Справа № 139/624/25
Провадження № 2/139/360/25
05 листопада 2025 року селище Муровані Курилівці
Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області у складі:
головуючого - судді Ліщини Т.П.,
з участю секретаря судових засідань Погорної В.С.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (у тексті - ТОВ «ФК» ЄАПБ», кредитор) до ОСОБА_1 (у тексті - ОСОБА_1 , позичальник) про стягнення заборгованості за кредитним договором,
09.09.2025 ТОВ «ФК «ЄАПБ» звернулося з позовом від 21.08.2025 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, мотивуючи його тим, що 10.03.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 безпечне агентство необхідних кредитів» (у тексті - ТОВ «1 БАНК») та ОСОБА_1 укладено договір позики № 2463699 (у тексті - договір позики, договір). 14.06.2021 між ТОВ «1 БАНК» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ «1 БАНК» передало, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло належні ТОВ «1 БАНК» право вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, в тому числі і до ОСОБА_1 , на суму 18850,00 грн, з яких: 5200,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 13650,00 грн - заборгованість за відсотками. З моменту передачі права грошової вимоги за вказаними договорами до ТОВ «ФК «ЄАПБ» відповідач заборгованість не погашав. Враховуючи наведене, ТОВ «ФК «ЄАПБ» просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором позики № 246399 від 10.03.2024 і сплачений судовий збір.
Оскільки відповідач не виконує своїх зобов'язань і не погашає заборгованість за вказаним договором, що є порушенням законних прав та інтересів позивача, то останній вимушений звернутися за захистом до суду.
Ухвалою від 10.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду судом та відкрито провадження у справі (а. с. 39, 40). Розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Копія даної ухвали 10.09.2025 надіслана відповідачеві за його зареєстрованим місцем проживання, однак 03.10.2025 повернулась до суду без вручення з відміткою, що адресат відсутній за вказаною адресою (а. с. 43, 44).
06.10.2025 судом прийнято рішення про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, про що постановлено відповідну ухвалу (а. с. 45). Судове засідання призначено на 05.11.2025 (зворот а. с. 45).
09.10.2025 на офіційному веб-порталі «Судова влада України» розміщено оголошення про виклик ОСОБА_1 до суду (а. с. 47).
Представник позивача в судове засідання не з'явився; у п. 4 прохальної частини позовної заяви просить суд розгляд даної справи проводити за його відсутності, і у випадку неявки в судове засідання відповідача, ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів (а. с. 4).
Відповідач ОСОБА_1 , будучи своєчасно і належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не подав. Відзив на позов або інші заяви по суті справи від відповідача до суду не надійшли.
Відповідно до положень п. 4 ч. 8 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України (у тексті - ЦПК України) днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. За таких обставин, в силу приписів зазначеної норми ЦПК України, відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
Згідно з ч. 1 ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Оскільки сторони у судове засідання не з'явилися, в силу приписів ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами судом не здійснювалося.
Суд дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази,прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, враховуючи наступне.
Судом встановлено, що 10.03.2024 між ТОВ «1 БАНК» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 2463699, відповідно до умов якого відповідач отримав позику в розмірі 5200,00 грн строком на 15 днів (п. п. 2.1., 2.2.). Базова процентна ставка за цим договором, яка є фіксованою, становить 2,50 % в день. Процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) становить 2,70 % в день (п. п. 2.3.). Сторони відповідно до ст. 1048 Цивільного кодексу України домовились про те, що у випадку невиконання позичальником свого обов'язку із повернення позики в останній день строку користування позикою, позичальник отримує право користування кредитом без застосування по відношенню до позичальника штрафних санкцій (у тому числі процентної ставки за понадстрокове користування позикою) протягом 90 календарних днів після спливу первісного строку користування позикою, визначеного договором/додатковими угодами, за які нараховуються проценти за базовою процентною ставкою, що визначена п. п. 2.3. п. 2 договору (п. 4.). Договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором U1Q1A2 згідно Закону України «Про електронну комерцію», що прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі (п. 21.) (зворот а. с. 7).
До позовної заяви додано підписану ОСОБА_1 таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (додаток № 1 до договору позики (з фіксованою процентною ставкою) № 2463699 від 10.03.2024), у якій зокрема вказано: дату видачі кредиту - 10.03.2024, дату платежу - 25.03.2024, чисту суму кредиту - 7150,00 грн, суму кредиту за договором - 5200,00 грн, проценти за користування кредитом - 1950,00 грн, реальну річну процентну ставку - 231834,66 % (а. с. 8).
