про залишення касаційної скарги без руху
05 листопада 2025 року
м. Київ
справа №580/7276/21
адміністративне провадження №К/990/44839/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Коваленко Н.В.,
суддів: Бучик А.Ю., Стеценко С.Г.,
перевіривши касаційну скаргу виконавчого комітету Черкаської міської ради на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27.12.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.09.2025 у справі за позовом заступника керівника Черкаської окружної прокуратури в інтересах Держави в особі Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації до Виконавчого комітету Черкаської міської ради, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Інститут Харківпроект», про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
Черкаська окружна прокуратура звернулася до суду з позовом в інтересах Держави в особі Міністерства культури та інформаційної політики України, Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації до виконавчого комітету Черкаської міської ради (далі також Виконком, відповідач), третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Інститут Харківпроект», у якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність виконавчого комітету Черкаської міської ради, яка полягає у невчиненні дій, спрямованих на замовлення розроблення історико-архітектурного опорного плану історично населеного міста Черкаси;
- зобов'язати виконавчий комітет Черкаської міської ради вжити заходів щодо замовлення розроблення історико-архітектурного опорного плану історично населеного міста Черкаси.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 08.12.2021, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2022, позов задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність виконавчого комітету Черкаської міської ради у нездійсненні замовлення з розроблення історико-архітектурного опорного плану міста Черкаси;
- зобов'язано виконавчий комітет Черкаської міської ради вжити заходи щодо замовлення розроблення у складі генерального плану історико-архітектурного опорного плану міста Черкаси та затвердження науково-проектної документації щодо визначення меж і режимів використання історичних ареалів населених місць міста Черкаси.
Постановою Верховного Суду від 20.06.2023 рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 08.12.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2022 скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
За наслідками нового судового розгляду, рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 15.11.2023, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2024, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 11.09.2024 рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15.11.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2024 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 27.12.2024, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.09.2025, адміністративний позов задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність виконавчого комітету Черкаської міської ради щодо вчинення дій, спрямованих на замовлення розробки та подання на затвердження історико-архітектурного опорного плану міста Черкаси;
- зобов'язано виконавчий комітет Черкаської міської ради здійснити замовлення розробки та подання на затвердження історико-архітектурного опорного плану міста Черкаси.
Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, виконавчий комітет Черкаської міської ради звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Вирішуючи клопотання скаржника в частині поновлення строків на касаційне оскарження, колегія суддів виходить з наступного.
Частина друга статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Тобто особа, яка зацікавлена у поданні касаційної скарги, мусить вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, цілком використовувати наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Отже, учасники процесу мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не мають допускати затримки та невиправданого зволікання під час виконання своїх процесуальних обов'язків.
Також згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Наведеними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України чітко окреслений характер процесуальної поведінки учасників справи, відповідно до якого особа, яка зацікавлена у поданні касаційної скарги, мусить діяти сумлінно, тобто виявляти добросовісне ставлення до наявних у неї прав і здійснювати їхню реалізацію в такий спосіб, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без невиправданих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, передусім щодо дотримання строку на касаційне оскарження. Для цього учасник справи повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати цілком наявні засоби та можливості, передбачені законодавством
Суд зауважує, що строк звернення до суду, як одна із складових гарантії «права на суд», може і має бути поновленим, лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання касаційної скарги здійснюється судом касаційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на касаційне оскарження судового рішення.
Колегія суддів зауважує, що норми Кодексу адміністративного судочинства України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов'язку надавати докази до суду та доводити ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов'язаний з об'єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.
Звертаючись вдруге з касаційною скаргою, скаржник просить суд поновити строк касаційного оскарження з тих підстав, що повторне подання касаційної скарги відбулося упродовж розумного строку після отримання ухвали про повернення касаційної скарги.
Водночас Суд звертає увагу, що та обставина, що повернення касаційної скарги не позбавляє права на повторне звернення до суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків, встановлених для цього, а у Суду - обов'язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.
Невиконання скаржником вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов'язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Ураховуючи обставини справи, зазначену скаржником причину пропуску строку на касаційне оскарження не можна вважати поважною, тобто такою, що не залежала від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, і пов'язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
При попередньому зверненні із касаційною скаргою скаржником не було дотримано вимог щодо форми і змісту касаційної скарги, а саме: у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Скаржник не зазначає обставин, які позбавляли його можливості привести свою касаційну скаргу у відповідність із пунктом 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому, такі дії залежали виключно від скаржника.
Скаржник оскаржує, зокрема, постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.09.2025. Повний текст судового рішення складено 17.09.2025, тому останній день строку на касаційне оскарження припадав на 17.10.2025, а касаційну скаргу повторно подано 31.10.2025.
Разом з тим, ухвалою Верховного Суду 22.10.2025 подану вперше касаційну скаргу було повернуто скаржнику.
Так, відповідно до відомостей з комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» ухвалу Верховного Суду від 22.10.2025 (касаційну скаргу повернуто особі, яка її подала на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України), доставлено до електронного кабінету відповідача 22.10.2025 о 19:51, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
31.10.2025 скаржник через підсистему «Електронний Суд» вдруге звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Верховний Суд звертає увагу, що статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України регламентовано обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Суд зазначає, що подання касаційної скарги після повернення Верховним Судом попередньо поданої касаційної скарги, не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку на касаційне оскарження, оскільки нормами Кодексу адміністративного судочинства України не визначено строків звернення до суду касаційної інстанції після повернення касаційної скарги, позаяк процесуальним законодавством регламентуються виключно загальні строки на касаційне оскарження судових рішень, що передбачено статтею 329 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів встановила, що скаржник отримав ухвалу про повернення первинної касаційної скарги 23.10.2025, проте звернувся до суду повторно лише 31.10.2025, що вказує на необґрунтоване зволікання у поданні скарги після усунення недоліків. Наведені скаржником обставини не можуть бути визнані поважними причинами для поновлення строку.
Верховний Суд, дослідивши обставини справи та доводи скаржника, дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, оскільки наведені обставини не можуть бути визнані поважними підставами для відновлення пропущеного строку.
Таким чином, скаржнику необхідно подати нові обґрунтування, які підтверджують наявність поважних причин пропущення строку на касаційне оскарження, з наданням належних доказів, що підтверджують ці обставини.
Згідно з частиною другою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Отже, касаційну скаргу виконавчого комітету Черкаської міської ради слід залишити без руху та встановити десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших причин поважності підстав пропуску строку.
Керуючись статтями 169, 330, 332, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Визнати неповажними підстави пропуску строку на касаційне оскарження та відмовити виконавчому комітету Черкаської міської ради у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27.12.2024 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.09.2025.
Залишити без руху касаційну скаргу виконавчого комітету Черкаської міської ради на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27.12.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.09.2025 у справі за позовом заступника керівника Черкаської окружної прокуратури в інтересах Держави в особі Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації до Виконавчого комітету Черкаської міської ради, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Інститут Харківпроект», про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, які зазначено в мотивувальній частині ухвали.
Надіслати скаржнику копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не оскаржується.
Суддя-доповідач Н.В. Коваленко
Суддя А.Ю. Бучик
Суддя С.Г. Стеценко