Провадження № 11-сс/803/1961/25 Справа № 203/5924/25 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
03 листопада 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
Головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
представника власника майна адвоката ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Дніпровського апеляційного суду в режимі відеоконференції апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Центрального районного суду міста Дніпра від 30 вересня 2025 року про арешт майна,-
Оскаржуваною ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Дніпра від 30 вересня 2025 року задоволено клопотання слідчого СВ ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_9 , погоджене прокурором Центральної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_10 , та в рамках кримінального провадження №12025042110001539 від 03.11.2022 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.382, ч.2 ст. 190 Кримінального кодексу України (далі-КК) накладено арешт шляхом заборони відчуження, розпорядження та/або користування на об'єкт нерухомості - будівлю автомийки А1, загальною площею 134,5 кв.м., будівлю котельні Б1, площею забудови 8,9 кв.м., будівлю охорони В1, площею 11,2 кв.м., навіс Г1, навіс Д1, споруди 1-3, І за адресою: м. Дніпро, Бульвар Слави, буд. 56-В, (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 2733586512020), що на праві власності зареєстрований за ОСОБА_11 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Заборонено органам (Міністерству юстиції України, його територіальним органам) та всім суб'єктам державної реєстрації прав (виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київським, Севастопольським міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб'єктам, державним реєстраторам прав на нерухоме майно), які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», вчиняти будь-які реєстраційні дії (державну реєстрацію прав та їх обтяжень, внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, змін до них та їх скасування, скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, скасування запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а також інші дії, що здійснюються в Державному реєстрі прав) відносно об'єкту нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Дніпро, Бульвар Слави, буд. 56-В.
В апеляційній скарзі представник власника майна - адвокат ОСОБА_7 порушує питання про скасування ухвали слідчого судді у зв'язку з незаконністю, необґрунтованістю та невідповідністю вимогам КПК.
В обґрунтування зазначає, в цій же справі 28 серпня 2025 року слідчий суддя Центрального районного суду міста Дніпра клопотання слідчого СВ ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області про вжиття заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна залишив без розгляду.
Потім 01.09.2025 року слідчим суддею Центрального районного суду міста Дніпра клопотання слідчого СВ Дніпровського РУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області про арешт майна, заявлене в рамках кримінального провадження №12025042110001539, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.1 ст.382 КК задоволено частково, накладено арешт на нерухоме майно, а саме об'єкт нерухомості будівля автомийки А1, загальною площею 134,5 кв.м.; будівлі котельні Б1, площею забудови 8,9 кв.м.; будівля охорони В1, площею забудови 11,2 кв.м.; навіс Г1; навіс Д1; споруди № 1-3, за адресою: м. Дніпро, Бульвар Слави, буд. 56-В (Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2733586512020), власником якого є ОСОБА_8 , із забороною відчуження та розпорядження цим майном, а також забороною вчиняти будь - які реєстраційні дії (державна реєстрація прав та їх обтяжень, внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, змін до них та їх скасування, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, скасування запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а також інші дії, що здійснюються в Державному реєстрі прав) відносно об'єкту нерухомого майна, розташованого за вищевказаною адресою.
17.09.2025 інформацію про арешт внесено до Реєстру прав власності на нерухоме майно.
Представник звертає увагу, що відомості до ЄРДР у кримінальному провадженні №12025042110001539 внесені ще 03 листопада 2022 року, з попередньою правовою кваліфікацією посягань за ч. 1 ст. 382, ч. 2 ст. 190 КК.
Наголошує, що ОСОБА_8 є добросовісним набувачем та власником вищевказаного майна, а заборона користування майном порушує її права як власника, про що в ухвалах слідчих суддів від 28 серпня 2025 року та від 01.09.2025 року було чітко встановлено.
Разом з тим, 30 вересня 2025 року повторно накладаючи арешт в цій же справі з тих же підстав, слідчий суддя перевищив свої повноваження прийнявши повторне аналогічне рішення в тій же справі. При цьому, жодного опитування/допиту, в межах вказаного кримінального провадження ні ОСОБА_8 , ні інших осіб не проводилось взагалі.
