Справа № 761/37600/25
Провадження № 2/761/10622/2025
23 жовтня 2025 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Анохіна А.М..,
за участі секретаря судового засідання - Лазуренко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
До Шевченківського районного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , в якій просить розірвати шлюб між нею та відповідачем, зареєстрований 21 серпня 2010 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Краматорського міського управління юстиції Донецької області, актовий запис № 558.
В обґрунтування позову зазначено, що 21 серпня 2010 року сторони зареєстрували шлюб.
Від шлюбу подружжя мають доньку : ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Спільне сімейне життя з відповідачем не склалося з причин відсутності взаєморозуміння, різні погляди на сімейне життя та сімейні обов'язки, а тому подальше спільне життя та збереження шлюбу неможливе.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 вересня 2025 року, головуючим суддею у справі визначено Анохіна А.М.
16 вересня 2025 року ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Києва відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Призначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивачка у судове засідання не з'явилась, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій вона позовні вимоги підтримує, на розірванні шлюбу наполягає.
Відповідач у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнав, на примиренні не наполягав.
У зв'язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи в порядку спрощеного провадження, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 21 серпня 2010 року був укладений шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану Краматорського міського управління юстиції Донецької області, актовий запис № 558, після реєстрації шлюбу присвоєні прізвища: чоловіку - ОСОБА_5 , дружині - ОСОБА_5 .
Від шлюбу подружжя мають доньку : ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивачка посилаючись на те, що подальше спільне життя з відповідачем не склалося з причин відсутності взаєморозуміння, різні погляди на сімейне життя та сімейні обов'язки, просить розірвати шлюб між ними.
Відповідно до ч. 1 ст. 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки з чоловіком. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Згідно із ч. 1 ст. 21 Сімейного кодексу України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частиною 3 ст. 105 СК України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
В силу ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
На підставі ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Частиною 2 статті 114 СК України передбачено, що у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Таким чином, суд дійшов висновку, що сім'я фактично розпалася, спільне господарство не ведеться, примирення між сторонами не можливе, сторони на такому не наполягали, а подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам сторін. При цьому, суд враховує визнання позову відповідачкою, яке не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Оскільки питання про вибір прізвища після розірвання шлюбу, відповідно до ст. 113 СК України, залежить від волевиявлення особи, яка змінила прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, і не входить до предмету розгляду, суд не може вирішувати його у цій справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 115 СК України, рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили підлягає направленню до Шевченківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), як органу ДРАЦС за місцем ухвалення рішення, для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та відмітки в актовому записі про шлюб.
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Понесення позивачкою судових витрат підтверджується квитанціями від 03 вересня 2025 року у сумі 1211 грн. 20 коп.
У зв'язку з викладеним, враховуючи, що відповідач визнав позовні вимоги, суд вважає за необхідне повернути позивачки з державного бюджету половину суми сплаченого судового збору у розмірі 605 грн. 60 коп. (50 відсотків від загального розміру судового збору), а іншу половину стягнути з відповідача на користь позивачки.
Керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 247, 258 - 259, 263 - 265, 268, 272 - 273, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 ,(дошлюбне прізвище - ОСОБА_1 ), 07 січня 1982 року, 21 серпня 2010 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Краматорського міського управління юстиції Донецької області, актовий запис № 558, - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 605 грн (шістсот п'ять ) грн 60 коп.
Головному управлінню Державної казначейської служби України у м. Києві повернути ОСОБА_1 з державного бюджету частину судового збору, сплаченого при поданні позову, у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп. згідно квитанції від 03 вересня 2025 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Андрій АНОХІН