05 листопада 2025 рокуЛьвівСправа № 556/1943/25 пров. № А/857/32130/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ільчишин Н.В.,
суддів Матковської З.М., Шевчук С.М.,
розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення у справі №556/1943/25 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вараського міського суду Рівненської області від 28 липня 2025 року у справі №556/1943/25 за позовом ОСОБА_1 до Володимирецької селищної ради Володимирецького району Рівненської області про визнання протиправними дій вчинених суб'єктом владних повноважень,
ОСОБА_1 27.06.2025 звернувся до суду із заявою в якій просить: - визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Володимирецької селищної ради Рівненської області від 20 червня 2025 року №102, - зобов'язати Володимирецьку селищну раду невідкладно придбати квартиру для сім'ї ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 за визначеною власником ціною, - зобов'язати Володимирецьку селищну раду видати ордер на квартиру в АДРЕСА_1 для заселення в неї сім'ї ОСОБА_2 , - встановити Володимирецькій селищній раді строк для надання відповіді щодо виконання заявлених вимог, - встановити судовий контроль за виконанням винесеного судом рішення по даній заяві.
Ухвалою Вараського міського суду Рівненської області від 28 липня 2025 року заяву ОСОБА_1 подану в порядку статті 383 КАС України у справі №6-А-4/08 - залишено без задоволення.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу.
На адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду ОСОБА_1 подана заява в якій просить терміново і невідкладно, відповідно до статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та правила 39 регламенту ЄСПЛ застосувати судом ряд тимчасових (забезпечувальних) заходів до прийняття рішення по суті, а саме: заборонити Володимирецькій селищній раді вчиняти будь які дії направлені на нарахування та виплату премії селищному голові Володимирецької селищної ради ОСОБА_3 до прийняття рішення по суті або повного і належного виконання ухвали Вищого адміністративного суду від 16 листопада 2011 року та рішення Європейського суду з прав людини від 06.06.2013 в частині що стосується заявника; на виконання наведених у справі судових рішень, зобов'язати Володимирецьку селищну раду до прийняття судом рішення по суті заключити з одним із власників наведених у справі (у зверненнях ОСОБА_2 ) житлових приміщень попередню угоду (нотаріально посвідчену) про наміри придбати (купити) житлове приміщення із зазначенням строків його придбання, ціни та гарантії оплати вартості такого житла, тощо; зобов'язати селищного голову Володимирецької селищної ради ОСОБА_3 скликати позачергову сесію ради, де поставити питання про виділених коштів для оплати обраного боржником житла і оплату послуг нотаріуса, тощо; вищевказану попередню угоду (нотаріально посвідчену) про наміри придбати (купити) житлове приміщення як і докази про наявність виділених коштів для оплати обраного відповідачами житла (рішення ради), як і довідку про наявність таких коштів на рахунках надати, суду до прийняття рішення по суті. У разі відмови у задоволенні наведених тимчасових (забезпечувальних) заходів, просить суд прийняти інший ефективний тимчасовий (забезпечувальний) захід за власною ініціативою суду, який, на думку суду, повинен бути прийнятий для належного проведення розгляду справи по суті та припинення надмірно тривалих порушень, що наведені заявником у матеріалах справи і завдають йому шкоди надмірно тривалий час.
Володимирецька селищна рада Володимирецького району Рівненської області 23.10.2025 направила до апеляційного суду заперечення проти заяви ОСОБА_1 від 22.10.2025.
24.10.2025 ОСОБА_1 направив до суду заяву в доповнення до попередньо поданого клопотання щодо забезпечення термінового та пріорітетного застосування тимчасового (забезпечувального) заходу що заявлений у клопотанні тимчасовий (забезпечувальний) захід є цілком справедливим, ефективним, розсудливим, співмірним, розумним та пропорційним по відношенню до тих злодіянь, що вчиняє селищний голова ОСОБА_4 у даному випадку на протязі надмірно тривалого часу. Це також відповідає дотриманням принципу рівності і необхідного балансу та відповідає цілям, на яке спрямовується прийняття рішення, що направлено на забезпечення верховенства права.
Перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи заяви від 22.10.2025, суд вважає, що така заява і доповнення до неї не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом оскарження є заява в порядку статті 383 КАС України у справі №6-А-4/08 в якій ОСОБА_1 просить: - визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Володимирецької селищної ради Рівненської області від 20 червня 2025 року №102, - зобов'язати Володимирецьку селищну раду невідкладно придбати квартиру для сім'ї ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 за визначеною власником ціною, - зобов'язати Володимирецьку селищну раду видати ордер на квартиру в АДРЕСА_1 для заселення в неї сім'ї ОСОБА_2 , - встановити Володимирецькій селищній раді строк для надання відповіді щодо виконання заявлених вимог, - встановити судовий контроль за виконанням винесеного судом рішення по даній заяві.
Згідно із частинами першою та другою статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно до частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який повинен згідно з приписами закону та за наявності безумовних фактичних підстав гарантувати виконання майбутнього рішення суду та/або ефективний захист позивача, який неможливий без негайного втручання суду.
Водночас, регулювання підстав та порядку забезпечення позову здійснюється в інтересах не лише певної особи, а й інших осіб - учасників провадження, суспільства, держави в цілому з дотриманням критеріїв адекватності (відповідності вимогам, виключно в межах яких допускається застосування відповідних заходів; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову) та співмірності (співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів).
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Так, суд апеляційної інстанції зауважує, що забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог. При цьому, інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права. Забезпечення позову є складовою комплексу заходів, спрямованих на охорону публічно-правового та матеріально-правового інтересу в адміністративному судочинстві, а також однією з гарантій реального виконання можливого позитивного для особи рішення.
Розглядаючи питання щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, суди повинні також враховувати специфіку правовідносин, стосовно яких виник спір, та їх відповідне законодавче врегулювання, за наслідками аналізу якого можна зробити висновок, чи дійсно застосування заходів забезпечення позову є необхідним у цьому конкретному випадку, чи може невжиття таких засобів мати незворотні наслідки.
Наведена правова позиція узгоджується з висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 14.12.2021 у справі №240/16920/21, від 15.04.2022 у справі №440/6755/21, від 13.07.2022 у справі №240/26736/21.
Аналізуючи вказане та матеріалами справи, суд апеляційної інстанції при розгляді даного питання та прийнятті судового рішення враховує, що заходи забезпечення позову у справі № 556/1943/25, про які просить заявник, щодо накладення судом зобов'язань в інтересах заявника у зазначений спосіб (заборона Володимирецькій селищній раді вчиняти будь які дії направлені на нарахування та виплату премії селищному голові Володимирецької селищної ради ОСОБА_3 до прийняття рішення по суті або повного і належного виконання ухвали Вищого адміністративного суду від 16 листопада 2011 року та рішення Європейського суду з прав людини від 06.06.2013 в частині що стосується заявника; на виконання наведених у справі судових рішень, зобов'язання Володимирецьку селищну раду до прийняття судом рішення по суті заключити з одним із власників наведених у справі (у зверненнях ОСОБА_2 ) житлових приміщень попередню угоду (нотаріально посвідчену) про наміри придбати (купити) житлове приміщення із зазначенням строків його придбання, ціни та гарантії оплати вартості такого житла, тощо; зобов'язання селищного голову Володимирецької селищної ради ОСОБА_3 скликати позачергову сесію ради, де поставити питання про виділених коштів для оплати обраного боржником житла і оплату послуг нотаріуса, тощо; вищевказану попередню угоду (нотаріально посвідчену) про наміри придбати (купити) житлове приміщення як і докази про наявність виділених коштів для оплати обраного відповідачами житла (рішення ради), як і довідку про наявність таких коштів на рахунках надати, суду до прийняття рішення по суті) стосується питань, які не є предметом оскарження та оспорюваної ухвали.
Отже, на переконання суду апеляційної інстанції, такі заходи, окрім вище викладеного, не є співмірними до заявлених вимог.
Апеляційним судом встановлено, що постановою Восьмого апеляційнго адміністративного суду від 17.09.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Вараського міського суду Рівненської області від 09 червня 2025 року про повернення заяви у справі № 6-а-4/08 скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Проаналізувавши мотиви, якими заявник обґрунтовує подану заяву та її доповнення, суд дійшов висновку, що доводи й аргументи заявника не є достатніми для висновку про наявність підстав для застосування заходів забезпечення позову як просить заявник, у зв'язку із чим у задоволенні заяви належить відмовити.
Керуючись статтями 150, 151, 154, 321, 328 КАС України, суд,
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення у справі №556/1943/25 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Н. В. Ільчишин
судді Матковська З. М.
Шевчук С.М.