Справа № 120/16246/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Томчук Андрій Валерійович
Суддя-доповідач - Капустинський М.М.
05 листопада 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Капустинського М.М.
суддів: Шидловського В.Б. Сапальової Т.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
у грудні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 16.07.2025, позов ОСОБА_2 задоволено частково, крім іншого, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за вислугою років від 21.10.2024 з урахуванням висновків суду, висловлених за наслідками розгляду цієї справи.
26.08.2025 виписано виконавчий лист № 120/16246/24.
03.10.2025 на адресу Вінницького окружного адміністративного суду надійшла заява позивача про встановлення судового контролю за виконанням вищевказаного рішення суду в порядку визначеному статтею 382 КАС України шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення.
Обґрунтовуючи таке звернення позивач вказала, що на виконання рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області було розглянуто заяву та винесено рішення від 30.09.2025 № 025550010079, яким позивачу було повторно відмовлено у призначенні пенсії. Позивач вважає зазначене рішення пенсійного органу протиправним. Оскільки, відповідач мав потворно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.10.2024 про призначення пенсії за вислугою років, врахувавши правову оцінку суду. Разом з тим, фактично відповідачем не виконано рішення суду, яке набрало законної сили. На її думку, відповідач частково проігнорував мотивувальну частину рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16.07.2025, оскільки прийняв рішення про відмову у призначенні пенсії, мотивоване фактично аналогічними підставами, що й попереднє рішення, яким вже суд надавав оцінку і визнав необґрунтованими.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2025 року а задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі № 120/16246/24 відмовлено.
Не погодившись з таким судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2025 року.
Зауважує, що попри не зарахування ГУ ПФУ в Сумській області до спеціального стажу роботи на посаді “фахівець» в Управлінні Держпродспоживслужби, де ОСОБА_1 працювала з 27.05.2016 по 16.02.2017 (8 місяців, 21 день) зазначає, що робота на такій посаді, за переліком, затвердженим постановою КМ України від 04.11.1993 №909, (а саме в закладах територіальних органів Держпродспоживслужби, відноситься до середнього медичного персоналу незалежно від найменування посад) і теж дає право на призначення пенсії за вислугу років.
09.10.2025 року на адресу Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про відкликання апеляційної скарги.
15.10.2025 року на адресу суду надійшла заява від ОСОБА_1 з проханням не приймати заяву від 09.10.2025 у справі №120/16246/24 про відкликання моєї апеляційної скарги від 07.10.2025 (зареєстрованої 08.10.2025), і надалі вирішувати питання про відкриття провадження за апеляційною скаргою і продовження її розгляду по суті.
Згідно з ч.1, 2 ст.312 КАС України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні заяви, суд першої інстанції вказав, що в межах розгляду заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення суд не може надавати правову оцінку підставам прийняття відповідачем свого рішення на виконання рішення суду, оскільки такі підстави не були предметом розгляду у цій справі. Встановлені при розгляді заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення обставини свідчать про те, що фактично між позивачем та ГУ ПФУ в Сумській області виникли нові спірні правовідносини, пов'язані з прийняттям останнім рішення від 30.09.2025 № 025550010079 про відмову в призначенні пенсії за вислугою років, вирішення яких можливе лише в разі звернення до суду з окремим позовом.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Таким чином право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.
Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з частиною першою статті 372 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення.
Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом (частина 4 статті 372 КАС України).
Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, вирішує суддя адміністративного суду одноособово, якщо інше не встановлено цим Кодексом (частина 5 статті 372 КАС України).
Розділом IV КАС України врегульовано окремі процесуальні питання, пов'язані з виконанням судового рішення, та передбачено, що судовий контроль за виконанням судового рішення здійснює суд, який його ухвалив.
За нормами статті 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
Деякі особливості встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах визначені статтею 382-382-3 КАС України.
Згідно з частиною першою статті 382 КАС України передбачено, що суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до приписів частини першої-другої статті 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Отже, вказаними нормами передбачено право суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В той же час, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які б свідчили про ухиляння відповідача від виконання судового рішення чи/або відсутність у нього наміру його виконувати.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 31.07.2018 у справі № 235/7638/16-а та від 23.06.2020 у справі № 802/357/17-а.
Як уже наголошувалося судом вище, рішенням суду у цій справі від 16.07.2025, яке набрало законної сили, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за вислугою років від 21.10.2024 з урахуванням висновків суду, висловлених за наслідками розгляду цієї справи.
Так, з матеріалів справи вбачається, що на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16.07.2025 у справі № 120/16246/24 ГУ ПФУ в Сумській області повторно розглянуло заяву ОСОБА_1 від 21.10.2024 про призначення пенсії за вислугою років та за наслідками розгляду якої прийняло рішення від 30.09.2025 № 025550010079 про відмову в призначенні пенсії, що не заперечується сторонами.
Отже, встановлені обставини вказують на те, що ГУ ПФУ в Сумській області виконало рішення суду від 16.07.2025 у даній справі, зокрема, повторно розглянуло заяву ОСОБА_1 від 21.10.2024 про призначення пенсії за вислугою років та прийняло відповідне рішення від 30.09.2025 № 025550010079.
Відтак, рішення суду в зобов'язальній частині виконано.
Водночас, як слідує із апеляційної скарги та заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення позивачка не погоджується із підставами прийняття рішення ГУ ПФУ в Сумській області від 30.09.2025 № 025550010079, оскільки вважає їх такими, яким вже суд частково надавав оцінку в рішенні у справі №120/16246/24, не врахувавши їх при винесенні нової відмови. Тобто заявник фактично не погоджується з рішенням прийнятим на виконання рішення суду, однак суд вважає, що в рішенні Вінницького окружного адміністративного суду від 16.07.2025 суд зобов'язував повторно розглянути заяву позивача та прийняти відповідне рішення, що відповідач і зробив.
Колегія суддів наголошує, що в межах розгляду заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення суд не може надавати правову оцінку підставам прийняття відповідачем свого рішення на виконання рішення суду, оскільки такі підстави не були предметом розгляду у цій справі.
Встановлені при розгляді заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення обставини свідчать про те, що фактично між позивачем та ГУ ПФУ в Сумській області виникли нові спірні правовідносини, пов'язані з прийняттям останнім рішення від 30.09.2025 № 025550010079 про відмову в призначенні пенсії за вислугою років, вирішення яких можливе лише в разі звернення до суду з окремим позовом.
В порядку адміністративного судочинства підлягають захисту лише порушені права, і потрібно враховувати, що суд не повинен вирішувати вимоги на майбутнє, а тому права позивача в частині виконання судового рішення по справі № 120/16246/24 не порушені, оскільки відповідач повторно розглянув заяву позивача з урахуванням висновків вказаних у рішенні суду, а тому підстави для задоволення заяви про встановлення судового контролю, відсутні.
Апеляційний суд звертає увагу заявника, що у разі незгоди з рішенням пенсійного органу, позивач не позбавлений можливості звернутися до суду з новою позовною заявою про оскарження рішення від 30.09.2025 № 025550010079 в загальному порядку.
Таким чином колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Зазначеним вимогам закону ухвала Вінницького окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2025 року відповідає.
Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Капустинський М.М.
Судді Шидловський В.Б. Сапальова Т.В.