Справа № 127/33113/25
Провадження № 2-а/127/308/25
04 листопада 2025 рокум. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі судді Іщук Т. П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб в місті Вінниці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача та просив визнати незаконною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) полковника ОСОБА_2 №8243 від 27 вересня 2025 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн, а провадження у справі - закрити.
Свої позовні вимоги мотивував тим, що він перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 та має відстрочку від мобілізації відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» строком до 05 листопада 2025 року, що підтверджується довідкою ІНФОРМАЦІЯ_4 від 26 серпня 2025 року №362/12110. Зазначає, що 13 вересня 2025 року, помітивши у застосунку «Резерв +» червону лінію з інформацією про порушення ним правил військового обліку, звернувся до відповідача для з'ясування інформації та цього ж дня посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_4 відносно нього було складено протокол №5673 про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП.
27 вересня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 полковником ОСОБА_2 щодо нього було винесено оскаржувану постанову, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за невиконання обов'язку щодо проходження повторного медичного огляду військово-лікарською комісією (ВЛК) у визначений строк - до 5 червня 2025 року.
Позивач вважає цю постанову протиправною та зазначає, що громадяни, які перебувають на військовому обліку можуть бути направлені на медичний огляд шляхом вручення їм повісток. Також за рішенням керівника РТЦК та СП військовозобов'язаним та резервістам, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, в тому числі ті, які були визнані обмежено придатними та не проходили повторний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби, видаються направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду
Наразі, позивач вказує, що протокол про адміністративне правопорушення №5673 складений щодо нього таких відомостей не містить. До того ж протокол складений з порушенням вимог щодо його оформлення, зокрема не підтверджено на його вимогу належними доказами повноваження посадової особи ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка його складала, у протоколі відсутні відомості про місце і час вчинення правопорушення, складений за відсутності захисника, а також був складений після спливу строку накладення адміністративного стягнення, визначеного ст. 38 КУпАП.
Щодо самої постанови, то вказує, що 27 вересня 2025 року він завчасно прибув на розгляд справи, але у ІНФОРМАЦІЯ_3 йому повідомили, що справа вже розглянута у його відсутність, що є порушенням його прав. Постанову ж він отримав засобами поштового зв'язку.
З огляду на викладене, просить поновити строк звернення до суду, постанову скасувати, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 22 жовтня 2025 року поновлено строк звернення до суду, позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей провадження, визначених ст. 286 КАС України, без виклику учасників справи на підставі матеріалів справи (у письмовому провадженні). Роз'яснено відповідачу право та порядок подачі відзиву, встановлено строк подачі суду відзиву на позовну заяву та доказів по справі.
Відповідач надав відзив та, заперечуючи щодо задоволення позову, вказує, що 13 вересня 2025 року уповноваженою особою щодо ОСОБА_1 був складений протокол про адміністративне правопорушення за ст.210-1 КУпАП. Як слідує з цього протоколу ОСОБА_1 , будучи у встановленому порядку визнаний обмежено придатним до військової служби, не виконав вимоги п.2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3621-ІХ від 21 березня 2024 року в частині обов'язку до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. При цьому в протоколі ОСОБА_1 надав свої пояснення, вказуючи, що він не пройшов ВЛК, так як займався підготовкою документів, зауважень до протоколу не надійшло. 27 вересня 2025 року щодо ОСОБА_1 була винесена оскаржувана постанова. На момент розгляду справи від ОСОБА_1 клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, про дату та місце розгляду справи був повідомлений, а постанова направлено позивачу засобами поштового зв'язку 29 вересня 2025 року. Також звертає увагу, що в силу положень п. 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3621-ІХ від 21 березня 2024 року громадяни віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов'язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов'язані самостійно звернутися до ТЦК та СП або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду. Наразі позивач доказів щодо вжиття таких заходів не надав. З огляду на викладене просив в позові відмовити.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов до наступного.
Перевіряючи оскаржувану позивачем постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності, суд перевірив її на предмет дотримання суб'єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом установлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є військовозобов'язаним, звання - солдат (будівельні роботи, робітник підсобний), ВОС 956647, номер в реєстрі «Оберіг» - 080520239340713600003, дата уточнення даних - 01 серпня 2025 року, має статус непридатного в мирний час та обмежено придатного у воєнний час (дата ВЛК - 24 жовтня 2007 року), має відстрочку до 05 листопада 2025 року, тип відстрочки - «п.9 ч.1 ст. 23», про що свідчить копія витягу військово-обліковий документу, сформованого 14 жовтня 2025 року у застосунку «Резерв+».
З облікової картки слідує, що 31 липня 2025 року ОСОБА_1 взятий на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_3 , а 24 жовтня 2007 року військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , був визнаний непридатним в мирний час, обмежно придатний у воєнний час.
З довідки ІНФОРМАЦІЯ_4 №362/12110 від 26 серпня 2025 року слідує, що ОСОБА_1 відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації як військовозобов'язаному, який зайнятий постійним доглядом за батьком, строком до 05 листопада 2025 року (а.с.20).
