05 листопада 2025 року
м. Київ
справа №520/9048/25
адміністративне провадження №К/990/45281/25
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Тацій Л.В., розглянувши клопотання Міністерства юстиції України про зупинення дії постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 09.10.2025 у справі № 520/9048/25 за позовом Державного реєстратора Дергачівської міської ради Харківської області ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Державного підприємства "Національні інформаційні системи" про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії,
Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 13.06.2025, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 09.10.2025, позов задовольнив частково. Визнав протиправним та скасував наказ Міністерства юстиції України «Про результат камеральної перевірки державного реєстратора Дергачівської міської ради Харківської області ОСОБА_1 » від 20.03.2025 № 803/5, за яким анульовано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державному реєстратору. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Міністерства юстиції України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.06.2025 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 09.10.2025, у якій відповідач просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову..
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 05.11.2025 відкрив касаційне провадження у справі за касаційною скаргою відповідача.
Касаційна скарга містить клопотання про зупинення дії оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, в обґрунтування якого зазначено, що з урахуванням того, що за результатами камеральної перевірки стосовно позивача були встановлені грубі у сфері державної реєстрації, а санкція Міністерства юстиції України є одним із засобів спонукання державного реєстратора до додержання норм права, то передчасне виконання (дія) оскаржуваного судового рішення може призвести до допущення порушення прав, свобод та охоронюваних законом інтересів громадян України, суспільства та держави.
Вирішуючи подане клопотання, Суд зазначає таке.
Згідно із частиною першою статті 375 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскаржуваного судового рішення або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Згідно зі статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України та статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами; невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Верховний Суд також виходить з того, що для зупинення виконання (дії) судових рішень, яке допускається як винятковий захід, повинні бути поважні причини. Відповідна заява повинна бути мотивована, містити достатні та обґрунтовані підстави для зупинення виконання (дії) судового рішення, підтверджені належними доказами. Таке зупинення не повинно порушувати балансу інтересів сторін, а також не порушувати прав осіб, які брали участь у справі, та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов'язки.
Заявник повинен навести обґрунтування відповідної вимоги та довести, що захист його прав та інтересів стане об'єктивно неможливим без вжиття таких заходів; для відновлення порушених прав необхідно буде докласти надмірних зусиль та/або витрат; існуватимуть перешкоди для застосування або буде неможливим застосування передбаченого статтями 380 та 381 Кодексу адміністративного судочинства України механізму повороту виконання судового рішення.
Отже, для зупинення виконання (дії) судових рішень, яке допускається як виняток, повинні бути вагомі причини. Сподівання і припущення скаржника на певні результати касаційного розгляду справи не можуть бути підставою для зупинення виконання (дії) судового рішення, яке набрало законної сили.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Це правило стосується, в тому числі й обставин, якими сторона обґрунтовує заяву про зупинення виконання (дії) судових рішень на стадії касаційного провадження.
Однак, клопотання про зупинення дії судового рішення не містить виняткових підстав для такого зупинення і до нього не долучено тих доказів, які б підтверджували нагальну потребу зупинення дії рішення суду.
Варто також зауважити, що сама по собі наявність у суду касаційної інстанції права на зупинення дії судового рішення та незгода сторони із рішенням не є підставою для зупинення його дії.
Крім того, варто зауважити, що суд апеляційної інстанції у цій справі не ухвалював нового рішення, а залишив без змін рішення суду першої інстанції.
Враховуючи наведене, у задоволенні клопотання скаржника про зупинення дії постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 09.10.2025 у справі № 520/9048/25 слід відмовити.
Керуючись статтями 248, 340, 375 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,
У задоволенні клопотання Міністерства юстиції України про зупинення дії постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 09.10.2025 у справі № 520/9048/25 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
...........................
Л.В. Тацій,
Суддя Верховного Суду