що можуть підтвердити або спростувати факт її відведення за рахунок земель водного фонду, містить на собі об'єкти будівництва, які за даними слідства, є новобудовами, а тому є нерозривно пов'язаними з прийнятими Димерською селищною радою рішеннями від 12 листопада 2021 року №673-12-2-VII та від 04 серпня 2022 року №062-18-2-VIIІ, на підставі яких земельну ділянку надано для розміщення будівель і споруд рекреаційного призначення.
Зауважує, що дії і рішення службових осіб органу місцевого самоврядування надали правові засади для зведення нових споруд і будівель у межах прибережної смуги за рахунок земель водного фонду.
На переконання прокурора, арешт накладено правомірна і в порядку, визначеному чинним КПК України.
Прокурор та користувач майна у судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, про причини неприбуття у судове засідання не повідомили та клопотань про відкладення судового засідання не подавали.
З урахуванням положень частини четвертої статті 405 КПК України колегія суддів уважає за можливе проводити апеляційний розгляд у відсутності вказаних осіб.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як убачається з наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження, Київською обласною прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №42025110000000216 від 15 липня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 364 КК України, за фактом протиправної передачі посадовими особами органів місцевого самоврядування та державної влади Вишгородського району на користь третіх осіб земельних ділянок для будівництва і обслуговування об'єктів рекреаційного призначення, які розташовані в водоохоронних зонах, їх незаконної забудови та використання всупереч вимог природоохоронного законодавства.
Досудовим розслідуванням установлено, що на підставі рішення Димерської селищної ради від 12 листопада 2021 року №673-12-2-VII товариству з обмеженою відповідальністю «БВ Лісна» надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для надання у користування на умовах оренди для розміщення та експлуатації будівель і споруд рекреаційного призначення орієнтовною площею 0,7217 га в с. Глібівка, урочище «Зелений бір-7» Вишгородського району Київської області.
Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_2 , виданого 31 серпня 2007 року Глібівською сільською радою (рішення виконкому від 27 липня 2007 року №32) база відпочинку «Лісна» складається з:
сарай, П;
щит управління, К;
щит управління, С;
будинок відпочинку, Т, 61,5 кв.м.;
альтанка, У;
будинок відпочинку, Ф, 62,0 кв.м.;
сауна, Х, 112,0 кв.м.;
будинок відпочинку, Ц, 62,0 кв.м.;
більярдна, Ч, 124,0 кв.м.;
будинок відпочинку, Ш, 62,1 кв.м.;
будинок відпочинку, Щ, 61,4 кв.м.;
сауна, Ю, 114,5 кв.м.;
будинок альтанкового типу, Я, 61,9 кв.м.;
ресторан, А-1, 535,0 кв.м.;
будівля для барбекю, Б-1;
альтанка, В-1;
альтанка, Г-1;
будинок альтанкового типу, Д-1, 61,7 кв.м.;
альтанка, Е-1;
альтанка, Є-1;
сауна, Ж-1, 116,2 кв.м.;
альтанка, 3-1;
будинок відпочинку, И-1, 76,6 кв.м.;
будинок відпочинку, І-1, 61,7 кв.м.;
будинок адміністрації, Ї-1, 124,4 кв.м.;
будинок персоналу, Й-1, 66,1 кв.м.
альтанка, К-1;
огорожа, 5-11;
свердловина, ІІ;
підпірна стінка, ІІІ ;
вимощення, ІV-V ;
очісні споруди, VІ-VІІ.
Тобто, вказана база відпочинку складається з 16 будівель, що мають ознаки капітальності із визначеними площами, а також 9 споруд (альтанки, сарай, будівля для барбекю) щодо яких такі площі не визначені.
У подальшому, на замовлення ТОВ «БВ Лісна» КП «Координаційний центр з будівництва та земельних питань Вишгородської міської ради» виготовлено технічну документацію і землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки (на місцевості).
Згідно відомостей вказаної технічної документації на території ділянки яка запроектована під відведення наявні лише 3 об'єкти нерухомості площею сумарною площею 345,24 м2. Земельна ділянка має на 100% свої площі водоохоронне обмеження - прибережну захисну смугу.
Рішенням Димерської селищної ради від 04 серпня 2022 року №062-18-2-VIII затверджено вказану технічну документацію та передано в оренду ТОВ «БВ Лісна» земельну ділянку площею 0,7217 га з кадастровим номером 3221882200:21:028:0152.
Після цього, між Димерською селищною радою і ТОВ «БВ Лісна» 08 вересня 2022 року укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,7217 га з кадастровим номером 3221882200:21:028:0152 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення. Згідно договору на земельній ділянці розміщений об'єкт нерухомого майна - база відпочинку «Лісна» з будівлями та спорудами згідно свідоцтва на право власності серії НОМЕР_2 , виданого 31 серпня 2007 року Глібівською сільською радою.
Разом з тим установлено, що 30 грудня 2022 року між ТОВ «БВ Лісна» і ОСОБА_6 укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна №1242, відповідно до умов якого ОСОБА_6 набув у ТОВ «БВ Лісна» базу відпочинку «Лісна, що знаходиться в с. Глібівка, урочище «Зелений бір-7» та земельну ділянку площею 0,9344 га з кадастровим номером 3221882201:21:028:0109.
Відчужувана база відпочинку належить ТОВ «БВ Лісна» на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_2 , виданого 31 серпня 2007 року Глібівською сільською радою (рішення виконкому від 27 липня 2007 року №32).
Право власності на базу відпочинку зареєстровано за ТОВ «БВ Лісна» 23 вересня 2019 року за реєстраційним номером нерухомого майна - 1923417532218.
Оглядом Національної кадастрової системи «Державний земельний кадастр» установлено, що земельна ділянка площею 0,7217 га з кадастровим номером 3221882200:21:028:0152 знаходиться в межах прибережної захисної смуги річки Дніпро та Київського водосховища (великої річки, із шириною прибережної захисної смуги 100 метрів).
Вказане підтверджується протоколом огляду від 17 липня 2025 року.
Також установлено, що сумарний розмір (площа) об'єктів нерухомості бази відпочинку «ЛІСНА» (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1923417532218) - становить 1651,1 кв.м - 0,16511 га, тоді як загальна площа земельних ділянок з кадастровими номерами 3221882200:21:028:0152 (0,7217 га, надана в оренду для розміщення бази відпочинку) і 3221882201:21:028:0109 (0,9344 га, у приватній власності де зареєстрована база відпочинку) складає - 1,6561 га (16561 кв.м). Тобто, площа ділянок, на яких розміщено базу відпочинку в 10 разів перевищує площу, на яких такі об'єкти нерухомості знаходяться.
Таким чином вбачається, що Димерською селищною радою порушено порядок відведення у користування ТОВ «БВ Лісна» земельної ділянки з кадастровим номером 3221882200:21:028:0152 - за рахунок прибережної захисної смуги водного об'єкту, без розроблення передбаченої документації із землеустрою щодо відведення ділянки, із порушенням процедури аукціону.
Відповідно до Договору від 08 вересня 2022 року оренди земельної ділянки площею 0,7217 га з кадастровим номером 3221882200:21:028:0152:
- п. 16 Договору «на земельній ділянці забороняється діяльність, що перешкоджає або може перешкодити використанню її за призначенням, а також негативно впливає або може вплинути на її природний стан.
- п. 22 Договору «на орендовану земельну ділянку площею 0,7217 га встановлені обмеження (обтяження): прибережна захисна смуга взводж річок, навколо водойм та на островах.
- п. 26 Договору «права орендаря: за письмовою згодою Орендодавця проводити у встановленому законодавством порядку будівництво відповідно до чинної містобудівної документації об'єктів житлового та громадського призначення, що не порушують режим використання земель рекреаційного призначення.
- п. 27 Договору «обов'язки орендаря: виконувати встановлені щодо об'єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому даним Договором», «обов'язки орендаря: не проводити діяльність, що перешкоджає або може перешкодити використанню земельної ділянки за призначенням, а також негативно впливає або може вплинути на її природний стан».
08 серпня 2025 року на підставі ухвали слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 01 серпня 2025 року у справі №759/16890/25 проведено огляд земельних ділянок з кадастровими номерами 3221882200:21:028:0152 і 3221882201:21:028:0109, а також об'єктів будівництва, які на них розташовані.
В ході огляду установлено наявність наступних об'єктів будівництва:
- житлова будівля під номером «3а»;
- житлова будівля під номером «3б»;
- житлова будівля під номером «8»;
- житлова будівля під номером «13»;
- житлова будівля під номером «6»;
- житлова будівля під номером «5»;
- житлова будівля під номером «12»;
- житлова будівля під номером «4»;
- будівлю «роздягальня»;
- будівлю «конференц-зал»;
- три басейни;
- суцільна господарська споруда поруч із пляжною зоною;
- недобудовану двоповерхову будівлю;
- будівлю «рецепції»;
- житлова будівля під номером «11»;
- житлова будівля під номером «2»;
- житлова будівля під номером «1»;
- трьохповерхову господарську споруду без розпізнавального номеру;
- двоповерхова житлова будівля без розпізнавального номеру;
- двоповерхова житлова будівля без розпізнавального номеру;
- житлова будівля під номером «9»;
- житлова будівля під номером «15»;
- житлова будівля під номером «10»;
- житлова будівля під номером «14»;
- житлова будівля під номером «7»;
- будівлю комплексного призначення з рестораном та «робочою зоною всередині приміщення»;
- навіс із зоною барбекю.
Таким чином, загалом в ході огляду виявлено наявність 18 житлових будівель (з номерами: «1, 2, 3а, 3б, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15» та дві будівлі без розпізнавальних номерів), 7 споруд господарського призначення (1.«роздягальня», 2.«конференц-зал», 3.суцільна господарська споруда поруч із пляжною зоною, 4.недобудована двоповерхова будівля, будівля «рецепції», 5.трьохповерхова господарська споруда без розпізнавального номеру, 6.будівля комплексного призначення з рестораном та «робочою зоною всередині приміщення», 7.навіс із зоною барбекю) та 3 басейни. Тобто, загалом: 28 споруд житлового та господарського призначення.
Водночас, згідно правовстановлюючих документів на базу відпочинку «ЛІСНА» (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1923417532218) такий об'єкт складається лише з 16 будинків житлового призначення, за відсутності 3-х басейнів.
З огляду на відомості технічної документації із землеустрою на ділянку з кадастровим номером 3221882200:21:028:0152 (де наявні лише три споруди в межах вказаної ділянки) вказане свідчить про зведення ще додаткових об'єктів будівництва, у тому числі 2 житлових будинків, 3-х басейнів, суцільної господарської споруди поруч із пляжною зоною, недобудованої двоповерхової будівлі.
В ході огляду також установлено, що три басейни і недобудована двоповерхова будівля, які перебувають в межах ділянки з кадастровим номером 3221882200:21:028:0152, знаходяться в безпосередній близькості до урізу водного об'єкту.
Під час огляду установлено відсутність вільного доступу з території ділянок до узбережжя водного об'єкту, доступ повністю обмежено цілісною суцільною огорожею і парканами.
Також, в ході огляду недобудованої двоповерхової будівлі в межах ділянки з кадастровим номером 3221882200:21:028:0152 установлено, що поруч із такою будівлею наявний будівельний інвентар, зсередини недобудованої двоповерхової будівлі в межах ділянки з кадастровим номером 3221882200:21:028:0152 установлено, що така будівля не оздоблена в повному обсязі необхідним технічно-економічними показниками, а саме виявлено наявність будівельних матеріалів, відсутність таких ключових елементів як: вентильні (запірні) крани, водопостачання, водовідведення, каналізації, електропостачання, теплопостачання (опалення).
У житлових кімнатах, кухнях та передпокоях квартир повинна бути передбачена можливість установлення світильників загального освітлення, які підвішуються або закріплюються на стелі. Згідно додатку Ж до ДБН В.2.5-28:2018 визначено обов'язкові та нормовані показники освітлення основних приміщень будинку - житлові кімнати, вітальні, спальні, кухні, дитячі, санвузли, душові, вбиральні.
Однак, в ході проведення огляду вказаної будівлі (споруди) не виявлено ознак інженерних мереж - ні систем опалення (теплопостачання), ні опалювальних приладів і теплоносіїв, а також не виявлено ознак електропостачання, освітлення та газопостачання.
За результатами огляду складено відповідну фототаблицю.
В ході допиту свідка Димерського селищного голови ОСОБА_9 від 21 серпня 2025 року установлено, що Димерською селищною радою погодження на проведення будівництва в межах земельної ділянки з кадастровим номером 3221882200:21:028:0152 (предмет оренди по Договору від 08.09.2022) - не надавалося.
В ході огляду Реєстру будівельної діяльності на офіційному веб-порталі https://e-construction.gov.ua/ виявлено відсутність будь-яких відомостей і наявність жодних дозвільних та правовстановлюючих документів на проведення підготовчих чи будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів в межах земельної ділянки з кадастровим номер 3221882200:21:028:0152.
Вказане підтверджується витягом з Реєстру будівельної діяльності та відомостями з Реєстру речових прав на земельну ділянку.
Таким чином, вбачається, що Димерською селищною радою відведено у приватну власність земельну ділянку водного фонду всупереч вимог земельного законодавства з підстав викладених вище.
21 серпня 2025 року постановою прокурора у кримінальному провадженні земельну ділянку з кадастровим номером 3221882200:21:028:0152 визнано речовим доказом.
22 серпня 2025 року до Святошинського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_7 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42025110000000216 від 15 липня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 364 КК України.
Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 29 серпня 2025 року клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_7 про арешт майна - задоволено.
Накладено арешт на земельну ділянку, яка розташована в с. Глібівка Димерської селищної територіальної громади Вишгородського району Київської області шляхом заборони будівництва на ній об'єктів нерухомості, як її власниками, так і будь-якими іншими фізичними і юридичними особам, а саме:
- з кадастровим номером 3221882200:21:028:0152 площею 0,7217 га, що перебуває у власності Димерської селищної ради (код ЄДРПОУ 04359488) і користуванні (оренді) ОСОБА_6 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ).
Заборонено будь-яким суб'єктам державної реєстрації прав, визначених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», зокрема державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі Міністерству юстиції України (ідентифікаційний код юридичної особи 00015622) та його територіальним органам, ДП «Національні інформаційні системи» (ідентифікаційний код юридичної особи 39787008), Державної інспекції архітектури та містобудування України (ідентифікаційний код юридичної особи 44245840), виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській, міським, районним, районним у містах Києві і Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб'єктам, нотаріусам (державним та/або приватним), іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» вчиняти будь-які реєстраційні дії, перелік яких міститься в Законі України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», спрямовані на зміну, виникнення, перехід, припинення прав власності, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, реєстрацію обтяжень та арештів, реєструвати заяви в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, відкриття та/або закриття розділів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3221882200:21:028:0152, що перебуває у власності Димерської селищної ради (код ЄДРПОУ 04359488) і користуванні (оренді) ОСОБА_6 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ).
Постановляючи ухвалу про задоволення клопотання про арешт майна з метою забезпечення збереження речових доказів, слідчий суддя виходив з того, що земельна ділянка з кадастровим номером 3221882200:21:028:0152, що перебуває у власності Димерської селищної ради (код ЄДРПОУ 04359488) і користуванні (оренді) ОСОБА_6 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ), яка розташована в с. Глібівка Димерської селищної територіальної громади Вишгородського району Київської області, відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
З такими висновками слідчого судді колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується, виходячи з наступного.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно статей 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
У своїх висновках Європейський Суд з прав людини неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах, «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).
Згідно пункту 7 частини другої статті 131 КПК України арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.
У відповідності до частини третьої статті 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора, може бути виконано завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
За змістом частини другої статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно вимог частини третьої статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи при наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Чинним Кримінальним процесуальним кодексом України передбачено, що арешт на майно з метою збереження речових доказів можливий, коли існує сукупність розумних підстав і підозр вважати, що таке майно є доказом злочину.
З матеріалів судового провадження вбачається, що прокурором під час звернення з вищевказаним клопотанням та слідчим суддею під час його розгляду не в повній мірі дотримані вимоги вищевказаних норм КПК України, Конвенції про захист прав та основоположних свобод, та у порушення вимог пункту 1 частини другої статті 173 КПК України належним чином не перевірено правову підставу для арешту такого майна з метою його збереження як речових доказів.
