Справа № 2/714/420/25
ЄУН: 714/1374/25
"30" жовтня 2025 р. м. Герца
Герцаївський районний суд Чернівецької області в складі :
головуючого-судді Єфтемій С.М.
за участю: секретаря судових засідань Постевка Г.П.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальності «ЦИКЛ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом посилаючись на те, що 13 червня 2019 року між Акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №22032000131397, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у розмірі 8 000 грн., строком на 24 місяці, а саме до 13 червня 2021 року, зі сплатою процентів за користуванням кредитом у відповідності до умов визначених договором.
15 грудня 2021 року між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» було укладено Договір факторингу № 15/12/21, у відповідності до якого АТ «Банк Кредит Дніпро» відступило ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» право вимоги за кредитними договорами, що існують на дату відступлення право вимоги, в т.ч. і відносно вищевказаного кредитного договору укладеного із відповідачем.
Оскільки, ОСОБА_1 на порушення умов договору, свої зобов'язання щодо своєчасного повернення отриманого кредиту та сплатити відсотків не виконує, за ним утворилася заборгованість на загальну суму 27 183,63 грн., яка складається із заборгованості по тілу кредиту 12 779,91 грн., заборгованості за відсотками - 21,72 грн., та заборгованості по комісії у розмірі 14 382 грн., яку позивач, як правонаступник АТ «Банк Кредит Дніпро», просив стягнути з відповідача. Крім цього, просив стягнути інфляційні витрати 452,15 грн., 3% річних - 73,53 грн. за період 15.12.2021 по 23.02.2022 року, а також витрати по сплаті судового збору та витрати на правничу допомогу.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (виклику) сторін.
Ухвалою Герцаївського районного суду Чернівецької області від 05 вересня 2025 року було відкрито провадження по справі яку призначено до розгляду у порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.
Позивач будучі належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, в судове засідання свого представника не направив. Втім, в матеріалах справи міститься заява представника позивача Кеню Д.В. про розгляд справи у його відсутності. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 будучі належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду, в судове засідання не з'явився без поважних причин, відзив на позов не надав, у зв'язку з чим, суд в силу ст. 280 ЦПК України, з урахуванням заяви представника позивача, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалити заочне рішення.
За наведених обставин, суд вирішує справу за наявними матеріалами, згідно ч.8 ст.178 ЦПК України.
Дослідивши письмові докази, суд вважає за необхідне зазначити про наступне..
Судом встановлено, що 13 червня 2019 року між позивачем АТ «Банк Кредит Дніпро» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір №22032000131397 (а.с. 8).
Відповідно до п.1.1 кредитного договору, за цим договором банк надає клієнту грошові кошти (кредит) у тимчасове платне користування на споживчі потреби, а клієнт зобов'язується повернути наданий кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісії, що передбачені цим договором, а також здійснити всі інші платежі за кредитом у встановлених даним договором розмірах і строках та виконати свої зобов'язання за даним договором в повному обсязі.
Згідно п.1.2 кредитного договору, за цим договором банк надає клієнту грошові кошти (кредит) на наступних умовах: сума кредиту 8000 грн. Строк кредитування: 24 місяців. Кінцева дата повернення кредиту: 13 червня 2021 року. Цільове призначення: на споживчі потреби. щомісячна комісія за обслуговування кредиту: 4,7 % від суми кредиту. Процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та нараховується у наступному розмірі: на строкову заборгованість за кредитом 0,001% річних, на прострочену заборгованість за кредитом 56,0 % річних.
Відповідно до пункту 4 кредитного договору встановлено графік платежів, з якого вбачається, що загальна вартість кредиту становить 38 304,17 грн.
Пунктом 3 кредитного договору передбачено, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання Сторонами зобов'язань за цим Договором.
З матеріалів справи вбачається, що 13 червня 2019 року ОСОБА_1 власноручно підписав кредитний договір, тим самим підтвердив факт взяття на себе відповідного зобов'язання повернути надані в тимчасове користування кредитні кошти, сплатити відсотки за користування кредитними коштами та комісію.
На виконання умов кредитного договору АТ «Банк Кредит Дніпро» було надано кредит у розмірі 8 000 грн., що підтверджується випискою по особовому рахунку ОСОБА_1 за період з 13 червня 2019 року по 15 грудня 2021 року. (а.с. 41-107).
Втім, відповідач умови кредитного договору не виконав, а саме не здійснив погашення кредиту та відсотків за його використання, в результаті чого, за ним утворилася заборгованість на загальну суму 27 183,63 грн., яка складається із заборгованості по тілу кредиту у розмірі 12 779,91 грн., заборгованості за відсотками - 21,72 грн. та заборгованості по комісії у розмірі 14 382 грн (а.с.116-117).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи, АТ «Банк Кредит Дніпро» 15 грудня 2021 року уклало з ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» договір факторингу № 15/12/21, згідно з яким позивач набув права грошової вимоги до позичальників, зокрема до відповідача ОСОБА_1 (а.с.9-12).
