Провадження № 22-ц/803/9412/25 Справа № 196/306/25 Суддя у 1-й інстанції - Бабічева Л. П. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А.
04 листопада 2025 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді Єлізаренко І.А.
суддів Макарова М.О., Свистунової О.В.
за участю секретаря Піменової М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства “Перший український міжнародний банк» на рішення Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 29 липня 2025 року у справі за позовом Акціонерного товариства “Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,-
У березні 2025 року АТ “ПУМБ» звернулися до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.
В обґрунтування позовних вимог АТ “ПУМБ» посилалися на те, що 27 грудня 2021 року між АТ “ПУМБ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №1002057596801, згідно умов якого позичальнику надано кредит в розмірі 48106 грн. строком на 36 місяців, розмір комісії за обслуговування кредитної лінії 2.99%, розмір процентної ставки 0,010 % річних. До Заяви позивач додав також публічну пропозицію АТ “ПУМБ» на укладання договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, паспорт споживчого кредиту та графік платежів, розрахунок сукупної вартості овердрафту та реальної процентної ставки. Відповідач не виконує свої кредитні зобов'язання належним чином, у зв'язку з чим станом на 10 січня 2025 року по кредитному договору від 27 грудня 2021 року №1002057596801 утворилася заборгованість в розмірі 76 434 грн., з яких 42 090 грн. 12 коп. - заборгованість за кредитом; 10 грн. 98 коп. - заборгованість за процентами; 34 332 грн. 90 коп. - заборгованість за комісією. Також 03 жовтня 2023 року між АТ “ПУМБ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №1013002826, згідно умов якого позичальнику було надано кредит в сумі 33 138 грн. 75 коп. строком на 48 місяців, розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості 1,6%, розмір процентної ставки 0,01% річних. До Заяви позивач додав також публічну пропозицію АТ “ПУМБ» на укладання договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, паспорт споживчого кредиту та графік платежів, розрахунок сукупної вартості овердрафту та реальної процентної ставки. Відповідач не виконує свої кредитні зобов'язання належним чином, у зв'язку з чим станом на 10 січня 2025 року по кредитному договору від 03 жовтня 2023 року №1013002826 утворилася заборгованість в розмірі 37 975 грн. 81 коп., з яких: 30 140 грн. 06 коп. - заборгованість за кредитом, 2 грн. 27 коп. - заборгованість за процентами, 7 833 грн. 48 коп. - заборгованість за комісією. Загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 114 409 грн. 81 коп. На підставі викладеного АТ “ПУМБ» просили суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість, яка утворилася станом на 10 січня 2025 року, за кредитним договором №1002057596801 від 27 грудня 2021 року в розмірі 76 434 грн., з яких 42 090 грн. 12 коп. - заборгованість за кредитом; 10 грн. 98 коп. - заборгованість за процентами; 34 332 грн. 90 коп. - заборгованість за комісією; та заборгованість за кредитним договором №1013002826 від 03 жовтня 2023 року в розмірі 37 975 грн. 81 коп., з яких: 30 140 грн. 06 коп. - заборгованість за кредитом, 2 грн. 27 коп. - заборгованість за процентами, 7 833 грн. 48 коп. - заборгованість за комісією, судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп.
Рішенням Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 29 липня 2025 року частково задоволено позовні вимоги АТ “ПУМБ». Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ “ПУМБ» заборгованість за кредитним договором № 1002057596801 від 27 грудня 2021 року у розмірі 37 646 грн. 67 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 37 636 грн. 88 коп., заборгованість за відсотками - 9 грн. 79 коп., витрати по сплаті судового збору у сумі 796 грн. 97 коп., а всього 38 443 грн. 64 коп. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
В апеляційній скарзі АТ “ПУМБ» просить рішення суду від 29 липня 2025 року скасувати в частині відмовлених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення цієї частини позовних вимог АТ “ПУМБ», посилаючись на неповне з'ясування судом обставин у справі, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права. В іншій частині рішення суду не оскаржується.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 - адвокат Тараненко П.П. просить рішення суду від 29 липня 2025 року залишити без змін, апеляційну скаргу АТ “ПУМБ» залишити без задоволення, посилаючись на безпідставність її доводів.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в оскарженій частині в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ “ПУМБ»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
У справі встановлено, 27 грудня 2021 року між АТ “ПУМБ» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб №1002057596801 (а.с.28-30).
Клієнт, підписанням цієї заяви беззастережно підтвердив, що приймає Публічну пропозицію АТ “ПУМБ» на укладення Договору комплексного обслуговування фізичних осіб, яка розміщена на сайті АТ “ПУМБ»: pumb.ua, в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані йому в процесі обслуговування (з урахуванням всіх істотних змін) і погодився з тим, що може обирати будь-які передбачені ДКБО послуги, в тому числі через дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості у банку), а при обранні послуги з укладення договору страхування, підписанням цієї заяви підтвердив свою згоду на укладенням договору страхування на зазначених нижче умовах.
