Провадження № 33/803/2325/25 Справа № 933/458/25 Суддя у 1-й інстанції - Шинкаренко А.І. Суддя у 2-й інстанції - Куракова В. В.
30 жовтня 2025 року м. Кривий Ріг
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Куракова В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Олександрівського районного суду Донецької області від 04.08.2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, -
Судом першої інстанції встановлено, що 10.07.2025 року о 14 год. 00 хв. у с. Іверське, по вул. Зеленій, 36 водій ОСОБА_1 керував автомобілем Renault Laguna д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Від продуття газоаналізатора Драгер Алкотест 6810 на місці зупинки транспортного засобу відмовився та відмовився проходити медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку. Водій відмовився під відеозапис б/к 1. Від керування транспортним засобом відсторонений. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху.
Постановою Олександрівського районного суду Донецької області від 04.08.2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
На вказану постанову ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій вказує, що постанова незаконна та підлягає скасуванню. Зауважує, що зупинка його автомобіля була безпідставна, відеозапис не є безперервним. Просить постанову скасувати та провадження по справі закрити.
В апеляційній скарзі зазначено, що апелянт просить провести апеляційний розгляд без його участі.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вважаю, що постанову суду слід залишити без змін за таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що суддя районного суду вірно прийшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Сама правова природа цієї норми має імперативний характер та зобов'язує кожного, хто має дозвіл на керування транспортними засобами, неухильно дотримуватись цього пункту.
Статтею 130 КУпАП прямо встановлено адміністративну відповідальність водія за відмову від проходження огляду на стан алкогольного чи іншого сп'яніння
Факт вчинення адміністративного правопорушення та винність ОСОБА_1 у його вчиненні підтверджуються:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 387215 від 10.07.2025 року;
- скріншотом застосунку «ДІЯ», який підтверджує наявність посвідчення водія у ОСОБА_1 ;
- направленням на проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння;
- довідкою про отримання ОСОБА_1 посвідчення водія;
- актом прийому-передачі транспортних засобів від 10.07.2025 року;
- відеозаписом подій 10.07.2025 року.
Дані докази є належними та допустимими, вони повністю між собою узгоджуються та в сукупності, з урахуванням критерія «поза розумним сумнівом», підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Особа, яка керує транспортним засобом, повинна мати відповідний дозвіл від органів державної влади. Даний дозвіл за своєю зовнішньою формою представляється як водійське посвідчення. Процедура його отримання регламентована таким чином, що особи, які бажають стати водіями повинні знати ПДР та їх дотримуватися.
Таким чином, ОСОБА_1 повинен знати ПДР та їх виконувати.
Ст. 68 Конституції України встановлено, що незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції регулюється нормами ст. 266 КУпАП та «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735.
Згідно ч. 1, 2, 3 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій.
Відповідно до п. 1 розділу II «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МОЗ та МВС України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Пунктом 1 розділу Х «Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованому не в автоматичному режимі», затвердженої наказом МВС від 7 листопада 2015 року № 1395, передбачено, що водії, стосовно яких у поліцейських є достатні підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Суд апеляційної інстанції не вбачає в діях працівників поліції порушення вимог «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МОЗ та МВС України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 та вимог ст. 266 КУпАП, оскільки, як вбачається з відеозапису, долученого до матеріалів справи, працівниками поліції запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння як на місці зупинки, від якого ОСОБА_1 відмовився, крім того відмовився від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я.
В даній справі дії службової особи, що складала протокол та фіксувала правопорушення, в порядку передбаченому чинним законодавством, не оскаржувалися. Отже, твердження сторони захисту щодо неправомірності дій працівників поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не відповідають дійсності та є суб'єктивними, оскільки незаконність їх дій не встановлена будь-яким судовим рішенням або висновком компетентного органу.
Той факт, що порушено безперервність відеозаписів, долучених до матеріалів справи, що, на думку захисту, тягне недопустимість доказу, не є підставою для скасування рішення суду, оскільки відеозаписом чітко зафіксовано виявлене працівниками поліції правопорушення, а саме - відмова водія транспортного засобу, у якого наявні ознаки алкогольного сп'яніння, відповідно до встановленого порядку, пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у закладі охорони здоров'я. Наведені апелянтом міркування з цього приводу носять суб'єктивний характер і не підтверджені доказами, які б з технічної точки зору могли поставити під сумнів достовірність проведеного відеозапису.
Аналіз матеріалів провадження дає підстави для висновку, що дії працівників поліції щодо фіксації правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 , узгоджуються з вимогами ст. 266 КУпАП та приписами Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 р. № 1452/735 та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 року № 1376.
Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом підтверджується рапортом поліцейського, відеозаписом, доданим до протоколу про адміністративне правопорушення, протоколом про адміністративне правопорушення.
Матеріалами справи підтверджено, що на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров'я водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Відносно доводів апеляційної скарги щодо невідповідності протоколу про адміністративне правопорушення вимогам Закону, апеляційний суд звертає увагу на таке. Діючим КУпАП не передбачено імперативних вимог щодо виду протоколу про адміністративне правопорушення, при цьому імперативні вимоги висуваються до його змісту, який повинен відповідати вимогам ст. 256 КУпАП, а саме у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
Вказаних вимог Закону поліцейським дотримано під час складання адміністративних матеріалів, а тому суд апеляційної інстанції не може визнати вказаний доказ недопустимим.
Суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 33 КУпАП прийняв до уваги характер вчиненого правопорушення, його наслідки, обставини даної справи, а також дані про особу правопорушника, і наклав на правопорушника справедливе адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в сумі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Постанова суду першої інстанції винесена з дотриманням вимог ст.ст. 283, 284 КУпАП, є законною та обґрунтованою, тому підстав для задоволення апеляційних вимог сторони захисту та скасування постанови суду першої інстанції немає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -
.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Олександрівського районного суду Донецької області від 04.08.2025 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Куракова