З витягу звитягу з Реєстру прав вимоги до договору факторингу № 15/12/21 від 15 грудня 2021 року вбачається, що сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 22032000131397 становить 27 183,63 грн., яка складається із заборгованості по тілу кредиту у розмірі 12 779,91 грн., заборгованості за відсотками - 21,72 грн. та заборгованості по комісії у розмірі 14 382 грн. (а.с.15).
Відтак, ураховуючи що позичальник - відповідач, отримав та використав кредитні кошти та в обумовлені договором строк добровільно їх не повернув, з огляду на положення ч. 2 ст. 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, то суд знаходить вимогу позивача як правонаступника АТ «Банк Кредит Дніпро» про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом в сумі 12 779,91 грн. обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.
Оскільки відповідачем не спростовано розмір заборгованості за нарахованими відсотками у розмірі 21,72 грн та заборгованості за комісією у сумі 14 382 грн., які нараховані Банком у відповідності з узгодженими сторонами умовами кредитування, то така заборгованість також підлягає стягненню у судовому порядку, тобто в цій частині вимога позивача також підлягає задовольнянню.
Що стосується стягнення з відповідача інфляційних витрат, слід зазначити про наступне.
Частинами 1, 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до п. 18 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30 березня 2012 року № 5 за змістом ст.552, ч. 2 ст.625 ЦК України інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті, та три проценти річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому суд має виходити з того, що ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язання.
За вимогами зазначеними у позовній заяві, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором з урахуванням інфляційних втрат за період з 15 грудня 2021 року до 23 лютого 2022 року, в розмірі 452,15 грн., які обраховувалися із заборгованості за тілом кредиту.
Загальний індекс інфляції за вказаний період складає 103,538 %. З огляду на розмір заборгованості за тілом кредиту, інфляційні втрати позивача складають 452,15 грн. (12779,91 грн. х 3,538% / 100%), а тому вони підлягають стягненню саме у вказаному розмірі.
Також за вимогами, зазначеними у позовній заяві, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором, з урахуванням 3% річних, за період з 15 грудня 2021 року до 23 лютого 2022 року, в розмірі 73,53 грн.
Вказаний період складає 70 днів, а тому, з урахуванням розміру заборгованості за тілом кредиту, 3% річних складають 73,53 грн. (12779,91 грн. х 3% / 100% х 70 днів / 365 днів у році), які також підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Отже, враховуючи вищенаведене, а саме те, що відповідач належним чином не виконав обов'язки за договором та не надав суду жодного доказу на спростування вказаної заборгованості та її розміру, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
За правилами ст.141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача понесені ним документально підтверджені витрати на оплату судового збору в розмірі 2422,40 грн.
Згідно з ч.2 ст.141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу (ч.2 ст.133 ЦПК України).
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
За висновком, викладений у пункті 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19), при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись, що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
З огляду на викладене, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
На підтвердження розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу надано: договір про надання правової допомоги № 43453613 від 02 січня 2025 року, укладений між ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» та адвокатом Кеню Д.В., додаткову угоду № 22032000131397 до договору № 43453613 про надання правової допомоги від 02 січня 2025 року, укладену 25 серпня 2025 року, акт №22032000131397 від 25 серпня 2025 року про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Кеню Д.В., відповідно до яких загальна вартість послуг за послуги з надання правової допомоги становить 3000 грн.
Отже позивачем понесено витати на правову допомогу всього у розмірі 3000 грн.
Зменшення суми судових витрат на правничу допомогу можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю виконаної роботи. Такі висновки відповідають правовим позиціям Верховного Суду у справі № 910/16803/19 (постанова від 19.07.2021) та Великої Палати Верховного Суду у справі 755/9215/15-ц (постанова від 19.02.2020).
Оцінивши наявні у матеріалах справи докази, враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи та відсутність заперечень відповідача щодо розміру заявлених позивачем судових витрат, суд приходить до висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» 3000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Крім цього, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача також слід стягнути на користь позивача понесені останнім судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422 грн. 40 коп.
На підставі ст.ст. 526, 527, 553, 554, 651, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.10, 12, 89, 141, 258, 264-265, 273, 280-282, 353, 354 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальності «ЦИКЛ ФІНАНС» задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальності «ЦИКЛ ФІНАНС» (04112, м. Київ, Шевченківський район, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, код ЄДРПОУ 43453613, рахунок НОМЕР_2 у АТ «Сенс Банк» код банку (МФО) 300346) заборгованість за Кредитним договором №22032000131397 від 13.06.2019 року на загальну суму 27 183 гривень 63 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальності «ЦИКЛ ФІНАНС» (04112, м. Київ, Шевченківський район, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, код ЄДРПОУ 43453613, рахунок НОМЕР_2 у АТ «Сенс Банк» код банку (МФО) 300346) інфляційні витрати у розмірі 452,15 грн та 3% річних у розмірі 73,53 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальності «ЦИКЛ ФІНАНС» (04112, м. Київ, Шевченківський район, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, код ЄДРПОУ 43453613, рахунок НОМЕР_2 у АТ «Сенс Банк» код банку (МФО) 300346) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3 000 (три тисячі) гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його оголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
В разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкриті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду через Герцаївський районний суд протягом 30-и днів з дня його проголошення, а у разі проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Повний текст судового рішення виготовлено «05» листопада 2025 року.
Суддя: