1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/10130/25 1-кс/335/3582/2025
21 жовтня 2025 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Вознесенівського районного суду мста Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі клопотання старшого слідчого слідчого управління ГУНП в Запорізькій області капітан поліції ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оброни Східного регіону ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні №12025080000000213 від 03.10.2025,
Слідчий звернувся до слідчого суді з клопотанням про арешт майна, в обґрунтування якого зазначив наступне.
Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025080000000213 від 03.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що на території садиби за адресою: АДРЕСА_1 незаконно зберігають вогнепальну зброю, бойові припаси та вибухові речовини, без передбаченого законом дозволу.
В ході виконання доручення слідчого оперативним підрозділом встановлено, що до вчинення вказаного злочину причетний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
16.10.2025 на підставі ухвали слідчого судді за адресою: АДРЕСА_2 проведено обшук, в ході якого виявлено та вилучено: предмети зовні схожі на набої калібром 7.62 мм. у кількості 91 од.; предмети зовні схожі на набої калібром 5.56 мм. у кількості 20 од.; предмети зовні схожі на набої калібром 7.62 мм. у кількості 5 од.; предмет зовні схожі на набої калібром 7.62 мм. у кількості 1 од.; предмети зовні схожі на набої калібром 12.7 мм. у кількості 1 од.; предмети зовні схожі на набої калібром 5.45 мм. у кількості 92 од.; корпус гранати 1 од.; предмет зовні схожий на запал 1 од.; предмет зовні схожий на кулемет зі стволом.
17.10.2025 постановою слідчого вилучені речі визнані речовими доказами, оскільки можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Посилаючись на те, що вилучені речі, є безпосередньо предметом по кримінальному провадженню, є необхідність у призначені ряду судових експертиз, а саме: біологічної, трасологічної, балістичної та вибухотехнічної експертизи за вилученими об'єктами. Крім того є необхідність у подальшому встановленні походження та перебування на балансі ВЧ вказаної зброї, набоїв, гранат тощо, слідчий просить накласти арешт на вилучені предмети.
Слідчий в судове засідання не з'явився, звернувся до слідчого судді із заявою, в якій просив клопотання задовольнити, провести розгляд клопотання без його участі.
Власник майна ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, заперечень на клопотання слідчого не подав.
У зв'язку із неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у провадженні, фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснюється (ч. 4 ст. 107 КПК України).
Вивчивши клопотання слідчого, дослідивши додані до нього матеріали, слідчий суддя доходить наступних висновків.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України). Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 1 ст. 131 КПК України).
При застосуванні будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження має бути забезпечено дотримання прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню (ст. 3 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Частиною 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
З метою забезпечення збереження речових доказів арешт може бути накладений на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України (абз. 1 ч. 3 ст. 170 КПК України).
Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування приведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК України).
Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу), а також розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Вирішуючи питання про застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, у кожному випадку розгляду відповідних клопотань слідчий суддя повинен: перевіряти наявність об'єктивної необхідності та виправданість такого втручання у права і свободи особи; з'ясовувати можливість досягнення мети, на яку посилається ініціатор клопотання, без застосування цих заходів; враховувати, що обов'язок довести наявність трьох необхідних складових для їх застосування (частина третя статті 132 КПК України) покладається на слідчого та/або прокурора; взяти до уваги розумність та співрозмірність обмеження прав власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025080000000213 від 03.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 10.10.2025 надано дозвіл на обшук земельної ділянки, житлового будинку та господарсько-побутових будівель, розташованих за адресою: АДРЕСА_2 , з метою відшукання боєприпасів, вибухівок, гранат, мін, гранатометів, вогнепальної зброї та комплектуючих до неї, мобільних телефонів, сім-карток операторів стільникового зв'язку, ноутбуків, планшетів, стартових пакетів, блокнотів, чорнових записів, нотаток, які зберегли на собі сліди кримінального правопорушення або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
В ході обшуку, проведеного 16.10.2025 за вищезазначеною адресою, слідчим вилучені речі, дозвіл на відшукання яких наданий ухвалою слідчого суді.
Аналіз фактичних обставин кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, викладених у клопотанні слідчого та протоколах допиту свідків, дозволяє дійти висновку, що вилучені слідчим під час обшуку предмети можуть бути предметом кримінального правопорушення, зберегти на собі сліди кримінального правопорушення, можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Отже, зазначене майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Майно, яке має ознаки речового доказу, може бути вилучено та арештовано незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
З урахування вищевикладеного, слідчий суддя доходить висновку, що застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту зазначеного вище майна з метою забезпечення збереження речових доказів є необхідним на даній стадії кримінального провадження, сприятиме досягненню дієвості кримінального провадження, а потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права та свободи його власників.
З урахуванням вищевикладеного, клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 170, 172, 173, 175, 369, 372 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на вилучені слідчим 16.10.2025 в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , а саме на:
- предмети зовні схожі на набої калібром 7.62 мм. у кількості 91 од.;
- предмети зовні схожі на набої калібром 5.56 мм. у кількості 20 од.;
- предмети зовні схожі на набої калібром 7.62 мм. у кількості 5 од.;
- предмет зовні схожі на набої калібром 7.62 мм. у кількості 1 од.;
- предмети зовні схожі на набої калібром 12.7 мм. у кількості 1 од.;
- предмети зовні схожі на набої калібром 5.45 мм. у кількості 92 од.;
- корпус гранати 1 од.;
- предмет зовні схожий на запал 1 од.;
- предмет зовні схожий на кулемет зі стволом, із забороною відчуження, розпорядження та користування зазначеним майном до скасування арешту у встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України порядку.
Копію ухвали негайно вручити слідчому, прокуророві, власникові майна.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя ОСОБА_1