справа №759/22666/25 Головуючий у І інстанції - ОСОБА_1
апеляційне провадження №11-сс/824/8068/2025 Доповідач у ІІ інстанції - ОСОБА_2
15 жовтня 2025 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
Головуючий суддя: ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_5
прокурора: ОСОБА_6
представника: ОСОБА_7
розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Києві апеляційні скарги власників майна ОСОБА_8 та Виконавчого комітету Вишневої міської ради Бучанського району Київської області на ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2025 року щодо арешту майна у кримінальному провадженні №12025111050000107 від 11 квітня 2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 239, частиною першою статті 275, частиною третьою статті 358 КК України,-
Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2025 року клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_6 про арешт майна - задоволено частково.
Накладено арешт на нерухоме майно, належне на праві приватної власності ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , із забороною його відчуження та розпорядження, а саме на земельну ділянку загальною площею 0, 6336 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 3222484001:01:007:0044, а також об'єкти незавершеного будівництва каналізаційної насосної станції (КНС) та двох напірних каналізаційних трубопроводів, які будуються на/та поряд земельної ділянки із кадастровим номером 3222484001:01:007:0044, із забороною їх подальшого будівництва та експлуатації.
Не погоджуючись з указаною ухвалою власник майна ОСОБА_8 подала апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні №12025111050000107 відмовити у повному обсязі.
Уважає оскаржувану ухвалу незаконною та необґрунтованою.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що вона є власником земельної ділянки з кадастровим номером 3222484001:01:007:0044, що знаходиться у с. Крюківщина Бучанського району Київської області, право власності на дану земельну ділянку у неї законне та жодного разу ніким не було оскаржене.
Зазначає, що нею в рамках кримінального провадження повідомлялось, що вона не заперечує проти будівництва каналізації для села Крюківщина Виконавчим комітетом Вишневої міської ради Бучанського району Київської області поруч з її земельною ділянкою, до початку будівництва її було ознайомлено з проектом будівництва та ОСОБА_9 усно надано згоду на таке будівництво з можливістю підрядної організації, що здійснює забудову, проїзду через її земельну ділянку та використання її для розміщення матеріалів.
Додатково додає до апеляційної скарги нотаріально завірену згоду на проведення будівельних та земельних робіт.
Також з апеляційною скаргою на вказану ухвалу звернулася представник ОСОБА_7 в інтересах власника майна Виконавчого комітету Вишневої міської ради Бучанського району Київської області, в якій просить оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна відмовити у повному обсязі.
Уважає ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що у відповідності до проведеної слідчої дії було встановлено КНС та двох напірних каналізаційних трубопроводів по вул. Балукова у с. Крюківщина Бучанського району Київської області здійснюється без ОВД (оцінки впливу довкілля), проте згідно листа Басейнового управління водних ресурсів середнього Дніпра, оскільки роботи по прокладанню каналізаційного колектора прямо не визначена частиною третьою статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», то можна зробити висновок, що дані роботи не відносяться до видів діяльності, що підлягають оцінці впливу на довкілля.
Вказує, що Виконавчий комітет Вишневої міської ради Бучанського району Київської області самостійно звернувся до геодезиста та отримав Абрис земельної ділянки (це схематичне креслення, яке відображає контур ділянки, необхідні відстані та точки, зафіксовані під час польових вимірювань), на котрій здійснюється будівництво та яка була оглянута під час проведення слідчої дії, у зв'язку з чим звертає увагу суду на те, що на земельній ділянці ОСОБА_8 будівництво не відбувається.
Також зауважує, що аналогічне клопотання про арешт майна було подано до Києво-Святошинського районного суду Київської області та 17 вересня 2025 року дане клопотання було розглянуто та винесено ухвалу, якою було відмовлено у його задоволенні.
Посилається на те, що ОСОБА_8 надала до Виконавчого комітету Вишневої міської ради Бучанського району Київської області нотаріальну заяву, в якій додатково письмово повідомила всі компетентні органи про свій дозвіл на проведення будь-яких будівельних чи земельних робіт.
Власник майна ОСОБА_8 у судове засідання не прибула, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлена належним чином, з клопотанням про відкладення судового засідання не зверталася.
З урахуванням положень частини першої статті 172, частини четвертої статті 405 КПК України, колегія суддів уважає за можливе проводити апеляційний розгляд у відсутності власника майна ОСОБА_8 .
Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення представника ОСОБА_7 в інтересах Виконавчого комітету Вишневої міської ради Бучанського району Київської області, яка підтримала подану апеляційну скаргу та просила задовольнити з наведених у скарзі підстав, думку прокурора ОСОБА_6 , який проти задоволення апеляційних скарг заперечував, перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів доходить висновку, що подані апеляційні скарги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Як убачається з наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження, слідчим управлінням ГУ НП в Київській області здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025111050000107 від 11 квітня 2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 239, частиною першою статті 275, частиною третьою статті 358 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що Виконавчим комітетом Вишневої міської ради Бучанського району Київської області (код ЄДРПОУ: 34091724) проведено публічну закупівлю, предметом якої є «Будівництво КНС та двох напірних каналізаційних трубопроводів по АДРЕСА_1» на суму 79 897 940,80 грн (з ПДВ).
За результатами проведення публічної закупівлі UA-2024-08-29-001853-a між Виконавчим комітетом Вишневої міської ради Бучанського району Київської області (Замовником) в особі міського голови ОСОБА_10 та ТОВ «Будівельна Компанія АЛЬЯНСБУДПРОМ» (код ЄДРПОУ: 42774816) (Підрядник) в особі директора підприємства ОСОБА_11 укладено договір про закупівлю робіт (договір підряду) № KV07_03_W від 04 жовтня 2024 року на суму 78 395 783,83 грн. Предметом даного договору є «Будівництво КНС та двох напірних каналізаційних трубопроводів по АДРЕСА_1».
Зібраними матеріалами встановлено, що упродовж 2024-2025 років невстановлені на даний час службові особи виконавчого комітету Вишневої міської ради Київської області, ймовірно діючи за попередньою змовою з представниками суб'єктів господарювання, - ТОВ «Естет Буд», ТОВ «Центр комплексних експертиз проєктів», ТОВ «Альянсбудпром» та посадовими особами Державної інспекції архітектури та містобудування України, з корисливих мотивів та в інтересах третіх осіб, реалізували незаконну схему погодження будівництва, проведення експертиз, отримання дозволу та початку будівництва об'єкта інженерної інфраструктури - каналізаційної насосної станції (далі - КНС) та двох напірних каналізаційних трубопроводів на території земель водного фонду, що входять до прибережної захисної смуги водного об'єкта (річки) в адміністративних межах с. Крюківщина, Бучанський район, Київська область.
При цьому, службовими особами органу місцевого самоврядування та проєктною організацією ТОВ «Естет Буд» умисно не було ініційовано процедуру оцінки впливу на довкілля (далі - ОВД), яка є обов'язковою відповідно до пункту 11 частини третьої статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», з огляду на те, що будівництво передбачало прокладання трубопроводів на землях водного фонду.
Слід зауважити, що відповідно до інформації з Басейнового управління водних ресурсів середнього Дніпра Державного агентства водних ресурсів України за географічними координатами: 50.367851, 30.358728 знаходиться річка Сіверка (відноситься до категорії мала річка згідно статті 79 Водний кодекс України) з нормативною прибережною захисною смугою шириною 25 м (стаття 60 Земельного кодексу України, стаття 88 Водного кодексу України).
Річка Сіверка (права притока р. Дніпро) бере свій початок у селі Крюківщина, протікає у південно-східному напрямку через села Юрівка, Віта-Поштова, Круглик, Кременище, Ходосівка, через південно-східну околицю с. Лісники, Віту-Литовську і впадає в річку Дніпро. Довжина річки 30 км, площа басейну 238 км?.
Відповідно до пункту 11 частини третьої статті 3 ЗУ «Про оцінку впливу на довкілля» друга категорія видів планованої діяльності та об'єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля, включає: видобування піску і гравію, прокладання кабелів, трубопроводів та інших комунікацій на землях водного фонду.
Незважаючи на відсутність висновку з ОВД, експертна організація ТОВ «Центр комплексних експертиз проєктів» надала позитивний експертний звіт, в якому не було відображено екологічно важливі особливості розміщення об'єкту, зокрема те, що ділянка розташована у прибережній захисній смузі водного об'єкта.
У подальшому, на підставі неповного та сфальсифікованого пакету документації, ДІАМ України видала дозвіл на будівництво, а саме Дозвіл на виконання будівельних робіт №ІУ012241017794 від 17 жовтня 2024 року, без перевірки відповідності об'єкта екологічному законодавству.
