05 листопада 2025 рокуСправа № 260/4652/25 пров. № А/857/41431/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Качмара В.Я.,
суддів - Гудима Л.Я., Онишкевича Т.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові заяву ОСОБА_1 про відвід судді Гуляка Василя Васильовича у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, провадження у якій відкрито за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 6 жовтня 2025 року,
У провадженні Восьмого апеляційного адміністративного суду перебуває справа за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 6 жовтня 2025 року у справі за його позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.10.2025 визначено наступний склад суду: головуючий суддя - Гуляк В.В., судді Ільчишин Н.В., Матковська З.М.
30.10.2025 до апеляційного суду надійшла заява позивача про відвід судді Восьмого апеляційного адміністративного суду Гуляка В.В. від розгляду справи № 260/4652/25 (далі Заява).
Заявлений відвід обґрунтовано тим, що станом на день звернення з Заявою (30.10.2025), жодного руху по справі, а з дня реєстрації апеляційної скарги минув 21 день. Вважає, що зазначені підстави відводу є обґрунтованими, а тому Заява підлягає задоволенню.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 3 листопада 2025 року визнано необґрунтованим заявлений ОСОБА_1 відвід від розгляду справи №260/4652/25 судді Восьмого апеляційного адміністративного суду Гуляка В.В. Передано Заяву для вирішення питання відводу іншому складу колегії суддів, у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС).
Відповідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 04.11.2025, визначено наступний склад суду для розгляду зазначеної Заяви: головуючий суддя Качмар В.Я., судді Гудим Л.Я., Онишкевич Т.В.
Відповідно до частини восьмої статті 40 КАС суддя, якому передано заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження
Перевіривши матеріали справи, дослідивши наведені у заяві доводи, апеляційний суд вважає їх необґрунтованими, з наступних підстав.
Частина перша статті 36 КАС передбачає, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 КАС.
Згідно з частинами третьою, четвертою статті 39 КАС відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з частинами третьою та четвертою статті 40 КАС питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
За змістом статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 у рішенні Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) «Ветштайн проти Швейцарії» викладено правовий висновок відповідно до якого суд у межах своїх повноважень має бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб'єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами.
У рішенні ЄСПЛ від 09.11.2009 у справі «Білуха проти України» зазначено, що у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Відповідно до Основних принципів незалежності судових органів (схвалених резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29.11.1985 та 13.12.1985), незалежність судових органів гарантується державою і закріплюється в конституції або законах країни. Усі державні та інші установи зобов'язані шанувати незалежність судових органів і дотримуватися її. При цьому, не повинно мати місця неправомірне чи несанкціоноване втручання в процес правосуддя.
Згідно з Бангалорськими принципами діяльності судді, затверджених резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006, суддя повинен виконувати свою професійну функцію незалежно, виходячи з власної оцінки фактів та відповідно до свідомого розуміння закону, не зважаючи при цьому на будь-які зовнішні впливи, стимули, тиски, загрози чи втручання, прямі або непрямі, хоч би від кого вони йшли і хоч би якими були їхні причини.
З аналізу практики ЄСПЛ, вбачається, що останнім визначено концептуальні підходи до тлумачення статті 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод, представивши не лише змістовні характеристики неупередженості, але й її суб'єктивні та об'єктивні компоненти.
Так, у справі «П'єрсак проти Бельгії» ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено різноманітними способами.
На думку ЄСПЛ, можна провести розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.
Щодо суб'єктивної складової цього поняття, то у справі «Хаушильд проти Данії» зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлено наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об'єктивної перевірки.
Стосовно об'єктивної неупередженості у справі «Фей проти Австрії» ЄСПЛ вказано, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.
Суд апеляційної звертає увагу на те, що для відведення судді від розгляду справи необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість чи порушення принципу безсторонності. Не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.
З аналізу поданої позивачем Заяви вбачається, що основною підставою для відводу є порушення строків витребування справи зі суду першої інстанції.
Так, однією з основних засад здійснення адміністративного судочинства, відповідно до положень статті 2 КАС є розумність строків розгляду справи судом.
Пунктом 11 частини першої статті 4 КАС, визначено, що розумний строк - найкоротший строк розгляду і вирішення адміністративної справи, достатній для надання своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту порушених прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.
Відповідно до практики ЄСПЛ критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника. Значна тривалість розгляду справи може бути визнана розумною, якщо сама справа є складною як з фактичного, так і з правового боку.
У пункті 116 рішення ЄСПЛ у справі «Вергельський проти України» зазначено: «Суд зауважує, що розумність тривалості провадження має оцінюватися у світлі конкретних обставин справи та з урахуванням таких критеріїв, як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів».
Рішенням Вищої ради правосуддя від 24.11.2020 № 3237/0/15-20 рекомендовано Державній судовій адміністрації України та Раді суддів України застосовувати показники середньої тривалості розгляду судових справ при ухваленні рішень та здійсненні заходів з питань організаційного забезпечення діяльності судів. Так, відповідно до вказаних показників середній час, необхідний для розгляду апеляційним адміністративним судом судової справи становить 405 хв., окремих процесуальних питань - 176 хв.
Згідно з даними, розмішеними на офіційному веб-сайті Ради суддів України «Інформація про показники часу, необхідного для розгляду справ і матеріалів, які надійшли до апеляційних адміністративних судів та орієнтовна нормативна чисельність суддів за даними звітності за 9 місяців 2025 року» у Восьмому апеляційному адміністративному суді за вказаний період надійшло понад 52 972 справ та матеріалів, чисельність суддів з повноваженнями станом на 30.09.2025 - 27 суддів. Водночас, при цьогорічному навантаженні реальний нормативний час, необхідний для розгляду справ і матеріалів, становить 413 520 год.; необхідна чисельність суддів за нормативами при такому навантаженні - 336 суддів.
У зв'язку з цим, зважаючи на надмірний приріст справ у Восьмому апеляційному адміністративному суді та зростання навантаження на суддю, що є причиною недотримання процесуальних строків розгляду апеляційних скарг (заяв/клопотань) з об'єктивних причин, доводи позивача про порушення строку витребування справи зі суду першої інстанції не відповідають принципу пропорційності відносно фактичного навантаження.
З огляду на наведені правові норми та фактичні обставини справи, враховуючи мотиви відводу, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи Заяви не підтверджуються жодними належними та допустимими доказами та не свідчать про наявність обґрунтованого сумніву щодо неупередженості та об'єктивності судді Восьмого апеляційного адміністративного суду Гуляка В.В. при розгляді даної справи, тому у задоволенні вказаної Заяви слід відмовити.
Керуючись статтями 31, 36, 40, 321, 325, 328 КАС, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Восьмого апеляційного адміністративного суду Гуляка Василя Васильовича у адміністративній справі № 260/4652/25 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В. Я. Качмар
судді Л. Я. Гудим
Т. В. Онишкевич