Справа № 464/5632/25
пр.№ 2/464/2484/25
04.11.2025 Сихівський районний суд міста Львова
у складі: головуючого - судді Дулебка Н.І.,
за участі: секретаря судового засідання - Михайлів О.Т.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Айкон Дебт Коллекшн» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
встановив:
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Айкон Дебт Коллекшн» (ТОВ «ФК «Айкон Дебт Коллекшн») звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №1039800 від 11.09.2020 у розмірі 5495 грн. В обґрунтування позовних вимог покликалося на те, що 11.09.2020 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №1039800 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який укладений в електронному вигляді та підписаний за допомогою електронного підпису, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора. Відповідно до умов договору товариство надало клієнту кредит в гривні на умовах строковості, зворотності, платності: сума кредиту 3500 грн, дата надання кредиту 11.09.2020, строк кредиту - 30 днів, стандартна процентна ставка 1,90 % в день, а клієнт зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені договором. Свої зобов'язання ТОВ «Лінеура Україна» виконало у повному обсязі, перерахувавши грошові кошти на картковий рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 . На підставі договору факторингу №1-07092021 від 07.09.2021 ТОВ «Лінеура Україна» передало для ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп» права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників, у тому числі і до ОСОБА_2 за договором №1039800 від 11.09.2020. 07.09.2021 ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Грпу» відповідно до умов договору відступлення права вимоги №2-07/09/2021, відступив право вимоги за кредитним договором №1039800 від 11.09.2020 ТОВ «ФК «Айкон Дебт Коллекшн», у зв'язку з чим останній набув права грошової вимоги до відповідача в розмірі 5 495 грн, з яких: 3500 грн. - прострочена заборгованість за тілом кредиту та 1995 грн. - прострочена заборгованість за процентами. Вказана заборгованість, на переконання позивача, підлягає стягненню з відповідача.
Представник позивача в судове засідання не з'явилася, звернувся до суду із заявою про розгляд справи за відсутності представника позивача, просив стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правову допомогу у розмірі 10 500 грн.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, до суду надійшла заява, відповідно до якої позовні вимоги визнав, просив суд зменшити розмір витрат на правничу допомогу, оскільки вважає такі неспівмірними. Просив суд розгляд справи здійснювати за його відсутності.
У зв'язку з неявкою сторін відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши та оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити з таких підстав.
Встановлено, що 11.09.2020 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір №1039800 про надання коштів на умовах фінансового кредиту.
Відповідно до п. 1.2 кредитного договору, товариство зобов'язується надати Клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені договором. Сума кредиту складає 3500,00 грн.
Відповідно до п. 1.3 договору строк кредиту 30 днів.
Сторони домовилися у п. 1.4 договору, що стандартна процентна ставка становить 1,9 % в день, проте за певних умов діє знижена процентна ставка, яка становить 0,95 % в день, а саме, якщо клієнт в межах строку кредитування або в межах продовження кредиту на новий строк (пролонгації) здійснить повне погашення кредитної заборгованості або здійснить таке погашення протягом трьох календарних днів.
Сторонами було складено графік платежів, який є додатком до договору, згідно з яким днем повернення позики є 11 жовтня 2020 року, сума до сплати становить 4 497,50 грн., яка складається з суми позики у розмірі 3500 грн. та процентів в сумі 997,50 грн.
Згідно з п.2.1 договору кредит надається товариством у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на платіжну картку клієнта № НОМЕР_1 .
Договір підписаний електронним підписом ОСОБА_1 , який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (Н 698) і був надісланий на номер мобільного телефону ОСОБА_1 НОМЕР_2 .
ТОВ «Лінеура Україна» виконала свої зобов'язання перед ОСОБА_1 , перерахувавши останньому кредитні кошти у розмірі 3500 грн на банківську картку, яку останній вказав у кредитному договорі, що підтверджується довідкою Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальні платіжні доручення» №2643_2507158122619 від 15.07.2025.
Окрім цього, 07.09.2021 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп» укладено договір факторингу №1-07092021, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив до ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників).
