Справа № 466/8429/25
Провадження № 3/466/2774/25
07 жовтня 2025 року м. Львів
Суддя Шевченківського районного суду м. Львова Невойт П.С., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділу поліції №1 Львівського районного управління поліції №1 ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, офіційно не працевлаштованого, яка зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ОСОБА_1 29.08.2025 року близько 03:30 год. за адресою: АДРЕСА_2 , будучи батьком неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ухилився від виконання передбачених законодавством батьківських обов'язків, а саме: його неповнолітня дочка, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебувала в стані алкогольного сп'яніння в громадському місці, що ображає людську гідність і громадську мораль. Відтак, своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги ст. 8 ЗУ «Про охорону дитинства». Таким чином, вчинив правопорушення відповідальність за що передбачена ч.1 ст. 184 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнав та надав пояснення.
Дослідивши матеріали справи, наявні докази, суд прийшов таких висновків.
Обов'язки батьків визначені у ст.150 Сімейного кодексу України, відповідно до якої батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Відповідно до статті 11 Закону України "Про охорону дитинства" сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього.
Статтею 12 Закону України "Про охорону дитинства" визначено, що виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Відповідно до ч.1 ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини.
За ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст. 184 КУпАП.
Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 184 КУпАП України настає у разі ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП проявляється у невиконанні батьками або особами, які їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей, а саме: залишення впродовж тривалого строку потерпілого без будь-якого нагляду; ухилення від виховання дітей (у т. ч. незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям); незабезпечення потерпілим безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці; невжиття заходів щодо їх лікування; безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності; штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.
Неналежне виконання обов'язків щодо виховання дітей означає бездіяльність, у результаті якої обов'язки по вихованню виконуються неякісно, не в повному обсязі. Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.
Неналежне виконання обов'язків щодо виховання дітей являє собою бездіяльність, внаслідок якої обов'язки по вихованню виконуються неякісно та не в повному обсязі.
Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання, навчання неповнолітніх дітей.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
У даній справі суд вважає, що винуватість гр. ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №478777 від 05.09.2025 року, поясненнями ОСОБА_1 у судовому засіданні та іншими матеріалами справи.
Оглянувши протокол про адміністративне правопорушення та матеріали справи, враховуючи особу правопорушника гр. ОСОБА_1 , який до адміністративної відповідальності притягається вперше, наслідки вчиненого ним правопорушення та ступінь вини, вважаю, що його вина доведена, дії за ч.1 ст.184 КУпАП кваліфіковані вірно, тому до нього слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу.
Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" слід стягнути з правопорушника, на якого накладено адміністративне стягнення, судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст. ст. 33, 40-1, ч.1 ст. 184 КУпАП, ст. ст. 283, 284 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. в доход держави.
Реквізити для сплати штрафу: Отримувач коштів -ГУК Львів/Львівська ТГ/21081100, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38008294, Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат), Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача UA268999980313070106000013933, Код класифікації доходів бюджету 21081100).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь державного бюджету України (Отримувач коштів ГУК Львiв/Шевченківський р-н/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38008294, Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача UA888999980313181206000013955, Код класифікації доходів бюджету 22030101 судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Шевченківський районний суд м. Львова.
Суддя П. С. Невойт