Рішення від 09.10.2025 по справі 357/10207/25

Справа № 357/10207/25

Провадження № 2/357/4681/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

( ЗАОЧНЕ )

09 жовтня 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Рижко Г. О. ,

при секретарі - Примак А. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в місті Біла Церква, в залі суду № 6 в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

В липні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», в особі представника адвоката Усенка Михайла Ігоровича звернулося до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просило суд:

- стягнути з ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ,) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» (ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: вулиця Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, м. Львів, 79018) заборгованість за Кредитним договором № 102231872 від 03.02.2024, в сумі 10185,00 гривень.

І. Стислий виклад позиції учасників справи.

В обґрунтування своїх позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» зазначило, що 03.02.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (далі ТОВ «Мілоан») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 102231872. Сума кредиту 3000,00 грн, загальний строк кредитування становить 105 днів, з них пільговий період 15 днів (денна процентна ставка 1,50%), поточний період (денна процентна ставка 2,30 %). Кредитний договір підписаний відповідачем електронним підписом, відтворений шляхом використання одноразового ідентифікатора. Кредитні кошти надано у безготівковій формі шляхом перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані відповідачем первісному кредитору. 28.05.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № 108-МЛ/Т у відповідності до умов якого ТОВ «Мілоан» передає (відступає) ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» приймає належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 108-МЛ/Т від 28.05.2024, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 10185,00 грн, з яких: 3000,00 грн прострочена заборгованість за сумою кредиту, 6885,00 грн прострочена заборгованість за сумою відсотків та 300,00 грн прострочена заборгованість за комісією. Таким чином, у зв'язку із невиконанням відповідачем вищевказаних договорів представник позивача просить позов задовольнити.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився та відзив не надав.

ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.

В липні 2025 року справа надійшла до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.07.2025 надійшла у провадження судді Рижко Г.О.

Ухвалою судді від 07.07.2025 було прийнято до свого провадження цивільну справу № 357/10207/25; відкрито провадження в цивільній справі та призначено справу до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи на 07.08.2025 на 12:00 год.

07.08.2025 в зв'язку з неявкою відповідача та відсутністю відомостей про причини неявки розгляд справи відкладено на 09.10.2025 на 09:00.

06.10.2025 на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Представник позивача у судове засідання не з'явився. Надав суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судових засідань повідомлявся належним чином, шляхом направлення судової повістки за зареєстрованим місцем проживання, причини неявки суду не повідомив, правом на подання відзиву у встановлений судом строк не скористався, заяв про відкладення розгляду справи, призначеної на 09.10.2025 від нього не надходило. Крім того, про час та місце розгляду справи був повідомлений шляхом надіслання SMS повідомлення на номер телефону НОМЕР_2 , статус повідомлення «Доставлено» 08.07.2025 13:09:40.

Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ст. 280, 281, 282 ЦПК України ухвалити у справі заочне рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК.

Враховуючи вищевикладене, суд ухвалив здійснити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Під час розгляду справи судом були досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 03.02.2024 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 102231872 (далі договір) (а.с. 9-23).

Відповідачу було надано наступний одноразовий ідентифікатор 629516, для підписання Кредитного договору № 102231872 від 03.02.2024 (а.с. 24).

Відповідно до умов Договору, предметом кредитного договору є надання позивачем позичальнику грошових коштів на наступних умовах: сума кредиту 3000,00 грн, загальний строк кредитування становить 105 днів, з них пільговий період 15 днів (денна процентна ставка 1,50 %), поточний період 90 днів, що настає з наступного дня після завершення пільгового періоду (денна процентна ставка 2,30%), комісія за надання кредиту 300,00 грн.

Із заяви на отримання кредиту № 102231872 від 03.02.2024, вбачається, що ОСОБА_1 ознайомилася з публічною пропозицією ТОВ «Мілоан» на укладення договору, тарифами банку, строком кредитування та надала ТОВ «Мілоан» реквізити платіжної карти № НОМЕР_3 , на яку ТОВ «Мілоан» перерахувало суму кредиту 3000,00 грн, тобто ТОВ «Мілоан» свої зобов'язання за кредитним договором, виконало в повному обсязі (а.с. 22).

Платіжним дорученням № 82066347 від 03.02.2024 підтверджено факт перерахування кредитних коштів в сумі 3000,00 грн згідно договору 102231872 на картку НОМЕР_3 (а.с. 27).

