Справа № 591/9299/25
Провадження № 2-а/591/516/25
04 листопада 2025 року м. Суми
Зарічний районний суд м. Суми в складі: головуючого судді Косар А. І. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу № 591/9299/25 про визнання протиправними дій та скасування рішення
сторони:
позивач - ОСОБА_1
представник позивача - Шкриль Лариса Григорівна
відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_1
відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_1
вимоги позивача:
- визнати причину пропуску строку на звернення до суду з позовом поважною та поновити процесуальний строк;
- скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_2 від 05.07.2025 № Х06/25-300 про притягнення ОСОБА_1 за частиною третьою статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 17 000.00 грн;
- судові витрати покласти на відповідача.
та установив:
13.08.2025 позивач через представника подав до суду вказаний адміністративний позов. Позовні вимоги позивач мотивує тим, що постановою № Х 06/25-300 від 05.07.2025 його притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він будучи згідно висновку призовної комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 від 05.05.2005 визнаний обмежено придатним у воєнний час, до 05.06.2025 включно не виконав обов'язку щодо проходження повторного медичного огляду з метою визначення придатності до військової служби, що є порушенням вимог пункту 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 21.03.2024 № 3621-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист». Зазначена постанова винесена безпідставно та з істотними порушеннями прав позивача, не відповідає обставинам справи та вимогам закону, а тому підлягає скасуванню. Позивача не повідомили про дату та час розгляду протоколу. До постанови не долучено доказів передбачених ст. 251 КУпАП. Позивач зазначає, що 13.12.2012 він був знятий з військового обліку, постановці на військовий облік не підлягає (Наказ МО України №342 від 09.06.2006). Позивач не є військовозобов'язаним, оскільки виключений з військового обліку, а тому вважає, що на нього не поширюється закони про військовий обов'язок.
Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_1 в системі «Електронний Суд» подав до суду відзив, у якому зазначив, що Особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, - військовозобов'язаних громадян України (ч. 9). 25.06.2025 о 12 год. 23 хв., під час дії особливого періоду (правового режиму воєнного стану), у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_1 , було встановлено, що громадянин України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , будучи згідно висновку призовної комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 від 05.05.2005 визнаний обмежено придатним у воєнний час, до 05.06.2025 включно не виконав обов'язку щодо проходження повторного медичного огляду з метою визначення придатності до військової служби, що є порушенням вимог пункту 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 21.03.2024 № 3621-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист». Відповідно до пп. 4 п. 1 Правил військового обліку, що є Додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 (далі - Правила військового обліку, що є Додатком 2 до Порядку № 1487), призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров'я згідно з рішеннями комісій з питань взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я СБУ, а у розвідувальних органах - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії розвідувальних органів. В діях ОСОБА_1 , у зв'язку з невиконанням обов'язку щодо проходження повторного медичного огляду для визначення придатності до військової служби, наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.210 КУпАП. 26.06.2025 уповноваженою особою, відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 (з адміністративно-господарської діяльності) від 25.12.2024 № 144 «Про організацію службової діяльності ІНФОРМАЦІЯ_2 на 2025 навчальний рік»,- стрільцем помічником гранатометником взводу охорони старшим солдатом ОСОБА_3 складено відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення № 06/25-300 за ч. 3 ст. 210 КУпАП, який відповідає приписам КУпАП та містить всі необхідні реквізити. При складанні протоколу було:- роз'яснено суть вчиненого порушення (невиконання обов'язку щодо проходження повторного медичного огляду, будучи обмежено придатним), зміст ст. 63 Конституції України, права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП; - зафіксовано відсутність будь-яких пояснень, клопотань та зауважень щодо змісту протоколу;- у відповідності до вимог ст. 277-2 КУпАП, повідомлено про наступний розгляд справи, призначений на 15 год. 00 хв. 05.07.2025 (тобто не пізніше ніж за три доби до дня розгляду справи) у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_1 , кабінет 102;- від підписання протоколу та отримання другого примірник протоколу Позивач відмовився про що свідчать підписи свідків. Клопотання про перенесення розгляду справи із зазначенням поважності причин неявки від ОСОБА_1 , який був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, чи його представника ні в усному, ні в електронному або письмовому вигляді до ІНФОРМАЦІЯ_4 не надходило. Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного проступку, пов'язаного з невиконанням обов'язку щодо проходження повторного медичного огляду, безапеляційно підтверджується: 1) протоколом про адміністративне правопорушення від 25.06.2025 № 06/25-300; 2) даними облікової картки. Посилання позивача на запис у довідці взамін військового квитка НОМЕР_1 про зняття з військового обліку на підставі п. 2.3 наказу Міністерства оборони України №342 від 09.06.2006, є безпідставним, оскільки вказаний наказ відповідно до наказу Міністра оборони України №24 від 15.01.2015 «Про внесення змін до Настанови з військового обліку прапорщиків, мічманів, сержантів, старшин, солдатів і матросів запасу в Збройних Силах України та інших військових формувань» втратив чинність. Відповідно до п. 5 підрозділу 2.3 розділу 2 наказу Міністра оборони від 09.06.2006 №342 зняттю з військового обліку військовозобов'язаних у військових комісаріатах підлягають громадяни, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби у мирний час та обмежено придатними у воєнний час. В довідці взамін військового квитка НОМЕР_1 міститься запис від 05.05.2005 призовною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_6 Позивач визнаний обмежено придатний в воєнний час. Зарахований в запас 05.05.2005 за ст. 78-в. Починаючи з 13.02.2018, громадяни України, які не перелічені у вищезазначеному наказі мають перебувати на військовому обліку. Отже, зазначені у довідці в замін військового квитка відомості не є на даний час актуальними. Нині, вичерпний перелік підстав про виключення з військового обліку визначений чинною редакцією статті 37 №2232-ХІІ. У ч. 5 ст. 1 Закону №2232-ХІІ зазначено, що від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом. Виходячи із вищевказаного та діючого законодавства запис у довідці в замін військового квитка «знятий з військового обліку згідно з наказом Міністра оборони України № 342», не означає, що громадянин України не є військовозобов'язаною особою. Просив відмовити у задоволені позову за необґрунтованістю.
20 серпня 2025 року Ухвалою суд поновив ОСОБА_1 строк для оскарження постанови про адміністративне правопорушення, відкрив провадження у справі з розглядом справи у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін, залучив до участі у справі у якості співвідповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.
Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 у справі про адміністративне правопорушення № Х 06/25-300 від 05.07.2025 позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн за частиною третьою статті 210 КУпАП, за те, що він будучи згідно висновку призовної комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 від 05.05.2005 визнаний обмежено придатним у воєнний час, до 05.06.2025 включно не виконав обов'язку щодо проходження повторного медичного огляду з метою визначення придатності до військової служби, що є порушенням вимог пункту 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 21.03.2024 № 3621-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» (ас 11).
Аналогічний зміст адміністративного правопорушення наведений у протоколі № Х 06/25-300 від 25.06.2025 про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210 КУпАП (ас 40 на звороті).
Відповідачем до відгуку надано копію повістки №2716232, згідно якої позивача було викликано на проходження ВЛК для встановлення придатності до проходження військової служби на 09.00 год 17.03.2025.
Відповідачем до відгуку, також надано копію направлення №4164186 від 25.06.2025, згідно якого позивача було направлено на ВЛК для встановлення придатності до проходження військової служби на 25.06.2025.
Згідно матеріалів справи № Х 06/25-300 про адміністративне правопорушення за ознаками частини 3 статті 210 КУпАП гр. стосовно ОСОБА_1 відомостей про належне отримання позивачем повістки чи направлення відсутні. Протокол №06/25-300 від 25.06.2025 не містить підпису особи яка притягується до адміністративної відповідальності.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Як встановлено статтею 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Частиною 3 статті 210 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за Порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, в особливий період.
Відповідно до Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року воєнний стан, який триває і по теперішній час.
Згідно з частиною 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» Громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно.
Як зазначено у абз. 4 частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов'язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Отже, проходження медичного огляду є обов'язком кожного військовозобов'язаного.
В період дії воєнного стану постанови ВЛК про ступінь придатності військовозобов'язаного до військової служби за призовом під час мобілізації дійсні протягом 1 року. Після закінчення даного строку військовозобов'язані підлягають повторному переогляду. Направлення на ВЛК може бути видане як з ініціативи начальника районного ТЦК та СП, так і за ініціативи самого військовозобов'язаного.
