Справа № 127/22498/25
Провадження № 2-а/127/189/25
"04" листопада 2025 р.м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Волошин С.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Вінницькій області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
18.07.2025 позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції у Вінницькій області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Позов мотивовано тим, що постановою серії ЕНА №5194196 від 11.07.2025 року інспектора ВБДР Управління патрульної поліції у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції Клюси Дениса Олеговича, позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн. за ст. 127-3 КУпАП за те, що 11.07.2025 року о 11 годині 09 хв ОСОБА_1 , будучи інструктором з практичної підготовки водіїв, проводила підготовку для водія категорії «В» з використанням транспортного засобу Toyota Corolla д.н.з. НОМЕР_1 , який не обладнаний відповідно до вимог ПДР, а саме були відсутні розпізнавальні знаки «Навчальний транспортний засіб» відповідно до вимог підпункту «к» пункту 30.3 ПДР, чим порушила вимоги пункту 24.8 ПДР України, підпункту «к» пункту 30.3 ПДР, відповідальність за порушення яких передбачена ст. 127-3 КУпАП.
Позивач вважає, що постанова про притягнення її до адміністративної відповідальності за вказане порушення є протиправною, винесеною з порушенням вимог законодавства та такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав.
Позивач зазначає, що в КУпАП чітко встановлено, що до відповідальності за ст. 127-3 КУпАП може бути притягнуто виключно посадових осіб закладів з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів (автошкіл), їх філій чи інших відокремлених підрозділів, або фізичних осіб-підприємців, і тільки у випадках, якщо відповідне порушення допустить ця посадова особа або ФОП персонально. До жодної з наведених категорій порушників, як стверджує ОСОБА_1 , вона не належить. Позивач працює в ТОВ «Вінницький обласний автоучбовий комбінат» на посаді майстра виробничого навчання за основним місцем роботи (наказ №79-к від 11.10.2010). Транспортний засіб, Toyota Corolla д.н.з. НОМЕР_1 , який є власністю ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 , надає право використовувати його для навчальних занять з підготовки, перепідготовки водіїв ТЗ на підставі довіреності від 23 травня 2024 року, НТЕ 228273. Таким чином, на переконання позивача, у інспектора ВБДР Управління патрульної поліції у Вінницькій області були відсутні підстави для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст. 127-3 КУпАП, оскільки вона не є суб'єктом правопорушення за даною статтею.
Позивач звертає увагу на те, що згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, позивач просила суд, скасувати постанову інспектора ВБДР Управління патрульної поліції у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції Клюси Дениса Олеговича серії ЕНА №5194196 від 11.07.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ст. 127-3 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 8500 грн., а провадження по справі просила закрити.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 21.07.2025, відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати одноособово за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей провадження, визначених ст. 286 КАС України, без виклику учасників справи на підставі матеріалів справи (у письмовому провадженні).
30.07.2025 на адресу суду від представника відповідача Цубера М.М. надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Вінницькій області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, просив відмовити в повному обсязі з підстав зазначених в постанові про адміністративне правопорушення серії ЕНА №5194196 від 11.07.2025 року. Представник відповідача зазначив, що обставину вчинення позивачем адміністративного правопорушення зафіксовано на портативний відеореєстратор №472974, відео з якого міститься на оптичному диску, який було долучено до відзиву.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до ч. 8 ст. 262 КАС України, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення, судові дебати не проводяться.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши повно і всебічно всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов та об'єктивно оцінивши докази, суд дійшов до наступних висновків.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність (частина друга статті 33 КУпАП).
Закон України "Про дорожній рух" регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов'язки і відповідальність суб'єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об'єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об'єднань).
Відповідно до статті 14 вказаного Закону учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.
До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, велосипедисти, погоничі тварин. Учасники дорожнього руху зобов'язані, у тому числі, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 затверджено Правила дорожнього руху (далі - ПДР України).
