СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/25126/25
пр. № 3/759/8213/25
04 листопада 2025 року м. Київ
Суддя Святошинського районного суду міста Києва Проскурня Олег Іванович, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 154 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
20.09.2025 о 20 год. 00 хв. за адресою: м. Київ, вул. Гната Юри, 8, в громадському місці, ОСОБА_1 здійснювала вигул власної собаки породи «Німецька вівчарка» без наявного намордника, внаслідок чого собака вкусила ОСОБА_2 , що спричинило шкоду здоров'ю людини, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 154 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнала та підтвердила обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, попросила вибачення у потерпілої та заявила про готовність відшкодувати завдану шкоду у добровільному порядку, просила призначити адміністративне стягнення, не пов'язане з конфіскацією тварини, пообіцяла надалі дотримуватись встановлених правил вигулу та вдягати намордник на свою собаку.
В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 підтвердила обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення. Пояснила, що собака ОСОБА_1 при вигулі була без намордника. Однак ОСОБА_2 просила накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, не пов'язане з конфіскацією тварини, оскільки ОСОБА_1 погодилась відшкодувати завдану шкоду, визнала свою вину та пообіцяла надалі дотримуватись встановлених правил вигулу.
Заслухавши усні пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та потерпілої, дослідивши матеріали справи, суддя констатує, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується сукупністю наявних у справі доказів, які не викликають сумніву у своїй достовірності, зокрема:
- протоколом про адміністративне правопорушення, в якому зафіксовані обставини вчинення адміністративного правопорушення;
- рапортом ЄО з бази «Армор» від 20.09.2025;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;
- випискою з медичної карти ОСОБА_2 від 21.09.2025;
- медичною довідкою КМКЛ № 4, де зафіксовані тілесні ушкодження ОСОБА_2 ;
- усними поясненнями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , даними в судовому засіданні.
Положеннями ч. 3 ст. 154 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, що спричинили заподіяння шкоди здоров'ю людини або її майну.
Положеннями ч. 1 ст. 154 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця, вигулювання собак без повідків та намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в не відведених для цього місцях, а також неприбирання власником тварини її екскрементів під час перебування тварини у громадському місці (крім вигулювання у спеціально відведених для цього місцях).
Порода «Німецька вівчарка» включена до Переліку небезпечних порід собак, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 № 1164, відтак застосування наморднику при вигулі такої собаки є обов'язковим.
З огляду на зазначене, в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП.
Вирішуючи питання про вид та розмір адміністративного стягнення, суддя зазначає наступне.
Передбачене адміністративне стягнення ч. 3 ст. 154 КУпАП у виді конфіскації тварин, в даній справі, не відповідає суспільній значимості порушення, з огляду на таке.
Україною ратифіковано «Європейську конвенцію про захист домашніх тварин» від 13.11.1987 Законом N 578-VII (578-18) від 18.09.2013. Згідно з основним принципом Конвенції щодо утримання домашніх тварин, людина має моральне зобов'язання поважати всіх живих істот, і пам'ятаючи про те, що домашні тварини мають особливі стосунки з людиною, ніхто не повинен спричиняти для домашньої тварини непотрібного болю, страждання або пригнічення, ніхто не повинен залишати домашньої тварини.
Вилучення собаки у господаря (конфіскація) позбавить тварину турботи, причинить біль, страждання та пригнічення, що у свою чергу, буде суперечити основним принципам ратифікованої Конвенції та буде суперечити поглядам на гуманне поводження з тваринами, яке закріплене в статті 4 Законі України «Про захист тварин від жорстокого поводження».
Конвенція наголошує на необхідності забезпечення добробуту тварин, а не на покаранні тварин за дії їхніх власників. Конфіскація має бути останнім засобом і застосовуватися лише тоді, коли інші заходи не можуть забезпечити належний догляд або коли тварина знаходиться у безпосередній небезпеці. Конфіскація може спричинити серйозний стрес та страждання для тварин, особливо якщо вони відокремлюються від своїх власників та звичного середовища. Це може суперечити принципу захисту тварини від страху та занепокоєння.
Слід зазначити, що під час розгляду справи ОСОБА_1 щиро розкаялася у тому, що порушила правила вигулу собаки, зобов'язалась добровільно відшкодувати завдану твариною шкоду, безпосередньо після нападу собаки ОСОБА_1 викликала медичну допомогу потерпілій (а.с. 3), зобов'язалась надалі не порушувати правила вигулу собак. В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 підтримала прохання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та просила накласти адміністративне стягнення, не пов'язане з конфіскацією тварини, зазначивши, що така ситуація трапилася вперше, раніше собака ОСОБА_1 не поводилась агресивно.
Відповідно до статті 34 КУпАП орган (посадова особа), який вирішує справу про адміністративне правопорушення, може визнати пом'якшуючими і обставини, не зазначені в законі.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, суддя враховує вищенаведені міркування, а також характер вчиненого правопорушення, ступінь вини, відсутність ознак повторності, думку потерпілої, з огляду на положення статті 34 КУпАП, застосовує до правопорушника адміністративне стягнення у межах санкції, передбаченої ч. 3 ст. 154 КУпАП, у виді штрафу без конфіскації тварини.
Таке адміністративне стягнення за обставинами цієї справи є достатньою мірою відповідальності з метою виховання правопорушника, і є необхідним для попередження допущення нею нових правопорушень, крім того, таке рішення буде відповідати принципам гуманності, справедливості та є таким, що убезпечить тварину від страждань.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 23, 33, 34, 40-1, 154, 221, 283, 284 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 Кодексу України про адміністративні правопорушення (протокол серії ВАД № 635666 від 09.10.2025), та накласти на неї адміністративне стягнення - штраф у розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одну тисячу сімсот) гривень в дохід держави, без конфіскації тварини.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
Згідно зі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня її винесення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги через Святошинський районний суд міста Києва.
Суддя Олег ПРОСКУРНЯ