Рішення від 04.11.2025 по справі 740/4747/25

Справа № 740/4747/25

Провадження № 2/740/2201/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2025 року м. Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі головуючого судді Дударця Д.В., за участю секретаря судового засідання Каленіченко Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ніжина за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача

У серпні 2025 року ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» через систему «Електронний суд» звернулося до суду з позовом, у якому просило стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості за договором № 3470435 від 13.10.2021 в розмірі 27 110,00 грн, витрати зі сплати судового збору в сумі 2 422,40 грн, а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 13 000,00 грн.

Позов мотивовано тим, що 13.10.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено Договір № 3470435, відповідно до якого останній отримав кредит у розмірі 4 000 грн. За умовами договору відповідач був зобов'язаний повернути позику в строк кредитування 15 днів та сплатити проценти за користування позикою.

13.01.2022 було укладено договір № 13-01/2022-79, відповідно до якого ТОВ «МІЛОАН» відступило ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» право вимоги до позичальників, в тому числі за договором позики № 3470435, боржником за яким є ОСОБА_1 .

У подальшому, 10.01.2023 ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» на підставі договору № 10-01/2023 відступило право вимоги за договором № 3470435 від 13.10.2021 до відповідача ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР».

Згідно з розрахунком заборгованості станом на день формування позовної заяви, відповідач має заборгованість за договором № 3470435 від 13.10.2021 в розмірі 27 110,00 грн, з яких: 4 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 21 950,00 грн - заборгованість за процентами, 1 160 грн - заборгованість за комісіями.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою судді від 29.08.2025 відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачу було запропоновано протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву та роз'яснено, що розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін проводиться за її клопотанням, яке вона може подати в строк для подання відзиву на позов.

У встановлений судом строк відповідачем, яка належним чином повідомлена про розгляд справи в порядку спрощеного провадження, не надано відзиву на позов без поважних причин, а тому суд вирішує спір за наявними матеріалами справи, відповідно до частини 2 статті 191 ЦПК України.

Зважаючи на відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні та незначну складність спору, суд не вбачає підстав для проведення судового засідання, а тому справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін відповідно до частини 5 статті 279 ЦПК України.

Відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини, встановлені судом

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 13.10.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено Договір № 3470435, відповідно до якого відповідачу було надано кредит у сумі 4 000,00 грн строком на 15 днів, процентна ставка (базова, фіксована) 5,00% за кожен день користування.

Відповідно до умов, договір було укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано шляхом накладення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором.

13.01.2022 було укладено договір № 13-01/2022-79, відповідно до якого ТОВ «МІЛОАН» відступило ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» право вимоги до позичальників, в тому числі за договором позики № 3470435, боржником за яким є ОСОБА_1 .

У подальшому, 10.01.2023 ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» на підставі договору № 10-01/2023 відступило право вимоги за договором № 3470435 від 13.10.2021 до відповідача ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР».

Відповідно до Реєстру боржників до Договору № 10-01/2023 від 10.01.2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло права грошової вимоги до відповідача в розмірі 27 110,00 грн, з яких: 4 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 21 950,00 грн - заборгованість за процентами, 1 160 грн - заборгованість за комісіями.

Відтак суд встановив, що в ОСОБА_1 виникла заборгованість перед ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» за договором в сумі 27 110,00 грн.

Норми права, які були застосовані судом

Частиною 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Частиною 2 ст. 639 ЦК України передбачено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до вимог закону та умов договору.

Частиною 1 ст. 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Що стосується договору факторингу, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.

Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно з ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Статтею 1079 ЦК України передбачено, що сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 7 постанови № 9 від 6 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Згідно з правовою позицією, яка висловлена Верховним судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15 боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору.

Мотивована оцінка і висновки суду

Згідно з принципом диспозитивності, встановленим ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Наявним у справі доказами підтверджується набуття ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги до відповідача за вказаними вище договором, який укладений останнім у електронній формі та умови яких позикодавцем були виконані.

Враховуючи, що відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав та отримані кошти згідно умов договору не повернув, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості за договором № 3470435 від 13.10.2021 в розмірі 27 110,00 грн, яка підтверджена розрахунками позивача, які відповідають умовам договору.

Витрати на професійну правничу допомогу

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у сумі 13 000,00 грн.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження надання правової допомоги були надані такі документи:

1) договір № 01-07/2024 від 01.07.2024 між ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та АО «ЛІГАЛ АССІСТАНС»;

2) заявка на надання юридичної допомоги № 266 від 01.07.2025;

3) витяг з акту № 12 про надання юридичної допомоги від 31.07.2025 відповідно до якої були надані такі послуги: 1) надання усної консультації з вивченням документів 4000 грн (2000 грн за годину); 2) складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду 9000 грн (3000 грн за годину);

4) прайс-лист АО «Лігал Ассістанс», затверджений рішенням загальних зборів № 01-11/2023 від 01.11.2023.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За змістом ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Суд вважає, що надані документи є належними та допустимими доказами, які підтверджують факт понесення позивачем витрат, що пов'язані з наданою правничою допомогою адвокатом.

При цьому, щодо суми (вартості) понесених витрат суд вважає за необхідне звернути увагу на таке.

Верховний Суд у постанові від 30.09.2020 у справі №201/14495/16-ц зазначив, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Судом встановлено, що спір, який виник між сторонами у справі, відноситься до категорії спорів, які виникають у зв'язку із стягненням заборгованості за порушення грошового зобов'язання; матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження та збирання яких адвокат витратив значний час.

За таких обставин, з огляду на співмірність та розумність розміру судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку про часткове задоволення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 грн.

Судовий збір

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем було сплачено судовий збір у сумі 2422,40 грн, а тому вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, відповідно до ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 10, 12, 27, 77, 80, 81, 141, 263-265та354 ЦПК України, статтями 205,207,512, 514, 625, 1054,1077 ЦК України, суд

УХВАЛИВ :

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за договором № 3470435 від 13.10.2021 в розмірі 27 110 (двадцять сім тисяч сто десять) гривень 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» суму судового збору у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» 3 000,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно пункту 4 частини 5 статті 265 ЦПК України:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», код ЄДРПОУ: 44276926, юридична адреса: вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, м. Київ, 01133.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Дмитро ДУДАРЕЦЬ

Попередній документ
131562252
Наступний документ
131562254
Інформація про рішення:
№ рішення: 131562253
№ справи: 740/4747/25
Дата рішення: 04.11.2025
Дата публікації: 07.11.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (04.11.2025)
Результат розгляду: заяву задоволено повністю
Дата надходження: 19.08.2025
Предмет позову: про стягнення заборгованості за договором