Відповідно до п. 1.1 ПДР України останні відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху визначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Статтею 127-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення порушення передбачено адміністративну відповідальність за порушення посадовими особами закладів, їх філій чи інших відокремлених підрозділів, фізичними особами - підприємцями встановленого порядку підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, зокрема за: проведення практичної підготовки водіїв з використанням транспортних засобів, обладнаних з порушенням вимог Правил дорожнього руху, або особою, яка позбавлена права керування транспортними засобами, що тягне за собою накладення штрафу від п'ятисот до вісімсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно із п. 8 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Статтею 222 КУпАП передбачено, що органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, в тому числі передбачені ст. 127-3 КУпАП.
Відповідно до положень ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Таким чином, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Судом встановлено, що 11.07.2025 інспектором ВБДР Управління патрульної поліції у Вінницькій області старшим лейтенантом поліції Клюсою Денисом Олеговичем винесено постанову серії ЕНА №5194196 від 11.07.2025 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі відносно ОСОБА_1 . Зі змісту постанови вбачається, що 11.07.2025 року о 11 годині 09 хв ОСОБА_1 , будучи інструктором з практичної підготовки проводила підготовку для водія категорії «В» з використанням транспортного засобу Toyota Corolla д.н.з. НОМЕР_1 , який не обладнаний відповідно до вимог ПДР, а саме були відсутні розпізнавальні знаки «Навчальний транспортний засіб» відповідно до вимог підпункту «к» пункту 30.3 ПДР, чим порушено вимоги пункту 24.8 ПДР України, підпункту «к» пункту 30.3 ПДР, у зв'язку з чим ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 127-3 КУпАП. та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500 гривень.
Як зазначено вище, стаття 127-3 КУпАП передбачає відповідальність за порушення посадовими особами закладів, їх філій чи інших відокремлених підрозділів, фізичними особами - підприємцями встановленого порядку підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, зокрема за: проведення практичної підготовки водіїв з використанням транспортних засобів, обладнаних з порушенням вимог Правил дорожнього руху, або особою, яка позбавлена права керування транспортними засобами.
Відтак, суб'єктами відповідальності за ст. 127-3 КУпАП виступають посадові особи закладів, їх філій чи інших відокремлених підрозділів або фізичні особи-підприємці, що проводять підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів.
У матеріалах справи міститься довідка №179 від 14.07.2025 року про підтвердження місця роботи ОСОБА_1 , видана ТОВ «Вінницький обласний автоучбовий комбінат», у якій зазначається, що ОСОБА_1 дійсно працює у навчальному закладі ТОВ «Вінницький обласний автоучбовий комбінат» на посаді майстра виробничого навчання за основним місцем роботи (згідно з наказом №79-к від 11.10.2010 року), а також вказується, що транспортний засіб Toyota Corolla д.н.з. НОМЕР_1 , який є власністю ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 , надає право використовувати для навчальних занять з підготовки, перепідготовки водіїв ТЗ на підставі довіреності від 23 травня 2024 року, НТЕ 228273.
З наведеного слідує, що саме позивач, як майстер виробничого навчання ТОВ «Вінницький обласний автоучбовий комбінат», допустила до експлуатації транспортний засіб Toyota Corolla д.н.з. НОМЕР_1 , який не обладнано відповідно до ПДР, під час проведення практичної підготовки водіїв, а тому саме вона як посадова вказаного навчального закладу має нести відповідальність за вчинення даного адміністративного правопорушення.
Як майстер виробничого навчання ТОВ «Вінницький обласний автоучбовий комбінат» позивач вправі закуповувати необхідні комплектуючі до транспортного засобу, враховуючи використання цього ТЗ під час навчань водіїв, та зобов'язана забезпечити під час використання транспортного засобу в навчальних цілях, облаштування такого ТЗ всіма необхідними реквізитами, в іншому ж випадку, не допускати такий ТЗ до підготовки водіїв.
Отже, враховуючи викладене вище, ОСОБА_1 є суб'єктом відповідальності за ст. 127-3 КУпАП.
