Номер провадження 22-ц/821/1406/25 Справа № 703/6951/24 Категорія: 304070000 Головуючий по 1 інстанції Овсієнко І.В. Доповідач в апеляційній інстанції Гончар Н.І.
04 листопада 2025 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів:
Гончар Н.І., Сіренка Ю.В., Фетісової Т.Л.
учасники справи:
позивач - комунальне підприємство «Смілакомунтеплоенерго»;
відповідачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ;
представник ОСОБА_1 - адвокат Корець Олександр Григорович;
особа, яка подала апеляційну скаргу - представник ОСОБА_1 - адвокат Корець Олександр Григорович
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Корець Олександра Григоровича на заочне рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 06 березня 2025 року у справі за позовом комунального підприємства «Смілакомунтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу з оплати послуг з постачання теплової енергії, -
КП «Смілакомунтеплоенерго» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу з оплати послуг з централізованого опалення житла.
В обґрунтування позову зазначило, що відповідачам на праві спільної часткової власності належить квартира за адресою АДРЕСА_1 .
Позивач є постачальником теплової енергії у будинок, в якому знаходиться вказана квартира, на підставі публічного договору приєднання, опублікованого в місцевій газеті «Сміла» від 28 лютого 2018 року № 9 (1101) та індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії від 25 жовтня 2021 року, опублікованого на офіційному сайті Смілянської міської ради за посиланням https://smila-rada.gov.ua/.
Послуги з опалення житла надавались вчасно та добросовісно.
Підприємство нараховувало відповідачам вартість послуг за тарифами, затвердженими відповідно до чинного законодавства, однак відповідачі не здійснювали їх оплату.
Позивач стверджує, що відповідачі з листопада 2019 року по листопад 2024 року мають борг по оплаті наданих послуг в розмірі 28 848,91 грн (28 259,11 грн - постачання теплової енергії та 589,80 грн - абонентська плата), в зв'язку з чим було нараховано 3 912,47 грн інфляційних втрат, 1 127,65 грн 3% річних та 974,00 грн пені.
Відповідачі обізнані про наявність боргових зобов'язань, однак будь-яких дій по погашенню заборгованості не вчинено. Наведені обставини стали підставою для звернення до суду з відповідним позовом.
Заочним рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 06 березня 2025 року позов задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь комунального підприємства «Смілакомунтеплоенерго» заборгованість за послуги з постачання теплової енергії за період із листопада 2019 по листопад 2024 року в сумі 28 848,91 грн, інфляційні втрати в сумі 3 912,47 грн, 3 % річних в сумі 1 127,65 грн, 974 грн пені, а всього - 34 863 (тридцять чотири тисячі вісімсот шістдесят три) грн 03 коп.
Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь комунального підприємства «Смілакомунтеплоенерго» в рівних частинах судовий збір - по 1211,20 грн. з кожного.
Рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим, що позивачем доведено, що він є виконавцем послуг з централізованого теплопостачання на території м. Сміла, ним фактично надані вказані послуги до квартири, яка на праві спільної часткової власності належить відповідачам, а тому позивач правомірно розраховує на їх оплату споживачем.
Оскільки відповідачі користуються єдиним особовим рахунком і в матеріалах справи відсутні відомості про те, що будь-кому з них виділене майно в натурі відповідно до розміру його частки у праві власності спільної часткової власності або встановлений порядок користування спільним майном, тому суд задовольнивши позов стягнув борг з відповідачів у солідарному порядку.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Корець О.Г. просить скасувати заочне рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 06 березня 2025 року та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог позивача.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не враховано, що в матеріалах справи наявне рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 04 грудня 2024 року, яким встановлено порядок користування квартирою між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Крім того, судом не враховано, що позивачем розділено особові рахунки платника за послуги постачання теплової енергії на два особові рахунки: о/р № НОМЕР_1 залишено за ОСОБА_2 , о/р № НОМЕР_2 відкрито на ім'я ОСОБА_1 . У відповідача ОСОБА_1 заборгованість за його особовим рахунком станом на 31 січня 2025 року відсутня, а борг утворився, оскільки інший співвласник ОСОБА_2 не оплачував кошти за отримані послуги.
Рішення суду прийнято без з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, тому таке рішення не може залишатися в силі та підлягає скасуванню.
У відзиві на апеляційну скаргу, що надійшов від КП «Смілакомунтеплоенерго» вказано, що рішення суду є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування немає.
