Справа № 761/45660/25
Провадження № 2/761/12359/2025
31 жовтня 2025 року суддя Шевченківського районного суду м.Києва Савицький О.А., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання іпотеки припиненою та припинення обтяжень нерухомого майна,
27.10.2025 р. на адресу суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання іпотеки припиненою та припинення обтяжень нерухомого майна.
Положеннями статті 30 ЦПК України встановлена виключна підсудність, зокрема в частині 1 цієї статті зазначено, що позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Як наголошено у постанові Верховного Суду від 10.04.2019 р. у справі № 638/1988/17, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об'єктом якого є нерухоме майно.
У постанові від 09.09.2020 р. у справі № 910/6644/18 Верховний Суд дійшов висновку про те, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані із нерухомим майном.
У постанові від 16.02.2021 р. у справі № 911/2390/18 Велика Палата Верховного Суду визначила, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередній об'єкт спірних правовідносин.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що спір між сторонами виник з приводу договору іпотеки квартири, укладеного між позивачем та відповідачем з метою забезпечення виконання позивачем взятих на себе зобов'язань перед відповідачем за договором позики. Предметом іпотеки за вказаним договором є квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка відноситься до Подільського району м.Києва. Так позивач, посилаючись на повне виконання ним зобов'язань за договором позики (основним договором), вважає, що іпотека за договором іпотеки квартири підлягає визнанню припиненою та відповідно підлягають припиненню обтяження, зареєстровані на підставі цього договору іпотеки квартири.
Таким чином суддя вважає, що даний спір стосується прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном, яке знаходиться у Подільському районі м.Києва, а тому на нього поширюються правила виключної підсудності.
Згідно з п.1 ч.1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Враховуючи вищевикладене, суддя приходить до висновку, що вказану позовну заяву необхідно передати за підсудністю на розгляд до Подільського районного суду м.Києва, як суду, до територіальної юрисдикції якого вона належить.
Керуючись ст.ст. 27, 30-32, 259-261, 353-355 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання іпотеки припиненою та припинення обтяжень нерухомого майна - передати за підсудністю на розгляд до Подільського районного суду м.Києва.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя: