05 листопада 2025 рокуЛьвівСправа № 460/12457/25 пров. № А/857/32545/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Пліша М.А.,
суддів Глушка І.В., Іщук Л.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 29 липня 2025 року (головуючий суддя Мксимчук О.О., м. Рівне) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними дій, -
Боюка Володимир Васильович в інтересах ОСОБА_1 звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якому просив: визнати протиправною бездіяльності суб'єкта владних повноважень (орган ДВС) - Відділу примусового виконання рішень Управління примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, допущену внаслідок невчинення дій та не прийняття рішень, у відповідності до Закону України «»Про виконавче провадження», наявність тривалої та умисної бездіяльності, для своєчасного та повного виконання Рішення у справі 460/51088/22 від 27 лютого 2023 року.
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 29 липня 2025 року позовну заяву адвоката Боюки Володимира Васильовича в інтересах ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій і додані до неї документи повернуто позивачу.
Не погодившись з таким судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку, просить скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, яке полягає у застосуванні законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність та підзаконних актів РАУ, замість законодавства про електронну ідентифікацію (електронні довірчі послуги), електронне судочинство (Електронний суд), Положення про ЄСІТС, які є пріоритетним для регулювання відносин здійснення судочинства в електронній формі, в тому числі, формуванні та поданні документів адвокатом як представником особи.
Враховуючи положення статті 312 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо можливості розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, на підставі наявних у ній доказів.
Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що адвокат Боюка Володимир Васильович звернувся до суду як представник ОСОБА_1 із позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій.
Повертаючи позовну заяву заявникові, суд першої інстанції виходив з того, що позовна заява від імені Боюки Василя Івановича подана до суду у електронній формі із використанням електронного кабінету підсистеми «Електронний суд» ЄСІТС та підписана адвокатом Боюкою Володимиром Васильовичом. На підтвердження повноважень адвоката, як представника позивача, до позову додано ордер, який не відповідає вимогам типової форми ордеру, затвердженого Положенням про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затверджене рішенням Ради адвокатів України № 41 від 12.04.2019, із змінами та доповненнями, а також свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №000564.
Питання правничої допомоги при вирішенні справ в адміністративному суді врегульовано статтею 16 КАС України, відповідно до якої представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Частиною першою статті 55 КАС України визначено, що сторона в адміністративній справі може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 57 КАС України).
Частиною 4 статті 59 КАС України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Закон України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI (далі Закон №5076-VI) визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні. Відповідно до статті 26 Закону №5076-VI ордер це письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера. Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Аналіз наведених вище нормативних положень КАС України та Закону №5076-VI дозволяє виділити такі ключові аспекти:
1) повноваження адвоката як представника в адміністративному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому КАС України;
2) КАС України визначає два альтернативні види документів, що підтверджують повноваження адвоката як представника: довіреність або ордер, виданий відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»;
3) сторонами договору про надання правової допомоги відповідно до Закону № 5076-VI з однієї сторони є адвокат, адвокатське бюро чи адвокатське об'єднання, а з другої сторони клієнт (фізична або юридична особа, держава, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, в інтересах яких здійснюється адвокатська діяльність). Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням на підставі договору про надання правової допомоги клієнту.
Отже, на підтвердження повноважень адвоката як представника в суді повинні бути надані довіреність або ордер, виданий відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41 затверджено Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги (далі - Положення № 41).
Згідно з Положення № 41 ордер повинен містити, зокрема, наступні реквізити: двовимірний штрих-код (QR-код) з посиланням на профайл адвоката в ЄРАУ (підпункт 12.13 пункту 12 Положення). З огляду на вказані приписи зазначений штрих-код (QR-код) є обов'язковим реквізитом ордера незалежно від того, чи виготовлений останній у паперовій, чи в електронній формі. Ордер із таким кодом генерується виключно в особистому кабінеті адвоката на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України. Саме той ордер, який відповідає вимогам Положення, може бути скріплений кваліфікованим електронним підписом відповідно до вимог закону та Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відповідно до підпункту 11.1.8 Інструкції користувача підсистеми «Електронний суд» ЄСІТС, затвердженої наказом Державного підприємства «Центр судових сервісів» від 22.09.2021 № 74-ОД (далі - Інструкція), користувачі, які підтвердили свої повноваження адвоката (розділ 8 цієї Інструкції), мають можливість видати ордер на конкретну справу для отримання доступу до документів у справі та загальний ордер (без вказання номера справи), який спрощує та прискорює процес подачі до суду заяв через підсистему «Електронний суд».
Як встановлено судом першої інстанції, до позовної заяви доданий ордер на надання правничої (правової) допомоги, сформований адвокатом у підсистемі «Електронний суд» 09.10.2023. Цей ордер створений на підставі ордеру АІ №1365700 від 17.03.2023, виданого на підставі договору про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги № без номеру. Разом з тим, до позову не долучено ордеру АІ №1365700 від 17.03.2023.
Суд першої інстанції вважав, що зазначення у електронному ордері, сформованому через підсистему «Електронний суд», що він виданий на підставі іншого ордера, переконливо доводить, що такий електронний ордер не є самодостатньою підставою для виникнення у адвоката повноважень на представництво інтересів особи, якій надається правова допомога. Первісно повноваження у певних обсязі та межах виникають у представника на підставі паперового ордера, якому безумовно має відповідати й електронний ордер, сформований у підсистемі «Електронний суд», на підставі якого адвокат може представляти інтереси учасника справи у підсистемі "Електронний суд".
Суд зазначив, що та обставина, що у електронному ордері, сформованому у підсистемі «Електронний суд», зазначається про представництво інтересів довіреної особи у судах, не спростовує наведених висновків, адже електронний ордер, сформований у підсистемі «Електронний суд», формується із застосуванням вбудованого текстового генератора без можливості довільного формування тексту ордера, а шляхом заповнення форм передбачених Інструкцією.
Суд зауважив, що доданий до матеріалів справи ордер не відповідає вимогам типової форми ордеру, затвердженого Положенням про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затверджене рішенням Ради адвокатів України № 41 від 12.04.2019, із змінами та доповненнями.
Так суд першої інстанції дійшов висновку, що до позовної заяви не додано належно оформленого ордеру, згенерованого через «Особистий кабінет адвоката» на офіційному сайті Національної асоціації адвокатів України із підписом адвоката Боюки В.В., який би підтверджував його повноваження як адвоката на представництво інтересів ОСОБА_1 в Рівненському окружному адміністративному суді. З огляду на це суд дійшов висновку, що позовну заяву підписано особою, повноваження якої не підтвердженні відповідно до вимог статті 59 КАС України, а тому таку позовну заяву слід повернути.
Проте суд апеляційної інстанції з такими доводами суду першої інстанції не погоджується з наступних міркувань.
Як уже зазначалося вище частиною 1 статті 55 КАС України встановлено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев'ятою статті 266 цього Кодексу.
Представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Згідно з частиною 4 статті 59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».
Частиною 7 статті 59 КАС України встановлено, що у разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог закону та Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
У постанові від 10 лютого 2022 року у справі №560/11791/21 Верховний Суд вказав, що представник учасника справи може подавати на підтвердження своїх повноважень довіреність або ордер в електронній формі, підписані належним електронним підписом. Таку можливість для представника сторони слід розглядати як додаткову конституційну гарантію, передбачену статтями 55 та 129 Конституції України: кожен має право на апеляційне оскарження судового рішення як особисто, так і через використання професійної правничої допомоги. Сучасний стан електронного судочинства в Україні враховує передові світові стандарти у сфері інформаційних технологій, дає змогу зробити його використання для особи зручним, а суду - уникати надмірного формалізму під час забезпечення доступу такої особи до правосуддя.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21 затверджене Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення про ЄСІТС), яке визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв'язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів) (далі Положення).
