Справа № 464/8864/24
пр.№ 2/464/305/25
04.11.2025 Сихівський районний суд міста Львова
у складі: головуючого - судді Дулебка Н.І.,
за участі: секретаря судового засідання - Михайлів О.Т.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
встановив:
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал») звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості загальною сумою 132525,45 грн, з яких заборгованість, яка виникла на підставі договору факторингу №24.05/2024 та складає 105 898,24 грн, заборгованість, яка виникла на підставі договору факторингу №27.05/24-Ф та складає 26 627,21 грн. В обґрунтування позовних вимог покликався на те, що 19.08.2023 між Товариство з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» (ТОВ «Лінеура Україна») та ОСОБА_1 укладено договір №3910467 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. За умовами цього договору відповідач отримала кредит в розмірі 15 000 грн. строком на 360 днів з періодичністю платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Кредитор свої зобов'язання за кредитним договором виконав та надав відповідачу кредит у розмірі 15 000 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 . Проте відповідач не здійснила оплату процентів згідно з графіком платежу та не повернула ТОВ «Лінеура Україна» тіло кредиту та проценти за користування таким. 24.05.2024 між ТОВ «Лінеура Україна», як клієнтом, та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна», як фактором, укладено договір факторингу №24/05/2024, згідно з умовами якого позивач набув права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором на суму заборгованості у розмірі 87 898,24 грн., з яких: тіло кредиту 14 999,98 грн., проценти 72 898,26 грн. Рішенням №251124/1 єдиного учасника ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» від 25.11.2024 змінено найменування товариства на ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал». Крім того, зважаючи на те, що на момент укладення договору факторингу, строк дії договору №3910467 від 19.08.2023 не закінчився, позивачем здійснено нарахування процентів за користування відповідачем кредитними коштами за період з 24.05.2024 до 22.07.2024 на суму 18 000 грн. Окрім цього, 03.09.2023 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір №7031508 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. За умовами цього договору відповідач отримала кредит в розмірі 15 000 грн. строком на 360 днів з періодичністю платежів зі сплати процентів - кожні 30 дні. Кредитор свої зобов'язання за кредитним договором виконав та надав відповідачу кредит у розмірі 15 000 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 . Проте відповідач не здійснила оплату процентів згідно з графіком платежу та не повернув ТОВ «Авентус Україна» тіло кредиту та проценти за користування таким. 27.05.2024 між ТОВ «Авентус Україна», як клієнтом, та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна», як фактором, укладено договір факторингу №27.05/24-Ф, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за кредитним договором, зокрема і до відповідача ОСОБА_1 . Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача по кредитному договору перед позивачем не сплачена та складає 26 627,21 грн., з яких: сума кредиту - 6 688,58 грн., сума процентів за користування кредитом - 11 952,63 грн., нараховані позивачем проценти за 60 календарних днів - 7 986 грн. Таким чином, у відповідача наявна заборгованість перед позивачем у загальному розмірі 132 525,45 грн, яка підлягає стягненню.
Представник позивача ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, звернулася до суду з клопотанням про розгляд справи за її відсутності, позов підтримала в повному обсязі, не заперечила щодо заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, належним чином повідомлялася про дату, час та місце розгляду справи, причин неявки не повідомила та не подала відзив на позовну заяву, а тому відповідно до ст. 280 ЦПК України судом здійснено заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
У зв'язку з неявкою сторін відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши та оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити з таких підстав.
Згідно із ч.1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч.1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Положеннями частин 626, 628 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Абзацом 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (п. 3, 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ч. 12, 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Згідно ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
З урахуванням викладеного, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Встановлено, що 19.08.2023 між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачкою ОСОБА_1 укладено договір №3910467 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. На умовах, встановлених договором, ТОВ «Лінеура Україна» зобов'язується надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідачка зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені договором.
Так, за взаємною згодою, сторони погодили наступні умови договору: відповідно до п. 1.2. тип кредиту - кредит, сума кредиту складає 15000 грн.; згідно із п. 1.3 Договору строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів; На підставі погоджених умов, викладених в п. 2.1. Договору ТОВ «Лінеура Україна» надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_2 , яку відповідачкою вказано особисто під час укладання договору.
Кредитний договір укладений сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису, відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», при укладенні цього договору сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов та у сторін, відповідно до приписів статті 11 ЦК України, виникли права та обов'язки, які витікають із кредитного договору.
Відповідно до вищевказаних умов, ТОВ «Лінеура УКРАЇНА» свої зобов'язання перед відповідачкою ОСОБА_1 виконало та надало їй кредит в сумі 15 000 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_2 , що підтверджується копією довідки платіжного провайдера - ТОВ «ПЕЙТЕК Україна».
Згідно з інформацією АТ «Універсал Банк», наданою суду на виконання ухвали від 23.04.2025, банківська картка № НОМЕР_3 відкрита на ім'я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 . На зазначену банківську картку 19.08.2023 були зараховані грошові кошти в сумі 15 000 грн.
Надалі, ТОВ «Лінеура Україна» за договором факторингу №24/05/2024 від 24.05.2024 передало ТОВ «Фінансова Компанія «Фінтраст Україна», як новому кредитору, право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором №3910467 від 19.08.2023, у зв'язку з чим позивачем на адресу відповідача було направлено повідомлення про порядок погашення заборгованості за кредитному договору та включення його персональних даних до бази персональних даних разом з вимогою про погашення загальної суми боргу.
Рішенням №251124/1 від 25.11.2024 ТОВ «Фінансова Компанія «Фінтраст Україна» змінено найменування на ТОВ «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал».