ОСОБА_1 відповідно до Відомостей про щоденні нарахування та погашення по кредитному договору № 102231872 від 03.02.2024 в порушення умов договору кредитні кошти не повернув, у зв'язку з чим розмір заборгованості склав 10185,00 грн, з яких: 3000,00 грн прострочена заборгованість за сумою кредиту, 6885,00 грн прострочена заборгованість за сумою відсотків та 300,00 грн прострочена заборгованість за комісією (а.с. 28-29).

28.05.2024 права вимоги за кредитним договором відступлені ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» на підставі договору відступлення прав вимоги № 108-МЛ/Т у відповідності до умов якого ТОВ «Мілоан» передає (відступає) ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» приймає належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників (а.с. 31-52).

За відступлення прав вимоги за вказаним договором ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» сплатило ТОВ «МІЛОАН» 1620701,82 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 2259 від 28.05.2024 (а.с. 52).

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 108-МЛ/Т від 04.02.2025, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 102231872 від 03.02.2024 (а.с. 53).

Відповідно до виписки з особового рахунка за кредитним договором № 102231872 від 03.02.2024 розмір заборгованості відповідача становить 10185,00 грн, яка складається з: 3000,00 грн прострочена заборгованість за сумою кредиту, 6885,00 грн прострочена заборгованість за сумою відсотків та 300,00 грн прострочена заборгованість за комісією (а.с. 30).

З метою досудового врегулювання спору на адресу відповідача була надіслана досудова вимога № 23611657/4615 від 13.05.2025 про заміну кредитодавця та про необхідність погашення кредитної заборгованості (а.с. 54).

ІV. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Відповідно до приписів ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За ч 2. ст. 638 ЦК України передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною, тому акцентуючи пропозицію товариства відповідач електронним підписом одноразовим ідентифікатором, визнає та погоджується на запропоновані позивачем умови користування та порядок надання товариством грошових коштів.

Отже, підписання кредитного договору № 102231872 від 03.02.2024 свідчить про те, що ОСОБА_1 усі умови цілком зрозуміла і своїм підписом письмово підтвердила та закріпила те, що сторони договору діяли свідомо, були вільні в укладенні даного договору, вільні у виборі контрагента та умов договору.

Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Закон України "Про електронну комерцію" визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції. Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі (аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного суду від 12 січня 2021 р. у справі № 524/5556/19).

Вищевказаний кредитний договір № 102231872 від 03.02.2024 підписаний відповідачем електронним підписом, а наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх. Отже, вказаний кредитний договір, підписаний сторонами, є чинним, у встановленому законом порядку недійсним не визнавався, сторони визначили всі істотні умови договору, а тому, саме з 03.02.2024 між сторонами виникли договірні відносини щодо користування кредитними коштами.

Згідно зі ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Стаття 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строків користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

На підставі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Так, з виписки з особового рахунку ОСОБА_1 по кредитному договору № 102231872 від 03.02.2024 вбачається, що заборгованість за вказаним договором становить 10185,00 грн, з яких: 3000,00 грн прострочена заборгованість за сумою кредиту, 6885,00 грн прострочена заборгованість за сумою відсотків та 300,00 грн прострочена заборгованість за комісією.

Згідно п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно правового висновку Великої Палатою Верховного Суду №202/4494/16-ц від 31.10.2018 право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України невиконання зобов'язання є порушенням зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Згідно із частиною першою ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, для належного виконання зобов'язання необхідно дотримуватися визначених у договорі строків (термінів), а прострочення виконання зобов'язання є його порушенням.

Згідно з частиною першою статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, позивачем доведено факт укладення кредитного договору, факт отримання відповідачем грошових коштів та порушення останнім зобов'язання щодо їх повернення, тому заборгованість за кредитним договором у розмірі 11872,50 грн, є доведеною та обґрунтованою.

Відповідно до ч.1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд робить висновок, що 03.02.2024 виникли договірні відносини між первісним кредитором, правонаступником якого є позивач, та відповідачем у зв'язку з укладенням Договору № 102231872 про надання споживчого кредиту. ОСОБА_1 , будучи вільним в укладенні вказаного кредитного договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, будучи обізнаним з умовами кредитування, в тому числі з нарахуванням відсотків за користування кредитними коштами, з чим відповідач погодився, підписавши електронним одноразовим ідентифікатором кредитні документи, таким чином погодивши умови сплати процентів за користування кредитними коштами. Договір укладено в електронній формі, що відповідає приписам статті 207 ЦК України із застосуванням Закону України «Про електронну комерцію» та підписаний сторонами відповідно ст.12 вказаного Закону, а саме: з боку кредитодавця за допомогою електронного підпису, а з боку позичальника за допомогою одноразового ідентифікатору та за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» є правонаступником первісного кредитора, що свідчить про належні правові підстави для переходу права вимоги до ОСОБА_1 і товариство вправі вимагати захисту порушених прав у судовому порядку шляхом зобов'язання боржника виконати обов'язок з повернення коштів.