Вказано, що з 01 лютого 2025 року плата за надані підприємством послуги з постачання теплової енергії почала нараховуватися відповідно до виділеної сторонам площі у спільному майні і по різним особовим рахункам. Однак, у період з листопада 2019 року по листопад 2024 року включно (у період, за який заявлено позовні вимоги у справі), особовий рахунок не розподілявся, був спільним для сторін, оскільки площі , що перебувають в користуванні кожного співвласників не визначалися, тому обов'язок по оплаті за надані послуги з постачання теплової енергії за заначений період солідарно несуть усі співвласники майна.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є власниками квартири за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом.
Відповідно до витягів із державного реєстру речових прав на нерухоме майно про зареєстроване право власності (а.с. 9-10) ОСОБА_2 на праві приватної власності належить 5/8 частини, а ОСОБА_1 - 3/8 частини квартири за адресою АДРЕСА_1 .
Рішенням виконавчого комітету Смілянської міської ради № 70 від 23 лютого 2018 року КП «Смілакомунтеплоенерго» визнано виконавцем житлово-комунальних послуг з централізованого опалення та послуг з постачання теплової енергії для об'єктів усіх форм власності.
З актів подачі теплоносія (а.с. 28-29) вбачається, що у зв'язку з початком опалювальних сезонів у м. Смілі до будинку пров. Захисників України, 19, КП «Смілакомунтеплоенерго» було подано теплову енергію 25 жовтня 2021 року, 01 листопада 2022 року, 01 листопада 2023 року, 01 листопада 2024 року.
Рішенням виконавчого комітету Смілянської міської ради № 83 від 28 лютого 2019 року (а.с. 26) позивачу було встановлено тарифи для населення на послуги з централізованого опалення для абонентів житлових будинків з будинковими та квартирними приладами обліку теплової енергії у розмірі 2300,21 грн/Гкал (з ПДВ).
Рішенням виконавчого комітету Смілянської міської ради № 511 від 21 жовтня 2021 року (а.с. 28)-29 позивачу було встановлено тарифи для населення на послуги з централізованого опалення для абонентів житлових будинків з будинковими та квартирними приладами обліку теплової енергії у розмірі 2544,00 грн/Гкал (з ПДВ).
Рішенням виконавчого комітету Смілянської міської ради № 365 від 28 вересня 2023 року (а.с. 32-33) позивачу було встановлено тарифи для населення на послуги з централізованого опалення для абонентів житлових будинків з будинковими та квартирними приладами обліку теплової енергії у розмірі 2945,02 грн/Гкал (з ПДВ).
Наказом КП «Смілакомунтеплоенерго» № 242 від 21 жовтня 2021 року (а.с. 34) встановлено розмір плати за абонентське обслуговування на постачання теплової енергії щомісячно протягом року на одного абонента, що надається споживачам багатоквартирних будинків за індивідуальними договорами: для споживачів без вузлів комерційного обліку ТЕ 16,78 грн. (з ПДВ), для споживачів з вузлами комерційного обліку ТЕ, які обліковуються на балансі КП «Смілакомунтеплоенерго» з урахуванням обслуговування ВКО ТЕ 30,48 грн (з ПДВ), для споживачів з вузлами комерційного обліку, які є власністю споживачів з урахуванням обслуговування ВКО ТЕ 20,17 грн. (з ПДВ).
Наказом КП «Смілакомунтеплоенерго» № 80 від 30 вересня 2022 року (а.с. 34 зворотна сторона) встановлено розмір плати за абонентське обслуговування на постачання теплової енергії щомісячно протягом року на одного абонента, що надається споживачам багатоквартирних будинків за індивідуальними договорами: без урахування обслуговування та заміни вузлів комерційного обліку теплової енергії, що обліковуються на балансі КП «Смілакомунтеплоенерго» 13,49 грн (з ПДВ), з урахуванням заміни та обслуговування вузлів комерційного обліку ТЕ, які обліковуються на балансі КП «Смілакомунтеплоенерго» 25,54 грн (з ПДВ), для споживачів з вузлами комерційного обліку, які є власністю споживачів з урахуванням обслуговування ВКО ТЕ 16,61 грн (з ПДВ).
