справа №759/21872/25 Головуючий у І інстанції - ОСОБА_1
апеляційне провадження №11-сс/824/7702/2025 Доповідач у ІІ інстанції - ОСОБА_2
16 жовтня 2025 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
Головуючий суддя: ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_5
прокурора: ОСОБА_6
підозрюваного: ОСОБА_7
захисника: ОСОБА_8
перекладача: ОСОБА_9
розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_10 ( ОСОБА_11 ) з доповненнями на ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 19 вересня 2025 року щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_10 ( ОСОБА_11 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Китайської Народної Республіки, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 149 КК України, у кримінальному провадженні №12025110000000277 від 03 квітня 2025 року,-
Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 19 вересня 2025 року клопотання старшого слідчого СУ Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_12 , погоджене прокурором Київської обласної прокуратури ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задоволено.
Застосовано стосовно підозрюваного ОСОБА_10 ( ОСОБА_11 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 15 листопада 2025 року включно без визначення розміру застави.
Не погоджуючись з указаною ухвалою захисник ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_10 ( ОСОБА_11 ) звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою обрати до ОСОБА_10 більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, у вигляді особистого зобов'язання.
Уважає оскаржувану ухвалу незаконно, необґрунтованою та невмотивованою, тобто такою, що підлягає скасуванню.
У доповненнях до апеляційної скарги зазначає, що підозра ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення є необґрунтованою.
Так, зауважує, що жоден з матеріалів досудового розслідування не містить доказів, що ОСОБА_7 здійснював будь-які з перелічених у клопотанні слідчого дій; у протоколах про результати проведення НСРД відносно ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , які долучено до матеріалів клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_13 не зафіксовано жодних відомостей, дій, які можна кваліфікувати як торгівлю людьми; протоколом обшуку від 17 вересня 2025 року, проведеного за адресою: АДРЕСА_1 , та інші матеріали у сукупності не містить жодних доказів інкримінованих злочинних дій, натомість зібрані відомості свідчать лише про те, що ОСОБА_7 , як і решта працівників теплиці, приїздив на заробітки на територію України та добровільно, як і «потерпілі», виконував роботу у теплицях, а отже жодних доказів його причетності до експлуатації людей чи контролю над потерпілими не встановлено органом досудового розслідування.
Наполягає на тому, що в діях ОСОБА_10 відсутня об'єктивна та суб'єктивна сторони злочину, доказова база є недостатньою, неналежною та недопустимою для підтвердження обґрунтованості підозри.
Вказує, що під час прийняття рішення про застосування до ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчим суддею не було враховано той факт, що слідчим у клопотанні не обґрунтовано наявність ризиків, які б свідчили про неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Посилається на те, що в діях ОСОБА_10 немає складу інкримінованого йому злочину, а відповідно і не існує осіб, на яких він може впливати, крім того підозрюваний не вчиняв жодних дій, що могли б свідчити про наміри перешкодити кримінальному провадженню.
Зауважує, що ОСОБА_7 є підозрюваним у даному кримінальному провадженні, однак ним не було вчинено жодного кримінального правопорушення, його поведінка була повністю правомірною й належною, що повністю спростовує ризик вчинення ним нового кримінального правопорушення та порушує принцип презумпції невинуватості.
Зазначає, що органом досудового розслідування не дотримано у повній мірі вимоги статті 184 КПК України, оскільки не наведено жодного обґрунтування неможливості застосування до ОСОБА_10 більш м'якого запобіжного захисту.
Уважає, що саме особисте зобов'язання може забезпечити виконання всіх дій та обов'язків, які будуть покладені на ОСОБА_10 , та унеможливить вчинення будь-яких протиправних дій, оскільки останній належним чином виконує і буде виконувати покладені на нього обов'язки, а носіння електронного засобу контролю дозволить контролювати місцезнаходження ОСОБА_10 .
