Провадження № 11-кп/803/2064/25 Справа № 215/278/16-к Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
23 жовтня 2025 року м. Кривий Ріг
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12015040760001959 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11.04.2025 року, яким
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянина України, маючого середньо-спеціальну освіту, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ; проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимого, останній раз:
- 24.01.2024 р. Кіровським районним судом м. Кіровограда за ст.ст. 357 ч. 1, 185 ч. 4, 70 ч. 1 КК України до 6 років позбавлення волі
визнано винним за ч. 2 ст. 345 КК України та призначено покарання у виді 1 року 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 70 ч. 4 КК України шляхом часткового складання покарання, призначеного цим вироком, з покаранням, призначеним вироком Кіровського районного суду міста Кіровограда від 24 січня 2024 р., остаточно призначено покарання у виді 6 років 2 місяців позбавлення волі, -
Короткий зміст оскарженого судового рішення та встановлені фактичні обставини
Вироком суду ОСОБА_7 визнано винним за вчинення кримінального правопорушення при таких обставинах.
02.11.2015 р. близько 11-00 год. під час проведення на підставі вимог ст. 7 Закону України «Про попереднє ув'язнення», глави 5 розділу IV Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.03.2013 р. № 460/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.03.2013 р. за № 445/22977, обшуку в камері № 323 ДУ «Криворізька установа виконання покарань № 3», у якій утримувався ув'язнений ОСОБА_7 , а саме під час його виходу із вказаної камери в його правій руці було виявлено заборонений для зберігання відповідно до п. 4.5 глави 4 розділу І Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.03.2013 р. № 460/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.03.2013 р. за № 445/22977, радіоелектронний засіб - мобільний телефон.
На вимогу присутніх під час проведення обшуку співробітників КУВП № 3 УДПС України в Дніпропетровській області, в тому числі молодшого інспектора відділу режиму і охорони КУВП № 3 ОСОБА_8 , якого наказом № 53 о/с від 27.05.2014 р. призначено на посаду молодшого інспектора відділу режиму і охорони в Криворізькій установі виконання покарань № 3 Управління Державної пенітенціарної служби України в Дніпропетровській області та які виконували свої функціональні обов'язки, а саме проводили обшуки в камерах режимного корпусу на предмет виявлення та вилучення заборонених для зберігання ув'язненими та засудженими предметів, видати заборонений предмет, ОСОБА_7 категорично відмовився та намагався вийти з камери, у якій він перебував.
У цей момент у ОСОБА_7 виник прямий злочинний умисел, спрямований на завдання тілесних ушкоджень ОСОБА_8 , у зв'язку з тим, що останній намагався припинити протиправні дії ОСОБА_7 та вилучити у нього заборонений мобільний телефон.
Реалізуючи свій прямий злочинний умисел, ОСОБА_7 наніс ОСОБА_8 один удар кулаком в обличчя та один удар ногою в область правої руки, спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді внутрішньо-суглобового перелому заснування 5-ї п'ясткової кістки правої кисті, які відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень.
Своїми умисними діями ОСОБА_7 у зв'язку з виконанням потерпілим ОСОБА_8 своїх службових обов'язків спричинив останньому тілесні ушкодження середньої тяжкості.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У своїй апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_7 вказує, що вирок суду незаконний та підлягає скасуванню в частині призначеного покарання. Зауважує, що період його перебування під вартою в слідчому ізоляторі у м. Кропивицький повинен бути зарахований як день за два позбавлення волі в строк відбуття покарання. Просить вирок суду скасувати в частині призначеного покарання, зарахувати в строк остаточно відбутого покарання строк перебування його під вартою в рамках іншого провадження.
Позиції учасників судового провадження
Ст. 336 КПК України встановлено, що судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі: необхідності забезпечення безпеки осіб; введення воєнного стану або під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України; наявності інших підстав, визначених судом достатніми.
Суд ухвалює рішення про здійснення дистанційного судового провадження за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи інших учасників кримінального провадження. Суд не має права прийняти рішення про здійснення дистанційного судового провадження, в якому поза межами приміщення суду перебуває обвинувачений, якщо він проти цього заперечує, крім випадків здійснення дистанційного судового провадження в умовах воєнного стану.
На території України Законом України Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-ІХ від 24.02.2022 р. запроваджено воєнний стан, який неодноразово продувжувався і діє на теперішній час. Отже, дане кримінальне провадження розглядається в апеляційному суді в період дії воєнного стану.
Обвинувачений ОСОБА_7 повідомлений належним чином про дату, час та місце апеляційного розгляду в режимі відеоконференції, що підтверджується наявними в матеріалах кримінального провадження його розписками, однак двічі відмовився виходити на відеоконференцію.
Такі дії обвинуваченого колегія суддів розцінює як зловживання своїми правами, тому враховуючи, що в апеляційній скарзі не ставиться питання про погірщення становища обвинуваченого, колегія суддів вважає можливим провести апеляційний розгляд за відсутності обвинуваченого ОСОБА_7 .