Наказом КП «Смілакомунтеплоенерго» № 80 від 12 вересня 2023 року (а.с. 35) встановлено розмір плати за абонентське обслуговування на постачання теплової енергії щомісячно протягом року на одного абонента, що надається споживачам багатоквартирних будинків за індивідуальними договорами: без урахування обслуговування та заміни вузлів комерційного обліку теплової енергії, що обліковуються на балансі КП «Смілакомунтеплоенерго» 11,80 грн (з ПДВ), з урахуванням заміни та обслуговування вузлів комерційного обліку ТЕ, які обліковуються на балансі КП «Смілакомунтеплоенерго» 23,77 грн (з ПДВ), для споживачів з вузлами комерційного обліку, які є власністю споживачів з урахуванням обслуговування ВКО ТЕ 14,52 грн (з ПДВ).
Відповідно до додатку № 1 до наказу № 80 від 30 вересня 2022 року (а.с. 35 зворотна сторона), плата за абонентське обслуговування з урахуванням обслуговування вузлів комерційного обліку теплової енергії на період з 01 жовтня 2023 року до 30 вересня 2024 року з урахуванням ПДВ складає: без урахування обслуговування та заміни вузлів комерційного обліку теплової енергії - 11,80 грн, з урахуванням заміни та обслуговування вузлів комерційного обліку теплової енергії - 23,77 грн, для споживачів з вузлами комерційного обліку, які є власністю споживачів - 14,52 грн.
Згідно виписки по рахунку та розрахунків позивач з лютого 2018 року по листопад 2024 року нарахував власникам квартири за адресою АДРЕСА_1 28 848,91 грн. заборгованості за послуги з постачання теплової енергії, 589 грн. 80 коп. плату за абонентське обслуговування за період з листопада 2021 року по листопад 2024 року, 3 912,47 грн. інфляційних втрат за період часу з листопада 2019 року до вересня 2024 року, 1 127,65 грн. 3 % річних за період часу з листопада 2019 року до жовтня 2024 року та 974 грн. пені за період часу з грудня 2023 року до жовтня 2024 року.
Задовольняючи повністю позовні вимоги КП «Смілакомунтеплоенерго» суд першої інстанції виходив з тих обставин, що позовні вимоги є доведеними, відповідачі як співвласники квартири повинні сплатити заборгованість за надані позивачем послуги в солідарному порядку.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно п. 5 ч. 3 ст. 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Статтею 360 ЦК України визначено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов'язує.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції не врахував, що кожен з відповідачів має свою частку в праві спільної часткової власності, тому кожен з них відповідає за невиконання зобов'язань по сплаті комунальних послуг відповідно до своєї частки у спільному майні, тому дійшов до необґрунтованого висновку про стягнення заборгованості в солідарному порядку.
У період з листопада 2019 року по листопад 2024 року (період заборгованості, за який заявлено позовні вимоги у справі) особовий рахунок не розподілявся, був спільним для сторін, оскільки площі, що перебувають в користуванні кожного з співвласників не визначалися.
Оскільки квартира є приватною власністю, то належними відповідачами є співвласники, кожен з яких в силу належності квартири на праві спільної часткової власності відповідає відповідно до своєї частки у спільному майні, так як іншої домовленості між співвласниками щодо утримання квартири не встановлено, доказів визначення уповноваженого власника квартири не надано.
Отже, з урахуванням положень ст. 360 ЦК України кожен з відповідачів має нести зобов'язання по утриманні квартирою ( в тому числі сплаті комунальних послуг) відповідно до своєї частки у спільній частковій власності.
Тому висновок суду про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за послуги з теплової енергії є помилковим та не ґрунтується на вимогах закону.
В заяві про перегляд заочного рішення (а.с. 73-76), що подана представником ОСОБА_1 - адвокатом Корець О.Г. заявлено вимогу про застосування строку позовної давності до спірних правовідносин.
Згідно зі ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Відповідно до ч. 1, 5 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.
Згідно п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу «COVID-19» визначено, що з 12 березня 2020 року на всій території України встановлено карантин.
Надалі постановами Кабінету Міністрів України цей карантин на території України продовжувався та був відмінений з 30 червня 2023 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651.
Враховуючи вищевикладене, ту обставину, що позивач звернувся до суду з позовом 31 грудня 2024 року, строк позовної давності для звернення до суду за захистом своїх прав ним не пропущено.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник у разі прострочення виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до положень викладених у п.10 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відповідальність боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у частині другій статті 625 ЦК України.
Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язання.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині визнання наявного в матеріалах справи розрахунку трьох відсотків річних, інфляційних втрат та пені обґрунтованим. Будь-яких доказів, які б спростовували наявний розрахунок заборгованості апеляційна скарга та матеріали справи не містять.
