Номер провадження 22-з/821/135/25Головуючий по 1 інстанції
Справа №691/1116/24
Доповідач в апеляційній інстанції
Фетісова Т. Л.
05 листопада 2025 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів цивільної палати:
суддя-доповідачФетісова Т.Л.
суддіГончар Н.І., Сіренко Ю.В.
розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника відповідача - адвоката Салія Сергія Антоновича про ухвалення додаткової постанови про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Городищенська державна нотаріальна контора Черкаської області, ОСОБА_3 , про визначення додаткового строку для подання назви про прийняття спадщини,
у вересні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, яким просила визначити їй додатковий строк тривалістю три місяці для подання до державного нотаріуса Городищенської державної нотаріальної контори Бідної М.О. заяви про прийняття спадщини за заповітом, яка відкрилася після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_4 .
Рішенням Городищенського районного суду Черкаської області від 19.05.2025 у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Черкаського апеляційного суду від 01.10.2025 апеляційну скаргу залишено без задоволення, а рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 19.05.2025 залишено без змін.
03.10.2025 представник відповідача - адвокат Салій С.А. подав заяву про стягнення з позивача на користь відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 24 000,00 грн.
Заява обґрунтована тим, що на виконання умов договору про надання правової допомоги б/н від 01.08.2025 ОСОБА_2 сплатила адвокату Салію С.А. за надані юридичні послуги грошові кошти в сумі 24 500,00 грн., що в свою чергу підтверджується актом прийому-передачі наданих послуг від 03.10.2025 та квитанцією від 03.10.2025.
Згідно акту прийому-передачі наданих послуг від 03.10.2025 адвокат Салій С.А. надав, а ОСОБА_2 прийняла наступні юридичні послуги у цивільній справі №691/1116/24: вивчення матеріалів апеляційної скарги представника позивача - адвоката Білінкіної Т.В. на рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 19.05.2025, надання консультацій та роз'яснень щодо характеру правовідносин (цивільна справа №691/1116/24) - 4000,00 грн.; підготовка процесуальних документів (відзив на апеляційну скаргу у справі №691/1116/24, 18 сторінок друкованого тексту) - 12 000,00 грн.; представництво інтересів Власенко Т.А. у Черкаському апеляційному суді 01.10.2025 р. у справі №691/1116/24 - 5 000,00 грн.; підготовка процесуальних документів (заява про ухвалення додаткового рішення (постанови) про стягнення витрат на правничу допомогу у справі №691/1116/24) - 3 500,00 грн.
Згідно квитанції від 03.10.2025 р. ОСОБА_2 сплатила адвокату Салію С.А. грошові кошти в сумі 24 500,00 грн. (підстава договір №б/н від 01.08.2025).
14.10.2025 до апеляційного суду від представника позивача - адвоката Білінкіної Т.В. надійшли письмові заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення обґрунтовані тим, що відповідачем не доведена відповідними доказами інформація про отримання та зарахування гонорару на рахунок адвоката. На підставі викладеного представник позивача просила відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення представника відповідача про стягнення судових витрат, пов'язаних із правничою допомогою в розмірі 24 000,00 грн.
Дослідивши матеріали справи та поданої заяви, апеляційний суд прийшов до такого висновку.
Згідно п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Відповідно до положень ч.ч.3,4,5 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.
Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (як у даній справі).
Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Такі висновки містяться в додатковій постанові ВП ВС від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц. Крім того, аналогічні висновки щодо співмірності розміру витрат на правничу допомогу зі складністю справи та обсягом фактично наданих адвокатом послуг містяться в додатковій постанові ВС від 12.12.2019 у справі №2040/6747/18.
Далі, положеннями ст.59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п.268).
У пункті 269 Рішення у цій справі суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).
Тобто, питання розподілу судових витрат пов'язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).
Аналогічні висновки щодо застосування норм матеріального права, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 та в постановах Верховного Суду від 17.09.2019 у справі № 810/3806/18, від 31.03.2020 у справі № 726/549/19.
Вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який, як вже було зазначено вище, включає у себе такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони.
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду від 02.09.2020 у справі № 826/4959/16.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Крім того, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічні висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 200/14113/18-а, від 31.03.2020 у справі № 726/549/19, від 21.05.2020 у справі № 240/3888/19, від 11.02.2021 у справі № 520/9115/19.
Також, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг з категорією складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Враховуючи, щопослуги адвоката щодо аналізу наявних документів, судової практики, визначення перспективи поданої позовної заяви, вивчення матеріалів апеляційної скарги, підготовка відзиву на апеляційну скаргу, представництво в апеляційному суді та підготовка заяви про ухвалення додаткового рішення (постанови) є неспівмірними із складністю справи, її тривалістю та наданими адвокатом послугами, затраченим часом на надання таких послуг, оскільки характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають встановлення та дослідження великої кількості фактичних обставин справи і доказів, якими ці обставини обґрунтовуються, а також ту обставину, що на стадії апеляційного перегляду справи правова позиція сторони є вже сформованою та є тотожною тій позиції, яку сторони підтримували в суді першої інстанції, відтак, апеляційний суд вважає, що розмір витрат на правничу допомогу у сумі 24 000,00 грн. є необґрунтовано завищеним.
З урахуванням вищенаведеного, за положеннями ст. 141 ЦПК України з позивача на користь відповідача слід стягнути у відшкодування витрат на правничу допомогу при розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій 7 000,00 грн, що відповідає співмірності зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг та критеріям розумності і справедливості.
Керуючись ст.ст.141, 270, 368 ЦПК України, апеляційний суд,
заяву представника відповідача - адвоката Салія Сергія Антоновича про ухвалення додаткової постанови про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу - задовольнити частково.
Прийняти додаткову постанову, якою доповнити постанову Черкаського апеляційного суду від 01.10.2025 у даній справі вказівкою про стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 7 000,00 грн витрат на правничу допомогу, понесених при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.
Додаткова постанова апеляційного суду набирає чинності з дня ухвалення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством.
Повний текст складено 05.11.2025
Суддя-доповідач
Судді