Згідно з витягом з реєстру боржників до договору факторингу №1-07092021 від 07 вересня 2021 року, ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №1039800 від 11.09.2020 на загальну суму 5495 грн з яких: заборгованість за тілом кредиту - 3500,00 грн; заборгованість за відсотками - 1995 грн.
Також, 07.09.2021 між ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп» та ТОВ «ФК Айкон Дебт Колекшн» укладено договір про відступлення права вимоги № 2-07/09/2021, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп» відступив до ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників.
Згідно з витягом з реєстру боржників до договору факторингу №2-07/09/2021 від 07 вересня 2021 року, ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №1039800 від 11.09.2020 на загальну суму 5495 грн з яких: заборгованість за тілом кредиту - 3500,00 грн; заборгованість за відсотками - 1995 грн.
Згідно з ч.1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч.1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Абзацом 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно з частиною першою статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-комунікаційних систем. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Суб'єкт електронної комерції - суб'єкт господарювання будь-якої організаційно-правової форми, що реалізує товари, виконує роботи, надає послуги з використанням інформаційно-комунікаційних систем, або особа, яка придбаває, замовляє, використовує зазначені товари, роботи, послуги шляхом вчинення електронного правочину.
Відповідно до статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти(оферти)однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
З урахуванням викладеного, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
При укладенні зазначеного кредитного договору відповідач ОСОБА_1 та первісний кредитор ТОВ «Лінеура Україна» погодили: суму кредиту: 3500 грн; строк кредиту - 30 днів; порядок та умови надання кредиту; порядок обчислення процентів; порядок повернення (виплати) кредиту та сплати процентів; інші умови договору.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно із ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно із ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частинами першою, другою статті 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого ТОВ «ФК «Айкон Дебт Коллекшн», відповідач має заборгованість за кредитним договором №1039800 від 11.09.2020 у розмірі 5 495 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 3500,00 грн; заборгованість за відсотками - 1995 грн.
Таким чином, зважаючи на те, що відповідач порушив умови кредитного договору та визнав позовні вимоги, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за кредитним договором №1039800 від 11.09.2020 у розмірі 5 495 грн.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує положення ч. 1 ст. 142 ЦПК України, згідно з якими у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Оскільки позивачем при поданні позову понесено витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, у розмірі 2422,40 грн., останньому необхідно повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, що становить 1211,20 грн., а решту судових витрат у розмірі 1211,20 грн. стягнути з відповідача на його користь.
Щодо стягнення із відповідача витрат за надання професійної правничої допомоги суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано: договір №09/07/2025 про надання правової допомоги від 09.07.2025 року, акт про отримання правової допомоги від 15.09.2025 з детальним описом виконаних робіт, рахунок від 15.09.2025 до договору №09/07/2025 про надання правової допомоги від 09.07.2025 року; платіжну інструкцію №997 від 15.09.2025, згідно якого представник позивача сплатив адвокату вартість правової допомоги у розмірі 10500,00 грн.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат та визначаючи розмір витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з принципів співмірності, розумності судових витрат та враховує характер правовідносин, обсяг наданих адвокатом послуг позивачу, складність справи, яка визнана судом як незначної складності та розглядалась у спрощеному провадженні з викликом сторін, необхідність процесуальних дій сторони, реальність наданих адвокатських послуг, подання заяви про розгляд справи без участі представника позивача, незмінність правової позиції позивача протягом розгляду справи, розумність їхнього розміру, та дійшов висновку про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Айкон Дебт Коллекшн» з 10500 грн до 2000 грн.
Керуючись статями 13, 81, 89, 247, 263-265, 280 - 289 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
вирішив:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Айкон Дебт Коллекшн» (код ЄДРПОУ 44002941) заборгованість за кредитним договором №1039800 від 11.09.2020 у розмірі 5 495 (п'ять тисяч чотириста дев'яносто п'ять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Айкон Дебт Коллекшн» (код ЄДРПОУ 44002941)витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять гривень) 20 копійок.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Айкон Дебт Коллекшн» з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Айкон Дебт Коллекшн» (код ЄДРПОУ 44002941, м. Київ, вул. Саперне Поле, 12) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000 (дві тисячі) гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий Назарій ДУЛЕБКО