У той-же час власник майна, навіть таке незаконне рішення не оскаржує в цілому, а лише в частині та/або користування, оскільки вважає, що заборона користування власністю порушує осноположні права людини та громадянина.
З огляду на вищевикладене, представник власника майна просить апеляційний суд скасувати ухвалу слідчого судді Центрального районного суду міста Дніпра від 30 вересня 2025 року в частині заборони та/або користування об'єктом нерухомості - будівлею автомийки А1, загальною площею 134,5 кв.м., будівлею котельні Б1, площею забудови 8,9 кв.м., будівлею охорони В1, площею 11,2 кв.м., навісом Г1, навіс Д1, спорудою 1-3, І за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 2733586512020), що на праві власності зареєстрований за є ОСОБА_8 , та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого в частині заборони та/або користування вказаним майном.
В судове засідання апеляційного суду належним чином повідомлена про дату та час судового розгляду власник майна ОСОБА_8 не з'явилася, про причини своєї неявки суд не повідомила, але її неявка, відповідно до приписів ч.4 ст.405 КПК, не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення представника власника майна - адвоката ОСОБА_7 на підтримку доводів поданої апеляційної скарги, який наполягав на її задоволенні, просив скасувати ухвалу слідчого судді в частині заборони користування об'єктом нерухомості та постановити в цій частину нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання в частині накладення обмеження користування майном, вислухавши думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити без змін ухвалу слідчого судді, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Згідно п.9 ч.1 ст.309 КПК під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді, зокрема, про арешт майна або відмову у ньому.
Згідно з положеннями ч.1 ст.404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст.370 цього Кодексу судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, при цьому його законність повинна базуватись на правильному застосуванні норм матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених положеннями Кримінального процесуального кодексу України.
Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст.131 КПК, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів, зокрема арешт майна.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Колегія суддів апеляційного суду вважає, що зазначених вимог закону слідчим суддею не дотримано з огляду на таке.
Обґрунтовуючи своє рішення про задоволення клопотання слідчого та накладаючи арешт шляхом заборони відчуження, розпорядження та/або користування на об'єкт нерухомості - будівлю автомийки А1, загальною площею 134,5 кв.м., будівлю котельні Б1, площею забудови 8,9 кв.м., будівлю охорони В1, площею 11,2 кв.м., навіс Г1, навіс Д1, споруди 1-3, І за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 2733586512020), що на праві власності зареєстрований за ОСОБА_11 (РНОКПП НОМЕР_1 ), слідчий суддя посилався на положення п.1 ч.2 ст.170 КПК та в ухвалі зазначив, що вказане у клопотанні майно має значення речових доказів у даному кримінальному провадженні, тому для виконання завдань кримінального процесуального законодавства, з метою запобігання його приховання, знищення чи пошкодження, є необхідність накладення арешту на вищезазначене майно.
Між тим з такими висновками слідчого судді не погоджується колегія суддів апеляційного суду виходячи з наступного.
За загальними правилами, передбаченими ч.3 ст.132 КПК, застосування заходів забезпечення кримінального провадження допускається лише у разі, якщо слідчий, дізнавач, прокурор доведе, що :
- існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
- потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;
- може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Положеннями ч.ч.1,2,5,6 статті 170 КПК передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Слідчий суддя, суд, відповідно до ч.1 ст.173 КПК, відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що в провадженні Дніпровського районного управління поліції №1 ГУНП в Дніпропетровській області знаходиться кримінальне провадження, внесене в ЄРДР за №12025042110001539 від 03.11.2022 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.382, ч.2 ст. 190 КК (а.с.6-7).
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру пра власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, державним реєстратором Глеюватської сільської ради ОСОБА_12 , було здійснено державну реєстрацію права власності на об?єкт нерухомого майна на фізичну особу - ОСОБА_13 , внаслідок чого останній набув права власності на об?єкт нерухомості, розташований за адресою: м. Дніпро, бульвар Слави, буд. 56-В (а.с.44-47).
Відповідно до договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 15 червня 2023 року ОСОБА_13 здійснив відчуження вищевказаного об'єкту нерухомого майна на користь ОСОБА_8 (а.с.49-50).