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_10 (надані за допомогою перекладача ОСОБА_9 , його захисника ОСОБА_8 , які підтримали апеляційну скаргу, думку прокурора ОСОБА_6 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається з матеріалів судового провадження, Слідчим управлінням ГУ НП в Київській області розслідується кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025110000000277 від 03 квітня 2025 року за підозрою ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_10 у вчиненні ними кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 149 КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, що у не встановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше кінця 2023, у ОСОБА_14 ( ОСОБА_17 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є головою ОК «ФЬОРСТ СТЕП-1», ЄДРПОУ 42623073, за попередньою змовою з ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка є директором ТОВ «ФЬОРСТ СТЕП», ЄДРПОУ 42578995 та ОСОБА_16 ( ОСОБА_18 ), ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_19 ( ОСОБА_11 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою збільшення прибутків та швидкого незаконного збагачення, зазіхаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері реалізації основоположних прав щодо прояву волі особи, виник злочинний умисел направлений на вербування, переміщення з метою експлуатації осіб Республіки Узбекистану до України, з використанням примусу та обману цих осіб з числа соціально незахищених верств населення, що перебували в уразливому стані, зумовленими зовнішніми обставинами відсутністю власного житла, роботи та скрутним матеріальним становищем, котрих підшукували за межами території України.
Домовившись про спільне вчинення злочинів, ОСОБА_14 ( ОСОБА_17 ), ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ( ОСОБА_18 ) та ОСОБА_7 ( ОСОБА_11 ), визначили спосіб їх вчинення та мету - незаконне збагачення у результаті використання примусової праці громадян Республіки Узбекистану на території України.
При цьому, ОСОБА_14 ( ОСОБА_17 ) спільно з ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ( ОСОБА_18 ) та ОСОБА_19 ( ОСОБА_11 ), узгодили місце утримання людей, у приміщеннях та спорудах ОК «ФЬОРСТ СТЕП-1» ЄДРПОУ 42623073, що розташовані за адресою: Київська область, Бориспільський район, село Любарці.
Видом діяльності ОК «ФЬОРСТ СТЕП-1», ЄДРПОУ 42623073, 81.10 - комплексне обслуговування об'єктів, здійснює свою діяльність на земельних ділянках з кадастровими номерами № 3220884800:02:001:0041, № 3220884800:02:001:0042, № 3220884800:02:001:0043, № 3220884800:02:001:0044, № 3220884800:02:001:0045, на яких розташовані теплиці, які використовуються для вирощування різних культур, овочів, та інших рослин.
Так, видами діяльності ТОВ «ФЬОРСТ СТЕП», ЄДРПОУ 42578995 є змішане сільське господарство, 01.11-вирощування зернових культур, бобових культур насіння олійних культур, 01.13-вирощування овочів і баштанових культур, коренеплодів і бульбоплодів, 01.19-вирощування інших однорідних і дворічних культур та інших пов'язаних з вирощуванням рослин та розведенням домашніх тварин.
У подальшому, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше кінця 2023 року, ОСОБА_14 ( ОСОБА_17 ) спільно ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ( ОСОБА_18 ) та ОСОБА_19 ( ОСОБА_11 ), при невстановлених обставинах, на виконання спільного злочинного плану, направленого на вербування, переміщення осіб, з використанням обману та примусу, з метою використання їх примусової праці по вирощуванню та збору різних культур та рослин на земельних ділянках ОК «ФЬОРСТ СТЕП-1», ЄДРПОУ 42623073, розташованих за адресою: Київська область, Бориспільський район, село Любарці, вулиця Першотравнева, пообіцявши достатній заробіток та належні умови праці і проживання, належне харчування, замовчуючи дійсні умови праці та її характер, а саме безоплатну (малооплачувану) трудову понаднормову експлуатацію, без надання часу для відпочинку, виконанню тяжкої праці, використовуючи уразливий стан потерпілих, завербували на території Республіки Узбекистан громадян вказаної країни ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , та перемістили останніх з метою їх подальшої незаконної трудової експлуатації на території України.
