справа №759/21689/25 Головуючий у І інстанції - ОСОБА_1
апеляційне провадження №11-сс/824/7753/2025 Доповідач у ІІ інстанції - ОСОБА_2
15 жовтня 2025 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
Головуючий суддя: ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_5
прокурора: ОСОБА_6
підозрюваного: ОСОБА_7
захисника: ОСОБА_8
розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 18 вересня 2025 року щодо продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровськ Дніпропетровської області, українця, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 307 КК України, у кримінальному провадженні №12024110000000623 від 20 листопада 2024 року,-
Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 18 вересня 2025 року клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_9 , погоджене прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_10 , про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задоволено.
Продовжено підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, тобто до 26 жовтня 2025 року включно, без визначення розміру застави та утримувати його в ДУ «Київський слідчий ізолятор».
Не погоджуючись з указаною ухвалою захисник ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без внесення застави відмовити повністю; у випадку, якщо суд дійде переконання про наявність ризиків, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, застосувати у межах строку досудового розслідування до ОСОБА_11 більш м'який запобіжний захід - домашній арешт за адресою: АДРЕСА_3 ; у випадку, якщо суд дійде переконання про наявність підстав для утримання ОСОБА_11 під вартою просить визначити підозрюваному заставу у розмірі, передбаченому пунктом 3 частини п'ятої статті 182 КПК України.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що ОСОБА_7 не переховувався від слідства, не впливав на свідків та інших учасників та не спілкувався з ними, не знищувався документи, докази, не вчиняв злочинів, постійно прибував по виклику слідчого, суду на слідчі дії та судові засідання, тобто виконував всі покладені на нього обов'язки та законними шляхами доводив ті чи інші обставини справи.
Вказує, що судом не враховано те, що слідчим не наведено доказів того, що ОСОБА_7 спілкувався чи буде спілкуватися з іншими учасниками справи, оскільки він з ними не знайомий; на даний час по кримінальному провадженню документи повністю зібрані, свідки всі допитані, зразки відібрані, експертизи проведені, у зв'язку з чим відсутні підстави для знищення доказів.
Уважає, що підозра винесена ОСОБА_7 у скоєнні правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 307 КК України, є частково необґрунтована, нічим не доведена, а базується тільки на припущеннях.
Зазначає, що твердження працівників поліції щодо розповсюдження наркотичних засобів ОСОБА_7 є хибними та неналежними, недопустимими доказами; ОСОБА_7 не знає осіб, які вказані у рапортах працівників поліції та осіб, які допитані у справі; вилучені кошти при обшуку 2 000 Євро та 1 600 доларів США є власністю ОСОБА_12 , з якою проживав ОСОБА_7 ; при обшуку автомобіля марки БМВ моделі Х5, д.н.з. НОМЕР_1 , заборонених предметів та речовин не було знайдено, хоча автомобіль вилучений; дії ОСОБА_7 органами досудового слідства кваліфіковані частково невірно, оскільки неправильна кваліфікація.
На переконання сторони захисту, є всі правові підстави обрати ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді застави, оскільки є підстави вважати, що менш суворі запобіжні заходи можуть забезпечити виконання підзахисним процесуальних обов'язків та його належну поведінку.
Посилається на те, що ОСОБА_7 має міцні соціальні зв'язки; постійне місце проживання; характеризується виключно позитивно; зареєстрований як фізична особа підприємець та сплачує податки; допомагав Збройним Силам України; раніше не судимий; до кримінальної відповідальності притягується вперше; на обліку у нарколога, психіатра не перебуває; намірів ухилятись від слідства, суду та спілкування із свідками або іншими особами у нього немає.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 , які підтримали апеляційну скаргу, думку прокурора ОСОБА_6 , яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги та просила ухвалу слідчого судді залишити без змін, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається з матеріалів судового провадження, відділом розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024110000000623 від 20 листопада 2024 року за підозрою ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ознаками частин першої, другої статті 307 КК України, а також ОСОБА_14 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 307 КК України, та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 307 КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_7 , достовірно розуміючи протиправність своїх дій, керуючись корисливим мотивом, з метою особистого збагачення, в невстановлений досудовим слідством спосіб, у невстановленому місці та в невстановлений час, але не пізніше 25 липня 2025 року, придбав невстановлену кількість наркотичного засобу, обіг якого обмежено - «кокаїн», з метою подальшого збуту, за попередньою змовою групою осіб, та незаконно почав зберігати за місцем власного проживання, що за адресою: АДРЕСА_2 .
