Справа № 308/19260/24
2/308/3951/24
28 жовтня 2025 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
головуючої судді - Зарева Н.І., з участю:
секретаря судових засідань Віраг Е.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області цивільну справу за позовною заявою:
Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр", 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926, до
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ,
про стягнення заборгованості за договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" звернулося в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором № 4259126 від 03.06.2021 у розмірі 18 981,28 гривень.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 03.06.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір № 4259126, відповідно до умов якого відповідачці надано кредит у розмірі 6000,00 грн на споживчі потреби строком на 30 календарних днів з можливістю пролонгації та автопролонгації з фіксованою процентною ставкою.
24 січня 2022 було укладено договір № 24-01/2022, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю ««Авентус Україна» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4259126.
10 січня 2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №0506731711.
Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 4259126.
Зазначає, що первинний кредитор свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, проте відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконує, утворилася заборгованість у розмірі 18981,28 грн, чим порушуються права та інтереси позивача.
Восьмого січня 2025 року від представника відповідачки - адвоката Ракущинець А.А. надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, мотивуючи це тим, що вказаний в позовній заяві кредитний договір не відповідає вимогам ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» та не був підписаний позивачем ні за допомогою одноразового ідентифікатора, ні за допомогою електронного цифрового підпису, який би відповідав вимогам Закону України «Про електронний цифровий підпис» й, відповідно не були узгоджені усі істотні умови договору між сторонами. Зазначає, що розрахунок заборгованості не є документом первинного бухгалтерського обліку, а є одностороннім арифметичним розрахунком стягуваних сум, який повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), а також вказує на відсутність у матеріалах позову первинних документів, які б підтверджували здійснення операцій з перерахування коштів. Стверджує, що до ТОВ «Вей Фор Пей», яке здійснювало перерахунок коштів відповідачці, Комітетом Національного банку України з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг було застосовано заходи впливу, у зв'язку з чим дане товариство здійснювало перерахунок коштів з порушенням вимог законодавства. Крім того, у відзиві адвокат просить зменшити розмір витрати на правничу допомогу, які належить стягнути з відповідачки або відмовити у їх стягненні.
Десятого січня 2025 року від представника відповідача надійшла відповідь на відзив, якою він повністю заперечує доводи представника відповідачки, наведені у відзиві на позовну заяву. Зокрема, наявні в матеріалах справи докази вбачається, що між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та Відповідачем укладено електронний кредитний договір, адже без отримання відповідачем листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт Товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Кредитний договір укладений сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису, відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», при укладенні цих договорів сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов та у сторін, відповідно до приписів статті 11 ЦК України, виникли права та обов'язки, які витікають із кредитного договору. Зазначає, що не заслуговують увагу посилання на санкції, застосовані 03.01.2025 року НБУ до ТОВ «ФК «Вей Фор Пей», оскільки на момент перерахування коштів (з 2015 по 2023 рік) ТОВ «ФК «Вей Фор Пей» мало ліцензії на переказ коштів в національній валюті. Стверджує, що відповідачка двічі частково погашала заборгованість, що підтверджує факт укладення договору та погодження з умовами кредитування.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак, у позовній заяві зазначив, що в разі неявки в судове засідання відповідача банк не заперечує щодо винесення заочного рішення судом та розгляд справи у відсутності представника позивача.
Представник відповідачки подав до суду письмову заяву, у якій просив розгляд справи здійснити у відсутності відповідачки та її представника, подані ним заперечення підтримує у повному обсязі, у задоволенні позову просив відмовити.
Враховуючи наведене, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності представника позивача та відповідача, що відповідає вимогам ч.3 ст.211 ЦПК України.
Судом встановлено, що 03.06.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір № 4259126, відповідно до умов якого відповідачці надано кредит у розмірі 6000,00 грн на споживчі потреби строком на 30 календарних днів з можливістю пролонгації та автопролонгації з фіксованою процентною ставкою.
Договір кредиту укладено в електронній формі, шляхом підписання електронним підписом відповідачки (вчиненим одноразовим ідентифікатором з урахуванням положень ч. 6 і 12 п. 1 ст. З, ст. 12, п. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», ч. 1 ст. 205 Цивільного Кодексу України), в якості аналога власноручного підпису Позичальника. Строк та умови користування кредитними коштами визначаються сторонами відповідно до умов Договору.
Відповідно до умов Договору кошти кредиту надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані позичальником Кредитодавцю з метою отримання кредиту.
Згідно з умовами Договору строк кредиту може бути продовжено, за ініціативою Споживача на кількість днів, якщо між Сторонами буде досягнута домовленість про таке продовження у порядку, визначеному в Договорі, або в порядку автопролонгації, на кількість днів та відповідно до умов визначених Договором.
Позичальник вважається таким, що прострочив повернення кредиту, якщо після закінчення періоду автопролонгації у нього наявна заборгованість за кредитом та не відбулося продовження строку кредиту за ініціативою позичальника, у порядку передбаченому умовами договору.
Укладення договору здійснюється Сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується позичальнику через Веб-сайт або Мобільний додаток. Електронна ідентифікація позичальника здійснюється при вході останнього в Особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Кредитодавцем правильності введення коду, направленого на номер мобільного телефону позичальника, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення Пароля входу до Особистого кабінету. Відповідно до положень Договору, договір укладається шляхом направлення його тексту підписаного зі Сторони Кредитодавця аналогом власноручного підпису уповноваженої особи Кредитодавця та відтиску печатки Кредитодавця, що відтворені засобами копіювання, в Особистий кабінет позичальника для ознайомлення та підписання.
Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, який формується для кожного разу використання та направляється на номер мобільного телефону, повідомлений останнім Кредитодавцю в ІТС /зазначений в цьому Договорі.
Введення позичальником коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором Договору вважається направленням Кредитодавцю повідомлення про прийняття в повному обсязі умов Договору.
Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі Відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Позикодавець зі своєї сторони належним чином виконав свої зобов'язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами договору, що підтверджується відповідними доказами, які додані до позовної заяви.
Станом на дату подання позову строк повернення грошових коштів за договором наступив, але відповідачка не виконує свої зобов'язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує.
24 січня 2022 було укладено договір № 24-01/2022, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю ««Авентус Україна» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4259126.
10 січня 2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №0506731711.
Згідно п. 1 ч. 2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
З матеріалів справи вбачається, що Договір про надання споживчого кредиту № 4259126 від 03.06.2021 підписано відповідачкою 03.06.2021, електронним цифровим підписом (одноразовий ідентифікатор в якості особистого підпису), який було надіслано за допомогою СМС-повідомлення на телефонний номер зазначений нею в особистому кабінеті на сайті кредитодавця.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29 січня 2025 року було витребувано в акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570 , адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1д), зокрема виписку щодо зарахування на картку відповідачки кредитних коштів у сумі 6 000,00 грн, які 03.06.2021 року були на їй перераховані.
З наданої Ат КБ «Приват Банк» виписки № НОМЕР_2 за період з 03.06.2021 по 03.07.2021, вбачається, що грошові кошти в сумі 6000,00 грн були зараховані на картку відповідачки 03.06.2021.
Відповідно до листа ТОВ «ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» від 08.10.2024 № 5093-ВП, 03.06.2021 за дорученням ТОВ «Авентус Україна» було здійснено переказ на суму 6000,00 грн на картку НОМЕР_3 , код авторизації 936006, номер транзакції в системі WayForPay - creditplus-19259145.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до статей 1054, 1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави Кодексу, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки (пункти 1 та 3 частини 1 статті 611 ЦК України).
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Судом встановлено, що загалом заборгованість за кредитним договором № 4259126 від 03.06.2021 складає 6000,00 грн., що підтверджується доданою позивачем копією розрахунком про стан заборгованості за кредитним договором, випискою АТ КБ «Приват Банк» та іншими доказами, які знаходяться в матеріалах справи.
Окрім основного боргу в розмірі 6000,00 грн. позивач просить стягнути заборгованість за процентами в розмірі 12870,00 грн, що також відображено у вказаному вище розрахунку заборгованості. Будь-яких інших доказів щодо відсутності заборгованості чи її наявність у іншому розмірів відповідачем суду надано не було.
Так, у відповідності до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно положень ч.1, ч.2 ст.1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Однак, що стосується стягнення відсотків в сумі, заявленій позивачем, то слід зауважити наступне.
Згідно з розділом 1 Договору про надання споживчого кредиту № 4259126 від 03.06.2021 зазначено, що кредиту становить 30 календарних днів, відсоткова ставка становить 1,90 % за один день користування.
Пунктом 3.1 вказаного договору встановлено, що нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, протягом строку кредиту, включаючи періоди пролонгації та авто пролонгації, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».
Пункт 4.2.2. Договору передбачає, що пропозиція споживача щодо продовження строку користування кредитом вчиняється шляхом здійснення платежу на користь кредитодавця у розмірі не менше суми нарахованих та не сплачених на дату платежу процентів. Якщо споживач, здійснюючи такий платіж, не бажає продовжувати строк користування кредитом, він зобов'язаний повідомити про кредитодавця одним із способів, передбаченим у договорі. У протилежному випадку здійснений споживачем платіж буде розцінюватися як пропозиція щодо продовження строку користування кредитом.
Відповідно до п. 4.3.1. Договору, якщо на дату закінчення строку кредиту (нового кредиту після пролонгації чи автопролонгації) наявна заборгованість за кредитом, строк кредиту продовжується кожен раз на один наступний календарний день, що слідує за днем закінчення такого строку, але не більше, ніж на 90 календарних днів поспіль.
З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачка здійснювала платежі за даним кредитом 28.06.2021, 25.08.2021 та 22.09.2021. Загальна сума погашеної відповідачкою заборгованості становить 826,20 гривень.
З наведеного вбачається, що відповідачка, проводячи вказані платежі, здійснила авто пролонгацію Договору. Доказів на спростування цього факту відповідачкою надано не було.
Таким чином, кредитний договір № 4259126 від 03.06.2021 був автоматично продовжений на 90 календарних днів.
Відповідно до наведеного, слід дійти висновку, що позивач має право нараховувати проценти в межах продовженого строку кредитування, а саме 120 календарних днів і ця сума при відсотковій ставці 1,90 % за один день користування становить 7680,00 грн.
Враховуючи наведене, а також те, що фактично отримані та використані відповідачкою кошти в добровільному порядку ТОВ «Коллект Центр » не повернуті, ОСОБА_1 односторонньо порушила взяті на себе зобов'язання за кредитним договором № 4259126 року, та відповідно до вимог ст.ст. 1048, 1049 ЦК України кредитодавець вправі вимагати повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитом згідно з умовами договору.
За таких обставин, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог ТОВ «Коллект Центр » та їх часткове задоволення в межах заявлених позовних вимог.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідачки 9000,00 грн в рахунок отримання правничої допомоги витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Як слідує з матеріалів справи, позивач, в силу ст. 134 ЦПК України в позовній заяві вказав попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат.
Згідно зі ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з вимогами ст. 137, 141 ЦПК України на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правничої допомоги, рахунки тощо.
Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Водночас, відповідно до правової позиції, висловленої об'єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 та підтвердженої Верховним Судом у постановах від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19 і від 11 листопада 2020 року у справі № 673/1123/15-ц, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).
На підтвердження очікуваних витрат позивача на правову допомогу в розмірі 9000,00 грн до суду подано: заявку про надання юридичної допомого № 25 від 11.10.2024, витяг з акту № 1 про надання юридичної допомоги від 08.11.2024, договір про надання правової допомоги « 01-07/2024 від 01 липня 2024 року.
Разом з тим представник відповідачки у відзиві на позовну заяву посилається на неспівмірність заявленої позивачем суми витрат на правничу допомогу, у зв'язку з чим просить її зменшити.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Суд зауважує, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Враховуючи співмірність складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, виходячи з вимог розумності, справедливості та пропорційності, беручи до уваги, що справа не є значної складності, обсяг, якість та характер наданих послуг, виходячи з обсягу фактично наданих послуг з урахуванням характеру виконаної адвокатом роботи, враховуючи виконані в акті роботи, суд вважає можливим зменшити їх розмір та стягнути з відповідача витрати за надання правової допомоги на користь позивача у розмірі 2000,00 грн, що є обґрунтованим і пропорційним до предмета спору та виконаної адвокатом роботи.
Крім того, беручи до уваги висновок про часткове задоволення позовних вимог позивача, на підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідачки підлягає стягненню на користь позивача сплачений ним судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог в розмірі 1760,00 гривень.
1. Позовну заяву задовольнити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" суму заборгованості за кредитним договором № 4259126 від 03.06.2021 в розмірі 13791,28 грн (тринадцять тисяч сімсот дев'яносто одна грн. 28 коп.), з яких:
- 6000,00 грн - прострочена заборгованість за тілом кредиту;
- 7680,00 грн - прострочена заборгованість за сумою відсотків;
- 96,00 грн - інфляційні збитки;
- 15,28 грн - 3% річних.
3. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" 1760,00 грн (одна тисяча сімсот шістдесят грн. 00 коп.) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
4. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" витрати на професійну правничу (правову) допомогу адвоката у розмірі 2000,00 грн (дві тисячі грн 00 копійок).
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Н.І. Зарева