справа №757/23845/25-к Головуючий у І інстанції - ОСОБА_1
апеляційне провадження №11-сс/824/4805/2025 Доповідач у ІІ інстанції - ОСОБА_2
16 жовтня 2025 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
Головуючий суддя: ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_5
прокурора: ОСОБА_6
захисника: ОСОБА_7
розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу прокурора першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 з доповненнями на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11 червня 2025 року щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 190 (в редакції Закону України №3342-IX від 23.08.2023), частиною другою статті 366 КК України, у кримінальному провадженні №12022000000001431 від 22 грудня 2022 року,-
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11 червня 2025 року у задоволенні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України підполковника поліції ОСОБА_9 , погоджене прокурором першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, прокурор першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого про обрання до підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.
Уважає ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою, такою, що підлягає скасуванню апеляційним судом у зв'язку з невідповідністю викладених в ухвалі висновків фактичним обставинам кримінального провадження.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що слідчий суддя суду першої інстанції, не взявши до уваги доводи сторони обвинувачення та наявні у матеріалах кримінального провадження докази, прийняв незаконне і необґрунтоване рішення, відмовивши в обранні запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_8 у вигляді тримання під вартою.
Зауважує, що один із злочинів, що інкримінується ОСОБА_8 , відповідно до статті 12 КК України, є особливо тяжким, за який може бути призначено покарання у вигляді реального позбавлення волі на строк понад 10 років.
Наголошує на тому, що потреби досудового розслідування на цей час виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, про який наведено у клопотанні, а забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання обґрунтованих вище ризиків, тобто досягнення мети обрання запобіжного заходу, можливо лише у разі застосування виняткового його виду - тримання під вартою.
У доповненнях до апеляційної скарги зазначає, що слідством спростовані твердження ОСОБА_10 протоколом огляду відеозапису з обшуку території, де начебто проводилось знищення заставного майна, яким зафіксовано чагарник та напівзруйновані конструкції виробничих приміщень, місця та засоби для знищення зернових відсутні та показами службових осіб ТОВ «Безпечні технології утилізації», які повідомили, що утилізація зернопродуктів, не проводилась.
Вказує, що з метою уникнення перевірок компанії Інноватус, приховання злочину та створення враження про законність фінансових операцій директор компанії Блек Сі ОСОБА_11 , за попередньою змовою з ОСОБА_10 та ОСОБА_12 здійснювали виплати за кредитним договором, а саме сплачували відсотки за кредитом у такі дати: 31 березня 2021 року, 01 червня 2021 року, 30 вересня 2021 року, 06 грудня 2021 року на загальну суму 1 445 398,48 доларів США, при цьому основна частина заборгованості, тобто тіло кредиту, не погашалося.
Цими виплатами ОСОБА_11 за попередньою змовою з ОСОБА_10 , ОСОБА_12 та невстановленими особами створювали у представників компанії Інноватус враження щодо їх доброчесних намірів стосовно виконання умов кредитного договору.
Зауважує, що оскільки, як доведено в ході досудового розслідування, надане компанією BLACK SEA COMMODITIES LIMITED забезпечення виконання передекспертного кредитного договору від 28 січня 2021 року у вигляді зернових було відсутнє, підозрювані вже в момент заволодіння кредитними коштами (надання підроблених подвійних складських свідоцтв, які мали підтверджувати наявність заставленого майна) мали на меті їх не повертати (привласнити), а зобов'язання не виконувати, що підтверджує відсутність реальних можливостей і бажання позичальника (заставодавця) виконувати взяті на себе зобов'язання, а внесення у заставу майна, достеменно знаючи про його відсутність, свідчить про створення позичальником уяви (введення в оману) у кредитора належного виконання взятих зобов'язань.
Таким чином, уважає, що на цьому етапі стороною обвинувачення надані суду переконливі докази того, що у діях ОСОБА_8 наявні ознаки інкримінованих йому злочинів, а слідчий суддя вдався до оцінки доказів у питанні винуватості особи, що вирішується під час розгляду справи по суті.