13 вересня 2025 року стрільцем відділення оповіщення взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_4 солдатом ОСОБА_3 , уповноваженим складати протоколи про адміністративні правопорушення наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 №639 від 07 вересня 2025 року, складений протокол №5673, зі змісту якого слідує, що ОСОБА_1 , будучи у встановленому порядку визнаним обмежено придатним до військової служби, не виконав вимоги пункту 2 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону №3621-ІХ від 21 березня 2024 року (в редакції Закону №4235-ІХ від 12 лютого 2025 року) в частині обов'язку до 05 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби (а.с.12-14).
27 вересня 2025 року начальник ІНФОРМАЦІЯ_4 за результатами розгляду цього протоколу виніс постанову №8243, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000,00 грн. Як зазначено в постанові: « ОСОБА_1 будучи у встановленому порядку визнаним обмежено придатним до військової служби, не виконав вимог пункту 2 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону №3621-ІХ від 21 березня 2024 року (в редакції Закону №4235-ІХ від 12 лютого 2025 року) щодо обов'язку з дня набрання чинності цим Законом до 05 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби». Також встановлено, що згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, громадянин ОСОБА_1 24 жовтня 2007 року на підставі наказу МО України №2 від 04 січня 1994 року був визнаний непридатним у мирний час та обмежено придатним у воєнний час. В період з 24 жовтня 2007 року по 05 червня 2025 року ОСОБА_1 самостійно не звертався до ТЦК та СП ані особисто, ані через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного або резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, і не пройшов повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби, чим порушив перехідні положення Закону №3633-ІХ від 11 квітня 2024 року (а.с.15-17).
Вирішуючи даний спір та оцінюючи оскаржувану постанову на предмет правомірної поведінки, суд виходить із такого.
Судом установлено, що спірні правовідносини виникли внаслідок притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП внаслідок порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме не проходження повторного медичного огляду.
Як слідує з оскаржуваної постанови позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за не виконання ним вимог п. 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3621-ІХ від 21 березня 2024 року, а саме не проходження повторного медичного огляду з метою визначення придатності до військової служби, та його дії кваліфіковані за ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Відповідно до статті 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягне за собою накладення штрафу на громадян від п'ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі п'ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З наведеного слідує, що для кваліфікації дій за частиною 3 статті 210-1 КУпАП необхідним є встановлення кваліфікуючої ознаки правопорушення - вчинення такого порушення в особливий період.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про оборону України» від 06 грудня 1991 року № 1932-ХІІ, особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до Указу Президента України №303/2014 від 17 березня 2014 року «Про часткову мобілізацію», затвердженого Законом України від 17 березня 2014 року № 1126-VІ, в Україні оголошено часткову мобілізацію, отже з того часу настав особливий період, який триває по теперішній час, оскільки рішення про демобілізацію, затвердженого Верховною Радою України (ст. 11 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію») не приймалось. Щодо факту запровадження особливого періоду в Україні з 18 березня 2014 року наголосив Верховний Суд України у постанові від 30 травня 2018 року в справі №521/12726/16-ц.
Крім того, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні було введено воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався Указами Президента України та діє станом по сьогоднішній день.
Отже як на момент притягнення позивача до адміністративної відповідальності (06 жовтня 2025 року), так і в період не проходження повторного медичного огляду, зазначеного в постанові, діяв особливий період.
Адміністративна відповідальність за частиною третьою статті 210-1 КУпАП настає за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.
Тобто, диспозиція ст. 210-1 КУпАП є бланкетною та відсилає до спеціального законодавства та підзаконних нормативно-правових актів, які регулюють правовідносини щодо оборони, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року за №2232-XII зі змінами (надалі - Закон №2232-XII).
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначення засад організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів регулює Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII (далі по тексту Закон № 3543-XII).
Згідно з абзацом 4 частини 1 Закон № 3543-XII громадяни зобов'язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Відповідно до абзацу 4 частини 10 статті 1 Закону №2232-XII громадяни зобов'язані проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно.
Відповідно до пп. 4 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, що є Додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487, призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров'я згідно з рішеннями комісій з питань взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я СБУ, а у розвідувальних органах - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії розвідувальних органів.
Отже, положеннями вищевказаних нормативно-правових актів встановлено обов'язок військовозобов'язаних громадян України проходити медичний огляд для визначення ступеня придатності до військової служби.
Законом України «Про внесенні змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» № 3621-ІХ від 21 березня 2024 року виключено таку підставу для зняття з військового обліку призовників та взяття на військовий облік військовозобов'язаних громадян, яких за станом здоров'я визнано непридатними до військової служби в мирний час, обмежено придатними у воєнний час.
Відповідно до п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3621-IX було встановлено, що громадяни України, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом, протягом дев'яти місяців з дня набрання чинності цим Законом (тобто до 04 лютого 2025 року) підлягають повторному медичному огляду з метою визначення придатності до військової служби.
15 лютого 2025 року набрав чинності Закон України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» №4235-ІХ від 12 лютого 2025 року (далі за текстом Закон №4235-ІХ), яким внесені зміни до Закону №3621-IX та п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення викладено в новій редакції: «Установити, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов'язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов'язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов'язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду».
Постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2025 року № 519 внесенні зміни до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 зі змінами, зокрема абзац другий пункту 69 викладено в такій редакції: «Особи, які не проходили медичний огляд, або в яких закінчився строк дії рішення (постанови) про придатність до військової служби, або які були визнані обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби (за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю) направляються на військово-лікарську комісію».
Системний аналіз вказаних норм дає підстави стверджувати, що обов'язок з проходження повторного медичного огляду з метою визначення придатності до військової служби покладається на громадян України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності вказаним вище Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю). Вказані громадяни зобов'язані до 05 червня 2025 року самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.
Як слідує з матеріалів справи 24 жовтня 2007 року військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , був визнаний непридатним в мирний час, обмежено придатний у воєнний час.
При цьому, станом на день винесення оскаржуваної постанови останньому виповнилося 35 років.
Отже, ОСОБА_1 , будучи громадянином України чоловічої статі віком від 25 до 60 років, який був визнаний обмежено придатними до військової служби у воєнний час, був зобов'язаний до 05 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби, самостійно ініціювавши проходження ВЛК шляхом звернення до ТЦК або звернення через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста.
Доказів того, що позивач самостійно звертався до ТЦК та СП або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду в період до 05 червня 2025 року і пройшов медичний огляд до 05 червня 2025 року, суду не надано.
Те, що позивач, як слідує зі змісту його пояснень до протоколу про адміністративне правопорушення, займався оформленням документів для підтвердження факту здійснення ним постійного догляду за хворим батьком, не звільняло його від обов'язку пройти повторно медичний огляд до 05 червня 2025 року.
Суд наголошує, що з набранням чинності вище вказаним Законом обов'язок щодо повторного проходження медичного огляду у термін до 05 червня 2025 року покладено на позивача. Твердження позивача щодо обов'язку ТЦК та СП вручення позивачу повістки щодо цього та необхідність відображення в протоколі про адміністративне правопорушення цієї обставини, направлення для проходження ВЛК є безпідставними, оскільки саме позивач згідно із Законом мав обов'язок самостійно протягом встановленого терміну звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Щодо складання протоколу після спливу 3 місячного строку, визначеного ст.38 КУпАП, то слід зауважити, що відповідно до ч. 9 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення в цій категорії справ може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення. Датою вчинення позивачем правопорушення є 06 червня 2025 року, коли минув визначений законом строк для виконання ним свого обов'язку у сфері законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Щодо виявлення вказаного правопорушення, то слід врахувати, що за даними його облікової картки він 31 липня 2025 року взятий на облік у ІНФОРМАЦІЯ_3 , а вже 13 вересня 2025 року відносно нього складений протокол та 27 вересня 2025 року щодо нього винесена постанова.
З огляду на вказане відсутні підстави стверджувати щодо порушення строків притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Щодо інших доводів позивача про незаконність складання протоколу, то як слідує із самого змісту протоколу, ОСОБА_1 жодних зауважень чи заперечень не зазначив, а тому його твердження про відмову в наданні підтвердження повноважень особи, яка складала протокол, не роз'яснення йому прав та обов'язків, відсутність можливості скористатися правовою допомогою адвоката, суд оцінює як його спосіб захисту. При цьому суд зауважує, що чинне законодавство не передбачає обов'язкову участь захисника при складанні протоколу.
Щодо порушення процедури розгляду адміністративної справи та порушення його права на захист, то слід зауважити, що з наданого сторонами протоколу про адміністративне правопорушення № 5673 від 13 вересня 2025 року слідує, що ОСОБА_1 був присутній при його складанні, останньому роз'яснено положення ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП та повідомлено, що розгляд справи відбудеться об 10.00 год. 27 вересня 2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Тобто, ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи про його притягнення до адміністративної відповідальності, будь-яких заяв та клопотань ОСОБА_1 , в тому числі і щодо відкладення розгляду справи матеріали справи не містять, не надав їх позивач і під час звернення до суду. Як і не містять доказів у підтвердження, що ОСОБА_1 не був допущений до розгляду справи чи бажав скористатися правовою допомогою.
Згідно ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. При цьому, суд вважає, що обов'язок відповідача доводити правомірність свого рішення у випадку заперечення проти позову, не позбавляє обов'язку позивача наводити докази в підтвердження своїх вимог.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова прийнята на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним законодавством, з використанням повноваження з метою, з якою ці повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення суб'єкта владних повноважень слід залишити без змін, а позовну заяву без задоволення.
Розподіл судових витрат суд проводить відповідно до положень ст. 139 КАС України. Зважаючи, що в задоволенні позову відмовлено судові витрати у вигляді судового збору, понесені позивачем, залишаються за ним.
На підставі викладеного, керуючись ст. 17, 19 Конституції України, 38, 210-1, 235, 245, 247, 251, 252, 268, 280, 283 КУпАП, Законами України «Про військовий обов'язок і військову служб у» , "Про оборону України" , «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист, Положенням про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року №154, ст. 2, 4, 9, 72, 73, 77, 78, 79, 90, 139, 159, 246, 255, 286 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишити без задоволення, а постанову №8243 від 27 вересня 2025 року в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП - залишити без змін.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а в разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ,
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_7 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 .
Суддя: