04 листопада 2025 року
м. Київ
справа №460/11918/22
адміністративне провадження № К/990/42489/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Чиркіна С.М.,
суддів: Берназюка Я.О., Шарапи В.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 29.07.2025 та на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2025 у справі № 460/11918/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій, -
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - ГУПФУ у Рівненській області, відповідач), в якому просила:
визнати протиправною бездіяльність ГУПФУ в Рівненській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 з 02.10.2021 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території радіоактивного забруднення, відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-XII у розмірі двох мінімальних заробітних плат;
зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу з 02.10.2021 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території радіоактивного забруднення, відповідно до ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-XII у розмірі двох мінімальних заробітних плат.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 17.05.2022 позов задоволено повністю.
Окремою ухвалою суду від 01.03.2023 задоволено заяву позивача про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень на виконання судового рішення у справі. Визнано протиправними дії ГУПФУ в Рівненській області, які полягають у нарахуванні позивачу починаючи з 02.10.2021 доплати до пенсії, у порядку статті 39 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої станом на 01.01.2021 (6000грн), без врахування зміни такого розміру протягом року.
18.07.2025 на адресу суду надійшла заява позивача про зміну способу виконання рішення в частині, а саме: зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території радіоактивного забруднення, відповідно до ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-XII у розмірі двох мінімальних заробітних плат, починаючи з 02.10.2021 з вирахуванням фактично виплачених сум. Стягнути з ГУПФУ в Рівненській області на користь позивача підвищення до пенсійних виплат за період з 02.10.2021 по 30.06.2023 в сумі 186972.90 грн
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 29.07.2025 року у задоволенні заяви позивача про зміну та встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі № 460/11918/22 відмовлено.
Не погодившись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 29.07.2025 про відмову у задоволенні заяви про зміну та встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2025 апеляційну скаргу залишено без задоволення, а ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 29.07.2025 у справі № 460/11918/22 без змін.
17.10.2025 до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах позивачем подано касаційну скаргу.
Як на підставу касаційного оскарження скаржник покликається на підпункт «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики), а також на пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах).
Відповідно до статті 129 Конституції України до основних засад судочинства належить забезпечення апеляційного перегляду справи. Касаційне оскарження судового рішення допускається лише у визначених законом випадках.
Частиною 2 статті 328 КАС України встановлено вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені у касаційному порядку, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Так, у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені в пунктах 3 (повернення заяви позивачеві (заявникові), 4 (відмови у відкритті провадження у справі), 12 (залишення позову (заяви) без розгляду), 13 (закриття провадження у справі), 17 (відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами), 20 (заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження) частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Таким чином, нормами Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено можливості оскарження в касаційному порядку ухвали суду першої інстанції про зміну способу та порядку виконання судового рішення та постанови суду апеляційної інстанції за наслідками її перегляду, постановлених в порядку статті 378 КАС України.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За таких обставин, у відкритті касаційного провадження за цією касаційною скаргою необхідно відмовити.
Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 29.07.2025 та на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2025 у справі № 460/11918/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не оскаржується.
Судді
С.М. Чиркін
Я.О. Берназюк
В.М. Шарапа