Зазначає, що при дослідженні встановлених стороною обвинувачення ризиків (пункти 1, 3, 4 частини першої статті 177 КПК України) слідчим суддею взято до уваги доводи сторони захисту та не надано належної оцінки викладеним у клопотанні слідчого фактам та обставинам щодо підтвердження наявних ризиків.
Звертає увагу суду на те, що 19 травня 2025 року підозрюваного ОСОБА_8 оголошено в державний та міжнародний розшук, а надіслане повідомлення його захисником - адвокатом ОСОБА_13 не містять інформації про адресу проживання підозрюваного, що свідчить про намагання підозрюваного приховати своє місцезнаходження, а також судом не надано належної оцінки доводам прокурора про тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному, і значний розмір завданої його діями шкоди, що безумовно створює загрозу переховування підозрюваного від слідства та суду з метою уникнення покарання.
На переконання прокурора, стороною обвинувачення обґрунтовано наявність ризику тиску на свідків, крім іншого, тим, що злочини, в яких підозрюється ОСОБА_8 , вчинені у складі групи осіб за попередньою змовою, підозрюваний відвів собі керівну роль в організації та вчиненні злочинів, користується авторитетом серед інших співучасників, які виконували його протиправні вказівки, що свідчить про можливість його протиправного впливу на свідків, які знаходяться на території України та були залучені до вчинення кримінальних правопорушень, що безперечно зашкодить досудовому розслідуванню.
16 жовтня 2025 року до апеляційного суду надійшли заперечення на апеляційну скаргу від захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , в яких остання просить у задоволені апеляційної скарги прокурора відмовити, оскаржувану ухвалу слідчого судді - залишити без змін.
Уважає оскаржувану ухвалу обґрунтованою та законною, а доводи слідчого, що наведені в апеляційній скарзі та доповненнях до неї, помилковими та необґрунтованими.
Вказує, що підозрювані були зацікавлені у виконанні кредитного зобов'язання та явно мали намір його виконувати, інакше вони б втратили свій найцінніший актив, який вони передали в іпотеку кредиторам, що виключає наявність шахрайського умислу підозрюваних при укладенні Передекспортного договору, що є ключовим елементом складу кримінального правопорушення, існування якого відрізняє злочин від цивільно-правового делікту.
Зазначає, що звіти довіреного інспектора кредитора компанії Cotecna Inspection S.A. за результатом фізичної перевірки терміналу ТОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» підтверджують, що станом на 28 липня 2021 року, 26 листопада 2021 року та 17 лютого 2022 року зерно, що перебувало у заставі Innovatus фактично існувало та в повному об'ємі знаходилось на терміналі Олімпекс, а проведені виміри показали, що обсяги наявного зерна повністю відповідають подвійним складським свідоцтвам, що були видані ОСОБА_14 .
Окрім того, факт наявності заставного зерна на момент укладення договору застави та додаткових угод до нього не заперечує сам кредитор - компанія Innovatus.
Уважає, що прокурор умисно замовчує про послідовну поведінку підозрюваних, спрямовану на врегулювання кредитної заборгованості, яка виключає будь-який намір приховано ухилитися від повернення кредитних коштів.
Звертає увагу суду на висновок Науново-правової експертизи Інституту держави і права імені ОСОБА_15 №26/62-е від 19 червня 2025 року, зміст якого свідчить виключно про добросовісні наміри підозрюваних виконати умови Передекспортного кредитного договору і не втратити своє майно, що було передано в іпотеку, а відповідно свідчить про відсутність у діях ОСОБА_8 суб'єктивної сторони складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 190 КК України.
Також посилається на те, що та обставина, що ОСОБА_8 виїхав з України ще задовго до повідомлення йому про підозру, у період коли жодні слідчі дії щодо нього не проводились, тобто коле не було жодних ознак можливості вручення йому підозри - не може розцінюватись як переховування ним від слідства.
Вказує, що твердження сторони обвинувачення про наявність ризику незаконно впливати на свідків не ґрунтується на конкретних та належних доказах.
Заслухавши доповідь судді, вислухавши доводи прокурора ОСОБА_6 , який підтримав апеляційну скаргу з наведених у ній підстав та просив її задовольнити, думку захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , яка проти задоволення апеляційної скарги заперечувала та просила оскаржувану ухвалу залишити без змін, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як убачається з наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням НП України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022000000001431 від 22 грудня 2022 року відносно ОСОБА_10 , ОСОБА_12 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 190 (у редакції Закону України №3342-IX від 23 серпня 2023 року), частиною другою статті 366 КК України та за фактами вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною п'ятою статті 185, частиною четвертою статті 190, частинами четвертою, п'ятою статті 191, частиною другою статті 205-1, частиною першою статті 206, частиною третьою статті 255, частиною третьою статті 209, статтею 356, частиною першою статті 388 КК України.
Досудовим слідством установлено, що ОСОБА_10 та ОСОБА_12 , які є кінцевими бенефіціарними власниками компанії G.N TERMINAL ENTERPRISES LTD (HE137171, Нікосія, Кіпр), за попередньою змовою із директором компанії BLACK SEA COMMODITIES LIMITED (юридичної особи, яка створена та діє за законодавством Об'єднаних Арабських Еміратів i знаходиться за адресою: Пелес Едвайзорі Ефзет-Елелсф, офіс 407, Бізнес центр А4, Аль Хамра Індастріал Зоун - ЕФЗЕТ, Рас Аль Хайма , засновником якої в свою чергу є G.N TERMINAL ENTERPRISES LTD, HE137171, Нікосія, Кіпр (далі - компанія БЛЕК СІ або Позичальник) ОСОБА_18 , генеральними директорами ТОВ «ОЛІМПЕКС КУПЕ ІНТЕРНЕЙШНЛ» (ідентифікайний код юридичної особи 20005502, має засновника - Компанію «Джи-Ен-Ті Трейд При Дубайській Багатопрофільній Товарно-Сировинній Біржі» (GNТ Тrаdе DМСС), засновником якої в свою чергу є G.N TERMINAL ENTERPRISES LTD ОСОБА_8 (був генеральним директором у період з 19 грудня 2017 року по 26 серпня 2022 року) у період з 28 січня 2021 року по 24 березня 2023 року здійснили заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене в особливо великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб, а саме кредитними коштами компанії INNOVATUS Structured Trade Finance I S.a.r.l (ІННОВАТУС СТРАКЧЕРД ТРЕЙД ФАЙНЕНС I С.а.р.л.) (далі - INNOVATUS, ІННОВАТУС або Кредитодавець) 20 000 000 доларів США (двадцять мільйонів доларів США) та нараховані на нього проценти та інші суми на умовах.
28 січня 2021 року між компанією INNOVATUS та компанією БЛЕК СІ, в особі ОСОБА_19 , укладений Передекспортний кредитний договір (далі - «Кредитний договір»), відповідно до якого БЛЕК СІ зобов'язався виплатити ІННОВАТУС у строк до 05 грудня 2021 року відповідно до умов Кредитного договору, Кредит у розмірі до 20 000 000 доларів США (двадцять мільйонів доларів США) та нараховані на нього проценти та інші суми на умовах.
З метою доведення своїх шахрайських задумів до завершення та для забезпечення виконання всіх зобов'язань за Кредитним договором, між компанією БЛЕК СІ, як заставодавцем, та компанією ІННОВАТУС, як заставодержателем, 19 березня 2021 року укладений Договір застави рухомого майна (далі - Договір застави), яким компанія БЛЕК СІ передала в заставу компанії ІННОВАТУС заставлене майно, а саме: пшеницю м'яку (вага 16 000 000 кг, клас - 4 клас, рік збирання урожаю - 2020 рік) та кукурудзу (вага 30 000 000 кг, клас - 3 клас, рік збирання урожаю - 2020 рік).
Після цього, директор ТОВ «ОЛІМПЕКС КУПЕ ІНТЕРНЕЙШНЛ» ОСОБА_8 , за попередньою домовленістю та за вказівкою ОСОБА_10 , ОСОБА_12 надав розпорядження начальнику відділу обліку зерна ОЛІМПЕКС ОСОБА_20 видати підроблені подвійні складські квитанції та внести до них надані ним відомості, а саме про наявність зазначених зернопродуктів на складі. Отримавши гарантії виконання умов Кредитного договору, а саме підписавши Договір застави, та виконуючи умови Кредитного договору, компанія ІННОВАТУС перерахувала 24 березня 2021 року частину коштів на банківський рахунок БЛЕК СІ в сумі 10 275 000 доларів США.
Надалі, 26 березня 2021 року до Договору застави, підписано Додаткову угоду №1 та викладено Додаток №1 до Договору застави в новій редакції, згідно якої компанія БЛЕК СІ передала в заставу компанії ІННОВАТУС заставлене майно, а саме: пшеницю м'яку (вага 34 000 000 кг, клас - 4 клас, рік збирання урожаю - 2020 рік) та кукурудзу (вага 56 500 000 кг, клас - 3 клас, рік збирання урожаю - 2020 рік), таким чином збільшивши кількість зернових, які виступали заставою виконання умов Кредитного договору.
На виконання Додаткової угоди №1 директор ОЛІМПЕКС ОСОБА_8 за попередньою домовленістю та за вказівкою ОСОБА_10 та ОСОБА_12 надав розпорядження начальнику відділу обліку зерна ОЛІМПЕКС ОСОБА_20 видати подвійні складські квитанції та внести в до них надані ним неправдиві відомості про наявність вказаних вище зернопродуктів. Отримавши від компанії БЛЕК СІ додаткову кількість зерна в заставу, компанія ІННОВАТУС 30 березня 2021 року перерахувала другу частину коштів на банківський рахунок компанії БЛЕК СІ в сумі 9 725 000 доларів США.
25 червня 2021 року до Договору застави підписано Додаткову угоду № 2 та викладено Додаток № 2 до Договору застави в новій редакції, згідно якої компанія БЛЕК СІ передала в заставу компанії ІННОВАТУС заставлене майно, а саме: пшеницю м'яку (вага 35 000 000 кг, клас - 4 клас, рік збирання урожаю - 2020 рік), кукурудзу (вага 61 240 000 кг, клас - 3 клас, рік збирання урожаю - 2020 рік), таким чином збільшивши кількість зернових, які виступали заставою виконання умов Кредитного договору. На виконання Додаткової угоди № 2 директор ОЛІМПЕКС ОСОБА_8 за попередньою домовленістю та за вказівкою ОСОБА_10 , ОСОБА_12 надав розпорядження начальнику відділу обліку зерна ОЛІМПЕКС ОСОБА_20 , яка не була обізнана із злочинними намірами зазначених осіб, видати подвійні складські квитанції та внести до них надані ним неправдиві відомості про наявність вказаних вище зернопродуктів на складі.
13 липня 2021 року між компанією БЛЕК СІ, як Заставодавцем, та компанією ІННОВАТУС, як Заставодержателем, укладено Додаткову угоду №3 до Договору застави, відповідно до якої компанія БЛЕК СІ передала в заставу зерно за подвійними складськими свідоцтвами, до яких за вказівкою ОСОБА_8 були внесенні неправдиві відомості (кукурудза вагою 26 500 000 кг, клас - 3 клас, рік збирання урожаю - 2020 рік; пшениця м'яка вагою 17 000 000 кг, клас - 4 клас, рік збирання урожаю - 2020 рік; кукурудза вагою 4 740 000 кг, клас - 3 клас, рік збирання урожаю - 2020 рік; ячмінь вагою 40 000 000 кг, клас - 3 класу, рік збирання урожаю - 2021 рік).
Після цього, 29 липня 2021 року між компанією БЛЕК СІ, як Заставодавцем, та компанією ІННОВАТУС, як Заставодержателем, укладено Додаткову угоду № 4 до Договору застави, за яким БЛЕКС СІ передав ІННОВАТУС у заставу товари, відповідно до подвійних складських свідоцтв на зерно, до яких за вказівкою ОСОБА_8 були внесенні неправдиві відомості (ячмінь вагою 40 000 000 кг, клас - 3 класу, рік збирання урожаю - 2021 рік; ячмінь вагою 25 000 000 кг, клас - 3 класу, рік збирання урожаю - 2021 рік; пшениця м'яка вагою 39 000 000 кг, клас - 4, рік збирання урожаю -2020; кукурудза вагою 12 000 000 кг, клас - 3, рік збирання урожаю - 2020).
Відповідно до умов Договору застави та вказаних складських квитанцій заставлене майно зберігалося на складах ОЛІМПЕКС, за адресою: м. Одеса, Митна площа, 1/12. Хоча, на вказані дати заставного майна (зернопродуктів) компанії БЛЕК СІ на зерновому терміналі ОЛІМПЕКС за адресою: Митна площа, будинок 1/12, м. Одеса, не зберігалось.
Таким чином, ОСОБА_8 за попередньою змовою із ОСОБА_10 та ОСОБА_12 , ОСОБА_18 та іншими невстановленими особами були обізнаними в тому, що станом на 02 березня 2021 року, 26 березня 2021 року, 23 червня 2021 року, 13 липня 2021 року та 29 липня 2021 року компанія БЛЕК СІ фактично не мала зазначених вище зернопродуктів на зерновому терміналі ОЛІМПЕКС за адресою: Митна площа, будинок 1/12, м. Одеса, та, з метою отримання кредитних коштів компанії ІННОВАТУС, організували внесення до вказаних документів неправдивих відомостей в частині об'єму зернопродуктів, з метою введення в оману представників компанії ІННОВАТУС, а саме ОСОБА_21 та ОСОБА_22 , які діяли на підставі довіреностей щодо продовження існування належного забезпечення Кредитного договору.
07 травня 2025 року складено та оголошено повідомлення про підозру ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 190 (в редакції Закону України №3342-IX від 23.08.2023), частиною другою статті 366 КК України.
07 травня 2025 року у зв'язку з невстановленням місцезнаходження ОСОБА_8 на підставі частини першої статті 42, статей 111-112, частини другої статті 135, статей 276-278 КПК України повідомлення про підозру направлено поштою та вручено особисто під розпис його дружині ОСОБА_23 .
Крім того, 07 травня 2025 року підозрюваному ОСОБА_8 направлено повістки про виклик до ГСУ НПУ на 12 травня 2025 року та 13 травня 2025 року для проведення слідчих (процесуальних) дій, на які останній не прибув.
Відповідно до відомостей Державної прикордонної служби України від 05 травня 2025 року встановлено, що 28 червня 2023 року ОСОБА_8 виїхав до Румунії та до даного часу на територію України не повертався.
19 травня 2025 року підозрюваного ОСОБА_8 оголошено у держаний та міжнародний розшук.
23 травня 2025 року до Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України підполковника поліції ОСОБА_9 , погоджене прокурором першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 190 (в редакції Закону України №3342-IX від 23.08.2023), частиною другою статті 366 КК України, у кримінальному провадженні №12022000000001431 від 22 грудня 2022 року.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11 червня 2025 року у задоволенні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України підполковника поліції ОСОБА_9 , погоджене прокурором першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - відмовлено.
Постановляючи вказану ухвалу, слідчий суддя не знайшов переконливих підстав для взяття під варту ОСОБА_8 , оскільки сукупність проаналізованих обставин - недоведеність обґрунтованості підозри, відсутність доведених ризиків, позитивна характеристика особи підозрюваного свідчить про те, що застосування найсуворішого запобіжного заходу було б неправомірним.
З таким висновком колегія суддів не погоджується.
Відповідно до статті 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як на підставах та у порядку, встановлених законом.
Згідно пункту 9 частини другої статті 131 КПК України застосування запобіжного заходу є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до частини третьої статті 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.
Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до положень частини першої статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно частин першої, шостої статті 193 КПК України розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.
Слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
За змістом частини першої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, що свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Положеннями частини першої статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97 ВР (далі - Конвенція) визначено, що нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Відповідно до пункту «с» частини першої статті 5 Конвенції, законними є арешт або затримання особи, здійснені з метою допровадження особи до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
На переконання колегії суддів, вказані вимоги слідчим суддею при розгляді клопотання належним чином не дотримані, а висновок слідчого судді про те, що недоведеність обґрунтованості підозри, відсутність доведених ризиків, позитивна характеристика особи підозрюваного свідчить про те, що застосування найсуворішого запобіжного заходу було б неправомірним, є помилковим з огляду на норми КПК України та матеріали кримінального провадження, зокрема на те, що підозрюваний ОСОБА_8 проігнорував скероване на його адресу та вручене його дружині під підпис повідомлення про підозру 07 травня 2025 року, а також повістки до ГСУ НПУ на 12 травня 2025 року та 13 травня 2025 року для проведення слідчих (процесуальних) дій і 28 червня 2023 року ОСОБА_8 виїхав до Румунії та до даного часу на територію України не повертався.
Вказані обставини дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_8 переховується від органу досудового розслідування, оскільки не виходив на зв'язок та не з'являвся на виклики.
Окрім того, будь-яких порушень органом досудового розслідування встановленого законом порядку оголошення ОСОБА_8 у держаний та міжнародний розшук, колегією суддів не встановлено.
Колегія суддів звертає увагу, що Кримінальний процесуальний кодекс України жодним чином не обумовлює ухвалення судового рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою доведеністю факту перебування особи у міжнародному розшуку, але визначає необхідність оголошення такого розшуку (частина шоста статті 193, частина друга статті 281 КПК України), що в даному випадку дотримано органом досудового розслідування.
Дослідивши клопотання слідчого та додані до нього матеріали, колегія суддів з'ясувала, що наведені у клопотанні дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 190 (в редакції Закону України №3342-IX від 23.08.2023), частиною другою статті 366 КК України.
Зазначені у клопотанні обставини підозри ОСОБА_8 підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, зокрема: протоколами допитів свідків; документами та інформацією, вилученими за результатами проведених заходів забезпечення кримінального провадження; висновками експерта; банківськими виписками по рахунку між Іноватус та ОСОБА_24 , що підтверджують перерахування 20 млн. дол. США; банківськими виписками по рахунку компанії ОЛІМПЕКС, відповідно до яких ОЛІМПЕКС 12 грудня 2022 року здійснило переведення до ТОВ «БЕЗПЕЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ УТИЛІЗАЦІЇ» грошових коштів у сумі 200 000 грн «Оплата за послуги утилізації зг. рах. 58»; афідевітом ОСОБА_25 з додатками у вигляді афідевіта ОСОБА_26 (пояснення надані у Високому суді Лондона), відповідно до якого зернові, які перебували в заставі у ІННОВАТУС були утилізовані внаслідок їх псування в період часу з травня по серпень 2022 року. Утилізація проводилась за укладеним підробленим договором між ОЛІМПЕКС та ТОВ «БЕЗПЕЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ УТИЛІЗАЦІЇ»; матеріалами кредитного договору; договорами застави та додатками до нього, укладеними між ІННОВАТУС та Блек СІ, подвійними складськими свідоцтвами на зберігання зернопродуктів; актом обстеження складів ОЛІМПЕКС, складеним представниками ТОВ «ПРОКОНТРОЛ» від 16 серпня 2022 року, що підтверджує відсутність заставленого майна по кредитному договору; протоколом огляду відеозапису з обшуку АТ «Завод залізобетонних конструкцій № 7» (м. Шостка, вул. Каденюка (колишня Гагаріна), де зафіксовано обшук території заводу за адресою: м. Суми, вул. Каденюка (колишня Гагаріна), буд 2 (місце знищення заставного майна) та згідно якого на території лише чагарник та напівзруйновані конструкції виробничих приміщень, місця та засоби для знищення зернових відсутні; показами керуючого директора ІННОВАТУС ОСОБА_32 та партнера Argentem Creek Partners ОСОБА_27 , що підтвердили обставини укладення кредитних договорів, відсутність виплат за ними, а також повідомили про те, що ІННОВАТУС встановило, що ОЛІМПЕКС знищило заставлені зернові; показами ОСОБА_21 (представник компанії ІНОВАТУС в Україні), згідно яких останній підписував договір застави та додатки до нього, а також повідомив, що складські свідоцтва на зернопродукти (заставне майно) складались представниками ОЛІМПЕКС, їх підписував він та ОСОБА_28 і проставляв печатки у його присутності, ОСОБА_14 був зберігачем зернопродуктів, ОСОБА_28 давав вказівку заповнювати відомості до складських свідоцтв; показами службових осіб ТОВ «БЕЗПЕЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ УТИЛІЗАЦІЇ» ОСОБА_29 та ОСОБА_30 , які повідомили, що їм нічого не відомо з приводу утилізації зернопродуктів та інших взамовідносин між ТОВ «БЕЗПЕЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ УТИЛІЗАЦІЇ» та ОЛІМПЕКС; показами представника БЛЕК СІ за довіреністю ОСОБА_31 , яка пояснила що основні обставини підписання складських свідоцтв не