Після чого, у невстановлений досудовим слідством час, але не пізніше 16 січня 2025 року, ОСОБА_14 ( ОСОБА_17 ), спільно з ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ( ОСОБА_18 ) та ОСОБА_19 ( ОСОБА_11 ), отримали від вказаних громадяни Республіки Узбекистан копії їх паспортів для оформлення дозволів на застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні.
Далі, ОСОБА_14 ( ОСОБА_17 ), спільно з ОСОБА_15 , звернулися до Київського обласного центру зайнятості з пакетом документів для отримання дозволів на застосування праці іноземців та осіб без громадянства на території України, а саме: заявою за формою, встановленою Кабінетом Міністрів України, в якій роботодавець підтверджує, що посада, на якій застосовуватиметься праця іноземця або особи без громадянства, відповідно до закону не пов'язана з належністю до громадянства України і не потребує надання допуску до державної таємниці; копіями сторінок паспортного документа іноземця або особи без громадянства з особистими даними разом з перекладом українською мовою, засвідченим в установленому порядку (крім іноземців та осіб без громадянства, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів щодо вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту; іноземців та осіб без громадянства, які оскаржують рішення про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту; осіб, які подали заяву про визнання особою без громадянства, та осіб, які оскаржують рішення про відмову у визнанні особою без громадянства); кольорова фотокартка іноземця або особи без громадянства розміром 3,5 x 4,5 сантиметра; проектом трудового договору (контракту) або гіг-контракту з іноземцем або особою без громадянства, засвідчений роботодавцем (крім відряджених іноземних працівників).
На підставі поданих документів, ОСОБА_14 ( ОСОБА_17 ) спільно з ОСОБА_15 , про отримання дозволів на застосування праці іноземців на та осіб без громадянство на території України, Київським обласним центром зайнятості громадянам Республіки Узбекистан: ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_27 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_28 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , видано дозволи на застосування праці іноземців та особі без громадянства, на посади підсобних робітників ТОВ «ФЬОРСТ СТЕП», ЄДРПОУ 42578995 та ОК «ФЬОРСТ СТЕП-1», ЄДРПОУ 42623073.
Потім, ОСОБА_15 , як директор ТОВ «ФЬОРСТ СТЕП», ЄДРПОУ 42578995 та за довіреністю від ОСОБА_14 ( ОСОБА_17 ), отримала оригінали дозволів на застосування праці іноземців та осіб без громадянства виданих зазначеним громадянам Республіки Узбекистан, яка невстановленим способом передала зазначені дозволи ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_29 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_27 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_28 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , чим створено всі умови для перетину державного кордону України, з метою їх подальшої незаконної примусової праці на території України.
Після чого, 22 січня 2024 року, 25 січня 2024 року, 19 січня 2025 року, 27 січня 2025 року на підставі дозволів на застосування праці іноземців та осіб без громадянства на території України, громадяни Республіки Узбекистан, ОСОБА_30 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_31 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_32 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_33 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , за сприяння та під супроводом ОСОБА_14 ( ОСОБА_17 ), ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ( ОСОБА_18 ) та ОСОБА_10 ( ОСОБА_11 ) перетнули державний кордон України, де їх перемістили на територію ОК «ФЬОРСТ СТЕП-1», ЄДРПОУ 42623073, за адресою: Київська область, Бориспільський район, село Любарці, де вони постійно проживають та де останніх змушують здійснювати різні види робіт по вирощуванню, догляду, збору та завантажуванню різних сільськогосподарських культур, овочів та інших рослин.
Разом з цим, 30 березня 2025 року до Київського обласного центру зайнятості звернулася директор ТОВ «ФЬОРСТ СТЕП», ЄДРПОУ 42578995 ОСОБА_15 , діючи єдиним умислом з іншими особами, про скасування дозволів на застосування праці іноземців та осіб без громадянства видані громадянам Республіки Узбекистан ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_27 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_28 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Наказом Київського обласного центру зайнятості №111/01-28.01 від 02 квітня 2025 року відкликані дозволи на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, видані громадянам Республіки Узбекистан ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_27 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_28 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Крім цього, наказом Київського обласного центру зайнятості №79/01-28.01 від 15 квітня 2024 року на підставі подання Служби безпеки України скасовані дозволи на застосування праці іноземців та осіб без громадянства видані громадянам Республіки Узбекистан ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_29 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
При цьому, ОСОБА_14 ( ОСОБА_17 ), спільно з ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ( ОСОБА_18 ) та ОСОБА_19 ( ОСОБА_11 ), не повідомили вказаним громадянам Республіки Узбекистан про відкликання та скасування дозволів на застосування праці іноземців та осіб без громадянства видані громадянам Республіки Узбекистан та не вчинили дії, передбачені статтею 4-1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22 вересня 2011 року № 3773-VI (Закон доповнено статтею 4-1 згідно із Законом №2813-IX від 01 грудня 2022 року) приймаюча сторона, що запросила в Україну чи приймає в Україні іноземців та осіб без громадянства, зобов'язана:
1) вживати заходів для своєчасного подання іноземцями та особами без громадянства заяв для оформлення документів на право проживання (перебування) в Україні;
2) повідомляти про припинення підстав для тимчасового проживання чи тимчасового перебування в Україні іноземців та осіб без громадянства, яких вона запросила в Україну чи приймає в Україні:
3) покрити витрати іноземців та осіб без громадянства, пов'язані з їх перебуванням на території України та виїздом з України.
Також, ОСОБА_14 ( ОСОБА_17 ), спільно з ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ( ОСОБА_18 ) та ОСОБА_19 ( ОСОБА_11 ), періодично застосовують до вказаних громадян Республіки Узбекистан психологічний вплив, не виплачуючи у повній мірі та офіційно за виконану роботу грошову винагороду, тримають у нелюдських умовах, без належного харчування та надання часу на відпочинок, тим самим порушуючи законодавство про працю.
Крім того, ОСОБА_14 ( ОСОБА_17 ), спільно з ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ( ОСОБА_18 ) та ОСОБА_19 ( ОСОБА_11 ), за попередньою змовою, утримують потерпілих громадян Республіки Узбекистан у приміщенням за адресою: Київська область, Бориспільський район, село Любарці, у будівлях на території вищевказаних земельних ділянках шляхом обману, супроводжуючи свої дії висловлюваннями неправдивих відомостей з приводу офіційного працевлаштування громадяни Республіки Узбекистан на підставі дозволів на застосування праці іноземців та особі без громадянства, хоча насправді вказані дозволи скасовані та відкликані.
Отже, достовірно розуміючи, що громадяни Республіки Узбекистан, ОСОБА_30 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_31 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_32 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_33 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , перебувають у вразливому стані, зумовлений фізичними та психічними властивостями, обумовлені зовнішніми обставинами, оскільки не мають постійного місця роботи та проживання та території України, є матеріально незабезпеченими, не можуть самостійно виїхати до Республіки Узбекистан, внаслідок складного матеріального становища, діючи шляхом обману щодо начебто належних умов праці, організували примусову працю вищевказаних осіб для отримання прибутків ОСОБА_14 ( ОСОБА_17 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_16 ( ОСОБА_18 ) та ОСОБА_19 ( ОСОБА_11 ).
18 вересня 2025 року ОСОБА_13 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 149 КК України.
19 вересня 2025 року до Святошинського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого СУ Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_12 , погоджене прокурором Київської обласної прокуратури ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_10 ( ОСОБА_11 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 149 КК України, у кримінальному провадженні №12025110000000277 від 03 квітня 2025 року.
Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 19 вересня 2025 року клопотання старшого слідчого СУ Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_12 , погоджене прокурором Київської обласної прокуратури ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задоволено.
Застосовано стосовно підозрюваного ОСОБА_10 ( ОСОБА_11 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 15 листопада 2025 року включно без визначення розміру застави.