07 липня 2025 року слідчим СВ Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_14 було направлено запит до Дніпровської міської ради, про витребування про надання інформації щодо надання права власності на вищевказаний нерухомий об'єкти виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради від 11.02.2004 № 15р (а.с.55-57), на що була дана відповідь, в якій було повідомлено, дане рішення на реєстрацію права власності не подавалось та на зберіганні не перебуває (а.с.58).
Згідно витягу з державного реєстру речових прав (а.с.48) власником об'єкту нерухомого майна є ОСОБА_15 , РНОКПП НОМЕР_1 , за якою зареєстровано право власності на об'єкт нерухомості - будівлю автомийки А1, загальною площею 134,5 кв.м.; будівлю котельні Б1, площею забудови 8,9 кв.м.; будівлю охорони В1, площею забудови 11,2 кв.м.; навіс Г1; навіс Д1; споруди № 1-3, І за адресою: м. Дніпро, бульвар Слави, буд. 56-в (Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2733586512020).
Відповідно до акту обстеження земельної ділянки головного спеціаліста сектору державного контролю за використанням та охороною земель інспекції з державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради ОСОБА_16 від 14.08.2024 року №14/08/24/-ЗС-1 територія за адресою: м. Дніпро, бульвар Слави, буд. 56-В, використовується, як автостоянка, по периметру огороджена залізобетонною огорожею з металевими воротами; покрита утрамбованим відвальним шлаком, місцями поросла травою. Біля північної і південної сторін стоянки, вздовж паркану, розміщені місця для паркування з навісом з оцинкованого профнастилу на металевих і дерев'яних опорах. Розмітка місць для паркування відсутня, автомобілі розміщуються як по периметру під навісами, так і рядами посередині автостоянки. Місця для паркування під навісом та вздовж рядів не пронумеровані. Під навісами облаштовано освітлення. Заїзд на територію автостоянки один, який закривається воротами. При в'їзді ліворуч розташована металева сторожка охоронця. Автостоянка, за твердженням охоронця, розрахована на 57 паркомісць. На час перевірки на стоянці знаходилось 18 автомобілів, ведеться господарська діяльність (а.с.21-27).
21 серпня 2025 року постановою слідчого СВ Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_9 визнано речовим доказом об'єкт житлової нерухомості - будівля автомийки А1, загальною площею 134,5 кв.м., будівля котельні Б1, площею забудови 8,9 кв.м., будівля охорони В1, площею 11,2 кв.м., навіс Г1, навіс Д1, споруди 1-3, І за адресою: м. Дніпро, Бульвар Слави, буд. 56-В (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 2733586512020).
Зі змісту клопотання слідчого про арешт майна (а.с.1-5) вбачається, що ним порушується питання про накладення арешту на об'єкт нерухомості - будівлю автомийки А1, загальною площею 134,5 кв.м., будівлю котельні Б1, площею забудови 8,9 кв.м., будівлю охорони В1, площею 11,2 кв.м., навіс Г1, навіс Д1, споруди 1-3, І за адресою: м. Дніпро, Бульвар Слави, буд. 56-В (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 2733586512020), з метою забезпечення збереження речових доказів, шляхом заборони користування даним майном.
Натомість, згідно долучених до апеляційної скарги копій ухвал слідчого судді Центрального районного суду міста Дніпра від 28 серпня 2025 року та 01 вересня 2025 року, вбачається, що 28 серпня 2025 року слідчим суддею було залишено без розгляду клопотання слідчого СВ ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_9 , погоджене прокурором Центральної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_10 , про вжиття заходів забезпечення кримінального провадження, розпочатого з часу внесення 07 червня 2025 року відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025042110001539 з попередньою правовою кваліфікацією посягань за ч. 1 ст. 382, ч.2 ст. 190 КК у вигляді арешту майна.
01 вересня 2025 року слідчим суддею було частково задоволено клопотання слідчого Слідчого відділу Дніпровського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_9 про арешт майна, заявлене в рамках кримінального провадження №12025042110001539, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.1 ст.382 КК та накладено арешт не нерухоме майно, а саме: об'єкт нерухомості - будівлю автомийки А1, загальною площею 134,5 кв.м.; будівлю котельні Б1, площею забудови 8,9 кв.м.; будівлю охорони В1, площею забудови 11,2 кв.м.; навіс Г1; навіс Д1; споруди № 1-3,І за адресою: АДРЕСА_2 (Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2733586512020), власником якого є ОСОБА_15 , РНОКПП НОМЕР_1 , заборонивши відчуження та розпорядження цим майном. Відмовлено в частині накладення арешту із забороною права користування майном, оскільки заборона користування майном може порушити права власника та третіх осіб.