Станом на дату укладення договору факторингу від 24.05.2024 №24/05/2024 строк дії договору №3910467 від 19.08.2023 не закінчився, відтак в межах строку дії договору, укладеного між первісним кредитором та відповідачем ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» у період з 24.05.2024 по 22.07.2024 (60 календарних днів) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою у сумі 18 000 грн.
Таким чином, відповідач має заборгованість перед позивачем за договором №3910467 від 19.08.2023 на загальну суму 105 898,24 грн., яка складається з тіла кредиту - 14 999,98 грн., нарахованих процентів первісним кредитором - 72 898,26 грн., нарахованих процентів позивачем за 60 календарних днів - 18000 грн.
Окрім цього, 03.09.2023 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» укладено договір про надання споживчого кредиту №7031508.
За умовами пунктів 1.3, 1.4, 1.5 цього договору сума кредиту (загальний розмір) складає 15 000 грн., строк кредиту - 360 днів, тип процентної ставки - фіксована.
Відповідно до п. 1.5.1 договору стандартна процентна ставка становить 1,99 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 цього Договору.
Занижена процентна ставка згідно з п. 1.5.2 становить 1,692 % в день та застосовується, якщо споживач до 03.10.2023 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту. У випадку невиконання споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від товариства, користування кредитом для споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних умовах.
Пунктом 2.1 договору передбачено, що кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .
Проценти, що нараховуються за цим договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році (п. 3.1 кредитного договору).
Так, договір про надання споживчого кредиту №7031508 від 03.09.2023, таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит та паспорт споживчого кредиту підписані відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом 03.09.2023 одноразовим ідентифікатором С9648.
Згідно з інформацією АТ «Універсал Банк», наданою суду на виконання ухвали від 23.04.2025, банківська картка № НОМЕР_3 відкрита на ім'я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 . На зазначену банківську картку 03.09.2023 були зараховані грошові кошти в сумі 15 000 грн.
Також встановлено, що 27.05.2024 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» укладено договір факторингу №27.05/24-Ф, за умовами якого ТОВ «Авентус Україна» відступило позивачу право грошової вимоги за кредитними договорами, у тому числі за договором споживчого кредиту №7031508, а ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» набуло право вимоги за вказаним договором.
Станом на дату укладення договору факторингу від 27.05.2024 №27.05/24-Ф строк дії договору №7031508 від 03.09.2023 не закінчився, відтак в межах строку дії договору, укладеного між первісним кредитором та відповідачем ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» у період з 27.05.2024 по 25.07.2024 (60 календарних днів) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою у сумі 7 986 грн.
Таким чином, відповідач має заборгованість перед позивачем за договором №7031508 від 03.09.2023 на загальну суму 26 627,21 грн., яка складається з тіла кредиту - 6688,58 грн., нарахованих процентів первісним кредитором - 11952,63 грн., нарахованих процентів позивачем за 60 календарних днів - 7986 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно із ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частинами першою, другою статті 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що з ОСОБА_1 слід стягнути на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість на загальну суму 132 525,45 грн., а саме: за договором №3910467 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 19.08.2023 в розмірі 105 898,24 грн., з яких: 14999,98 грн. - тіло кредиту, 72 898,26 грн. - нараховані проценти первісним кредитором, 18000 грн. - нараховані проценти позивачем за 60 календарних днів; за договором №7031508 про надання споживчого кредиту від 03.09.2023 в розмірі 26 627,21 грн., з яких: 6 688,58 грн. - тіло кредиту, 11 952,63 грн. - нараховані проценти первісним кредитором, 7986 грн. - нараховані проценти позивачем за 60 календарних днів.
Окрім цього, з врахуванням ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача необхідно стягнути витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в розмірі 2 422,40 грн.
Щодо стягнення із відповідача витрат за надання професійної правничої допомоги суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано: договір про надання правової допомоги №10/12-2024 від 10.12.2024 року, заявку №5868 на виконання доручення до договору №10/12-2024 від 10.12.2024, акт №5868 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно договору № 10/12-2024 від 10.12.2024, відповідно до якого вартість правничої допомоги становить 15 000 грн.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат та визначаючи розмір витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з принципів співмірності, розумності судових витрат та враховує характер правовідносин, обсяг наданих адвокатом послуг позивачу, складність справи, необхідність процесуальних дій сторони, реальність наданих адвокатських послуг, подання заяви про розгляд справи без участі представника позивача, незмінність правової позиції позивача протягом розгляду справи, розумність їхнього розміру, та дійшов висновку про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» з 15 000 грн до 5 000 грн.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Таким чином, датою ухвалення рішення у справі є дата складення повного судового рішення, а саме 04.11.2025.
Керуючись статями 13, 81, 89, 247, 263-265, 280-289 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
вирішив:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (код ЄДРПОУ 44559822, м. Київ, вул. Загородня, 15, офіс 118/2) заборгованість за договором №3910467 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 19.08.2023 в розмірі 105 898,24 грн., за договором №7031508 про надання споживчого кредиту від 03.09.2023 в розмірі 26 627,21 грн., а всього 132 525 (сто тридцять дві тисячі п'ятсот двадцять п'ять) гривень 45 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (код ЄДРПОУ 44559822, м. Київ, вул. Загородня, 15, офіс 118/2) витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (код ЄДРПОУ 44559822, м. Київ, вул. Загородня, 15, офіс 118/2) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 (п'ять тисяч) гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст судового рішення складено 04.11.2025.
Головуючий Назарій ДУЛЕБКО