З розрахунку заборгованості за договором позики № 2463699 від 10.03.2024 за період з 10.03.2024 по 25.07.2024, проведеного первісним кредитором встановлено, що ОСОБА_1 у порушення вимог договору не вносив передбачених ним платежів (а. с. 18, 19).
14.06.2021 між ТОВ «1 БАНК» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ «1 БАНК» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні йому права вимоги до боржників за договором позики, вказаним у реєстрі боржників.
Згідно п. 1.2 цього договору факторингу сторони погодили, що перехід від ТОВ «1 БАНК» до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі відповідного реєстру боржників згідно додатку № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонам та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною договору (зворот а. с. 9).
13.06.2022 між ТОВ «1 БАНК» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено додаткову угоду № 7 до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 (а. с. 13), у якій сторони дійшли згоди викласти п. 9.1. договору у новій редакції, згідно з якою строк дії договору дійсний протягом 12 місяців з дня набрання чинності, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. У випадку, якщо жодна із сторін не направить письмове повідомлення про розірвання договору за один місць до закінчення дії договору, даний договір автоматично пролонгується на кожний наступний рік (а. с. 13).
25.07.2024 між ТОВ «1 БАНК» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено додаткову угоду № 32 до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 (а. с. 14), якою від фактора до клієнта передано право вимоги до боржників згідно реєстру боржників № 28. Зазначений реєстр переданий ТОВ «1 БАНК» і прийнятий ТОВ «ФК «ЄАПБ» 25.07.2024, що підтверджується відповідним актом прийому-передачі (а. с. 15).
Згідно витягу з Реєстру боржників № 28 до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 (а. с. 17) ТОВ«ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в розмірі 18850,00 грн, яка складається з заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 5200,00 грн та заборгованості за відсотками в розмірі 13650,00 грн.
Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 207 Цивільного кодексу України (у тексті - ЦК України) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з нормами ст. ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до приписів ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення цього кодексу, що регулюють договір позики (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).
Згідно з абзацом 1 ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).
Отже, позивачем доведено укладення з відповідачем договору позики, на підставі якого останній зобов'язався повернути отримані у позику грошові кошти і сплатити відсотки за користування ними. Умови позики на момент її оформлення були сторонами узгоджені і підписані.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Отже, за приписами чинного законодавства відступлення права вимоги може здійснюватися лише стосовно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.
Відступлення майбутніх вимог можливе тільки за умови їх визначеності, тоді як передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.04.2018 у справі № 914/868/17 та від 18.10.2018 у справі № 910/11965/16.
Судом встановлено, що договір позики № 2463699 укладений між ТОВ «1 БАНК» та ОСОБА_1 10.03.2024. Натомість договір факторингу № 14/06/2021, за яким ТОВ «1 БАНК» відступило право вимоги ТОВ «ФК» «ЄАПБ» укладений 14.06.2021, тобто до укладання договору позики між ТОВ «1 БАНК» та відповідачем ОСОБА_1 . Тому на момент укладення договору факторингу ще не виникло зобов'язання між первісним кредитором ТОВ «1 БАНК» та відповідачем ОСОБА_1 . Відтак у первісного кредитора ще не існувало права вимоги за зобов'язанням, яке він міг би передати ТОВ «ФК «ЄАПБ» на підставі договору факторингу від 14.06.2021.
Тобто ТОВ «ФК «ЄАПБ» не має правових підстав вимагати від ОСОБА_1 сплати заборгованості за договором позики № 2463699 від 10.03.2024.
Відсутність (недоведеність) порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин. Така правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 29.06.2021 в справі № 916/2040/20.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що позивач не довів належними, допустимими та достовірними доказами перехід права вимоги за договором позики від ТОВ «1 БАНК» до ТОВ «ФК «ЄАПБ», а тому в задоволенні позову необхідно відмовити.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання, як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст. ст. 5, 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», на підставі ст. ст. 512, 514, 516, 526, 527, 530, 536, 610, 611, 625, 629, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України, ст. ст. 13, 81, 141, 279, 263 - 265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 30.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Тарас ЛІЩИНА