Справа №760/7042/24
2/760/4702/25
05 листопада 2025 року м. Київ
Солом'янський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Козленко Г.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Льотна школа «Кондор» про розірвання договору, -
До Солом'янського районного суду м. Києва через свого представника за допомогою підсистеми «Електронний суд» звернувся ОСОБА_1 з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Льотна школа «Кондор», в якому просив суд:
- розірвати договір № FTO-20-72 «Про надання послуг з теоретичного навчання та практичної льотної підготовки на ВС типу АТ-3 і Beechcraft BE-76», укладений між Товариство з обмеженою відповідальністю «Льотна школа «Кондор» та ОСОБА_1 ;
- стягнути з ТОВ «Льотна школа «Кондор» (ЄДРПОУ 39028828) юридична адреса: 03037, м. Київ, вул. Братів Зерових, 14 В на користь ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 передоплату у розмірі 12 000 доларів США, що еквівалентно по курсу Національного банку на момент подання позову у розмірі - 469 560, 00 грн; інфляційні втрати у розмірі 27 331,45 грн 3% річних у розмірі 17 242,96 грн;
- стягнути з ТОВ «Льотна школа «Кондор» (ЄДРПОУ 39028828) юридична адреса 03037, м. Київ, вул. Братів Зерових, 14 В на користь фактично понесені судові витрати, послуги адвоката - 20 000 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що 24.02.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Льотна школа «Кондор» та ОСОБА_1 було укладено договір №FTO-20-72 «Про надання послуг з теоретичного навчання та практичної льотної підготовки на ВС типу АТ-3 і Beechcraft BE-76».
За умовами даного договору виконавець надає послуги щодо навчання «Курс теоретичного навчання і практичної льотної підготовки за програмою «CPL (A) ME IR повний комплексний» (пункт 1.1. договору).
Відповідно до 2.1.1. договору сторони обумовили строки навчання, а саме з 01.03.2020 по 31.12.2022 на базі літньої школи «Кондор».
На далі у договорі зазначено, що з причин неможливості польотів з причин метеоумов строки навчання може бути подовжені, про що повинно бути в акті виконаних робіт.
По закінченню навчання відповідач повинен був видати відповідні документи у разі успішної здачі екзамену.
Вартість навчання відповідно до пункту 3.1. договору становить 32 000 доларів США. Відповідно до умов договору позивач вніс попередню оплату за навчання 12 000 доларів США, що підтверджується розрахунковим документом іноземного банку.
Відповідно п. 4.2 договору договір може бути розірвано за рішенням суду чи за угодою сторін.
З моменту укладення договору відповідач не приступив до виконання своїх зобов'язань, кошти на вимогу позивача не повернув, докази чи пояснення, що відповідачу заважало з 2020 року виконати взяті на себе зобов'язання не надано.
На даний момент для позивача навчання втратило свою актуальність і позивач вимагає розірвання договору та повернення коштів.
Від відповідача надійшов відзив, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Дійсно, 24.02.2020 між ОСОБА_1 та ТОВ «Льотна школа «КОНДОР» було укладено договір № FTO-20-72 «Про надання послуг з теоретичного навчання та практичної льотної підготовки» відповідно до істотних умов якого позивач повинен був пройти спочатку теоретичну підготовку на базі льотної школи у місті Києві, а потім практичну льотну підготовку на базі аеропорту «Полтава» у період часу з 01.03.2020 по 31.12.2022 (пункт 2.1.1. договору).
З метаю належного виконання сторонами умов пункту 2.1.1. договору відносно слухача ОСОБА_1 було складено та затверджено індивідуальних план підготовки, відповідно до якого позивач мав пройти та пройшов теоретичну підготовку за програмою CPL(A) - 360 год. та IR (A) - 150 год.
В подальшому, на стадії організації проведення практичного етапу льотної підготовки 01.02.2021 позивачем було підписано заявку на польоти до якої додано пакет документів, дозволяючи слухачу перейти до безпосередніх польотів.
Окрім цього відповідач зазначає, що вихідним листом №105/2021 від 16.11.2021 ОСОБА_1 додатково проінформовано про необхідність попереднього узгодження дати польотів, до яких позивача було допущено після проходження теоретичного етапу підготовки.
Як зазначає відповідач, в рамках взятих на себе зобов'язань за договором не тільки з позивачем, але й з іншими слухачами льотної школи 21.12.2020 відповідачем затверджено організаційні заходи щодо забезпечення льотної підготовки слухачів Льотної школи «Кондор».