З матеріалів справи вбачається, що з 2014 року ОСОБА_2 на праві приватної власності належить 5/8 частини квартири за адресою АДРЕСА_1 , а ОСОБА_1 на праві приватної власності належить 3/8 частини вищевказаної квартири, що підтверджено витягами із державного реєстру речових прав на нерухоме майно про зареєстроване право власності (а.с. 9-10).
З наявної в матеріалах справи виписки по рахунку за постачання теплової енергії вбачається, що розмір заборгованості за послуги з постачання теплової енергії по о/р НОМЕР_1 , який рахувався за квартирою за адресою АДРЕСА_1 з листопада 2019 року по листопад 2024 року (заявлений позивачем в позовній заяві період) складає 22 479 грн. 20 коп. та 589 грн. 80 коп. абонентської плати, що разом складає 23 069 грн., тому саме така сума заборгованості підлягає до стягнення з відповідачів на користь позивача з урахуванням їхніх часток у праві спільної часткової власності.
При вирішенні питання про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання, колегія суддів у відповідності до вимог ст. 360 ЦК України приходить до висновку про стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача 14 418 грн. 13 коп. за послуги з постачання теплової енергії за період із листопада 2019 року по листопад 2024 року з урахуванням його частки у спільній частковій власності квартири, а з ОСОБА_1 до стягнення за цей же період підлягає розмір заборгованості в сумі 8 650 грн. 87 коп. з урахуванням його частки у спільній частковій власності квартири.
Також з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача підлягають до стягнення інфляційні втрати в розмірі 2 445 грн. 29 коп., 3 % річних в розмірі 704 грн. 78 коп. та пеня в розмірі 608 грн. 75 коп. з урахуванням його частки (5/8 частин) у спільній частковій власності квартири, а з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягають до стягнення інфляційні втрати в розмірі 1 467 грн. 18 коп., 3 % річних в розмірі 422 грн. 87 коп. та пеня в розмірі 365 грн. 25 коп. з урахуванням його частки (3/8 частин) у спільній частковій власності квартири.
Розподіл судових витрат у справі суд апеляційної інстанції вирішує у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України.
Відповідно до вимог ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
При подачі позовної заяви позивачем сплачено 2 174 грн. 30 коп. судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією № 11451 від 30 грудня 2024 року (а.с. 1).
Враховуючи, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі пропорційному задоволеним вимогам до кожного з них. Тому, за наслідками розгляду справи з ОСОБА_2 на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір в розмірі 1 358 грн. 94 коп., а ОСОБА_1 на користь позивача підлягає судовий збір в розмірі 815 грн. 36 коп.
Оскільки за наслідками розгляду справи в суді апеляційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, при цьому позовні вимоги КП «Смілакомунтеплоенерго» визнано такими, що підлягають до задоволення, тому витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги не підлягають стягненню з позивача.
З урахуванням вищевикладеного, апеляційна скарга підлягає до частково задоволення, рішення суду до скасування з ухваленням нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Корець Олександра Григоровича задовольнити частково.
Заочне рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 06 березня 2025 року скасувати.
Позовні вимоги комунального підприємства «Смілакомунтеплоенерго» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь комунального підприємства «Смілакомунтеплоенерго» заборгованість за послуги з постачання теплової енергії за період із листопада 2019 року по листопад 2024 року в сумі 14 418 грн. 13 коп., інфляційні втрати в сумі 2 445 грн. 29 коп., 3 % річних в сумі 704 грн. 78 коп., пеню в сумі 608 грн. 75 коп., а всього 18 176 грн. 95 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь комунального підприємства «Смілакомунтеплоенерго» заборгованість за послуги з постачання теплової енергії за період із листопада 2019 року по листопад 2024 року в сумі 8 650 грн. 87 коп., інфляційні втрати в сумі 1 467 грн. 18 коп., 3 % річних в сумі 422 грн. 87 коп., пеню в сумі 365 грн. 25 коп., а всього 10 906 грн. 17 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь комунального підприємства «Смілакомунтеплоенерго» судовий збір в розмірі 1 358 грн. 94 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь комунального підприємства «Смілакомунтеплоенерго» судовий збір в розмірі 815 грн. 36 коп.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції з підстав та на умовах, викладених у статті 389 ЦПК України.
Судді