У січні-лютому 2025 року будівельною організацією ТОВ «Альянсбудпром», за участі посадових осіб замовника та підрядника, було розпочато земляні та інші роботи, пов'язані з прокладанням трубопроводів і спорудженням КНС, зокрема здійснено зняття ґрунтового шару у межах прибережної захисної смуги, розкопування русла річки, поглиблення дна та втручання у гідрологічний режим водного об'єкта, без відповідного екологічного висновку, дозволів на спеціальне водокористування та дотримання екологічних вимог.
Зазначені дії в сукупності створюють реальну загрозу довкіллю, водному балансу території та можуть мати незворотні наслідки для гідрологічного режиму річки.
Крім цього встановлено, що під час реалізації будівельного проєкту з прокладання інженерних мереж - каналізаційної насосної станції (КНС) та двох напірних каналізаційних трубопроводів на території в межах АДРЕСА_1, службові особи Вишневої міської ради, ймовірно за попередньою змовою з представниками підрядної організації, самовільно зайняли земельну ділянку з кадастровим номером 3222484001:01:007:5063 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства без погодження з власником та без дотримання встановленої законом процедури.
У подальшому, земельні ділянки з кадастровими номерами 3222484001:01:007:5063, 3222484001:01:007:0023 та 3222484001:01:007:5018 було об'єднано, у результаті чого було утворено кінцеву земельну ділянку з кадастровим номером 3222484001:01:007:0044.
Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, ОСОБА_8 (код платника податків - НОМЕР_1 ) є власником земельної ділянки з кадастровим номером 3222484001:01:007:0044 по АДРЕСА_1 .
Право приватної власності на зазначену ділянку належить ОСОБА_8 , яка не надавала будь-яких дозволів, погоджень або згоди на проведення будь-яких будівельних чи земляних робіт, розміщення мереж або доступ третіх осіб до своєї земельної ділянки. Водночас, без будь-яких правових підстав:
• на земельній ділянці або в її безпосередній межі проведено розкопування, зняття ґрунтового шару та монтаж інженерних комунікацій (трубопроводу);
• не було здійснено викупу, встановлення земельного сервітуту чи укладення договору про доступ до елементів інфраструктури, всупереч вимогам Земельного кодексу України;
• відсутній будь-який правовий акт (рішення, угода або рішення суду), який би надавав дозвіл або передбачав зміну цільового призначення землі;
• власниця не була поінформована та не погоджувала жодних меж робіт, що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру №НВ-1201396022025 від 02 червня 2025 року.
19 серпня 2025 року проведено огляд земельної ділянки з кадастровим номером 3222484001:01:007:0044, яка розташована по АДРЕСА_1 , за результатом якого встановлено, що на даній земельній ділянці проводиться прокладання інженерних мереж - каналізаційної насосної станції (КНС) та двох напірних каналізаційних трубопроводів, проте встановлено, що вказані роботи частково проводяться на території водного об'єкту (р. Сіверка) - на прибережній зоні, а саме: зняття ґрунтового покриву приблизною глибиною 2 м, прокладання каналізаційних мереж. Також встановлено порушення водного режиму об'єкту (р. Сіверка).
Виходячи з вищевказаного у органу досудового розслідування існує достатньо підстав вважати що вказані будівельні роботи проводяться всупереч вимогам чинного законодавства у сфері охорони довкілля, чим ймовірно завдано непоправної шкоди.
30 вересня 2025 року до Святошинського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні №12025111050000107 від 11 квітня 2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 239, частиною першою статті 275, частиною третьою статті 358 КК України.
Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2025 року клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_6 про арешт майна - задоволено частково.
Накладено арешт на нерухоме майно, належне на праві приватної власності ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , із забороною його відчуження та розпорядження, а саме на земельну ділянку загальною площею 0, 6336 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 3222484001:01:007:0044, а також об'єкти незавершеного будівництва каналізаційної насосної станції (КНС) та двох напірних каналізаційних трубопроводів, які будуються на/та поряд земельної ділянки із кадастровим номером 3222484001:01:007:0044, із забороною їх подальшого будівництва та експлуатації.
Постановляючи ухвалу про задоволення клопотання про арешт майна з метою забезпечення збереження речових доказів, слідчий суддя вважав наявними підстави для накладення арешту даного майна, із забороною його відчуження та розпорядження та із забороною їх подальшого будівництва та експлуатації, з метою збереження речових доказів. Дійшов висновку, що в іншій частині накладення заборон, прокурором в судовому засіданні не доведено наявність достатніх підстав для їх застосування, а тому в цій частині клопотання відмовив.