У подальшому, на підставі ухвали слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 17 липня 2025 року (пр. №1-кс/759/4348/25, ун. №759/15737/25) слідчим з 18 години 36 хвилини по 00 годину 12 хвилин 26 липня 2025 проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_7 , а саме: АДРЕСА_2 , де виявлено та вилучено один зіп-пакет з порошкоподібною речовиною білого кольору та запаковано до спеціального пакету WAR1189595, а також виявлено та вилучено: 7 зіп-пакетів з порошкоподібною речовиною - кокаїн орієнтовно по 10 г у кожному; 7 вакуумних пакетів з речовиною рослинного походження коричневого кольору - гашиш вагою 500 грам; 3 вакуумних пакети з речовиною канабіс вагою 1 738 грам.
Відповідно до «Списку №1 Наркотичні засоби, обіг яких обмежено» в «Таблиці ІІ», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року №770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», кокаїн являється наркотичним засобом, обіг якого обмежено.
25 липня 2025 року о 18 год. 36 хв. ОСОБА_7 затримано в порядку статті 208 КПК України.
26 липня 2025 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною третьою статті 307 КК України.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 26 липня 2025 року у відношенні підозрюваного ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 22 вересня 2025 року.
Постановою заступника керівника Київської обласної прокуратури від 17 вересня 2025 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024110000000623 від 20 листопада 2024 року продовжено на строк до трьох місяців, тобто до 26 жовтня 2025 року.
17 вересня 2025 року до Святошинського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_9 , погоджене прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_10 , про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 307 КК України, у кримінальному провадженні №12024110000000623 від 20 листопада 2024 року.
Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 18 вересня 2025 року клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_9 , погоджене прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_10 , про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задоволено.
Продовжено підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, тобто до 26 жовтня 2025 року включно, без визначення розміру застави та утримувати його в ДУ «Київський слідчий ізолятор».
Постановляючи ухвалу про продовження підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя виходив з того, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 вищевказаного кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: рапортом оперуповноваженого УБН ГУНП в Київській області про виявлення кримінального правопорушення відповідно до якого внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань; протоколом про результати проведення візуального спостереження за особою від 11 червня 2025 року, в якому встановлено що перед збутом наркотичної засобу ОСОБА_13 зустрічається з ОСОБА_7 та ОСОБА_14 ; протоколом обшуку від 25 липня 2025 року за місцем проживання ОСОБА_7 , де виявлено та вилучено наркотичні речовини; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 25 липня 2025 року; висновком експерта від 26 липня 2025 року №СЕ-19/111-25/46478-НЗПРАП, відповідно до якого встановлено, що у наданій на дослідження речовині білого кольору, яка надана на дослідження у полімерному пакетику, закритому пазовою застібкою, містить психотропну речовину, обіг якої обмежено - кетамін, маса якого в об'єктах дослідження становить 3,231 г; висновком експерта від 29 липня 2025 року №СЕ-19/111-25/46489-НЗПРАП, відповідно до якого встановлено, що у наданій на дослідження речовині рослинного походження темно-коричневого кольору у спресованому стані із полімерного згортку, є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - смола канабісу, маса якої становить 93,67 г; висновком експерта від 28 серпня 2025 року №СЕ-19/111-25/46886-НЗПРАП, за результатами проведення якого встановлено, що на наданих на дослідження електронних вагах містяться часточки речовини рослинного походження зеленого-коричневого кольору, які є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - канабіс.
Також слідчим суддею встановлено наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3, 4, 5 частини першої статті 177 КПК України, які не зменшилися та продовжують існувати, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування, оскільки ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, санкція за який передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, а тому, усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, в разі застосування запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою; особисто або опосередковано негативно впливати на хід досудового слідства та судового розгляду, через прохання, погрози або іншим шляхом щодо знищення, приховання або спотворення документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, користуючись налагодженими зв'язками та здобутими знайомствами; незаконно здійснюватиме вплив на свідків та заявника, оскільки маючи в розпорядженні їх відомості, шляхом підмовляння, підкупу, погроз може схиляти останніх до дачі неправдивих показань, відмови від участі у кримінальному провадженні та подальшому судовому розгляді, що негативно вплине на хід досудового розслідування; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) групою осіб, на даний час невстановлені усі спільники ОСОБА_7 у вчиненні даного кримінального правопорушення, яким останній може повідомити про факт виявлення їх злочинної діяльності та обставини, які стали відомі йому в ході проведення досудового розслідування, що унеможливить притягнення до кримінальної відповідальності всіх винних осіб; продовжувати вчиняти аналогічні злочинні дії з огляду на те, що ОСОБА_7 , налагодивши канал збуту наркотичного засобу, отримував нелегальний дохід.