На підставі вказаної заяви № 1002057596801 від 27 грудня 2021 року ОСОБА_1 просила позивача надати їй споживчий кредит у сумі 48 106 грн. на строк 36 місяців.
Пунктом 5 даної заяви визначено, що розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості складає 2.99%.
Розмір процентної ставки 0.010% річних (пункт 6 заяви).
Пунктом 8 заяви визначено, що схема повернення кредиту ануїтетна (рівними платежами).
Вказаною заявою визначено графік платежів, в якому платіжний період становить з 27 грудня 2021 року по 27 грудня 2024 року.
Таким чином, кредитний договір містить інформацію, як про суму кредиту, так і про дату укладення правочину, процентну ставку, а також містить всі істотні умови, передбачені законодавством України.
Відповідач була ознайомлена зі всіма істотними умовами кредитного договору, в тому числі з розміром щомісячних процентів, що підтверджується її підписом в договорі.
27 грудня 2021 року ОСОБА_1 підписала паспорт споживчого кредиту, в якому визначені основні умови кредитування (а.с. 32).
Згідно розрахунку суми заборгованості за кредитним договором №1002057596801 від 27 грудня 2021 року, заборгованість ОСОБА_1 станом на 10 січня 2025 року становить 76 434 грн., яка складається із: заборгованість за кредитом - 42 090 грн. 12 коп. заборгованість за процентами - 10 грн. 98 коп., заборгованість за комісією - 34 332 грн. 90 коп. (а.с.33-36).
Також, 03 жовтня 2023 року між АТ “ПУМБ» та відповідачкою було укладено кредитний договір №1013002826 у виді заяви на приєднання до Договору комплексного обслуговування фізичних осіб ( а.с.10-12).
Клієнт, підписанням цієї заяви беззастережно підтвердив, що приймає Публічну пропозицію АТ “ПУМБ» на укладення Договору комплексного обслуговування фізичних осіб (далі - ДКБО), яка розміщена на сайті АТ “ПУМБ»: pumb.ua, в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані йому в процесі обслуговування (з урахуванням всіх змін) і погодився з тим, що може обирати будь-які передбачені ДКБО послуги, в тому числі через дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості у банку).
На підставі вказаної заяви №1013002826 від 03 жовтня 2023 року відповідачка просила позивача надати їй споживчий кредит у сумі 33 138 грн. 75 коп. на строк 48 місяців.
Пунктом 5 даної заяви визначено, що розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості складає 1.6%.
Розмір процентної ставки 0.01% річних (пункт 6 заяви).
Пунктом 8 заяви визначено, що схема повернення кредиту ануїтетна (рівними платежами).
До заяви додано Додаток №1 графік платежів, в якому платіжний період становить з 03 жовтня 2023 року по 03 жовтня 2027 року (а.с.13,14).
Перерахування коштів відповідачці в сумі 33 138 грн. 75 коп. підтверджено платіжною інструкцією № TR.71575651.58456.25578 від 03 жовтня 2021 року (а.с.24).
13 січня 2025 року позивач направив відповідачці письмову вимогу (повідомлення), в якій вимагав від відповідача виконати зобов'язання перед АТ “ПУМБ» за кредитним договором, а саме: погасити заборгованість по кредитному договору в загальному розмірі 37975 грн. 81 коп. за договором № 1013002826 від 03 жовтня 2023 року не пізніше 30 календарних днів з дня отримання цього повідомлення (а.с.70, 71).
Згідно розрахунку суми заборгованості за кредитним договором №1013002826 від 03 жовтня 2023 року, заборгованість відповідача перед банком, станом на 10 січня 2025 року, становить 37 975 грн. 81 коп., яка складається з наступного: заборгованість за кредитом в розмірі 30 140 грн. 06 коп. (нараховано по 03 жовтня 2027 року); заборгованість за процентами 2 грн. 27 коп., заборгованість за комісією в розмірі 7 833 грн. 48 коп. (а.с.15-17).
В апеляційній скарзі АТ “ПУМБ» просить рішення суду від 29 липня 2025 року скасувати в частині відмовлених позовних вимог.
Стосовно позовних вимог в частині стягнення заборгованості по комісії 34 332 грн. 90 коп. за кредитним договором №1002057596801 від 27 грудня 2021 року слід зазначити наступне.
10 червня 2017 року набув чинності Закон України “Про споживче кредитування», у зв'язку із чим у Законі України “Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: “Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України “Про споживче кредитування».
Положення частин першої, другої, п'ятої статті 18 Закону України “Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України “Про споживче кредитування» залишилися незмінними.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України “Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України “Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України “Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України “Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.
Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит, банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України “Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
Закон України “Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону України “Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно з частиною п'ятою статті 12 Закону України “Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України “Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України “Про споживче кредитування».
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19.
У постанові Верховного Суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 вказано: якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України “Про споживче кредитування».
Також у постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі №202/5330/19 зазначено, що “у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України “Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України “Про споживче кредитування».
Відповідно до п. 5.7.3 публічної пропозиції AT “ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (редакція діє з 01 листопада 2021 року), комісія за обслуговування кредитної заборгованості за споживчим кредитом встановлюється за послуги Банку щодо списання та зарахування коштів з метою повернення Споживчого кредит, розрахунково-касове обслуговування щодо споживчого кредиту, надання консультаційних та інформаційних послуг щодо Споживчого кредиту. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості сплачується щомісячно в термін сплати процентів за користування Споживчим кредитом за відповідний розрахунковий період у розмірі, вказаному у заяві на приєднання до договору, від початкової (наданої) суми споживчого кредиту (база розрахунку комісії). Комісія за обслуговування кредитної заборгованості за наданим Споживчим кредитом розраховується за повний місяць у якому відбувається повернення заборгованості. Під повним місяцем, у цій Частині 5 Розділу II цього Договору, розуміється період, який визначається від попереднього до наступного терміну (дати) платежу згідно з Графіком платежів (а.с.44-56).
Слід зазначити, позивач не надав належних та допустимих доказів того, що саме з цією редакцією публічної пропозиції AT “ПУМБ» була ознайомлена відповідачка ОСОБА_1 та погодилася з нею, а тому відсутні підстави вважати, що сторони договору належним чином обумовили та визначили умови та порядок сплати комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
Пунктом 5 заяви №1002057596801 від 27 грудня 2021 року на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб визначено, що розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості складає 2.99%. Необхідність внесення плати (комісії) за обслуговування кредиту передбачена в розділі «Графік платежів». Розмір такої комісії за кредитним договором №1002057596801 складає 2.99% щомісяця, що становить 1438 грн. 37 коп. (а.с. 28-30).
Однак у заяві №1002057596801 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 27 грудня 2021 року не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту.
Враховуючи, що банк не зазначив та не надав доказів наявності переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні договору, то положення пункту 5 заяви №1002057596801 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 27 грудня 2021 року щодо обов'язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України “Про споживче кредитування».
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для стягнення нарахованої позивачем заборгованість по комісії за обслуговування кредитної заборгованості на суму 34 332 грн. 90 коп. за кредитним договором №1002057596801 від 27 грудня 2021 року
Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №1013002826 від 03 жовтня 2023 року в розмірі 37 975 грн. 81 коп., з яких: 30 140 грн. 06 коп. - заборгованість за кредитом, 2 грн. 27 коп. - заборгованість за процентами, 7 833 грн. 48 коп. - заборгованість за комісією слід зазначити наступне.
Із п.4 наданого кредитного договору №1013002826 від 03 жовтня 2023 року вбачається, кредит надається позичальнику на строк 48 місяців, тобто строк дії договору становить до 03 жовтня 2027 року.
Розділом “Заключні положення» передбачено наслідки невиконання (несвоєчасного) виконання зобов'язань: Банк має право застосувати штраф, а клієнт на вимогу банку зобов'язаний сплатити штраф, відповідно до умов ДКБО, і це положення має поновлювальний характер. Банк за умови, що сума заборгованості клієнта дорівнює або перевищує суму 100 грн., має право застосовувати наступні штрафи: за період з 3 по 4 календарний день від дати прострочення, передбаченої Графіком платежів, у розмірі 100 грн., за період з 5 календарного дня від дати прострочення платежів і до кінця місяця, в якому виникла прострочена заборгованість, а також за кожен наступний місяць прострочення встановленого терміну, у розмірі 20 відсотків від простроченої суми.
У випадку порушення зобов'язань з повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, комісій, Банк може застосувати іншу процентну ставку, що передбачена Договором.
Тобто укладеним між сторонами кредитним договором не передбачено дострокове повернення кредитних коштів.
Частиною 4 статті 16 Законом України “Про споживче кредитування» (який є спеціальним законом, і яким слід керуватись при вирішенні даної справи) передбачено, що у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці, кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.
Кредитодавець зобов'язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.
Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.
Тобто спеціальний закон пов'язує право кредитодавця вимагати дострокового погашення кредиту за певних умов, зокрема, якщо це передбачено кредитним договором.
З матеріалів справи вбачається, що укладеним з відповідачем кредитним договором не передбачено права кредитодавця вимагати дострокового погашення кредиту.
Пунктом 4.2.10 публічної пропозиції AT “ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (редакція з 24 лютого 2023 року) передбачено право Банка вимагати дострокового виконання зобов'язань Клієнта за Договором у разі невиконання своїх зобов'язань (а.с.57-69).
Банк не надав належних та допустимих доказів того, що саме з цією редакцією публічної пропозиції AT “ПУМБ» була ознайомлена відповідачка ОСОБА_1 та погодилася з нею, відтак відсутні підстави вважати, що сторони договору належним чином обумовили та визначили умови та порядок сплати заборгованості.
У постанові Верховного Суду від 26 липня 2023 року у справі №757/2278/14-ц викладено правовий висновок щодо настання (виникнення) у позичальника обов'язку дострокового виконання основного зобов'язання за кредитним договором. Так, у постанові зазначено: Звертаючись до суду з позовом про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором, позивач як кредитор мав довести, що настали обставини, за яких у позичальника припинилося право не сплачувати кредитору свій борг протягом певного узгодженого часу, зокрема у зв'язку з невиконанням позичальником умов договору, за яких таке право існувало (наприклад, несплата чергових щомісячних платежів протягом певного періоду тощо), а у кредитора з цих підстав виникло право вимагати повернення несплаченої суми кредиту у повному обсязі. Такі обставини є фактичною підставою позову про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором. У тій правовій ситуації, коли підстава позову не підтвердилася під час розгляду справи, наслідком є відмова у задоволенні позову. Суди не врахували, що позивач не довів тих фактичних обставин, якими обґрунтовував позов, що має наслідком відмову у його задоволенні.
Крім того, у вказаній постанові Верховного Суду зазначено, що у разі пред'явлення кредитором позову про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором саме на позивача покладається обов'язок з доведення того, що строк виконання такого зобов'язання настав, оскільки саме залежно від дій кредитора відбулася чи мала відбутися зміну строку кредитування, ніж це було передбачено умовами кредитного договору. Вручення позичальнику повідомлення про дострокове повернення усього кредиту є саме тією обставиною, що обов'язково входить у предмет доказування у такій категорії спорів та за сформованими позивачем підставами пред'явленого позову.
В оцінці цього визначальними є умови кредитного договору. Такий договір є джерелом правового регулювання цивільних відносин між сторонами, який визначає обов'язкові для обох сторін правила поведінки, відмінні від їх законодавчого регулювання.
Позивач додав до позовної заяви копію письмової вимоги (повідомлення), в якій позивач зазначив про необхідність виконання відповідачкою зобов'язання перед AT “ПУМБ» за кредитним договором, а саме: погасити заборгованість по кредитному договору в загальному розмірі 37 975 грн. 81 коп. за договором № 1013002826 від 03 жовтня 2023 року не пізніше 30 календарних днів з дня отримання цього повідомлення (а.с.70-71), а також додав список згрупованих відправлень (а.с.72-74).
Однак, при перевірці вказаного трекінгу “Укрпошти» за №0505235409083 судом було встановлено, що дані про відправлення за вказаним номером відсутні (а.с.173).
Матеріали справи не містять належних доказів вручення вимоги позичальнику. Судом першої інстанції правильно встановлено, що зміст тексту укладеного між сторонами договору №1013002826 від 03 жовтня 2023 року не містить умов про наявність у кредитодавця/позивача права вимагати у відповідачки здійснення дострокового повернення кредиту. Також докази отримання відповідачкою повідомлення-вимоги позивача про дострокове повернення кредиту суду надані не були.
Враховуючи викладене, суду першої інстанції правильно встановив відсутність правових підстав вважати наявними обов'язкові умови, визначені у ст.16 Закону України “Про споживче кредитування» та ст.1050 ЦК України в контексті положення ч.2 ст.1054 ЦК України, для застосування процедури дострокового повернення кредиту, зокрема його примусового дострокового стягнення в судовому порядку.
Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивач не довів свого права на звернення до суду з позовом про дострокове погашення суми кредиту за договором №1013002826 від 03 жовтня 2023 року.
За таких обставин, враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог АТ “ПУМБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Доводи апеляційної скарги про доведеність позовних вимог АТ “ПУМБ» в повному обсязі є безпідставними та спростовуються належними доказами у справі.
Приведені в апеляційній скарзі інші доводи зводяться до тлумачення діючого законодавства, незгоди з рішенням суду в оскарженій частині, переоцінки висновків рішення суду та не спростовують правильність рішення суду першої інстанції в оскарженій частині.
Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду в оскарженій частині в апеляційній скарзі не наведено, тому рішення суду в оскарженій частині слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства “Перший український міжнародний банк» - залишити без задоволення.
Рішення Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 29 липня 2025 року в оскарженій частині - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 05 листопада 2025 року.
Головуючий суддя І.А.Єлізаренко
Судді М.О.Макаров
О.В.Свистунова