З такими висновками слідчого судді колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується, виходячи з наступного.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно статей 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
У своїх висновках Європейський Суд з прав людини неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах, «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).
Згідно пункту 7 частини другої статті 131 КПК України арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.
У відповідності до частини третьої статті 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора, може бути виконано завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
За змістом частини другої статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно вимог частини третьої статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи при наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Чинним Кримінальним процесуальним кодексом України передбачено, що арешт на майно з метою збереження речових доказів можливий, коли існує сукупність розумних підстав і підозр вважати, що таке майно є доказом злочину.
З матеріалів судового провадження вбачається, що прокурором під час звернення з вищевказаним клопотанням та слідчим суддею під час його розгляду не в повній мірі дотримані вимоги вищевказаних норм КПК України, Конвенції про захист прав та основоположних свобод, та у порушення вимог пункту 1 частини другої статті 173 КПК України належним чином не перевірено правову підставу для арешту такого майна з метою його збереження як речових доказів.
Як убачається з даних долученої до клопотання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, ОСОБА_8 (код платника податків - НОМЕР_1 ) є власником земельної ділянки з кадастровим номером 3222484001:01:007:0044 по АДРЕСА_1.
Як установлено колегією суддів, матеріали клопотання не містять та стороною обвинувачення суду апеляційної інстанції не надано відомостей про те, що документи, на підставі яких ОСОБА_8 набула у власність земельну ділянку з кадастровим номером 3222484001:01:007:0044 по АДРЕСА_1, визнані у встановленому законом порядку недійсними.
Разом з тим, надані суду матеріали не містять даних, які б давали розумні підстави вважати, що земельна ділянка з кадастровим номером 3222484001:01:007:0044 по АДРЕСА_1 , яка на праві власності належить ОСОБА_8 , а також об'єкти незавершеного будівництва каналізаційної насосної станції (КНС) та двох напірних каналізаційних трубопроводів відповідають критеріям, передбаченим статтею 98 КПК України.
Так, клопотання прокурора про арешт майна містить лише опис фактичних обставин кримінального правопорушення, за яким здійснюється досудове розслідування, без обґрунтування, за яким із критеріїв, передбачених статтею 98 КПК України, вищевказані об'єкти нерухомого майна визнані речовими доказами, як зазначає у клопотанні прокурор.
Окрім того, до матеріалів клопотання прокурором не долучено постанову органу досудового розслідування про визнання вказаної земельної ділянки та об'єктів незавершеного будівництва каналізаційної насосної станції (КНС) і двох напірних каналізаційних трубопроводів доказами у кримінальному провадженні. Таку постанову не надано і в суді апеляційної інстанції.
На переконання колегії суддів, посилаючись в оскаржуваній ухвалі на те, що об'єкт нерухомого майна, а саме земельна ділянка з кадастровим номером 3222484001:01:007:0044 та об'єкти незавершеного будівництва каналізаційної насосної станції (КНС) і дві напірні каналізаційні трубопроводи, є доказами кримінального правопорушення, слідчим суддею належним чином не обґрунтовано такий висновок, не перевірено можливість використання такого майна як доказу у кримінальному провадженні та не встановлено достатність доказів на підтвердження підстав для накладення такого арешту з метою забезпечення збереження речових доказів.
З матеріалів судового провадження вбачається, що накладення арешту на вказане у клопотанні нерухоме майно не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи власників такого майна потребам досудового розслідування і при вказаних обставинах явно порушує справедливий баланс між інтересами власників майна, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження, що у свою чергу нівелює накладення арешту на вилучене майно з метою забезпечення збереження речових доказів.
Наведене дає колегії суддів підстави вважати, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження у виді обмеження права власності ОСОБА_8 та Виконавчого комітету Вишневої міської ради Бучанського району Київської області здійснено з порушенням вимог закону, а отже втручання у право на мирне володіння майном зазначених осіб здійснено без законних на те підстав.
Враховуючи вищевикладене у сукупності, колегія суддів доходить висновку про обґрунтованість доводів апеляційних скарг, у зв'язку з чим ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання прокурора.
Керуючись статтями 170, 171, 173, 376, 407, 418, 422 КПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, -
Апеляційні скарги власників майна ОСОБА_8 та Виконавчого комітету Вишневої міської ради Бучанського району Київської області - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2025 року - скасувати та постановити нову ухвалу.
У задоволенні клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні №12025111050000107 від 11 квітня 2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 239, частиною першою статті 275, частиною третьою статті 358 КК України,- відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4