Прокурор заперечувала проти задоволення апеляційної скарги.
Мотиви суду
Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового розгляду, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.
Згідно ч. 1 ст. 404 КПК України вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України вирок суду повинен бути законним, обґрунтованим та вмотивованим, тобто вирок має ґрунтуватися на зібраних доказах, повністю та всебічно досліджених та правильно оцінених судом, а висновки про подію кримінального правопорушення, про винуватість або невинуватість обвинуваченого у вчиненні злочину та інші істотні питання, які виникли у кримінальному провадженні, мають з достовірністю випливати з матеріалів провадження.
Оскільки ОСОБА_7 не оскаржує вирок суду в частині правильності кваліфікації його дій та фактичних обставин справи, колегія суддів перевіряє вирок суду виключно в частині призначення покарання.
Відповідно до вимог, які передбачалися ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону України № 838-VIII) зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі. При цьому, у строк попереднього ув'язнення включається строк, зокрема, тримання особи під вартою, як запобіжний захід, обраний суддею, судом на стадії досудового розслідування або під час судового розгляду кримінального провадження.
Окрім цього, згідно внесених змін Законом України № 838-VIII в ч. 5 ст. 72 КК України передбачалося, що в строк попереднього ув'язнення включається строк: а) затримання особи без ухвали слідчого судді, суду; б) затримання особи на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання; в) тримання особи під вартою, як запобіжний захід, обраний суддею, судом на стадії досудового розслідування або під час судового розгляду кримінального провадження; г) перебування обвинуваченого у відповідному стаціонарному медичному закладі при проведенні судово-медичної або судово-психіатричної експертизи; г) перебування особи, яка відбуває покарання, в установах попереднього ув'язнення для проведення слідчих дій або участі у судовому розгляді кримінального провадження, по якому відбувається зарахування, будучи тимчасово переведеним до них, або залишених у них.
З матеріалів кримінального провадження відносно ОСОБА_7 вбачається, що подія кримінального правопорушення за оскаржуваним вироком мала місце 02.11.2015 року, тобто при зарахуванні строку попереднього ув'язнення ОСОБА_7 періоду з 19.06.2024 р. по дату набрання вироком законної сили повинна застосовуватись саме ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону України № 838-VIII).
Так як кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_7 , підпадає під дію ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону України № 838-VІІІ від 26.11.2015 р., то попереднє ув'язнення підлягає зарахуванню в строк покарання день за два, за період з 19.06.2024 р. по дату набрання вироком законної сили, тобто з дати коли ДУ «Кропивницький слідчий ізолятор» отримала для виконання ухвалу від 12.06.2024 р. Тернівського районного суду м. Кривого Рогу про етапування обвинуваченого з установи, де він утримувався за вироком від 24.01.2024 р. Кіровського районного суду м. Кіровограда до ДУ «Криворізька установа виконання покарань № 3», де він утримується на цей час.
Вказаний висновок суду є правомріним з огляду на судову практику, яка зокрема викладена в постанові в провадженні № 663/537/17 Великої Палати Верховного Суду, п. 104 якої передбачає, що якщо особа вчинила злочин в період до 23 грудня 2015 року (включно), то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII (зворотна дія Закону № 838-VIII як такого, який «іншим чином поліпшує становище особи» у розумінні ч. 1 ст. 5 КК України).
Колегія суддів зауважує, що окрім вищевказаного періоду, інші періоди перебування ОСОБА_7 під вартою, в тому числі вказані обвинуваченим: з 07.05.2021 р. по 29.11.2021 р. та з 29.06.2022 р. по 18.06.2024 р., тобто по дату, до якої він утримувався в ДУ «Кропивницький слідчий ізолятор» після винесення вироку, зарахуванню з розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за 2 дні позбавлення волі не підлягають, враховуючи викладене та те, що перебування під вартою у вказані обвинуваченим періоди не стосувалося цього кримінального провадження, тобто кримінального провадження за ст. 345 ч. 2 КК України.
Таким чином, в даному кримінальному провадженні є два окремі періоди, а саме:
- з 19.06.2024 року по дату набрання цим вироком законної сили, з розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за 2 дні позбавлення волі, згідно ч. 5 ст. 72 КК України в редакції ЗУ № 838-VIII від 26.11.2015 року;
- відбуте покарання з 29.06.2022 р. по 18.06.2024 р. за вироком від 24.01.2024 р. Кіровського районного суду м. Кіровограда, як 1 день попереднього ув'язнення за 1 день позбавлення волі.
Що і було правильно зараховано судом першої інстанції в оскаржуваному вироку.
Отже, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_7 є необґрунтованими, а тому вирок суду першої інстанції слід залишити без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 405, 407 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Вирок Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11.04.2025 року відносно ОСОБА_7 залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення, а обвинуваченим, що перебуває під вартою протягом трьох місяців з дня отримання копії ухвали.
Судді: