Справа № 560/7983/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Тарновецький І.І.
Суддя-доповідач - Сушко О.О.
05 листопада 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сушка О.О.
суддів: Залімського І. Г. Мацького Є.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 11.12.2023 №220350004618;
- зобов'язати Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити позивачу з 02.10.2023 пенсію за віком, із зарахуванням до страхового стажу періоду роботи з 02.02.1992 по 17.05.2002 на посаді керівника СФГ "Весна".
Відповідно до рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов.
На обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, що 06.12.2023 звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком, однак оскаржуваним рішенням у вказаному відмовлено у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу.
Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що позивач звернувся 06.12.2023 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з заявою про призначення пенсії по віку відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV та пакетом документів.
За принципом екстериторіальності вказану заяву було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду в Сумській області.
Головним управлінням Пенсійного фонду в Сумській області 31.05.2024 прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії від 11.12.2023 №220350004618.
Підставою відмови у призначенні пенсії за віком є те, що за результатами розгляду заяви позивача та документів долучених до неї до страхового стажу не зараховано період роботи з 02.02.1992 по 17.05.2002, оскільки відсутні дані щодо нарахування та сплати внесків СФГ "Весна".
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв на підставі, в межах та у спосіб, що передбаченні Конституцією та законами України.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Так, статтею 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV) передбачено право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Відповідно до статті 1 Закону №1058-IV страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та / або є платниками відповідно до цього Закону.
В силу частини першої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
За змістом статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон №1788-XII) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
До стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.
Основним документом, що підтверджує стаж роботи, відповідно до статті 62 Закону № 1788-ХІІ, є трудова книжка.
З матеріалів справи встановлено, що відповідно до записів трудової книжки позивача, останній у період з 02.02.1992 по 17.05.2002 працював на посаді голови СФГ "Весна".
Єдиною підставою для відмови позивачу у призначенні пенсії за віком послугувала відсутність необхідного страхового стажу 30 років.
Відповідачем не враховано до страхового стажу період роботи з 02.02.1992 по 17.05.2002 згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 від 01.11.2006, оскільки відсутні дані щодо нарахування та сплати внесків СФГ "Весна".
Згідно з статтею 20 Закону №1058-IV страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
Обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
За змістом зазначених норм обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника. Саме підприємство-страхувальник несе відповідальність за несплату страхових внесків, оскільки саме воно здійснює нарахування та сплату страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.
Однак слід враховувати, що позивач в спірний період був головою підприємства - срахувальника СФГ "Весна".
У відповідності до статті 8 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні" питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.
Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів.
Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону № 2464-VI посадові особи платників єдиного внеску несуть адміністративну відповідальність за: порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску; неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності (відомостей) про нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку); подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі, інших відомостей, передбачених цим Законом.
Отже, саме позивач був відповідальною особою підприємства за своєчасне та у повному обсязі подання та оприлюднення фінансової звітності, звітності (відомостей) про нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку), а також за нарахування та сплату єдиного внеску.
Беручи до уваги наведене, відповідальність за сплату страхових внесків у періоди роботи в СФГ "Весна" з 02.02.1992 по 17.05.2002 покладалася саме на позивача, однак позивач не пояснив і не надав пенсійному органу та суду жодних документів щодо сплати страхових внесків за ці періоди.
Матеріали справи не містять належних доказів сплати внесків (збору) на соціальне страхування у спірний період позивачем, як головою СФГ "Весна".
Враховуючи викладене, відсутні правові підстави для зарахування до страхового стажу позивача періоду його роботи з 02.02.1992 по 17.05.2002 на посаді голови СФГ "Весна", оскільки за вказаний період не надано документів, що підтверджують сплату внесків (збору) на соціальне страхування, за сплату яких відповідав саме позивач.
З огляду на встановлені обставини справи та наведені вище норми законодавства, якими врегульовані спірні правовідносини, у спірних правовідносинах відповідачі діяли законно та обґрунтовано, тому підстави для скасування спірного рішення відсутні.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Сушко О.О.
Судді Залімський І. Г. Мацький Є.М.