Провадження № 11-кп/803/3189/25 Справа № 205/12862/25 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
03 листопада 2025 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
Головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені Дніпровського апеляційного суду матеріали судового провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Новокодацького районного суду міста Дніпра від 29 серпня 2025 року про відмову у зарахуванні у строк покарання строку попереднього ув'язнення на підставі ч.5 ст.72 Кримінального кодексу України (далі- КК),-
22 серпня 2025 року до Новокодацького районного суду міста Дніпра надійшла заява засудженого ОСОБА_7 про зарахування у строк покарання строку попереднього ув'язнення на підставі ч.5 ст.72 КК.
Оскаржуваною ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 29 серпня 2025 року у задоволенні заяви засудженого ОСОБА_7 відмовлено за необґрунтованістю.
В апеляційній скарзі засуджений порушує питання про скасування ухвали суду першої інстанції та просить зарахувати йому у строк відбування покарання за вироком Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 27.08.2021 та ухвалою Волинського апеляційного суду термін попереднього ув'язнення з 11 березня 2020 року по 11 березня 2022 року згідно вироку Радехівського районного суду.
Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити рішення суду без змін, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Згідно з положеннями ч.1 ст.404 Кримінального процесуального кодексу України (далі- КПК) суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст.370 цього Кодексу судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, при цьому його законність повинна базуватись на правильному застосуванні норм матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених положеннями Кримінального процесуального кодексу України.
На думку колегії суддів зазначених вимог закону судом першої інстанції дотримано у повному обсязі.
Положеннями ст.537 КПК визначено перелік питаннь, які вирішуються судом під час виконання вироків.
Зокрема, пункт 14 частини 1 цієї статті передбачає, що суд має право вирішувати інші питання, про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.
За змістом ст.1 Закону України «Про попереднє ув'язнення» від 30 червня 1993 року №3352-XII, з наступними змінами, попереднє ув'язнення відповідно до кримінально-процесуального законодавства України є запобіжним заходом щодо обвинуваченого, підсудного, підозрюваного у вчиненні злочину, за який може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі, та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.
За приписами ч.5 ст.72 КК попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті.
Згідно матеріалів справи засуджений ОСОБА_7 відбуває покарання в Дніпровській ВК №89 за вироком Червоноградського міського суду Львівської області від 26.11.2024 року, яким він засуджений за ч. 1 ст. 357 КК до покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі. Відповідно до п.п. б) п. 1 ч. 1 ст. 72 КК призначене за ч. 1 ст. 357 КК покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі перевести в 1 (один) рік позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 71 КК до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Львівського апеляційного суду від 22 лютого 2024 року, та остаточно призначено ОСОБА_7 покарання у виді 5 (п'яти) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.
Мотивуючи своє рішення про відмову у задоволенні заяви засудженого ОСОБА_7 про зарахування у строк покарання попереднього ув'язнення суд першої інстанції зазначив наступне.
Вироком Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 27.08.2021 року ОСОБА_7 також було засуджено за ст. 185 ч. 2, 186 ч. 2, 357 ч. 1, 70 ч. 1, 70 ч. 4 КК до 5 років 6 місяців позбавлення волі.
Ухвалою Волинського апеляційного суду від 24.03.2023 року вирок Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 27.08.2021 року в частині призначеного покарання змінено та ухвалено вважати ОСОБА_7 засудженим за ст. 357 ч. 1 КК до 1 року обмеження волі. На підставі ст. 49, 74 ч. 5 КК звільнено від призначеного покарання за ст. 357 ч. 1 КК у зв'язку з закінченням строків давності. За ст. 185 ч. 2, 186 ч. 2, 70 ч. 1, 70 ч. 4 КК до 5 років позбавлення волі.
Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 13 червня 2025 року розглянуто подання начальника державної установи «ДВК №89» про приведення вироку у відповідність до чинного законодавства і необхідності декриміналізації вчиненого діяння відносно засудженого ОСОБА_7 та постановлено звільнити ОСОБА_7 від покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років, призначеного йому за ч.4 ст.185 КК вироком Червоноградського міського суду Львівської області від 31.10.2023 року.
Виключено з мотивувальної частини вироку Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 27.08.2021 року посилання на епізоди від: 19 лютого 2019 року; 19 лютого 2019 року; 11 березня 2019 року; 12 березня 2019 року, як такі що не є кримінально-караним діянням.
Ухвалено вважати ОСОБА_7 засудженим вироком Червоноградського міського суду Львівської області від 26.11.2024 року, за ч. 1 ст. 357 КК до покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі. Відповідно до п.п. б) п.1 ч.1 ст.72 КК України призначене за ч. 1 ст. 357 КК покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі перевести в 1 (один) рік позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Львівського апеляційного суду від 22 лютого 2024 року та вироком Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 27.08.2021 року який ухвалою Волинського апеляційного суду від 24.03.2023 року змінено в частині призначеного покарання, та остаточно визначено ОСОБА_7 покарання у виді 5 (п'яти) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.
Як убачається зі змісту наявної у справі (а.с.14-22) копії ухвали Волинського апеляційного суду від 24.03.2023, в апеляційному порядку було переглянуто та змінено в частині покарання засудженого ОСОБА_7 вирок Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 27.08.2021 року, та на підставі ч.4 ст.70 КК, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за вироком Радехівського районного суду Львівської області від 07.05.2021 року, більш суворим за вироком Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 27.08.2021 року, остаточно призначено ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, зарахувавши у строк покарання повністю відбуте покарання за вироком Радехівського районного суду Львівської області від 07.05.2021 року.
При цьому вироком Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 27.08.2021, відповідно до ч.4 ст.70 та ч.5 ст.72 КК, зараховано в строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_7 час його попереднього ув'язнення у даному кримінальному провадженні, а також покарання, відбуте частково за попереднім вироком Радехівського районного суду Львівської області від 07.05.2021 із розрахунку оди день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі, а саме з 27 травня 2019 року по 05 вересня 2019 року включно, а також з 11 березня 2020 року по 27 серпня 2021 року.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильних висновків про те, що період попереднього ув'язнення, який засуджений ОСОБА_7 просить зарахувати йому у строк відбування покарання вже зараховувався вироками Львівського апеляційного суду від 22 лютого 2024 року та вироком Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 27.08.2021 року.
Відтак, оскільки остаточне покарання засудженому ОСОБА_7 призначено на підставі ст. 71 КК, а саме за сукупністю вироків, тобто шляхом приєднання невідбутої частини покарання за попередніми вироками до покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, у суду першої інстанції були відсутні підстави для повторного зарахування засудженому у строк відбуття покарання строку попереднього ув'язнення.
Інші відомості про необхідність зарахування засудженому ОСОБА_7 у строк відбуття покарання строку попереднього ув'язнення, на чому наполягає апелянт, матеріали справи не містять.
Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновків, що апеляційна скарга засудженого ОСОБА_7 є безпідставною та задоволенню не підлягає, а ухвала Новокодацького районного суду міста Дніпра від 29 серпня 2025 року є законною, обґрунтованою та відповідає вимогам ст.370 КПК.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404, 405, 407 та 418, 419 КПК, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 - залишити без задоволення, а ухвалу Новокодацького районного суду міста Дніпра від 29 серпня 2025 року, якою відмовлено у задоволенні про зарахування у строк покарання строку попереднього ув'язнення на підставі ч.5 ст.72 КК - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду є остаточною й касаційному оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4