Згідно з пунктом 8 Положення підсистема «Електронний кабінет» (Електронний кабінет ЄСІТС, Електронний кабінет) - підсистема ЄСІТС, захищений вебсервіс, що має офіційну адресу в інтернеті (id.court.gov.ua), який забезпечує процедуру реєстрації користувачів в ЄСІТС, а також подальшу автентифікацію таких осіб з метою їх доступу до підсистем (модулів) ЄСІТС у межах наданих прав.
Процедура реєстрації в ЄСІТС (реєстрація Електронного кабінету, реєстрація офіційної електронної адреси) передбачає проходження запропонованої засобами Електронного кабінету процедури реєстрації з використанням кваліфікованого електронного підпису, та внесенням контактних даних особи, зокрема адреси електронної пошти, номера телефону (в тому числі мобільного), зазначенням інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.
Пунктом 24 Положення визначено, що підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, між користувачем цієї підсистеми та Вищою радою правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.
Згідно з пунктом 26 Положення електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.
Технічні вимоги щодо форм електронних документів та їхніх додатків, обмеження щодо їхнього розміру, формату та інших характеристик встановлюються Інструкцією користувача Електронного суду.
Інструкцією користувача Електронного суду, зокрема встановлено, що для створення ордеру необхідно виконати наступні дії: - перейти до пункту меню «довіреності»; - натиснути кнопку «створити ордер»; - для надання ордеру на конкретну справу на прикладі створення ордеру для фізичної особи заповнити обов'язкові поля; - якщо номер договору відсутній, вказати у відповідному полі «без номеру»; - встановити відмітку «справа»; - у разі відсутності РНОКПП/ЄДРПОУ зазначеної фізичної/юридичної особи у базі даних суду або у випадку його некоректного внесення, користувач не може створити ордер. Даний функціонал перевіряє наявність учасника в зазначеній справі та коректність внесеного РНОКПП/ ЄДРПОУ.
Електронні довіреності та ордери, надаються та оформлюються засобами ЕС у відповідності до вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» та їх юридична сила не може бути заперечена виключно через те, що вони мають електронну форму.
З матеріалів справи вбачається, що поданий представником позивача ордер сформований через модуль у підсистемі «Електронний суд» у встановленій адміністратором формі та не є додатком до позовної заяви, згенерованим через «Особистий кабінет адвоката» на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України.
Електронний ордер у підсистемі «Електронний суд» формується на підставі паперового ордера, а отже, має відповідати йому щодо обсягу повноважень адвоката на представництво інтересів довіреної особи (учасника справи) у межах відповідної судової справи. Електронний ордер, сформований у підсистемі «Електронний суд», формується із застосуванням вбудованого текстового генератора без можливості довільного формування тексту ордера, а шляхом заповнення форм, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду.
Обов'язковим полем, яке заповнюється адвокатом під час створення електронного ордера через підсистему «Електронний суд», є зазначення ордера, на підставі якого видається електронний ордер.
У долученому до позовної заяві ордеру зазначено, що такий виданий на підставі ордеру №АІ1365700 від 17.03.2023. Водночас, долучений до позовної заяві ордер в силу формування у підсистемі «Електронний суд» не міг мати відомостей, не передбачених вбудованим текстовим генератором, та відповідати типовій формі ордеру, затвердженій рішенням Ради адвокатів України.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (надалі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський Суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції) наголошує, що « право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою» (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05).
За практикою Європейського Суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише і фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.
У рішенні від 13.01.2000 в справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» Суд вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням статті 6 Конвенції (пункти 38-39).
Аналізуючи обставини справи в контексті поданого позову, а також аргументи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суддею суду першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали не врахував, що долучений до позовної заяви ордер сформований у підсистемі «Електронний суд», формується із застосуванням вбудованого текстового генератора без можливості довільного формування тексту ордера, а шляхом заповнення форм, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, а тому дійшов помилкового висновку щодо повернення позовної заяви, що має наслідком задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваної ухвали як такої, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, та направленню справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. 243, ст. 308, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, -
апеляційну ОСОБА_2 - задовольнити, ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 29 липня 2025 року у справі №460/12457/25 - скасувати, а справу направити для продовження її розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя М.А. Пліш
судді І. В. Глушко
Л. П. Іщук