З такими висновками слідчого судді колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.
Відповідно до положень частини першої статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Згідно частини другої статті 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до статті 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Згідно частин першої, другої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Застосовуючи щодо підозрюваного ОСОБА_10 ( ОСОБА_11 ) запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею встановлено, що матеріали провадження містять достатні дані, які підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 149 КК України.
Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_19 ( ОСОБА_11 ) кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 149 КК України, підтверджується зібраними під час досудового розслідування належними та допустимими доказами в їх сукупності, долученими до матеріалів клопотання, а саме: заявами про залучення в якості потерпілих ОСОБА_34 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_29 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_35 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , від 17 вересня 2025 року щодо незаконної трудової експлуатації; протоколами допиту потерпілих ОСОБА_34 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_29 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_35 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ; протоколами про результати проведення НСРД відносно ОСОБА_14 ; протоколами про результати проведення НСРД відносно ОСОБА_15 ; протоколом обшуку від 17 вересня 2025 року, проведеного за адресою: АДРЕСА_1 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_36 від 14 серпня 2025 року; документами, які стали підставою для оформлення дозволів на застосування праці іноземців та осіб без громадянства на території України відносно громадян Республіки Узбекистан: ОСОБА_37 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_38 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_39 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , ОСОБА_40 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , ОСОБА_30 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_41 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , ОСОБА_42 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_29 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_43 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , ОСОБА_44 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , ОСОБА_35 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_45 , ІНФОРМАЦІЯ_16 , ОСОБА_46 , ІНФОРМАЦІЯ_17 , ОСОБА_47 , ІНФОРМАЦІЯ_18 , на посади підсобних робітників ТОВ «ФЬОРСТ СТЕП» ЄДРПОУ 42578995 та ОК «ФЬОРСТ СТЕП-1», ЄДРПОУ 42623073; наказом Київського обласного центру зайнятості №79/01-28.01 від 15 квітня 2024 року на підставі подання Служби безпеки України скасовані дозволи на застосування праці іноземців та осіб без громадянства видані громадянам Республіки Узбекистан: ОСОБА_48 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_49 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_50 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , ОСОБА_51 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_29 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_52 , ІНФОРМАЦІЯ_14 ; заявою директора ТОВ «ФЬОРСТ СТЕП», ЄДРПОУ 42578995 ОСОБА_15 про скасування дозволів на застосування праці іноземців та осіб без громадянства видані громадянам Республіки Узбекистан ОСОБА_53 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_54 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , ОСОБА_27 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_28 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_55 , ІНФОРМАЦІЯ_16 , ОСОБА_56 , ІНФОРМАЦІЯ_17 , ОСОБА_57 , ІНФОРМАЦІЯ_18 ; наказом Київського обласного центру зайнятості №111/01-28.01 від 02 квітня 2025 року про відкликані дозволи на застосування праці іноземців та осіб без громадянства видані громадянам Республіки Узбекистан ОСОБА_53 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_54 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , ОСОБА_27 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_28 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ,, ОСОБА_55 , ІНФОРМАЦІЯ_16 , ОСОБА_56 , ІНФОРМАЦІЯ_17 , ОСОБА_57 , ІНФОРМАЦІЯ_18 , а також іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Окрім того, слідчим суддею визнано доведеними вказані у клопотанні слідчого ризики, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.
Так, слідчим суддею обґрунтовано враховано характер вчиненого підозрюваним ОСОБА_19 кримінального правопорушення, обставини, передбачені статтею 178 КПК України, наявність вагомих доказів, що підтверджують факт вчинення ОСОБА_19 кримінального правопорушення, яке відповідно до статті 12 КК України є особливо тяжким, санкція за яке передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком до 12 років, у зв'язку з чим дійдено висновку про наявність ризиків того, що підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, які є членами його кооперативу, та інших осіб, не допитаних і не встановлених до цього часу свідків, що створює загрозу підбурювання вказаних осіб до дачі неправдивих показань; продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, оскільки підозрюваний постійного місця роботи та стабільного доходу не має, що може спонукати його до продовження протиправної діяльності.