Таким чином, слідчий за погодженням з прокурором, за відсутності нових обставин, які б давали йому право ініціювати перед судом вирішення питання про накладення арешту на майно, повторно звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт того ж самого майна, у тому ж кримінальному провадженні №12025042110001539 від 03.11.2022 року, з посиланням на ті ж самі правові підстави (а.с.1-5), питання про арешт якого вже було вирішено ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Дніпра від 01 вересня 2025 року та накладено арешт на об'єкт нерухомості - будівля автомийки А1, загальною площею 134,5 кв.м.; будівлі котельні Б1, площею забудови 8,9 кв.м.; будівля охорони В1, площею забудови 11,2 кв.м.; навіс Г1; навіс Д1; споруди № 1-3,І за адресою: АДРЕСА_2 (Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2733586512020), власником якого є ОСОБА_15 , РНОКПП НОМЕР_1 , із забороною відчуження та розпорядження цим майном. При цьому в частині заборони користування майном (про що просив слідчий також у повторно поданому клопотанні) відмовлено.
Отже, суд апеляційної інстанції констатує, що слідчий не мав права повторного звернення до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на вищевказаний об'єкт нерухомості, на що не звернув належної уваги слідчий суддя.
Більше того, при вирішенні питання про накладення арешту на майно слідчий суддя, всупереч положенням п.18 ч.1 ст.3, ст.22, ч.3 ст.26 та статтям 171-173 КПК, вийшов за межі клопотання слідчого та зазначив заборони відчуження та розпорядження майном, які не були заявлені у клопотанні слідчого, тобто слідчий суддя перебрав на себе не властиві йому функції сторони обвинувачення, тим самим вийшов за межі своєї компетенції та істотно порушив вимоги кримінального процесуального закону.
За наведених обставин суд апеляційної інстанції вважає, що висновки слідчого судді, викладені у судовому рішенні, не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, та суд припустився істотних порушень кримінального процесуального закону, що відповідно до п.п.2,3 ч.1 ст.409, ч.1 ст.411 та ч.1 ст.412 КПК, є підставою для скасування судового рішення слідчого судді.
Водночас, апеляційний суд враховує і практику ЄСПЛ, згідно якої перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п.2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).
Крім того, у рішенні «Броньовський (Broniowski) проти Польші» від 22.06.2004 р.) ЄСПЛ визначено, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов'язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності. Отже, позбавлення права власності, розпорядження чи користування своїм майном, у тому числі і тимчасове може мати місце тільки “на умовах, передбачених законом».
Відповідно до положень ч.3 ст.407 КПК за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Підсумовуючи вищенаведене колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга представника власника майна - адвоката ОСОБА_7 підлягає частковому задоволенню, а ухвала слідчого судді Центрального районного суду міста Дніпра від 30 вересня 2025 року про арешт майна - скасуванню, з постановленням нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання слідчого СВ ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_9 , погодженого прокурором Центральної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_10 , про арешт майна в рамках кримінального провадження №12025042110001539 від 03.11.2022 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.382, ч.2 ст. 190 КК.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 404, 405, 407, 409, 411,412,418, 419, 422 КПК, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Центрального районного суду міста Дніпра від 30 вересня 2025 року про арешт майна - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого СВ ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_9 , погодженого прокурором Центральної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_10 , про арешт майна в рамках кримінального провадження №12025042110001539 від 03.11.2022 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.382, ч.2 ст. 190 КК, а саме об'єкт нерухомості - будівлі автомийки А1, загальною площею 134,5 кв.м., будівлі котельні Б1, площею забудови 8,9 кв.м., будівлі охорони В1, площею 11,2 кв.м., навіс Г1, навіс Д1, споруди 1-3, І за адресою: м. Дніпро, Бульвар Слави, буд. 56-В (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 2733586512020).
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4