головуючий суддя у першій інстанції: Холява О.І.
28 жовтня 2025 рокуЛьвівСправа № 607/4567/25 пров. № А/857/37342/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
головуючого судді: Бруновської Н.В.
суддів: Хобор Р.Б., Шавеля Р.М.
за участю секретаря судового засідання: Пославського Д.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18 серпня 2025 року у справі № 607/4567/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, -
05.03.2025р. Гомес ОСОБА_2 звернувся з позовом до Головного управління національної поліції в Тернопільській області, у якому просив суд:
- скасувати постанову серії ЕНА №3986640 від 02 лютого 2025 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18.08.2025р. в позові відмовлено.
Не погоджуючись із даним рішенням суду першої інстанції, апелянт Гомес ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права. Просить суд, Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18.08.2025р. скасувати та прийняти нову постанову якою позов задовольнити повністю.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, хоча належним чином повідомленні про дату, час і місце розгляду справи в порядку ст.126 КАС України, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ст.313 КАС України.
ст.229 КАС України передбачено, що фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.
02.02.2025р. поліцейський СПД (смт. Козова) Відділу поліції №1 (м. Бережани) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Конопелько Ю.Я. прийняв постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №3986640. Зокрема, Гомеса ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20400 гривень.
Із змісту оскаржуваної постанови чітко видно, що 02.02.2025 року в 06.30 год. під час перевірки документів виявлено, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Lada Kalina НОМЕР_1 будучи позбавленим права керування, та відсутній поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспорту, документів про реєстрацію на даний транспортний засіб, в порушення п.2.1 (а) Правила дорожнього руху.
ч.2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.5 ст.14 Закону України “Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
В п.п. «а» п.2.1 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, видно, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
ч.9, ч.10 ст.15 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії.
Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
ч.4 ст.126 КУпАП встановлено, що керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
В ст.7 КУпАП України визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог ст.245 КУпАП відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
п.1 ст.247 КУпАП встановлено, що обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
В ст.72 КАС України видно, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відеозаписом, який долучено відповідачем як додаток до відзиву на позов, підтверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення. Зокрема, оглядом даного відеозапису підтверджується факт керування позивачем транспортним засобом за відсутності документів передбачених 2.1. ПДР України.
Однак, із такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується з огляду на таке.
Як видно із матеріалів справи 02.02.2025р. в 06.30 год. під час перевірки поліцейським Копелько Ю.Я. документів виявлено, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Lada Kalina НОМЕР_1 будучи позбавленим права керування, та відсутній поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспорту, документів про реєстрацію на даний транспортний засіб, в порушення п. 2.1 (а) Правила дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.4 ст.126 КУпАП.
Підставою для винесення оскаржуваної постанови також зазначено про те, що із протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 236492 від 02.02.2025р. видно, що 02.02.2025р. 06:30год. на вул. І. Франка в с-щі Козова Тернопільської області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Lada Kalina» д.н.з. НОМЕР_1 та після вчинення ДТП за його участю, до проведення огляду з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння, вживав алкоголь. Чим порушив п. 2.10. є ПДР - вживання водієм т. з. після ДТП за його участю алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі і відповідальність передбачена за ч.4 ст.130 КУпАП.
Крім того, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 236484 02.02.2025р. 06:30 30год. на вул. І. Франка 25 в с-щі Козова Тернопільської області водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Lada Kalina» д.н.з. НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху та допустив зіткнення з металевою огорожею в результаті чого автомобіль отримав механічні пошкодження, чим завдано матеріальної шкоди, травмованих немає. Внаслідок чого порушив п. 2.3.б. й п. 12.1.ПДР.
ст.251 КУпАП України передбачає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно зі ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
За змістом п.4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року №1395 у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
В п.5 розділу ІV Інструкції видно, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 10 розділу ХІV цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції.
Лише фіксація саме вчинення позивачем адміністративного правопорушення, а не притягнення його до адміністративної відповідальності, підтверджує правомірність накладення відповідачем адміністративного стягнення та буде вважатися належним доказом по справі.
Колегія суддів звертає увагу на те, що у матеріалах справи належні та допустимі докази на підтвердження факту вчинення вищезазначеного адміністративного правопорушення відсутні.
Так, згідно висновків суду першої інстанції, доказами вчинення адміністративного правопорушення є долучений до матеріалів справи технічний засіб відеозапису. Однак, колегія суддів не приймає такі до уваги, оскільки колегією суддів оглянуто вищевказаний відеозапис на якому зафіксовано факт розмови позивача із працівниками патрульної поліції та процес винесення оскаржуваної постанови.
Разом з тим, поставленого у вину позивачу адміністративного правопорушення, за 4. Ст..126 КУпАП а саме: керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортний засіб на вказаному технічному відеозаписі не зафіксовано.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За змістом ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, в адміністративному процесі у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.
Крім того, колегія суддів не може залишити поза увагою покликання апелянта, як на підставу притягнення до адміністративної відповідальності ту обставину, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП (№ 951/113/25, провадження №3/951/94/2025), і протокол у вищевказаній справі складено працівниками поліції одночасно за події, яка мала місце під час складання постанови, яка є предметом оскарження у цьому провадженні.
Козівський районний суд Тернопільської області переглядав матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності яка передбачена ч.4 ст.130 та ст.124 КУпАП.
Постановою Козівського районного суду Тернопільської області від 09.04.2025р. у справі №651/113/25 яка набрала законної сили 21.05.2025р., визнано ОСОБА_1 не винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч.4 ст. 130 КУпАП та ст. 124 КУпАП та закрито адміністративне провадження у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень.
Із змісту даної Постанови видно, що працівниками поліції не надано жодних доказів того що саме Гомес ОСОБА_2 керував транспортним засобом «Lada KALINA» н.з. НОМЕР_1 , 02.02.2025р. в 06:30:15 у селищі Козова по вул.Івана Франка, 25.
05.08.2025р. позивач подав до Тернопільського міськрайонного суду клопотання про долучення вищевказаної Постанови, оскільки вважав, що дана Постанова спростовує факт керування транспортним засобом Гомесом Довбуш 02.02.2025р. в 06:30 год.. Однак, така судом першої інстанції врахована не була, та відповідно не надавалась жодна правова оцінка такій постанові суду.
ч.4 ст.78 КАС України чітко визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
В ст.62 Конституції України, видно, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Отже, колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що відповідач всупереч ст. 77 КАС України не довів належними та допустимими доказами факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП. Тому, оскаржену постанову слід скасувати та закрити провадження у справі.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкових висновків про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки суб'єкт владних повноважень в особі Головного управління національної поліції в Тернопільській області діяв не у спосіб визначений законами та Конституцією України.
Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, п.29).
Також згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
В ст.242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
ст.317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи тому, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нове рішення яким позовні вимоги слід задовольнити повністю, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст.ст.229,308,310,315,316,321,322,325,329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18 серпня 2025 року у справі № 607/4567/25 - скасувати та прийняти нову постанову.
Позов задовольнити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі за адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №3986640 від 02.02.2025р.- скасувати, а провадження у справі закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління національної поліції в Тернопільській області (46001, вул. Валова, буд.11, м.Тернопіль, Тернопільська обл. Код ЄДРПОУ-40108720) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2 ) понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору за подання позовної заяви в сумі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок), що сплачений згідно квитанції №6282-5011-4033-2653 від 04.03.2025р. та за подання апеляційної скарги в сумі 908,40 грн. (дев'ятсот вісім гривень сорок копійок) що сплачений згідно квитанції №3320-1223-7014-7503 від 08.09.2025р.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Н. В. Бруновська
судді Р. Б. Хобор
Р. М. Шавель
Повне судове рішення складено 05.11.2025р.