Згідно зі статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Так, п. 24.8 розділу 24 «Навчальна їзда» Правил дорожнього руху України передбачено, що транспортні засоби (за винятком мотоциклів, мопедів та квадроциклів), на яких проводиться навчання, повинні мати розпізнавальні знаки «Навчальний транспортний засіб» відповідно до вимог підпункту «к» пункту 30.3 цих Правил. Транспортні засоби (за винятком автобусів), які використовуються для навчання, також повинні бути обладнані додатковими педалями зчеплення (у разі коли конструкція транспортного засобу передбачає педаль зчеплення), акселератора (у разі коли конструкція транспортного засобу допускає можливість обладнання такою педаллю) і гальмування, дзеркалом або дзеркалами заднього виду для спеціаліста з підготовки водіїв.
Відповідно до п. 30.3 к) розділу 30 «Номерні, розпізнавальні знаки, написи і позначення» Правил дорожнього руху України «Навчальний транспортний засіб» - рівносторонній трикутник білого кольору з вершиною догори і каймою червоного кольору, в який вписано літеру «Н» чорного кольору (сторона - не менше 200 мм, ширина кайми - 1/10 цієї сторони). Знак розміщується спереду і ззаду на транспортних засобах, що використовуються для навчання водінню (допускається встановлення двостороннього знаку на даху легкового автомобіля).
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також іншими документами.
Суд звертає увагу на те, що на підтвердження фактів вчинення позивачем правопорушення, зазначеного в постанові серії ЕНА №5194196 від 11.07.2025 року, представником відповідача надано суду компакт-диск з відеозаписом з відеореєстратора №472974.
Дослідивши наданий відеозапис з портативного відеореєстратора №472974, судом встановлено, що інспектором ВБДР Управління патрульної поліції у Вінницькій області старшим лейтенантом поліції Клюсою Денисом Олеговичем зафіксовано факт проведення підготовки водія категорії «В» з використанням транспортного засобу Toyota Corolla д.н.з. НОМЕР_1 , який не обладнаний відповідно до вимог ПДР, а саме були відсутні розпізнавальні знаки «Навчальний транспортний засіб» відповідно до вимог підпункту «к» пункту 30.3 ПДР. Поліцейським було роз'яснено майстру навчання ОСОБА_1 причину її зупинки, а саме порушення позивачем пункту 24.8 ПДР України, підпункту «к» пункту 30.3 ПДР.
Зі змісту даного відео вбачається, що ОСОБА_1 свідомо проводила підготовку водія категорії «В» з використанням транспортного засобу Toyota Corolla д.н.з. НОМЕР_1 , який не обладнаний відповідно до вимог ПДР, про що свідчить той факт, що після зупинки транспортного засобу на вимогу поліцейського, вона дістала з багажного відділення вказаного транспортного засобу розпізнавальний знак «Навчальний транспортний засіб» та встановила його на даху зазначеного автомобіля, тобто позивач розуміла, що транспортний засіб Toyota Corolla д.н.з. НОМЕР_1 , не був обладнаний відповідно до вимог ПДР.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Однак, всупереч вимогам даної статті позивачем не доведено належними засобами доказування того, що адміністративне правопорушення ним не вчинялось.
Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно зі статтею 280 КУпАП України, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідачем було надано належні докази на підтвердження вчинення позивачем правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 127-3 КУпАП.
Частиною третьою статтею 286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відповідно до частини першої статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За таких обставин та враховуючи наявні у справі докази, суд вважає, що відповідач під час винесення оскаржуваної постанови діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а тому відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови.
Таким чином постанова серії ЕНА №5194196 від 11.07.2025 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 127-3 КУпАП, є законною, а тому позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Вінницькій області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення слід залишити без задоволення.
Відповідно до частини першої статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
З урахуванням положень статті 139 КАС України, а також беручи до уваги те, що позовну заяву позивача залишено без задоволення, витрати позивача пов'язані зі сплатою судового збору слід залишити без відшкодування.
На підставі викладеного та керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 9, 127-3, 222, 251, 258, 276, 280 КУпАП, ст.ст. 5, 9, 72-77, 90, 139, 157, 241-243, 246, 250, 271, 286 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Вінницькій області про скасування постанови серії ЕНА №5194196 від 11.07.2025 року у справі про адміністративне правопорушення - залишити без задоволення.
Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк після отримання рішення суду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: Управління патрульної поліції у Вінницькій області, адреса місцезнаходження: м. Вінниця, вулиця Ботанічна, буд. 24.
Суддя: