Справа № 175/6256/25
Провадження № 1-кп/175/967/25
04 листопада 2025 року с-ще Слобожанське
Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , потерпілої ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши в підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження №12025042210000264 від 15.02.2025 за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Губініха Новомосковського району Дніпропетровської області, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, тимчасово не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -
До Дніпровського районного суду Дніпропетровської області з Лівобережної окружної прокуратури м. Дніпра надійшов обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Згідно обвинувального акту 15.02.2025 приблизно о 06:50 год. в Дніпровському районі Дніпропетровської області водій ОСОБА_5 , керуючи технічно справними автомобілем «ЗАЗ» 110307, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_6 , спільно з пасажиром ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рухався по автодорозі T0405 з боку с. Степового в напрямку с. Чумаки.
Під час руху водій ОСОБА_5 , порушуючи правила безпеки дорожнього руху, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки, не маючи будь-яких перешкод технічного і фізичного характеру для забезпечення безпечного руху, при відсутності зовнішніх факторів, що змушували його порушувати ті або інші вимоги ПДР України, не обрав безпечну швидкість руху, не врахував дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати рух свого транспортного засобу та безпечно керувати ним, внаслідок чого в районі електроопори №29 по автодорозі Т0405 втратив контроль над керуванням автомобіля, виїхав за межі проїзної частини ліворуч та допустив наїзд на нерухому перешкоду у вигляді дерева.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажиру ОСОБА_4 спричинені тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому шийки лівої стегнової кістки зі зміщенням уламків, яке за своїм характером відноситься до ушкоджень середньої тяжкості, що зумовлює тривалий розлад здоров'я строком понад 3 тижні (більш як 21 день), п. 2.2.2. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 №6 - термін зрощення кісткової тканини понад 21-ну добу.
Порушення правил безпеки дорожнього руху виразилося в тому, що водій ОСОБА_5 , керуючи автомобілем «ЗАЗ» 110307, реєстраційний номер НОМЕР_1 , порушив вимоги п.п 1.3; 1.5; 2.3 б); 12.1 ПДР України, згідно яких: п. 1.3.: «Учасники дорожнього руху зобов?язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими»; п. 1.5.: «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків»; п.2.3.б): «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; п. 12.1: «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним», - невиконання якого перебуває у причинно-наслідковому зв'язку з наслідками, що настали.
Таким чином, ОСОБА_5 своїми необережними діями, які виразились в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України.
У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_5 заявили клопотання про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України, у зв'язку з примиренням винного з потерпілою та відшкодування завданої шкоди.
Потерпіла ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_5 зазначили, що рішення про примирення приймалося обвинуваченим та потерпілою добровільно, наслідки закриття кримінального провадження їм відомі, будь-яких претензій потерпіла до обвинуваченого не має.
Прокурор ОСОБА_3 не заперечував проти закриття кримінального провадження і звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України.
Заслухавши думку прокурора, потерпілу, обвинуваченого, суд дійшов до висновку про наявність підстав для звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України з огляду на наступне.
Згідно ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Згідно ч.1 ст.285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ст. 46 КК України, особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» від 23.12.2005 №12 за наявності передбачених ст. 46 КК України підстав, звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язковим.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 вперше вчинив необережний нетяжкий злочин, повністю визнав свою вину, примирився з потерпілою та відшкодував заподіяну шкоду.
При закритті провадження по справі з вказаної підстави, питання щодо встановлення вини особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, судом не вирішується. Така правова позиція узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема сформульованою у рішенні по справі «Грабчук проти України» від 26.09.2006, відповідно до змісту якого у разі закриття провадження по справі з нереабілітуючих обставин, питання про доведеність вини особи не вирішується.
За таких обставин кримінальне провадження необхідно закрити, а обвинуваченого звільнити від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілою.
Частиною першою ст. 126 КПК України визначено, що суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою.
Оскільки кримінальне провадження щодо ОСОБА_5 закривається з підстави, яка є нереабілітуючою, тому процесуальні витрати понесені органом досудового розслідування на залучення експертів підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави. Така позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.12.2021 (справа №132/283/21, провадження №51-4668км21), від 07.10.2021 (справа №584/800/20, провадження №51-1800км21), від 29.09.2021 (справа №342/1560/20, провадження №51-2331км21) та у висновку Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеному у постанові від 12.09.2022 (справа № 203/241/17, провадження № 51-4251км21).
Запобіжний захід не обирався, цивільний позов не подавався.
Питання речових доказів слід вирішити у відповідності до приписів ст. 100 КПК України, а скасування арешту в порядку ст. 174 КПК України.
На підставі ст. 46 КК України, керуючись ст.ст. 284, 286, 288, 372 КПК України, суд, -
Клопотання потерпілої ОСОБА_4 та обвинуваченого ОСОБА_5 про звільнення від кримінальної відповідальності - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України, у зв'язку з примиренням винного з потерпілим, кримінальне провадження №12025042210000264 від 15.02.2025 за ч. 1 ст. 286 КК України - закрити.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати на проведення судової експертизи у розмірі 1989 (одна тисяча дев'ятсот вісімдесят дев'ять) грн. 75 копійок.
Арешт накладений ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 19.02.2025 на автомобіль «ЗАЗ» 110307, реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_6 - скасувати.
Речові докази: автомобіль «ЗАЗ» 110307, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який переданий на зберігання до майданчику тимчасового тримання транспортних засобів за адресою: м. Дніпро, вул. Курсантська, 22, повернути ОСОБА_5 як володільцю майна.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Дніпровський районний суд Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги протягом семи днів з дня її проголошення. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Головуючий суддя ОСОБА_1