Справа №127/34289/25
Провадження №1-кс/127/13331/25
03 листопада 2025 року м. Вінниця
Слідчий суддя Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання дізнавача сектору дізнання відділення поліції №1 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_3 про накладення арешту на майно,
Дізнавач сектору дізнання відділення поліції №1 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області лейтенант поліції ОСОБА_3 звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області з клопотанням, яке погоджене з прокурором ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно.
Клопотання мотивоване тим, що у провадженні сектору дізнання відділення поліції №1 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені 29.10.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025025030000167, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, у зв'язку із чим у органу досудового розслідування постала необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді накладення арешту на майно.
Під час розгляду, з матеріалів клопотання встановлено, що 29.10.2025 близько 15:08 год. працівниками УПП «Юнкер -102» за адресою м. Вінниця, просп. Космонавтів, буд. 10 зупинено ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на запитання працівників патрульної поліції про наявність у нього заборонених речовин повідомив, що при собі зберігає, пластиковий контейнер для збору аналізів, шприц з голкою, за допомогою якого останній вживає наркотичні речовини, які ОСОБА_5 виклав на землю до приїзду СОГ-2, які добровільно видав під час проведення огляду місця події.
При виїзді слідчо-оперативної групи в ході проведення огляду місця події 29.10.2025 по просп. Космонавтів, 10 в м. Вінниці, в присутності двох понятих, ОСОБА_5 добровільно видав працівникам поліції пластиковий контейнер з рідиною, який було вилучено та поміщено до спец. пакету НПУ №PSP1456312, шприц з голкою, які було вилучено та поміщено до спец. пакету НПУ № PSP1456311, змив з рук разом із контрольною серветкою, які було вилучено та поміщено до спец. пакету НПУ № PSP1491646.
Вказане майно, 29.10.2025 було визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12025025030000167 від 29.10.2025.
Дізнавач в клопотанні зазначив, що вказане майно має істотне значення для кримінального провадження, оскільки безпосередньо містить сліди кримінального проступку та може бути використане під час проведення судових експертиз, інших слідчих дій для з'ясування дійсних обставин події, тому виникла необхідність у накладенні арешту на вилучене майно.
Враховуючи вищевикладене, дізнавач просив клопотання задовольнити.
Дізнавач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився. На адресу суду дізнавач ОСОБА_6 , який входить до групи дізнавачів у даному кримінальному провадженні подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність, вимоги клопотання підтримав у повному обсязі, попередньо суду було надано матеріали кримінального провадження та копії документів на обґрунтування клопотання.
Власник майна в судове засідання не з'явився.
Відповідно до частини 1 статті 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
З огляду на зазначене, суд вважає за можливе розглянути клопотання у відсутність учасників процесу, відповідно до вимог частини першої статті 172 КПК України.
Відповідно до частини 4 статті 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи те, що учасники процесуальної дії в судове засідання не з'явились, слідчий суддя вважає за можливе розглянути дане клопотання без застосування технічних засобів фіксування.
Дослідивши вказане клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання є обґрунтованим, а відтак підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з частиною першою статті 40-1 КПК України дізнавач при здійсненні дізнання наділяється повноваженнями слідчого.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з абзацом 2 ч. 1 статті 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Частиною 1 статті 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні.
З матеріалів справи вбачається, що у провадженні сектору дізнання відділення поліції №1 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені 29.10.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025025030000167, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
Наведені в клопотанні обставини підтверджуються витягом з ЄРДР №12025025030000167 від 29.10.2025 року та іншими документами доданими на обґрунтування клопотання.
Постановою дізнавача від 29.10.2025 про визнання предметів речовими доказами та передачу їх на зберігання, вилучені речі визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12025025030000167 від 29.10.2025.
Згідно з пунктом першим частини другої статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до частини 3 статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Наведене свідчить про те, що вищевказане майно, яке було вилучене у ході огляду місця події є тимчасовим вилученим майном та відповідно до статті 98 КПК України має значення речових доказів у кримінальному провадженні, оскільки містить відомості, які можуть бути використані, як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому на дане майно слід накласти арешт.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Зважаючи на вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку, що дізнавачем доведено необхідність накладення арешту на майно, вилучене 29.10.2025 у гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 під час проведення огляду місця події за адресою: м. Вінниця, просп. Космонавтів, 10, оскільки дані речі мають значення речових доказів, при цьому дізнавачем доведено наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України, а тому клопотання про арешт майна є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 170, 172, 173, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання дізнавача задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене 29.10.2025 у гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 під час проведення огляду місця події за адресою: м. Вінниця, просп. Космонавтів, 10, а саме на: пластиковий контейнер з рідиною, який було вилучено та поміщено до спец. пакету НПУ №PSP1456312, шприц з голкою, які було вилучено та поміщено до спец. пакету НПУ №PSP1456311, змив з рук разом із контрольною серветкою, які було вилучено та поміщено до спец. пакету НПУ №PSP1491646, які належним чином опечатані та закріплені підписами понятих, шляхом заборони їх використання іншими особами, окрім як для цілей кримінального провадження, до моменту закінчення усіх необхідних слідчих та процесуальних дій.
Виконання та контроль за виконанням ухвали покласти на дізнавача сектору дізнання відділення поліції №1 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_3 .
Зобов'язати дізнавача сектору дізнання відділення поліції №1 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_3 повідомити заінтересованих осіб про накладання арешту на вищевказане майно.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення, однак оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя