05 листопада 2025 року
м. Київ
справа №380/26213/23
адміністративне провадження № К/990/44736/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача: Желтобрюх І.Л., суддів: Блажівської Н.Є., Яковенка М.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 березня 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфортспецбуд" до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Комфортспецбуд" зверталось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області про реєстрацію/відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 28.09.2023 № 9620078/44996374 про відмову у реєстрації податкової накладної від 03.08.2023 № 2 та зобов'язати ДПС України зареєструвати податкову накладну від 03.08.2023 № 2 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання;
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області про реєстрацію/відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 28.09.2023 № 9620077/44996374 про відмову у реєстрації податкової накладної від 09.08.2023 № 3 та зобов'язати ДПС України зареєструвати податкову накладну від 09.08.2023 № 3 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання;
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області про реєстрацію/відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 28.09.2023 № 9620076/44996374 про відмову у реєстрації податкової накладної від 11.08.2023 № 4 та зобов'язати ДПС України зареєструвати податкову накладну від 11.08.2023 № 4 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання;
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області про реєстрацію/відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 28.09.2023 № 9620079/44996374 про відмову у реєстрації податкової накладної від 15.08.2023 № 5 та зобов'язати ДПС України зареєструвати податкову накладну від 15.08.2023 № 5 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2024 року адміністративний позов задоволено.
В подальшому надійшла заява позивача, в якій просив вирішити питання про стягнення з відповідачів понесені судові витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн..
Додатковим рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 07 березня 2025 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2025 року стягнуто з Головного управління ДПС України у Львівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфортспецбуд" витрати зі сплати професійної правничої допомоги у розмірі 1500 грн та стягнуто з Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфортспецбуд" витрати зі сплати професійної правничої допомоги у розмірі 1500 грн .
До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Львівській області на вказані судові рішення у цій справі, в якій скаржник просить їх скасувати.
При вирішенні питання про наявність підстав до відкриття касаційного провадження за означеною скаргою, Верховний Суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Отже, право на касаційне оскарження судового рішення забезпечується учасникам справи, а також особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, однак лише у визначених законом випадках.
За визначенням пункту двадцятого частини першої статті 4 КАС України адміністративною справою незначної складності (малозначною справою) є адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Частиною шостою статті 12 КАС України визначено перелік категорій справ незначної складності, який, втім, не є вичерпним, й за змістом пункту десятого зазначеної норми процесуального закону для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно пункту 6 частини шостої статті 12 КАС України, для цілей цього Кодексу справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, віднесено до категорії справ незначної складності.
Відкриваючи провадження у даній справі, суд першої інстанції відніс таку до категорії справ незначної складності і розглянув справу за правилами спрощеного провадження.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 12, частини четвертої статті 257 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи (не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження) у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; Пункт 2 частини четвертої статті 12 в редакції Закону № 3831-IX від 19.06.2024} 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; Пункт 4 частини четвертої статті 12 в редакції Закону № 3831-IX від 19.06.2024} 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; Частину четверту статті 12 доповнено пунктом 5 згідно із Законом № 2325-VIII від 13.03.2018} 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу. Частину четверту статті 12 доповнено пунктом 6 згідно із Законом № 590-IX від 13.05.2020}/
За правилами пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України в редакції, чинній на час подання цієї касаційної скарги, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Разом з тим, відповідно до статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Отже, за загальним правилом, питання розподілу судових витрат вирішується судом у судовому рішенні, яким закінчується розгляд справи. Разом з тим, КАС України передбачені випадки, коли суд може вирішити питання розподілу судових витрат після ухвалення рішення по суті позовних вимог, а саме: 1) якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат (частина третя статті 143); 2) у випадку постановлення ухвали про закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду або ухвалення рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням суд вирішує питання про розподіл судових витрат не пізніше десяти днів з дня ухвалення відповідного судового рішення, за умови подання учасником справи відповідної заяви і доказів, які підтверджують розмір судових витрат (частина шоста статті 143); 3) якщо це питання не було вирішено (пункт 3 частини першої статті 252).
У таких випадках суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Оскільки додаткове судове рішення після його ухвалення стає частиною судового рішення по суті позовних вимог, відповідно, порядок його оскарження є таким, що і для рішення по суті, оскільки вирішує питання, які не пов'язані із вимогами адміністративного позову, але в обов'язковому порядку мають бути вирішені судом.
Таким чином, при вирішенні питання про можливість відкриття касаційного провадження за скаргою на додаткове рішення у цій справі, вирішальним є питання можливості касаційного оскарження рішення по суті спору.
Відтак, ухвалені у цій справі судові рішення в частині стягнення витрат на правничу допомогу, касаційному оскарженню теж не підлягає.
Відкриваючи провадження у даній справі, суд першої інстанції відніс таку до категорії справ незначної складності і розглянув справу за правилами спрощеного провадження.
Водночас, колегія суддів зауважує, що потреба у формуванні єдиної правозастосовчої практики виникає, передусім, у тих випадках, коли практики з певного питання немає взагалі і її потрібно сформувати, або відсутня єдність у вже сформованій практиці з певного питання. Однак, наведені скаржником доводи не свідчать про наявність жодної із вказаних вище умов.
В решті, касатор на підтвердження своєї позиції фактично зазначає про необхідність здійснити переоцінку встановлених судами у цій справі обставин, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини другої статті 341 КАС України.
Виходячи з визначених процесуальним законом меж, предметом касаційного перегляду можуть бути виключно питання права, а не факту.
Верховним Судом також досліджено і взято до уваги: предмет позову, складність справи, чинне на час виникнення спірних правовідносин законодавство та судову практику, що склалась у такій категорії справ, а також значення справи для сторін та суспільства. Наведене у своїй сукупності свідчить про незначну складність даної справи.
Матеріали касаційної скарги не дають підстав для висновку щодо необхідності застосування у даному випадку підпунктів «а» - «г» пункту другого частини п'ятої статті 328 КАС України.
Згідно з пунктом першим частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи наведене, у відкритті касаційного провадження у цій справі належить відмовити.
Керуючись статями 248, 328, 333 КАС України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління ДПС у Львівській області на додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 березня 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2025 року у справі № 380/26213/23.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: І.Л. Желтобрюх
Судді: Н.Є. Блажівська
М.М. Яковенко