Наданий позивачем розрахунок відповідає умовам Договору про надання кредиту, у ньому відображена фактична сума кредиту, нарахування процентів, які здійснювались за фактичну кількість календарних днів користування кредитом та до закінчення дії кредитного договору на залишок неповернутої суми. Зокрема, за умовами договору строк кредитування складає 105 днів. Проценти за користування кредитом нараховано відповідно до умов договору та в межах строку кредитування та відповідно до Закону України «Про споживче кредитування». Комісія за надання кредиту в розмірі 300,00 грн (10,00% від тіла кредиту), нарахована одноразово та відповідає умовам Кредитного договору (п.1.5.1), така умова недійсною визнана не була. Тому, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню проценти за користування кредитом в межах строку кредитування у заявленому позивачем розмірі. Крім того, відповідач не надала суду доказів, які спростовували б розмір заборгованості, а відтак наданий позивачем розрахунок заборгованості за відсутності альтернативного розрахунку від відповідача, приймається судом як достовірний. Враховуючи вищенаведене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню, тому позов задовольняє.

V. Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви та вирішення питання про розподіл судових витрат.

Суд, враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, доходить висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню.

З приводу розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується наступним.

Згідно із ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Судом встановлено, що понесені ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» витрати на правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн підтверджуються матеріалами справи: Договором про надання правничої допомоги № 0605 від 06.05.2025 (а.с. 60), Актом № 488 наданих послуг від 20.05.2025 (а.с. 62), детальним описом до акта № 488 від 20.05.2025 (а.с. 63), ордером серії ВС № 1370094 на надання правничої допомоги від 06.05.2025 (а.с. 61).

Втім, суд приходить до висновку, що витрати на правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн є неспівмірними зі складністю цієї справи, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру.

Не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, а тому, вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц).

Суд зобов'язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 та додаткова постанова ВП ВС від 19.02.2020 у справі № 775/9215/15ц).

Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (постанова КГС ВС від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17 та постанова Верховного Суду від 30.01.2023 № 910/7032/17). Такої правової позиції дотримується і Верховний Суд в постанові від 07.02.2022 у справі № 910/20792/20.

Суд, оцінюючи подані документи, якими позивач (представник) обґрунтовують фактичне понесення витрат на професійну правничу допомогу, дійшов висновку, що витрати на правничу допомогу є завищеними та неспівмірними з витраченим часом адвоката та наданих з боку останнього послуг.

Таким чином, з врахуванням принципу співмірності, розумності, реальності судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи та змісту виконаних послуг, суд вважає за необхідне зменшити розмір судових витрат позивача на професійну правничу допомогу, які відшкодовуються за рахунок відповідача.

Тому, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати на правничу допомогу в сумі 1000,00 грн.

Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем при зверненні до суду з позовом був сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 грн, який підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача.

Керуючись статтями 5, 7, 10-13, 19, 23, 76-81, 89, 133, 141, 209, 210, 213, 228, 229, 258, 259, 263-265, 280-283, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором № 102231872 від 03.02.2024 у розмірі 10185,00 грн (десять тисяч сто вісімдесят п'ять гривень 00 копійок), яка складається з: 3000,00 грн простроченої заборгованості за сумою кредиту, 6885,00 грн простроченої заборгованості за сумою відсотків та 300,00 грн простроченої заборгованості за комісією.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) та витрати на правову допомогу в розмірі 1000,00 грн (одна тисяча гривень 00 копійок).

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача (стаття 285 ЦПК України), яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідач має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Відповідач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом, лише у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: 79018, місто Львів, вулиця Смаль-Стоцького, 1, корпус 28.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 09.10.2025.

Суддя Г. О. Рижко

Попередній документ
131562356
Наступний документ
131562358
Інформація про рішення:
№ рішення: 131562357
№ справи: 357/10207/25
Дата рішення: 09.10.2025
Дата публікації: 07.11.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Білоцерківський міськрайонний суд Київської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (09.10.2025)
Результат розгляду: заяву задоволено повністю
Дата надходження: 02.07.2025
Предмет позову: стягнення заборгованості
Розклад засідань:
07.08.2025 12:00 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області
09.10.2025 09:00 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області