З урахуванням указаного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність застосування виняткового запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_10 , оскільки встановлені судом обставини свідчать про те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Також, місцевим судом обґрунтовано застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави з посиланням на частину четверту статті 183 КПК України, згідно якої слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування, з огляду на те, що під час допиту потерпілих у порядку статті 225 КПК України було встановлено, що ОСОБА_7 ( ОСОБА_11 ) застосовував відносно них фізичне насильство.
З наведеного убачається, що слідчим суддею враховано обставини справи у сукупності з даними про особу підозрюваного, які вказують на можливість останнього вчиняти дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України, у зв'язку з чим відносно ОСОБА_10 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який, на думку колегії суддів, у сукупності з існуючими ризиками, особою підозрюваного, тяжкістю інкримінованого йому кримінального правопорушення та його наслідками, є обґрунтованим та підстав для застосування щодо підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, колегія суддів не вбачає.
Доводи апеляційної скарги про необґрунтованість повідомленої ОСОБА_13 підозри колегія суддів уважає безпідставними, оскільки наведені у клопотанні дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, на даному етапі досудового розслідування свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статі 149 КК України.
Враховуючи те, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то, з огляду на вищенаведені дані, у колегії суддів наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_19 інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення винуватості чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення.
Більш того, у пункті 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07 Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
Крім того, колегія суддів враховує правову позицію Європейського Суду з прав людини, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.
У відповідності до змісту статті 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності події та складу кримінального правопорушення в діянні, винуватості особи в його вчиненні, у тому числі наявності або відсутності умислу в діях особи, належності та допустимості зібраних у справі доказів, вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, у тому числі правильність кваліфікації його дій, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, а дослідження та оцінка доказів, встановлення наявності або відсутності події та складу кримінального правопорушення, та достатності доказів для доведеності винуватості особи, відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування.
З наведених підстав, доводи захисника про те, що жоден з матеріалів досудового розслідування не містить доказів, що ОСОБА_7 здійснював будь-які з перелічених у клопотанні слідчого дій; у протоколах про результати проведення НСРД відносно ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , які долучено до матеріалів клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_13 не зафіксовано жодних відомостей, дій, які можна кваліфікувати як торгівлю людьми; протоколом обшуку від 17 вересня 2025 року, проведеного за адресою: АДРЕСА_1 , та інші матеріали у сукупності не містить жодних доказів інкримінованих злочинних дій, натомість зібрані відомості свідчать лише про те, що ОСОБА_7 , як і решта працівників теплиці, приїздив на заробітки на територію України та добровільно, як і «потерпілі», виконував роботу у теплицях, а отже жодних доказів його причетності до експлуатації людей чи контролю над потерпілими не встановлено органом досудового розслідування; в діях ОСОБА_10 відсутня об'єктивна та суб'єктивна сторони злочину, доказова база є недостатньою, неналежною та недопустимою для підтвердження обґрунтованості підозри, є передчасними та такими, що підлягають вирішенню під час розгляду кримінального провадження по суті.
Сукупність зібраних доказів та матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатньою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Викладені в апеляційній скарзі доводи про недоведеність наявності ризиків, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, колегія суддів уважає безпідставними та такими, що не спростовані стороною захисту.
У контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).
Так, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , характер та обставини інкримінованих йому дій, дані про особу підозрюваного у сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що слідчим у клопотанні доведено існування у кримінальному провадженні ризиків, передбачених частиною першою статті 177 КПК України.
Інші доводи апеляційної скарги висновків слідчого судді не спростовують.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.
Керуючись статтями 176-178, 183, 193, 376, 407, 418, 422 КПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_10 ( ОСОБА_11 ) з доповненнями - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 19 вересня 2025 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4