Справа № 466/6239/25
Провадження № 2-а/466/161/25
05 листопада 2025 року м.Львів
Шевченківський районний суд м.Львова в складі
головуючого - судді Білінської Г.Б.
з участю секретаря Ханас С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому просить визнати протиправною та скасувати Постанову № 1048 по справі про адміністративне правопорушення від 20.06.2025 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 про накладення на гр. ОСОБА_1 адміністративного стягнення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що 20.06.2025 року о 9:30 ІНФОРМАЦІЯ_3 було складено протокол №1048 про адміністративне правопорушення відносно гр. ОСОБА_1 ,у якому зазначено, що гр. ОСОБА_1 , був оповіщений про виклик для уточнення даних на 29.05.2025 року о 14 год. 00 хв., але на вказані у повістці дату і час не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , про причини неявки не повідомляв чим порушив ч.1 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а відтак вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП.»
20.06.2025 року о 12:00 відносно ОСОБА_1 винесено Постанову №1048 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 20.06.2025р.
Позивач вважає, що вказана постанова є протиправною і підлягає с касуванню, з огляду на таке.
ОСОБА_1 , перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 . Позивач є особою з інвалідністю III групи з дитинства, яка встановлена довічно. Це підтверджується копією пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 Серії НОМЕР_2 від 09.08.2023 року та довідкою МСЕК № 071485 від 26.07.1996 року.
Позивач має відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до п.2 ч.1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» як особа з інвалідністю ІІІ групи до завершення мобілізації. Позивач неодноразово самостійно відвідував центр комплектування, зокрема і для оформлення відстрочки від призову на період мобілізації. Однак, у даному випадку позивач не був належним чином повідомлений про необхідність явки у ТЦК.
Представник відповідача заперечення на позовні вимоги виклав у відзиві, який долучений до матеріалів справи. У відзиві покликається на те, що військовозобов'язаний ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 . Під час здійснення мобілізаційних заходів позивачу надіслано повістку для уточнення даних з терміном прибуття 29.05.2025 о 14 год. 00 хв. рекомендованим поштовим відправленням на адресу АДРЕСА_1 . Поштове відправлення повернуто до ІНФОРМАЦІЯ_2 з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що підтверджується довідкою Укрпошти (форма 20). Отже, позивач без об'єктивних причин не з'явився за викликом у ТЦК, а тому був притягнутий до адміністративної відповідальності законно.
Позивач та його представник в судовому засіданні 30.07.2025 та 13.08.2025 позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили такі задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча повідомлявся про розгляд справи належним чином.
22.10.2025 учасники справи в судове засідання не з'явилися, хоча повідомлявся про розгляд справи належним чином.
Відповідно до ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
У зв'язку з тим, що розгляд справи відбувається за відсутності учасників справи, на підставі ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного пристрою не здійснювалося.
Вивчивши доводи сторін та подані докази, суд прийшов до наступного.
Так, згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно- правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адмінправопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь- які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
За ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з не залежних від нього причин.
Процесуальний обов'язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень діючого на час виникнення спірних правовідносин процесуального законодавства покладено на відповідача як на суб'єкта владних повноважень. На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду при розгляді справи № 463/1352/16-а.
Згідно ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.
У відповідності до вимог ч. 5 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації визначається Кабінетом Міністрів України. Так, постановою КМУ від 16.05.2024 №560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі Порядок).
Відповідно до п. 27 Порядку під час мобілізації громадяни викликаються до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів з метою: -взяття на військовий облік; -проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби; -уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки); -призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби. Таким чином, повістка про уточнення даних передбачена чинним законодавством.
Згідно п. 28 Порядку виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки. Пунктом ЗО Порядку передбачено, що повістка формується за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів або бланк повістки заповнюється представником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу.
Відповідно до п. 41 Порядку належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Судом встановлено, що під час здійснення мобілізаційних заходів позивачу надіслано повістку для уточнення даних з терміном прибуття 29.05.2025 о 14 год. 00 хв. рекомендованим поштовим відправленням на адресу АДРЕСА_1 . Поштове відправлення повернуто до ІНФОРМАЦІЯ_2 з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що підтверджується довідкою Укрпошти (форма 20).
Порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку та регулюють відносини між ними, визначається Правилами надання послуг поштового зв'язку, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009року №270 .
Відповідно до абз. 2 п. 16 Правил повістка або у випадках, передбачених законодавством, інший документ про виклик або оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів може бути надіслана рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з позначками «Повістка ТЦК, Вручити особисто».
У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою Повістка ТЦК.
Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначко «повістка ТЦК», працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
Покликання позивача на те, що він не був належним чином повідомлений про день та час явки у ТЦК для уточнення даних судом не приймається до уваги .
Як зазначено Великою Палатою Верховного Суду у справі №800/547/17 від 25.04.2018 направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника.
20.06.2025 року о 12:00 відносно ОСОБА_1 винесено Постанову №1048 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 20.06.2025р.
Також судом не приймаються до уваги заперечення позивача у тій частині, що відповідачем у Протоколі №1048 та Постанові №1048 не вказано, які саме відомості (персональні дані) потребували уточнення, оскільки з'ясування такого питання виходить за межі позовних вимог.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що позивач був належним чином повідомлений про день та час явки у ТЦК . Поважних причин не прибуття за повісткою не встановлено. У позивача був обов'язок з'явитися у зазначені в повістці місце та строк, а наявність права на відстрочку не звільняє від обов'язку явитися за викликом (повісткою), невиконання якого тягне за собою передбачену ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відповідальність.
Аналогічного висновку дійшов Восьмий Апеляційний адміністративний суд в справі 459/3404/24.
Відтак, суд вважає позов безпідставним та таким, що до задоволення не підлягає.
у задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення- відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Г. Б. Білінська