Як убачається з даних, долучених до клопотання про арешт майна, Димерською селищною радою і ТОВ «БВ Лісна» 08 вересня 2022 року укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,7217 га з кадастровим номером 3221882200:21:028:0152 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення. Згідно договору на земельній ділянці розміщений об'єкт нерухомого майна - база відпочинку «Лісна» з будівлями та спорудами згідно свідоцтва на право власності серії НОМЕР_2 , виданого 31 серпня 2007 року Глібівською сільською радою.
30 грудня 2022 року між ТОВ «БВ Лісна» і ОСОБА_6 укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна №1242, відповідно до умов якого ОСОБА_6 набув у ТОВ «БВ Лісна» базу відпочинку «Лісна, що знаходиться в с. Глібівка, урочище «Зелений бір-7» та земельну ділянку площею 0,9344 га з кадастровим номером 3221882201:21:028:0109.
Відчужувана база відпочинку належить ТОВ «БВ Лісна» на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_2 , виданого 31 серпня 2007 року Глібівською сільською радою (рішення виконкому від 27 липня 2007 року №32).
Право власності на базу відпочинку зареєстровано за ТОВ «БВ Лісна» 23 вересня 2019 року за реєстраційним номером нерухомого майна - 1923417532218.
Як установлено колегією суддів, матеріали клопотання не містять та стороною обвинувачення суду апеляційної інстанції не надано відомостей про те, що документи, на підставі яких ОСОБА_6 30 грудня 2022 року набув у користування базу відпочинку «Лісна, що знаходиться в с. Глібівка, урочище «Зелений бір-7» та земельну ділянку площею 0,9344 га з кадастровим номером 3221882201:21:028:0109, визнані у встановленому законом порядку недійсними.
Разом з тим, надані суду матеріали не містять даних, які б давали розумні підстави вважати, що земельна ділянка з кадастровим номером 3221882201:21:028:0109, яка розташована в с. Глібівка Димерської селищної територіальної громади Вишгородського району Київської області та перебуває у власності Димерської селищної ради (код ЄДРПОУ 04359488) і користуванні (оренді) ОСОБА_6 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ), відповідає критеріям, передбаченим статтею 98 КПК України.
Так, як клопотання прокурора, так і постанова органу досудового розслідування про визнання вказаної земельної ділянки доказом у кримінальному провадженні, містять лише опис фактичних обставин кримінального правопорушення, за яким здійснюється досудове розслідування, без обґрунтування, за яким із критеріїв, передбачених статтею 98 КПК України, вищевказаний об'єкт нерухомого майна визнаний речовим доказом.
На переконання колегії суддів, посилаючись в оскаржуваній ухвалі на те, що об'єкт нерухомого майна, а саме земельна ділянка з кадастровим номером 3221882201:21:028:0109, є доказом кримінального правопорушення, слідчим суддею належним чином не обґрунтовано такий висновок, не перевірено можливість його використання як доказу у кримінальному провадженні та не встановлено достатність доказів на підтвердження підстав для накладення такого арешту з метою забезпечення збереження речових доказів.
З матеріалів судового провадження вбачається, що накладення арешту на вказане у клопотанні нерухоме майно, користувачем (орендарем) якого є ОСОБА_6 , не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи власника (користувача) такого майна потребам досудового розслідування і при вказаних обставинах явно порушує справедливий баланс між інтересами власників (користувачів) майна, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження, що у свою чергу нівелює накладення арешту на вилучене майно з метою забезпечення збереження речових доказів.
Наведене дає колегії суддів підстави вважати, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді обмеження права користування ОСОБА_6 здійснено з порушенням вимог закону, а отже втручання у право на мирне володіння майном зазначених осіб здійснено без законних на те підстав.
Враховуючи вищевикладене у сукупності, колегія суддів доходить висновку про обґрунтованість доводів апеляційної скарги, у зв'язку з чим ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання слідчого.
Керуючись статтями 170, 171, 173, 376, 407, 418, 422 КПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, -
Апеляційну скаргу користувача майна ОСОБА_6 - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 29 серпня 2025 року - скасувати та постановити нову ухвалу.
У задоволенні клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_7 про арешт майна у кримінальному провадженні №42025110000000216 від 15 липня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 364 КК України, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4