пам'ятає, особисто дані до свідоцтв не вносила, щодо наявності зерна - «ймовірно воно було»; показами начальника відділу з обліку зерна на ОЛІМПЕКС ОСОБА_20 , яка повідомила що складські квитанції заповнювалися нею (друкована частина), дані вносились згідно програми 1С за вказівкою ОСОБА_8 , в частині фізичної наявності зерна, а також його перевірок таку інформацію не пам'ятає; висновком почеркознавчої експертизи подвійних складських свідоцтв на зернопродукти на складі ОЛІМПЕКС, згідно якого підпис у складському свідоцтві НОМЕР_1 виконаний ОСОБА_8 , в інших складських свідоцтвах нанесено факсиміле; висновком економічної експертизи №006-РСВ/24 від 12 червня 2024 року, відповідно до якого не підтверджуються наявність товарно-матеріальних цінностей на терміналі ТОВ «ОЛІМПЕКС КУПЕ ІНТЕРНЕЙШНЛ» за адресою: місто Одеса, Митна площа, будинок 1/12, на користь (у власності) BLACK SEA COMMODITIES LIMITED станом на 06 липня 2021 року та 29 липня 2021 року (дати складання накладних про наявність зерна на складі Олімпекс); висновком економічної експертизи №2604/2605/25-72 від 05 травня 2025 року, відповідно до якого не підтверджуються наявність товарно-матеріальних цінностей на терміналі ТОВ «ОЛІМПЕКС КУПЕ ІНТЕРНЕЙШНЛ» за адресою: місто Одеса, Митна площа, будинок 1/12, на користь (у власності) BLACK SEA COMMODITIES LIMITED; інші матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Крім того, перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4 статті 177 КПК України, зокрема можливості підозрюваного переховуватись від органу досудового розслідування; незаконно впливати на свідків, експертів, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, колегія суддів встановила, що такі доводи є обґрунтованими, зважаючи на тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого його злочину, характер і конкретні обставини кримінального правопорушення, та особу підозрюваного, а також на те, що ОСОБА_8 28 червня 2023 року виїхав до Румунії та до даного часу на територію України не повертався; злочини, в яких підозрюється ОСОБА_8 , вчинені у складі групи осіб, за попередньою змовою, при цьому ретельно сплановані, підозрюваний відвів собі керівну роль в організації та вчиненні злочинів, безумовно користується авторитетом серед інших співучасників, які виконували його протиправні вказівки, що свідчить про можливість його протиправного впливу на свідків, які знаходяться на території України та були залучені до вчинення кримінальних правопорушень, що безперечно зашкодить досудовому розслідуванню; маючи значні матеріальні ресурси, зв'язки, у тому числі в правоохоронних органах, може використати їх з метою перешкоджання кримінальному провадженню.
Ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною першою статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.
При цьому, КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції», «Москаленко проти України» зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
У рішенні «Летельє проти Франції» Європейський суд з прав людини зазначив, що національні судові органи повинні брати до уваги усі обставини справи, та зважати на наявність суспільного інтересу, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
За таких обставин, слідчий суддя дійшов помилкового висновку про відсутність передбачених частиною шостою статті 193 КПК України підстав для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 .
Враховуючи характер вчинення кримінального правопорушення, його суспільну небезпечність, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним інкримінованого йому злочину, процесуальну поведінку останнього, у даному випадку наявні реальні ознаки суспільного інтересу, які переважають принцип поваги до особистої свободи підозрюваного, так як дані у зібраних матеріалах провадження у повній мірі підтверджують наявність ризиків, а також дають достатні підстави вважати, що у разі обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, такий захід не забезпечить належного виконання підозрюваним його процесуальних обов'язків.
