Справа №: 307/3636/25
Провадження № 3/307/1406/25
04 листопада 2025 року ем. Тячів
Суддя Тячівського районного суду Закарпатської області Сойма М. М., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Варги Д. Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тячів Закарпатської області Україна в режимі відеоконференції справу, яка надійшла з відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , українця, громадянина України, непрацюючого, місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП,
ОСОБА_1 16 серпня 2025 року о 11 год. 00 хв. на східній околиці населеного пункту Солотвино на напрямку прокордонного знаку № 293 (територія Солотвинської об'єднаної територіальної громади Тячівського району Закарпатської області), в межах прикордонної смуги, на відстані 400 метрів до державного кордону, прикордонним нарядом «Прикордонний патруль» був виявлений та затриманий при спробі незаконного перетинання державного кордону з України до Румунії поза пунктами пропуску через державний кордон, чим порушив вимоги ст. 9, ст. 12 Закону України «Про державний кордон України» від 04 листопада 1991 року, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.
Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Варга Д. Д. подав суду письмові пояснення на протокол про адміністративне правопорушення, в яких зазначив, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин України, який постійно проживає в АДРЕСА_1 , завчасно, 13 серпня 2025 року, придбав квитки на потяг з міста Тернопіль до селища Солотвино на 15 серпня 2025 року та з селища Солотвино до міста Тернопіль на 20 серпня 2025 року (копії квитків додаються), та їхав на відпочинок. 16 серпня 2025 року о 10 год. 56 хв. ОСОБА_1 прибув в селище Солотвино на зупинку «Солотвино Лікарня», де до нього підійшов невідомий чоловік у цивільному одязі та попросив надати документи, що посвідчують особу, на що ОСОБА_1 надав чоловіку документи для ознайомлення в застосунку «ДІЯ», а також надав багаж для перевірки. Згодом ОСОБА_1 відвезли у прикордонний пункт, де прикордонники дослідили його мобільний телефон. Попри повне сприяння та чемну поведінку на ОСОБА_2 підвищували голос та погрожували ув'язненням на 3 дні. Вимагали паролі доступу до телефону та соціальної мережі «Телеграм», що він добровільно надав, позаяк злякався, що заплановану відпустку безпідставно проведе у в'язниці. Після чого прикордонники забрали мобільний телефон у ОСОБА_2 та знову відвели його в кімнату для огляду речей, де тримали його ще кілька годин. Прикордонник блокував вихід, пояснюючи це тим, що це «режимний об'єкт» і звідти не можна виходити. Згодом, без будь-яких пояснень, де знаходився мобільний телефон та які дії з ним проводились, ОСОБА_2 повернули мобільний телефон та наказали збирати речі. Однак, і надалі тримали у приміщенні прикордонної служби, позбавляючи його конституційного права на свободу, порушуючи його права на повагу до його гідності. Далі невідомий чоловік у військовій формі зайшов до приміщення, де знаходився ОСОБА_3 та вимагав надати мобільний телефон, мотивуючи це тим, що йому потрібно сфотографувати документи, які вже і так неодноразово фотографували, на що ОСОБА_3 не погодився, оскільки той відмовлявся показати своє посвідчення, на що чоловік у військовій формі бурхливо відреагував, почав кричати, використовувати нецензурну лексику та погрожувати, що застосує фізичну силу, якщо ОСОБА_3 не надасть мобільний телефон. Цей чоловік у військовій формі намагався вдарити ОСОБА_2 стільцем і тоді він почав кликати на допомогу та намагався відійти від нього. Курсант, який знаходився разом з ними у приміщенні, все бачив, однак ніяк не реагував та відмовив йому в захисті. Сильно налякавшись, ОСОБА_1 о 13 год 50 хв зателефонував в поліцію та повідомив про погрози, назвав прізвище агресора ОСОБА_4 . Тоді до ОСОБА_2 підійшов невідомий чоловік і почав відкрито погрожувати фізичною розправою, ігноруючи навіть той факт, що ОСОБА_3 спілкувався з поліцією. Налякавшись ще дужче, ОСОБА_5 відклав мобільний телефон та ввімкнув «режим польоту» як того чоловік і вимагав. ОСОБА_1 залишили в кімнаті наодинці з курсантом, а чоловіка котрий йому погрожував ОСОБА_4 вивели з кімнати. Курсант все ще охороняв вихід. ОСОБА_3 був голодний та наляканий, йому забороняли виходити, відмовляли у праві на захисника, праві на знати причину свого затримання та праві на гуманне ставлення, окрім того порушили час затримання, який немає перевищувати 3- х годин за адміністративне правопорушення, хоча фактично ОСОБА_3 нічого не порушував, окрім того, причину незаконного затримання йому повідомлено так і не було. О 15 год. 05 хв. ОСОБА_5 наважився ввімкнути на телефоні диктофон, щоб мати бодай якісь докази. Записав розмову, як один з прикордонників в цивільній формі підійшов до нього, просив добровільно підписати протокол про адміністративне правопорушення, хоча як вже зазначалось ОСОБА_1 жодного адміністративного правопорушення не вчиняв, його затримали одразу з потяга, не пояснивши жодних причин. ОСОБА_5 відмовив у підписанні документу, оскільки йому не дозволили навіть ознайомитись із змістом цього документу. Потім о 15 год. 40 хв. його посадили в автомобіль прикордонників, вкотре сфотографували та обіцяли відвезти на зупинку «Солотвино Лікарня», але фактично везли в протилежному напрямку. Коли ОСОБА_5 це помітив, то повідомив водія, але водій казав що їде так, як йому наказали везти ОСОБА_6 . Той просив зупинити автівку, однак водій відмовив, але ОСОБА_5 наполягав і тоді водій зупинився та пообіцяв його «пристрелити», якщо той намагатиметься втекти. О 15 год. 46 хв. ОСОБА_3 вдруге зв'язався з поліцією, повідомив що його проти волі везуть у невідомому напрямку. Коли водій це помітив, то здійснив телефонний дзвінок, після якого повідомив ОСОБА_2 , що поверне його на зупинку «Солотвино Лікарня», на що він погодився. О 16 год. 15 хв. ОСОБА_1 повернули на зупинку «Солотвино Лікарня», патрульні складали протокол на прикордонників, а о 16 год. 40 хв. ОСОБА_5 вже прибув у зону відпочинку, де і планував відпочити з 16 серпня 2025 року по 20 серпня 2025 року. 20 серпня 2025 року ОСОБА_1 покинув селище Солотвино потягом, завчасно придбавши квиток, вирушив додому в місто Тернопіль.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судовому засіданні в режимі відеоконференції вину не визнав з підстав, викладених у письмовому поясненні та пояснив, що номер для ночівлі у готелях у селищі Солотвино він не бронював, позаяк планував зупинитися на ночівлю у приватному секторі. Просить провадження у справі закрити за відсутністю його вини у вчиненні даного адміністративного правопорушення.
Представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Варга Д. Д. в судовому засіданні просить закрити провадження у справі в зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
В судовому засіданні інспектор прикордонної служби 3-ої категорії відділення прикордонної служби Солотвино (тип Б) відділу прикордонної служби ОСОБА_7 (тип Б) ОСОБА_8 , будучи допитаним в якості свідка, показав, що ОСОБА_1 було виявлено на залізничній станції у прикордонному населеному пункті Солотвино інспекторами прикордонної служби ОСОБА_9 та ОСОБА_10 та запрошено до відділення інспекторів прикордонної служби ОСОБА_11 . Під час з"ясування підстав перебування у контрольованій прикордонній зоні було з"ясовано, що ОСОБА_1 мав намір незаконно перетнути державний кордон, при цьому, плутався у показах та не зміг назвати мету прибуття до селища Солотвино.
В судовому засіданні начальник ОРГ (з м.д. н.п. Солотвино) ПОРВ (з м.д. н.п. Тячів) ГОРВ старший лейтенант ОСОБА_12 , будучи допитаним в якості свідка, показав, що у відділенні інспекторів прикордонної служби ОСОБА_11 він провів опитування ОСОБА_1 згідно законодавства про оперативно-розшукову діяльність. Під час опитування ОСОБА_1 не зміг пояснити мету перебування у прикордонному районі - спочатку сказав, що приїхав на роботу, а потім сказав, що приїхав на відпочинок. Також говорив, що у додатку Телеграм познайомився з людиною із ОСОБА_11 , і що був у ОСОБА_11 раніше з батьками.
В судовому засіданні інспектор прикордонної служби 3-ої категорії відділення прикордонної служби Солотвино (тип Б) відділу прикордонної служби ОСОБА_7 (тип Б) ОСОБА_10 , будучи допитаним в якості свідка, показав, що ним разом з інспектором прикордонної служби ОСОБА_9 було виявлено ОСОБА_1 на залізничній станції у прикордонному населеному пункті АДРЕСА_2 та запрошено до відділення інспекторів прикордонної служби Солотвино, на що останній добровільно погодився піти. У ході розмови ОСОБА_1 не зміг пояснити мету перебування у прикордонному районі та казав, що приїхав на відпочинок, родичів у цьому населеному пункті він немає. Під час складання протоколу почав кричати на працівників прикордонної служби, що його б"ють, вбивають, подзвонив у поліцію, після чого його було затримано.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Варги Д. Д., інспектора прикордонної служби 3-ої категорії відділення прикордонної служби Солотвино (тип Б) відділу прикордонної служби ОСОБА_7 (тип Б) ОСОБА_8 , інспектора прикордонної служби 1-ої категорії групи моніторингу обстановки відділення прикордонної служби Солотвино (тип Б) відділу прикордонної служби ОСОБА_13 ОСОБА_10 , начальника ОРГ ( з м.д. н.п. Солотвино) ПОРВ ( з м.д. н.п. Тячів) ГОРВ старшого лейтенанта ОСОБА_12 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 204-1 КУпАП як спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України, з огляду на таке.
Судом встановлено, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП стверджується:
- даними, що містяться у протоколі про адмінправопорушення серії ЗхРУ № 007543Е від 16 серпня 2025 року; в протоколі про адміністративне затримання від 16 серпня 2025 року; в письмовому поясненні військовослужбовця ОСОБА_9 ; у довідці щодо проведення опитування 1-го громадянина України, виявленого на напрямку 293 прикордонного знаку ВІПС « ІНФОРМАЦІЯ_4 » ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_1 », з якої вбачається, що 16 серпня 2025 року о 13 год. 45 хв. прикордонним нарядом «ПП» у складі ІГМО спільно з офіцером ОРТ на залізничній станції Солотвино на напрямку 293 прикордонного знаку, на відстані близько 400 метрів до державного кордону, виявлено 1-го громадянина України (жителя Тернопільської області). Громадянином України виявився ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований та
проживаючий за адресою:
АДРЕСА_2 , Україна. В ході проведення перевірочних заходів із затриманим громадянином України
ОСОБА_1 стало відомо, що останній являється уродженцем Тернопільської
області, не одружений, офіційно не працевлаштований, відповідно до ПКМУ № 57
«Правила перетинання державного кордону громадянами України» законних
підстав для виїзду за кордон немає. З метою покращення умов проживання та
працевлаштування, а також у зв'язку з відсутністю бажання проходити військову
службу вирішив незаконно потрапити на територію Європейського Союзу, а саме:
до Румунії. В ході подальшого опитування стало відомо, що ОСОБА_1 самостійно
вирішив здійснити спробу незаконного перетину кордону, а саме: здійснюючи пошук
способу незаконного перетину державного кордону, під час моніторингу соціальних
застосунків «You Tubе» та «Тік-Ток» дізнався про спосіб незаконного перетину
державного кордону через річку Тиса в межах Тячівського району, Закарпатської
області. В подальшому, за допомогою мобільного додатку «Google Марs» останній
визначився з місцем здійснення ймовірного перетину, ним виявилась околиця села
Біла Церква, напрямок 295 прикордонного знаку. Так, 15 серпня 2025 року, перебуваючи за місцем проживання, останній зібрав усі
необхідні речі та вирушив потягом «Київ-Солотвино» з міста Тернопіль до н.п.
Солотвино з метою реалізації задуманого наміру в реальність, заздалегідь
підготувавши легенду щодо мети перебування в прикордонному районі, а саме:
туристична поїздка та оздоровлення на солених озерах. Проте, під час прибуття 15 серпня 2025 року до н.п. Солотвино був виявлений
представниками Держприкордонслужби України та доставлений до відділення
інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » з метою проведення додаткового
опитування, під час якого затриманий повідомив про намір незаконно перетнути
державний кордон України.
Згідно ст. 9 Закону України "Про Державний кордон України" перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку. Залізничне, автомобільне, морське, річкове, поромне, повітряне та пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюється в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством.
Пункт пропуску через державний кордон України - це спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, у морських і річкових портах, аеропортах (аеродромах) з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, де здійснюються прикордонний, митний та інші види контролю і пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна.
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану, як встановлювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в'їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Матеріалами справи доведено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 16 серпня 2025 року о 11 год. 00 хв. в умовах воєнного стану здійснив спробу незаконного перетинання державного кордону з України до Румунії поза пунктами пропуску через державний кордон України на напрямку прикордонного знаку № 293 в межах контрольованого прикордонного району, територія Солотвинської об'єднаної територіальної громади Тячівського району Закарпатської області, в прикордонній смузі, на відстані 400 метрів до державного кордону, внаслідок чого ОСОБА_1 був виявлений та затриманий, що виразилось у вчиненні активних дій, спрямованих ним на порушення встановленого порядку та правил перетинання державного кордону з України в Румунію поза межами встановлених шляхів сполучення без проходження прикордонного контролю (особа призовного віку, не маючи документів на право перетинання державного кордону, передбачених п. 2 Правил перетинання державного кордону громадянами України).
Під час розгляду справи судом не встановлено яких-небудь даних, які б давали підстави вважати, що інспектор прикордонної служби 3 категорії відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (тип Б) ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б) ОСОБА_8 був упередженим при складанні щодо ОСОБА_1 протоколу за ознаками передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП адміністративного правопорушення, що в нього були підстави для фальсифікації протоколу чи про його зацікавленість у результатах розгляду справи.
Тому суд приходить до висновку, що інспектор прикордонної служби 3 категорії відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (тип Б) ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б) ОСОБА_8 діяв у межах наданих йому повноважень.
Таким чином, докази, які підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, визнаються судом належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного, та є такими, що не викликають сумніву і у своїй сукупності підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.
Щодо посилання захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Варги Д. Д. у письмовому поясненні на протокол про адміністративне правопорушення на ті обставини, що ОСОБА_1 завчасно було придбано квитки на потяг з міста Тернопіль до селища Солотвино в період із 15 по 20 серпня 2025 року з метою відпочинку, то при виявленні його інспекторами прикордонної служби відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (тип Б) відділу інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б) на відстані 400 метрів до державного кордону таких доказів ОСОБА_1 на підтвердження мети свого перебування у прикордонному районі службовим особам прикордонної служби не надав та такі при ньому не були виявлені, що свідчить про їх неналежність та недопустимість.
Враховуючи вимоги ст. 33 КУпАП, особу правопорушника, який вперше притягається до адміністративної відповідальності, обставини вчинення ним правопорушення, вважаю, що відносно ОСОБА_1 слід обрати міру адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП у виді штрафу без конфіскації знарядь і засобів вчинення правопорушення, оскільки такі знаряддя та засоби відсутні.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір на користь держави.
Керуючись ч. 1 ст. 204-1, ст. ст. 283, 284 КУпАП, суддя,
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400, 00 (Три тисячі чотириста гривень 00 копійок) гривень без конфіскації знарядь і засобів вчинення правопорушення.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605, 60 (Шістсот п'ять гривень 60 коп.) гривень до ГУК у м. Києві /м. Київ/ 22030106, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код за ЄДРПОУ 37993783, код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.
Роз'яснити особі, до якої застосовано адміністративне стягнення, що відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі не сплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місце знаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Строк звернення постанови до виконання три місяці з дня винесення.
Повний тест постанови складено та оголошено о 17 годині 00 хвилині 04 листопада 2025 року.
Суддя Тячівського районного суду
Закарпатської області: Сойма М. М.