07.04.2021 був затверджений звіт про виконання організаційних заходів, який у повній мірі підтверджує, що відповідачем вжито цілий комплекс заходів, необхідних для створення усіх належних умов для навчання слухачів як на теоретичному етапі підготовки, так і на практичному, однак ОСОБА_1 до практичної льотної підготовки так і не приступив, жодної дати польотів з відповідачем позивач так і не узгодив.
Разом з цим, як стверджує відповідач, заборгованість позивача за договором № FTO-20-72 складає 20 000 доларів США, що суперечить п. 2.2.3. договору - замовних зобов'язаний оплатити вартість послуг відповідно до пункту 3 договору.
Пунктом 3.4 договору прямо визначено, що оплата замовником грошових сум за навчання в порядку і розмірі, визначених договором (32 000 доларів США) вважається належним виконанням замовником своїх зобов'язань по оплаті за навчання.
Відповідач зазначає, що надав слухачу усі можливості для отримання послуг з теоретичного навчання та практичної льотної підготовки навіть на умовах часткової передплати у розмірі 12 000 доларів США, однак ОСОБА_1 як замовник своїх зобов'язань по оплаті навчання та отриманню послуг не виконав.
Станом на даний момент, відповідач не відмовляється від надання позивачу повного об'єму послуг з навчання, направив позивачу лист про відновлення навчання та погодження дат його проходження.
Від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначає, що позивач не проходив теоретичну підготовку внаслідок чого не може проходити практичне навчання. Окремо зазначає, що відповідачем не надано жодного належного доказу виконання умов договору, а надано неналежні штучно створені докази для створення ілюзії виконання договору. З огляду на вказане просить задовольнити позов у повному обсязі.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 04.04.2024 відкрито спрощене позовне провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Льотна школа «Кондор» про розірвання договору.
Вивчивши матеріали справи, письмові докази, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного рішення, приходить до наступного висновку.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до ч.ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Судом встановлено, 24.02.2020 між ОСОБА_1 та ТОВ «Льотна школа «КОНДОР» було укладено договір № FTO-20-72 «Про надання послуг з теоретичного навчання та практичної льотної підготовки на ВС типу АТ-3 і Beechcraft BE-76».
Відповідно до п. 1.1. договору виконавець надає послуги по проведенню «Курсу теоретичного навчання та практичної льотної підготовки за програмою «СРL (А) МЕ IR повний комплексний».
Згідно з п. 1.2. договору послуги надаються на базі навчального центру виконавця на ПС АТ-3 -134 год., Beechcraft ВЕ-76 - 24 години, тренажер FNPT2 - 40 годин.
Пунктом 2.1 договору сторони погодили обов'язки виконавця, зокрема, своєчасно, в узгоджені строки, здійснити послуги згідно п.1. цього Договору. Сторони погодились, що теоретична підготовка виконується на базі «Льотної школи «КОНДОР», м. Київ, практична льотна підготовка виконується на базі аеропорту «Полтава» в термін з 01.03.2020 по 31.12.2022 (у випадку неможливості виконання польотів з причин неналежних метеоумов, або стану ПС (в тому числі виконання планових робіт з технічного обслуговування) термін навчання може бути продовжений. Фактичний строк виконання буде вказаний в акті виконаних робіт.
У п. 2.2 договору сторони визначили, зокрема, наступні обов'язки замовника:
- сплатити вартість послуг відповідно до п. 3 даного Договору (п. 2.2.3);
- своєчасно, в узгоджені строки, прибути на навчальну базу «Льотна школа «КОНДОР» у м. Київ для проходження теоретичного навчання, та для проходження льотної підготовки до аеропорту «Полтава» (п. 2.2.4);
- замовник повинен бути присутнім на всіх теоретичних та практичних видах підготовки. У разі першого пропуску занять без поважних причин (теоретичних або практичних) він має право звернутись до виконавця з проханням провести повторні або індивідуальні заняття. Вартість додаткових занять узгоджується сторонами окремо.
При повторному пропуску - виконавець залишає за собою право припинити навчання замовника без видачі свідоцтва встановленого зразка та інших документів, які підтверджують факт проходження останнім теоретичного навчання, тренажерної та льотної підготовки за умовами даного договору. Сплачені кошти замовнику не повертаються.
Факт пропуску теоретичних занять фіксується в журналі відвідувань начальником штабу «Льотної школи «КОНДОР». У разі неявки курсанта на практичні заняття інструктор дає повідомлення в «Льотну школу «КОНДОР» (п. 2.2.7);
- у разі якщо замовник виконав передплату за послуги з підготовки та до початку занять (або етапів занять) прийняв рішення про відмову від занять, то він має право звернутись до виконавця з проханням не проводити підготовку та повернути сплачені кошти. У триденний термін сторони погоджують суму, що підлягає поверненню та термін її сплати (п. 2.2.8)
Відповідно до п. 3.3. договору вартість послуг по проведенню навчання на ПС типу AT-З, Beechcraft ВЕ-76 та тренажер FNPT2 за даним договором становить 32 000,00 доларів США, в т.ч. ПДВ - 20%.