Відповідно до п. 3.1 глави 3 розділу II Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України 14.08.2008 року № 402 медичний огляд військовозобов'язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП, начальників центрів рекрутингу Збройних Сил України, на підставі направлення за формою, наведеною у додатку 11 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, ВЛК при ТЦК та СП за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров'я комунальної або державної форми власності, які мають договір із НСЗУ на пакет медичних послуг, включений до програми державних гарантій медичного обслуговування населення на відповідний рік щодо медичного огляду осіб, який організовується ТЦК та СП, лікарями, які входять до складу ВЛК при ТЦК та СП. При цьому особам віком до 45 років видається направлення з метою визначення їх придатності до служби у Десантно-штурмових військах, підрозділах спеціального призначення, на підводних човнах, надводних кораблях, у морській піхоті.
Направлення реєструється в журналі реєстрації направлень на ВЛК, виданих резервістам та військовозобов'язаним для проходження медичного огляду за формою, наведеною у додатку 12 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, та видається військовозобов'язаному під особистий підпис.
Контроль за направленням та проходженням військовозобов'язаними медичного огляду ВЛК покладається на керівника відповідного ТЦК та СП.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У матеріалах справи відсутні докази того, що направлення на військово-лікарську комісію видавалось позивачу відповідачем у визначеному законом порядку, а також, що таке направлення було зареєстровано в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію.
Вищевикладене свідчить про те, що уповноваженою особою ТЦК та СП не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Суддя наголошує, що він не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до статті 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
Стандарт доведення вини поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що правопорушення було вчинено і особа, на яку накладається адміністративне стягнення, є винною у вчиненні адміністративного правопорушення.
Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб'єктивну сторону.
Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії, викладеній у протоколі про адміністративне правопорушення.
Наявність таких обставин, які свідчать про можливість іншої версії події, аніж викладена у Постанові про накладення адміністративного стягнення, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
За таких обставин винесення 05.07.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 оскаржуваної постанови № Х 06/25-300 не доводить винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 210 ч. 3 КУпАП поза розумним сумнівом.
Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Зважаючи на викладене, суд не надає детальної оцінки аргументам сторін по суті адміністративного правопорушення, за яке позивача притягнуто до відповідальності згідно з оспорюваною постановою.
Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 286 КАС, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Наведеним положенням кореспондують норми статті 293 КУпАП, якими регламентовано повноваження органу, який розглядає скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення.
Відтак, позовні вимоги належить задовольнити, скасувати оскаржувану постанову і закрити справу про адміністративне правопорушення, згідно пункту 3 частини третьої статті 286 КАС.
За матеріалами справи встановлено, що при зверненні до суду першої інстанції позивачем сплачено судовий збір на суму 605.60 грн, про що свідчать Виписки про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України. Таким чином, оскільки суд першої інстанції за результатами розгляду даної справи дійшов висновку про задоволення позову та скасування постанови, то керуючись статтею 139 КАС, слід стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 ЄДРПОУ: НОМЕР_2 судові витрати по сплаті судового збору за подання позову у розмірі 605.60 грн.
Керуючись ст. 5-7, 77, 90, 139, 241-246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_2 від 05.07.2025 № Х06/25-300 про притягнення ОСОБА_1 за частиною третьою статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 17 000.00 грн.
Закрити провадження у справі.
Стягнути із ІНФОРМАЦІЯ_2 ЄДРПОУ: НОМЕР_2 за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 РНОКПП: НОМЕР_3 судові витрати понесені позивачем при поданні адміністративного позову до суду у виді судового збору в розмірі 605.60 грн.
Видати виконавчий лист після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Другого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному вебпорталі «Судова влада України» за веб-адресою: http://zr.su.court.gov.ua/sud1805/.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 РНОКПП: НОМЕР_3 ; адреса: АДРЕСА_2 .
Представник позивача: адвокат Шкриль Лариса Григорівна; Свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю Серія 3Р №21/1249.
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 ЄДРПОУ:07695365, місцезнаходження юридичної особи: АДРЕСА_3 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 ЄДРПОУ:08269552, місцезнаходження юридичної особи: АДРЕСА_4 .
Суддя А. І. Косар