Окрім того, слідчим суддею враховано міцність соціальних зв'язків підозрюваного, який не одружений, не працює, його репутацію, відсутність судимостей; вік та стан здоров'я підозрюваного, щодо якого на даний час в розпорядженні суду відсутні об'єктивні медичні застереження щодо неможливості перебування його під вартою.
З висновками слідчого судді, викладеними в оскаржуваній ухвалі, колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.
Відповідно до положень частини першої статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення в порядку статті 199 КПК України, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, з якими пов'язана можливість застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та умови, за яких таке продовження можливе.
Згідно частини третьої статті 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
За змістом частини першої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях статей 177, 178, 183 КПК України.
Предметом апеляційного оскарження є ухвала слідчого судді, яка переглядається, виходячи з тих обставин кримінального провадження, які існували на день її постановлення.
Так, під час судового розгляду слідчий суддя з'ясував, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, що підтверджується зібраними матеріалами кримінального провадження.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
У даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного ОСОБА_7 з інкримінованим йому кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами, сукупність яких дає підстави вважати, що причетність ОСОБА_7 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення є обґрунтованою.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні ним інкримінованого кримінального правопорушення на даному етапі підтверджується зібраними у кримінальному провадженні письмовими доказами, а саме: рапортом оперуповноваженого УБН ГУНП в Київській області про виявлення кримінального правопорушення відповідно до якого внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань; протоколом про результати проведення візуального спостереження за особою від 11 червня 2025 року, в якому встановлено що перед збутом наркотичної засобу ОСОБА_13 зустрічається з ОСОБА_7 та ОСОБА_14 ; протоколом обшуку від 25 липня 2025 року за місцем проживання ОСОБА_7 , де виявлено та вилучено наркотичні речовини; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 25 липня 2025 року; висновком експерта від 26 липня 2025 року №СЕ-19/111-25/46478-НЗПРАП, відповідно до якого встановлено, що у наданій на дослідження речовині білого кольору, яка надана на дослідження у полімерному пакетику, закритому пазовою застібкою, містить психотропну речовину, обіг якої обмежено - кетамін, маса якого в об'єктах дослідження становить 3,231 г; висновком експерта від 29 липня 2025 року №СЕ-19/111-25/46489-НЗПРАП, відповідно до якого встановлено, що у наданій на дослідження речовині рослинного походження темно-коричневого кольору у спресованому стані із полімерного згортку, є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - смола канабісу, маса якої становить 93,67 г; висновком експерта від 28 серпня 2025 року №СЕ-19/111-25/46886-НЗПРАП, за результатами проведення якого встановлено, що на наданих на дослідження електронних вагах містяться часточки речовини рослинного походження зеленого-коричневого кольору, які є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - канабіс, а також іншими матеріалами провадження у сукупності.
Судом досліджено доводи клопотання слідчого щодо обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попереднього судового рішення про тримання ОСОБА_7 під вартою та встановлено, що для закінчення досудового розслідування необхідно виконати ряд слідчих та процесуальних дій, вказаних у клопотанні слідчого.
Перевіряючи доводи клопотання прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, колегія суддів уважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, на тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_7 у разі визнання його винуватим в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, а також з огляду на характер та суспільну небезпечність кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється.
Зокрема, наявні у матеріалах кримінального провадження докази і обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування чи суду; знищити, сховати або спотворити речові докази у кримінальному провадженні; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до вимог статті 178 КПК України, у сукупності з вищезазначеними обставинами, слідчий суддя врахував тяжкість кримінальних правопорушень, в яких підозрюється ОСОБА_7 , дані про особу підозрюваного та дійшов обґрунтованого висновку про те, що більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не здатні запобігти ризикам, які зазначені у клопотанні слідчого.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
З урахуванням указаного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність продовження ОСОБА_7 виняткового запобіжного заходу, оскільки встановлені судом обставини свідчать про те, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені статтею 177 КПК України, які не зменшилися з часу застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти таким ризикам.
