Справа №760/21655/25 2/760/12750/25
05 листопада 2025 року місто Київ
Солом'янський районний суд міста Києва у складі судді Верещінської І.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Клініка Столиця», про стягнення невиплаченої заробітної плати,
Позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Клініка Столиця» та просить суд стягнути з відповідача 70308 грн. невиплаченої заробітної плати, середній заробіток за час затримки розрахунків, починаючи з заяви на звільнення 16.06.2025, а також в п. 3 позовної заяви просить суд розглянути його заяву на звільнення за угодою сторін та внесення дати заяви про звільнення у трудову книжку, внесення дати звільнення у реєстри податкової, пенсійного фонду.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ст. 4 ЦПК України).
Статтею 175 ЦПК України визначені основні вимоги до позовної заяви, які мають бути дотримані особами, які звертаються до суду за захистом своїх прав та інтересів шляхом пред'явлення позову до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Так, ч. 3 ст. 175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Проте, позивачем в позовній заяві не викладено обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, викладені в п.3 позовної заяви, із зазначенням відповідних доказів, не обґрунтовано належний спосіб захисту порушених або оспорюваних прав.
Також позивачем у позовній заяві ціну позову в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу не вказано.
Також суд звертає увагу, що позивач в позовній заяві об'єднав декілька позовних вимог. Згідно п.1 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняється позивач звільняється лише за заявлені вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за її несвоєчасну виплату, а за інші вимоги позову передбачена сплата судового збору, в порядку та розмірі встановленому ЗУ «Про судовий збір».
Частиною 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» передбачає, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Відповідно до абз. 2 ч.3 ст.6 Закону у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 не було сплачено судовий збір.
Так, згідно п. 1 ч. 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Велика Палата Верховного Суду від 30.01.2019 року у справі N 910/4518/16 (провадження N 12-301 гс 18) зазначила, що пільга щодо сплати судового збору не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (або за час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Такий же висновок зроблений у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду від 10.10.2019 року у справі N 369/10046/18, де також визначено, що середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою не є заробітною платою, а є спеціальним видом відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника.
В ухвалі № 657/220/18 від 21 квітня 2020 року Верховний Суд у складі судді Третьої судової палати Касаційного цивільного суду зазначив, що позивачі мають пільги зі сплати судового збору виключно за позовними вимогами, що стосуються стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. За іншими позовними вимогами у трудових спорах позивачі від сплати судового збору не звільняються.
Отож, за немайнові позовні вимоги, вказані в п. 2 та п. 3 позовної заяви, позивачу слід сплатити судовий збір. Відповідно до п.п. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» визначено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3028, 00 грн., а тому 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1 211,20 грн.
Таким чином, позивачу слід виправити зазначені вище недоліки, а також сплатити судовий збір за немайнові вимоги у розмірі, встановленому законом, або надати документи, що підтверджують звільнення його від сплати судового збору відповідно до закону.
Також слід зазначити, що у позовній заяві в супереч вимогам ст. 175 ЦПК України не зазначено про наявність або відсутність електронного кабінету, не зазначено попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, не вказано підтвердження, що ним не подано іншого позову до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав. Також, не надано до суду належним чином засвідчених копій документів до позовної заяви для відповідача
Так, ч. 2 ст. 95 ЦПК України передбачено, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Згідно з ч. ч. 4, 5 ст. 95 ЦПК України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Відмітка про засвідчення копії документа складається: зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису.
У відповідності до ч. 1 та ч. 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин позовна заява повинна бути залишена без руху, а позивачу наданий строк для усунення недоліків.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 175-177, 185, 260, 261 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Клініка Столиця», про стягнення невиплаченої заробітної плати - залишити без руху.
Встановити позивачеві 10-денний строк з дня отримання копії Ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків.
Роз'яснити позивачу, що у разі не виправлення недоліків до вказаного терміну позовна заява вважатиметься неподаною та буде йому повернута.
Копію цієї ухвали направити позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя І.В. Верещінська