Номер провадження № 22-ц/821/2156/25
Справа № 703/4671/25
про залишення апеляційної скарги без руху
05 листопада 2025 року м. Черкаси
Суддя Черкаського апеляційного суду Гончар Н.І., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 22 вересня 2025 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
На адресу Черкаського апеляційного суду через підсистему «Електронний суд» надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 22 вересня 2025 року.
В апеляційній скарзі заявлено клопотання про звільнення скаржника від сплати судового збору за подання апеляційної скарги. Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 перебуває у скрутному матеріальному становищі, отримує аліменти на дитину в розмірі 5 000 грн., є матір'ю одиначкою та не має жодного майна, тому сплата судового збору за апеляційну скаргу створить для неї надмірний фінансовий тягар і унеможливить реалізацію її права на апеляційне оскарження судового рішення.
Перевіривши вказане клопотання, приходжу до висновку, що воно не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати (ч. 3 ст. 136 ЦПК України).
Відповідно до роз'яснень, наданих у постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків, тощо).
Отже, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у наведених законодавчих нормах дій є врахування ним майнового стану сторони. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, згідно зі ст.ст. 12, 81 ЦПК України покладається на заінтересовану сторону.
Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване ст. 8 ЗУ «Про судовий збір», норма якої є спеціальною.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18 (провадження № 11-336апп20) зазначила, що як вбачається зі змісту цієї норми, існує три умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення (ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір»), зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (ч. 2 цієї ж статті): 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача -фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
З аналізу статті 8 ЗУ «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, судові процедури повинні бути справедливими для всіх учасників процесу.
Статтею 129 Конституції України визначено, що однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).
Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору (або відстрочення, розстрочення сплати судового збору), повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Додана до клопотання про звільнення від сплати судового збору виписка про рух коштів на карті АТ КБ «Приватбанк» по рахунку, що належить ОСОБА_1 не може вважатися достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги та не характеризує майновий стан ОСОБА_1 .
Інших доказів на підтвердження того, що майновий стан відповідача перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі суду надано не було.
Апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Обов'язок осіб, які звертаються до суду, сплачувати судовий збір - це процесуальний обов'язок, визначений нормами процесуального права.
У статті 4 Закону України «Про судовий збір» зазначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 п.1 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При подачі позовної заяви через підсистему «Електронний суд» позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб з урахування коефіцієнту пониження ставки судового збору 0,8 в сумі 2 422 грн. 40 коп.
Згідно із підпунктом 6 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Апеляційна скарга подана до суду через підсистему «Електронний суд», тому для визначення розміру судового збору застосовується коефіцієнт пониження ставки судового збору 0,8.
За подання апеляційної скарги ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір в розмірі 2 906 грн. 88 коп. (2 422 грн. 40 коп. х 150 % / 100 % х 0,8).
Крім того, п. 2 ч. 4 ст. 356 ЦПК України визначено, що до апеляційної скарги додаються копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 7 ст. 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
В порушення вимог п. 2 ч. 4 ст. 356 ЦПК України апеляційному суду скаржником не надано доказів направлення апеляційної скарги на адресу учасника справи (позивача ТОВ «Кошельок») з урахуванням положень статті 43 цього кодексу.
Тому, скаржник має усунути даний недолік та надати апеляційному суду докази надсилання апеляційної скарги на адресу іншого учасника справи - позивача ТОВ «Кошельок» з урахуванням положень ст. 43 ЦПК України.
Частиною 2 статті 357 ЦПК України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушення вимог, встановлених ст. 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 ЦПК України, тобто апеляційна скарга залишається без руху, а апелянту надається строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
Враховуючи наведене, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 22 вересня 2025 року необхідно залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.
Керуючись статтями 185, 356, 357 ЦПК України, суддя, -
Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 22 вересня 2025 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без руху, надавши скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали, а саме: надання Черкаському апеляційному суду у відповідності до вимог п. 2 ч. 4 ст. 356 ЦПК України доказів направлення апеляційної скарги на адресу учасника справи - позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» з урахуванням положень статті 43 ЦПК України та докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2 906 грн. 88 коп.
Докази направлення апеляційної скарги з додатками на адресу учасника справи - позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» з урахуванням положень статті 43 ЦПК України тадокумент про сплату судового збору направити на адресу апеляційного суду в термін, не пізніше десяти днів з моменту отримання копії ухвали суду.
Копію ухвали направити ОСОБА_1 для виконання.
Роз'яснити, що в разі невиконання ухвали суду, апеляційну скаргу буде повернуто скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.І. Гончар