У п. 3.4. договору сторони погодили, що сплата замовником грошових сум за навчання, в порядку та розмірі, визначеному цим договором вважається належним виконанням замовником своїх зобов'язань щодо оплати за навчання.
Сторони встановили, що договір може бути достроково розірваний за згодою сторін або за рішенню суду (п. 4.2 договору).
Також, домовились, що у випадку розірвання договору з ініціативи замовника за умови виконання виконавцем усіх пунктів даного договору, виконавець залишає за собою право припинити навчання замовника без видачі свідоцтва встановленого зразка та інших документів, які підтверджують факт проходження останнім теоретичного навчання, тренажерної та льотної підготовки за умовами даного договору. Сторони погоджують розмір коштів, які виконавець повертає замовнику у 3 денний термін з моменту письмового звернення замовника до виконавця (п. 4.2.1 договору).
Сторони погодили, що жодна із сторін не буде відповідати за повне або часткове невиконання своїх зобов'язань за дійсним договором, якщо таке невиконання буде наслідком обставин непереборної сили, що виникли після укладення даного договору, у результаті подій надзвичайного характеру, які сторона не могла ні передбачити, ні запобігти розумними заходами, за винятком питання про оплату за виконаний обсяг робіт до моменту настання зазначених обставин (п. 5.1 Договору).
Сторона, для якої виконання зобов'язань за даним договором стало неможливим, негайно (у строк не більше 7-ми календарних днів) повинна письмово сповістити іншу про початок, очікувану тривалість та припинення вищевказаних обставин і погодити з іншою стороною питання про відстрочку виконання зобов'язання за цим договором або його дострокове розірвання. Достатнім доказом дії форс-мажорних обставин є легітимні документи, віддані офіційними установами сторін (п. 5.2).
Розрахунки за послуги за даним договором, що виконані до настання форс-мажорних обставин, здійснюється замовником незалежно від їх настання (п. 5.3).
Відповідно до довідки Товариства з обмеженою відповідальністю «Льотна школа «КОНДОР» №45/2021 від 30.06.2021 вбачається, що ОСОБА_1 проходить льотну підготовку в школі. За договором №20-72 загальна сума за льотну практику складає 32 000 дол. США. Сплачено 27.05.2020 - 12 000 дол. США. Заборгованість за договором - 20 000 дол. США.
Листом від 28.10.2022 ОСОБА_1 звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «Льотна школа «КОНДОР» із вимогою розірвати договір і повернути сплачені кошти у розмірі 12 000 доларів США.
Окрім цього, в матеріалах справи наявний:
- індивідуальний план підготовки слухача ОСОБА_1 (об'єднаний курс підготовки) від 20.02.2020, підписаний керівником з підготовки В. Дятловим, з якого вбачається проходження теоретичної підготовки CPL (A) тривалістю 360 год., теоретичної підготовки IR (A) тривалістю 150 год.;
- заявка кандидата на навчання в ТОВ «Льотна школа «КОНДОР» ОСОБА_1 від 01.2021;
- лист Товариства з обмеженою відповідальністю «Льотна школа «КОНДОР» №105/2021 від 16.11.2021 з якого вбачається, що Товариство зверталось до позивача із проханням спланувати в графіку SLOT льотної шкоди дати польотів;
- організаційні заходи щодо забезпечення льотної підготовки слухачів Льотної школи «Кондор» на 1-й квартал 2021 року, затверджені першим заступником директора М.М. Кучинською 21.12.2020;
- звіт про виконання організаційних заходів щодо забезпечення льотної підготовки слухачів Льотної школи «Кондор» за 1-й квартал 2021 року, затверджений першим заступником директора М.М. Кучинською 07.04.2021;
- рахунок фактура №FTO-20-72/2 від 13.04.2021 на у розмірі 12 000 доларів США за практичну льотну підготовку за договором 20-72 від 24.02.2020;
- рахунок фактура №FTO-20-72/2 від 28.09.2021 на у розмірі 10 260 євро за практичну льотну підготовку за договором 20-72 від 24.02.2020;
- лист Товариства з обмеженою відповідальністю «Льотна школа «КОНДОР» №52/2024 від 26.03.2024 ОСОБА_1 про відновлення навчання після дії форс-мажорних обставин;
- наказ Товариства з обмеженою відповідальністю «Льотна школа «КОНДОР» №12/2023 від 15.12.2023 «Про початок польотів у навчально-тренувальній зоні UK-T830;
- лист Командування підготовки Командування повітряних сил Збройних Сил України №350/125/116/4/4877 від 07.12.2023 про надання дозволу на виконання польотів з цивільним персоналом в межах UK-T830 до 31.12.2024 з 05:00 до 19:00 UTC.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Статтею 526 ЦК України регламентовано, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 5 ст. 626 ЦК України договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як вказано у постанові об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.01.2019 у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18) тлумачення статті 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов'язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов'язання його сторони набувають обов'язки (а не лише суб'єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов'язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов'язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).
За змістом ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Відповідно до ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.
Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору.
Згідно з ч.ч. 2, 4 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
Одностороння відмова від договору є юридичним фактом, який зумовлює його розірвання, отже є правочином, який має юридичні наслідки у вигляді припинення господарських правовідносин, а тому не вимагає згоди другої сторони. Розірвання господарського договору може здійснюватися за згодою сторін і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом, розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак, окремі види договорів допускають можливість одностороннього розірвання договору. Крім того, право сторони на одностороннє розірвання договору може бути встановлене законом або безпосередньо у договорі (див. постанови Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 916/1684/18, від 08.10.2019 у справі №910/11397/18, від 26.02.2020 у справі № 910/4391/19, від 08.09.2021 у справі №727/898/19, від 24.05.2023 № 756/420/17).
У постанові від 08.10.2020 у справі № 910/11397/18 Верховний Суд звернув увагу на те, що у разі коли законом або умовами договору передбачено право сторони на односторонню відмову від договору, сторони вільні у виборі конкретних підстав такої відмови, в межах встановлених нормами законодавства чи умовами договору, а обрану стороною підставу для односторонньої відмови від договору необхідно досліджувати під час розгляду справи судом. Так, у кожному випадку особа, яка бажає відмовитись від договору у односторонньому порядку на тій чи іншій підставі має довести фактичну наявність визначених у обраній підставі обставин для такої односторонньої відмови. З огляду на викладене, судам необхідно в кожному конкретному випадку, виходити з встановлених обставин справи, досліджувати підстави, які стали підґрунтям для односторонньої відмови від договору, та обґрунтованість таких підстав з огляду на встановлені обставини справи.
Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 907 ЦК України встановлено, що договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.
Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, зміна умов зобов'язання, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ч.ч. 1, 1 ст. 614 ЦК особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Положеннями ч. 1 ст. 617 ЦК України встановлено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
У п. 1 ч. 1 ст. 263 ЦК України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила - це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія.
Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.
Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов'язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (п. 38 постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №9 12/3323/20), а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним.
Разом з тим, форс-мажор є окремою, самостійною обставиною, яка звільняє від відповідальності за порушення договірних зобов'язань, яка характеризується тим, що обставини форс-мажору повинні виникнути після укладення договору, неможливість виконання зобов'язання повинна бути у період існування таких обставин і такі обставини повинні бути зазначені в договорі.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами (частина 2 статті 14-1 Закону України "Про Торгово-промислові палати в Україні").
У постанові від 25.01.2022 у справі № 904/3886/21 Верховний Суд щодо застосування статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" зазначив, що:
- ознаками форс-мажорних обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов'язань за даних умов здійснення господарської діяльності;
- форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом;
- наявність форс-мажорних обставин засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами відповідно до статей 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України" шляхом видачі сертифіката.
Наявність форс-мажорних обставин у цій справі обумовлена повномасштабною військовою агресією російської федерації проти України, що стало підставою для введення в Україні воєнного стану та призвело до заборони польотів цивільної авіації на території України.
24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, Президент України видав Указ № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", на підставі якого в Україні з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 введено воєнний стан.
ТПП України листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 засвідчила, що військова агресія російської федерації проти України стала підставою для введення воєнного стану та є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили).
Вказаний лист ТПП України адресований "Всім, кого це стосується", тобто необмеженому колу суб'єктів, його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв'язку у конкретному зобов'язанні.
У постанові від 15.06.2023 у справі № 910/8580/22 Верховний Суд виклав наступні висновки:
- лист ТПП України від 28.02.2022 є загальним офіційним документом та не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин;
- форс-мажор, або ж обставини непереборної сили, - це надзвичайні та невідворотні обставини, настання яких призвело до об'єктивної неможливості виконати зобов'язання. Водночас сама по собі, зокрема, збройна агресія проти України, девальвація гривні, воєнний стан, не може автоматично означати звільнення від виконання будь-ким в Україні будь-яких зобов'язань, незалежно від того, існує реальна можливість їх виконати чи ні. Воєнний стан, девальвація гривні, як обставини непереборної сили, звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов'язаних із нею обставин компанія/фізична особа не може виконати ті чи інші зобов'язання;
- наявність сертифікату ТПП України про форс-мажор суд має оцінювати у сукупності з іншими доказами, тобто дані обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.
У постанові Верховного Суду від 07.06.2023 у справі № 912/750/22 викладено висновок про те, що лист ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не можна вважати сертифікатом у розумінні статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", а також такий лист не є документом, який був виданий за зверненням відповідного суб'єкта (відповідача), для якого могли настати певні форс-мажорні обставини.
У постанові від 07.06.2023 у справі № 906/540/22 Верховний Суд зазначив, що :
- ТПП України листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 засвідчила, що військова агресія російської федерації проти України стала підставою для введення воєнного стану та є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили);
- вказаний лист ТПП України адресований "Всім, кого це стосується", тобто необмеженому колу суб'єктів, його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв'язку у конкретному зобов'язанні;
- лист ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не є безумовною підставою вважати, що форс-мажорні обставини настали для всіх без виключення суб'єктів. Кожен суб'єкт, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов'язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин.
У постанові від 29.06.2023 у справі № 922/999/22 Верховний Суд виснував, що:
- лист ТПП України від 28.02.2022, на який посилався скаржник у судах попередніх інстанцій, та яким визнано форс-мажорною обставиною військову агресію російської федерації проти України, є загальним офіційним документом та не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, зобов'язання, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин. Отже лист ТПП України не можна вважати сертифікатом у розумінні статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні";
- наявність сертифікату ТПП України про форс-мажор суд має оцінювати у сукупності з іншими доказами, тобто дані обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку;
- сторона, яка посилається на форс-мажор, має довести причинно-наслідковий зв'язок між форс-можором та неможливістю виконати конкретне зобов'язання;
- той факт, що ТПП України засвідчила форс-мажорні обставини - військову агресію російської федерації проти України, сам по собі не є підставою для звільнення або зменшення відповідальності за невиконання/неналежне виконання договірних зобов'язань.
Отже, лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не є доказом настання форс-мажорних обставин для всіх без виключення суб'єктів господарювання України з початком військової агресії російської федерації. Кожен суб'єкт господарювання, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов'язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин.
Торгово-промислова палата засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб (абз. 3 ч. 3 ст. 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні").
Згідно з ч. 1 ст. 14-1 Закону ""Про торгово-промислові палати в Україні" торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю.
У справі, що є предметом розгляду судом встановлено факт неповного виконання ТОВ «Льотна школа «Кондор» умов договору, а саме часткове ненадання послуг з навчання практичної льотної підготовки. Крім того, встановлено факт неповної оплати вартості послуг по проведенню навчання ОСОБА_1 у розмірі погодженому в умовах договору.
При цьому, встановлено, що ТОВ «Льотна школа «Кондор» не відмовляється від виконання взятих на себе зобов'язань, про що було проінформовано позивача листом №52/2024 від 26.03.2024, оскільки згідно з наказом ТОВ «Льотна школа «Кондор» від 15.12.2023 «Про початок польотів у навчально-тренувальній зоні UK-T830», що свідчить про готовність відповідача виконати свої зобов'язання за договором.
Окремо слід звернути увагу, що однією з підстав розірвання договору позивач зазначає, що відпала необхідність у проходженні навчання, однак відповідно до умов договору така підстава для його розірвання не передбачена. Окрім цього, відповідач зазначає про готовність виконати договір.
Таким чином, суд вважає, що розірвання договору в односторонньому порядку не відбулось, як і не вбачається правових підстав для його розірвання в судовому порядку.
Окрім цього, вимога про стягнення передплати за договором є похідною від основної вимоги про розірвання договору, оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вимоги про розірвання договору, то не вбачається правових підстав для повернення здійсненої позивачем оплати по договору.
З огляду на наведене, оцінюючі зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Приписами ч. 1 ст. 141 ЦПК України встановлено, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи результат вирішення спору, відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, судові витрати, понесені позивачем, не відшкодовуються.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 2-13, 76-83, 89, 141, 259, 263-265, 354-355 ЦПК України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Льотна школа «Кондор» про розірвання договору - відмовити.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Г.О. Козленко