Також місцевим судом обґрунтовано обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, зважаючи на положення пункту 5 частини четвертої статті 183 КПК України, згідно якого слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Даних, які б унеможливлювали подальше тримання ОСОБА_7 під вартою, матеріали судового провадження не містять та колегією суддів не встановлено.
З наведеного убачається, що слідчим суддею враховано обставини справи у сукупності з даними про особу підозрюваного, які вказують на можливість останнього вчиняти дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України, у зв'язку з чим ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який, на думку колегії суддів, у сукупності з існуючими ризиками, особою підозрюваного, тяжкістю злочинів та їх наслідками, є обґрунтованим, та підстав для обрання ОСОБА_7 іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з позбавленням волі, колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного безпідставними є доводи скаржника щодо наявності правових підстав обрати ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді застави, оскільки є підстави вважати, що менш суворі запобіжні заходи можуть забезпечити виконання підзахисним процесуальних обов'язків та його належну поведінку
Доводи апеляційної скарги про необґрунтованість повідомленої ОСОБА_7 підозри колегія суддів уважає безпідставними, оскільки наведені у клопотанні дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 307 КК України.
Враховуючи те, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, то з огляду на вищенаведені дані, у колегії суддів наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення винуватості чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №12244/86, №12245/86, №12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення.
Більш того, у пункті 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» №35615/06 від 13 листопада 2007 року Європейський Суд з прав людини зазначив: «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності із статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
Крім того, колегія суддів враховує правову позицію Європейського Суду з прав людини, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.
У відповідності до змісту статті 368 КПК України питання щодо наявності чи відсутності події та складу кримінального правопорушення в діянні, винуватості особи в його вчиненні, у тому числі наявності або відсутності умислу в діях особи, вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, у тому числі правильність кваліфікації його дій, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, а дослідження та оцінка доказів, встановлення наявності або відсутності події та складу кримінального правопорушення, та достатності доказів для доведеності винуватості особи, відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування.
З урахуванням наведеного, не є підставою для скасування ухвали слідчого судді посилання апелянта на те, що твердження працівників поліції щодо розповсюдження наркотичних засобів ОСОБА_7 є хибними та неналежними, недопустимими доказами; ОСОБА_7 не знає осіб, які вказані у рапортах працівників поліції та осіб, які допитані у справі; вилучені кошти при обшуку 2 000 Євро та 1 600 доларів США є власністю ОСОБА_12 , з якою проживав ОСОБА_7 ; при обшуку автомобіля марки БМВ моделі Х5, д.н.з. НОМЕР_1 , заборонених предметів та речовин не було знайдено, хоча автомобіль вилучений; дії ОСОБА_7 органами досудового слідства кваліфіковані частково невірно, оскільки неправильна кваліфікація, оскільки дослідження та оцінка доказів відноситься до стадії судового розгляду по суті та не вирішується на стадії досудового розслідування.
На даному етапі провадження, слідчий суддя у відповідності до вимог процесуального закону обґрунтовано обмежився виключно питанням визначення причетності ОСОБА_7 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення та дійшов висновку про вірогідність та достатність доказів його причетності для застосування обмежувальних заходів.
Доводи захисника про те, що органом досудового розслідування не доведено наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, є безпідставними, оскільки слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість обрання виключного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, при цьому врахував дані про особу підозрюваного, дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
Матеріалами судового провадження, які були предметом дослідження судом першої інстанції, підтверджується існування ризиків переховування від органів досудового розслідування чи суду; знищення, сховання або спотворення речових доказів у кримінальному провадженні; незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінального правопорушення, а тому доводи апелянта в цій частині є необґрунтованими.
Посилання апелянта на те, що ОСОБА_7 має міцні соціальні зв'язки; постійне місце проживання; характеризується виключно позитивно; зареєстрований як фізична особа підприємець та сплачує податки; допомагав Збройним Силам України; раніше не судимий; до кримінальної відповідальності притягується вперше; на обліку у нарколога, психіатра не перебуває; намірів ухилятись від слідства, суду та спілкування із свідками або іншими особами у нього немає, не свідчать про зменшення існування ризиків, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, та не є достатньою підставою для обрання ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу.
Сукупність зібраних доказів та матеріалів судового провадження на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатньою для продовження щодо підозрюваного запобіжного заходу.
Інші доводи апеляційної скарги висновків слідчого судді не спростовують.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
За таких обставин у їх сукупності, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.
Керуючись статтями 176-178, 183, 199, 376, 407, 418, 422 КПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 18 вересня 2025 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4