На переконання колегії суддів, встановлені під час апеляційного розгляду обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, які колегія суддів уважає доведеними, та не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
У разі затримання особи, відносно якої обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Оскільки органом досудового розслідування виконані всі передбачені кримінальним процесуальним законом дії, які свідчать, що ОСОБА_8 оголошено у міжнародний розшук та, крім того, останній згідно наявних відомостей не перетинав державний кордон України на в'їзд в Україну, а в матеріалах провадження є достатні дані, які підтверджують наявність ризиків, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, і доводять існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 190 (в редакції Закону України №3342-IX від 23.08.2023), частиною другою статті 366 КК України, колегія суддів доходить висновку, що встановлені органом досудового розслідування обставини в їх сукупності є виправданими та необхідними елементами, які визначають потребу в обранні підозрюваному ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Доводи апеляційної скарги про необґрунтованість повідомленої ОСОБА_8 підозри колегія суддів уважає безпідставними, оскільки наведені у клопотанні дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, на даному етапі досудового розслідування свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 190 (в редакції Закону України №3342-IX від 23.08.2023), частиною другою статті 366 КК України.
Враховуючи те, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то, з огляду на вищенаведені дані, у колегії суддів наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення винуватості чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення.
Більш того, у пункті 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07 Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
Крім того, колегія суддів враховує правову позицію Європейського Суду з прав людини, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.
У відповідності до змісту статті 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності події та складу кримінального правопорушення в діянні, винуватості особи в його вчиненні, у тому числі наявності або відсутності умислу в діях особи, належності та допустимості зібраних у справі доказів, вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, у тому числі правильність кваліфікації його дій, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, а дослідження та оцінка доказів, встановлення наявності або відсутності події та складу кримінального правопорушення, та достатності доказів для доведеності винуватості особи, відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування.
З наведених підстав, доводи захисника про те, що підозрювані були зацікавлені у виконанні кредитного зобов'язання та явно мали намір його виконувати, інакше вони б втратили свій найцінніший актив, який вони передали в іпотеку кредиторам, що виключає наявність шахрайського умислу підозрюваних при укладенні Передекспортного договору, що є ключовим елементом складу кримінального правопорушення, існування якого відрізняє злочин від цивільно-правового делікту; звіти довіреного інспектора кредитора компанії Cotecna Inspection S.A. за результатом фізичної перевірки терміналу ТОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» підтверджують, що станом на 28 липня 2021 року, 26 листопада 2021 року та 17 лютого 2022 року зерно, що перебувало у заставі Innovatus фактично існувало та в повному об'ємі знаходилось на терміналі Олімпекс, а проведені виміри показали, що обсяги наявного зерна повністю відповідають подвійним складським свідоцтвам, що були видані Олімпекс; факт наявності заставного зерна на момент укладення договору застави та додаткових угод до нього не заперечує сам кредитор - компанія Innovatus; прокурор умисно замовчує про послідовну поведінку підозрюваних, спрямовану на врегулювання кредитної заборгованості, яка виключає будь-який намір приховано ухилитися від повернення кредитних коштів; висновок Науново-правової експертизи Інституту держави і права імені ОСОБА_15 №26/62-е від 19 червня 2025 року свідчить виключно про добросовісні наміри підозрюваних виконати умови Передекспортного кредитного договору і не втратити своє майно, що було передано в іпотеку, а відповідно свідчить про відсутність у діях ОСОБА_8 суб'єктивної сторони складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 190 КК України, є передчасними та такими, що підлягають вирішенню під час розгляду кримінального провадження по суті.
Викладені в апеляційній скарзі доводи про недоведеність наявності ризиків, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, колегія суддів уважає безпідставними та такими, що не спростовані стороною захисту.
У контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).
За таких обставин, виходячи з положень пункту 2 частини третьої статті 407 КПК України, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, ухвала слідчого судді - скасуванню з постановленням нової ухвали про задоволення клопотання слідчого та обрання щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Керуючись статтями 176-178, 182, 183, 193, 376, 407, 418, 422 КПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 з доповненнями - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11 червня 2025 року - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України підполковника поліції ОСОБА_9 , погоджене прокурором першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Обрати підозрюваному ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням у Державній установі «Київський слідчий ізолятор».
У разі затримання особи, відносно якої обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4