Справа № 755/3699/25
1-кп/755/869/25
"29" жовтня 2025 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
обвинуваченої ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025105040000131 від 05.02.2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Херфорд, Федеративної Республіки Німеччина, українки, громадянки України, з вищою освітою, не працюючої, розлученої, маючої трьох дітей 2014 р.н., 2017 р.н. та 2020 р.н. (зі слів), зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої: 19.03.2024 року Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України до штрафу в розмірі 17 000 гривень; 22.07.2024 року Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 року пробаційного нагляду; 07.02.2025 року Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 309, ст. 71 КК України до 1 року позбавлення волі; 26.02.2025 року Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 309, ч. 4 ст. 70 КК України до 1 року 3 місяців позбавлення волі та на підставі ч. 3 ст. 72 КК України, вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 19.03.2024 року, яким ОСОБА_5 засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України до штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, виконувати самостійно,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,
ОСОБА_5 , 05.02.2025 року, приблизно о 13 годині 40 хвилин, прогулюючись місцевими вулицями, а саме вул. Микільсько-Слобідською, зайшла у двір будинків та, знаходячись поблизу одного багатоповерхового будинку, на земельній ділянці біля лавочки знайшла дві прозорих пластикових колби із вмістом психотропної речовини, які підняла, та роздивившись їх, впевнилася, що дійсно, у них міститься особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено - PVP, тим самим, вчинила протягом року після засудження за ч. 1 ст. 309 КК України, безоплатне, незаконне придбання, для подальшого власного вживання вказаної вище психотропної речовини, та в цей час, у неї виник злочинний умисел, спрямований на незаконне зберігання, для подальшого власного вживання особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP, тому, помістила її до правої кишені своїх штанів та почала незаконно зберігати при собі, для власного вживання без мети подальшого збуту. Так, того ж дня, о 13 годині 40 хвилин, за адресою: м. Київ, вул. Шептицького, 24, працівники поліції, представившись та показавши службові посвідчення, зупинили ОСОБА_5 , яка повідомила, що в неї немає заборонених предметів та речовин, обіг яких заборонено, та в подальшому, того ж дня, за вказаною вище адресою, у період часу з 14 години 10 хвилин до 14 години 18 хвилин, під час проведення особистого обшуку затриманої особи, у присутності двох понятих, у ОСОБА_5 було виявлено та вилучено з лівої кишені куртки, із зовнішньої сторони прозору пластикову колбу та дві прозорих пластикових колби із лівої кишені планів, у середині яких, знаходилася особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено - PVP, яку вона незаконно зберігала, для власного вживання без мети збуту.
Згідно з висновком експерта від 14.02.2025 року, у наданих на дослідження прозорих пластикових колбах, було виявлено особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої оборонено - PVP, загальна маса якої, становить 0,372 г.
PVP, згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 року «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» (зі змінами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1298 від 2 грудня 2009 року), «Список № 2 особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено» в «Таблиці І», є особливо небезпечною психотропною речовиною.
Відповідно до наказу МОЗ України № 188 від 01.08.2000 року «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться в незаконному обігу», кримінальна відповідальність за придбання та зберігання особливо небезпечної психотропної речовини - PVP, у невеликих розмірах настає в тому разі, коли таке придбання та зберігання перевищує вагу зазначеної в таблиці граничної величини, а саме: 0,15 г.
Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 винною себе за ч. 2 ст. 309 КК України визнала у повному обсязі та показала, що 05.02.2025 року біля будинку по вул. Микільсько-Слобідська у м. Києві знайшла дві прозорі пластикові колби з PVP, та оскільки на той час вживала наркотичні засоби, то забрала собі, для власного вживання без мети збуту, та в той же день, за адресою: м. Київ, вул. Шептицького, 24, її було затримано працівниками поліції та вилучено психотропну речовину. Розуміє, що її дії були незаконними, у скоєному щиро каялася та зазначила, що всі обставини, викладені в обвинувальному акті, а саме: дата, час, місця скоєння нею кримінального правопорушення, відповідають дійсності та вона не оспорює будь-які фактичні обставини.
Показання ОСОБА_5 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності її позиції.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Положення ч. 3 ст. 349 КПК України, роз'яснено судом у судовому засіданні учасникам кримінального провадження.
Крім того, такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи "Відносно спрощеного кримінального правосуддя" та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони вірно розуміють зміст його обставин, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, суд, у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченої та дослідженням письмових документів, а саме: протоколу затримання особи, яка вчинила кримінальний проступок від 05.02.2025 року; протоколу обшуку затриманої особи від 05.02.2025 року; висновку експерта № СЕ-19/111-25/8235-НЗПРАП від 14.02.2025 року; постанови про визнання та приєднання речових доказів від 17.02.2025 року та матеріалів, що характеризують особу обвинуваченої ОСОБА_5 .
Відповідно до ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Зокрема, згідно зі ст. 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.
Наведені вище докази, в їх сукупності, суд визнає належними та допустимими у розумінні діючого кримінального процесуального законодавства.
Вина обвинуваченої ОСОБА_5 повністю підтверджується її показаннями, щирим каяттям у скоєному та наведеними вище письмовими доказами.
Аналізуючи наведене, суд вважає доведеною вину ОСОБА_5 у тому, що вона своїми умисними діями вчинила незаконне придбання та зберігання психотропної речовини, без мети збуту, вчинене протягом року після засудження за цією статтею, тому, знаходить правильною кваліфікацію її дій за ч. 2 ст. 309 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
Суд, відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні обвинуваченій ОСОБА_5 виду і міри покарання, приймає до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого нею кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст. 12 КК України, є нетяжким злочином, конкретні обставини кримінального провадження, дані про її особу, зокрема: під наглядом лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, у скоєному щиро розкаялася, вину визнала повністю, раніше судима.
Згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає пом'якшуючою обставиною щире каяття обвинуваченої ОСОБА_5 у вчиненому.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Зокрема, суд дійшов висновку, що також при призначенні покарання має бути застосований принцип гуманізації відповідальності з врахуванням засад закріплених у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню, згідно зі ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», а тому суд вважає, що покарання обвинуваченій ОСОБА_5 повинно бути обрано необхідне та достатнє для її виправлення і попередження скоєння нових кримінальних правопорушень, а саме у вигляді позбавлення волі.
Так, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення ОСОБА_5 , її особи - дане кримінальне правопорушення вчинила будучи засудженою, конкретних обставин кримінального провадження, суд вважає, що її перевиховання і виправлення неможливо без ізоляції від суспільства і не знаходить підстав для застосування ст. ст. 69, 75 КК України і тому, вважає за необхідне призначити їй міру покарання у виді позбавлення волі.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Процесуальні витрати у кримінальному проваджені вирішено, відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України.
Речові докази у кримінальному проваджені вирішено, відповідно до ст. 100 КПК України.
На підставі виклавденого та керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 100, 124, 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд -
ОСОБА_5 визнати винуватою за ч. 2 ст. 309 КК України та призначити їй покарання у виді 1 (одного) року 4 (чотирьох) місяців позбавлення волі.
Відповідно ч. 4 ст. 70 КК України, призначити ОСОБА_5 за сукупністю кримінальних правопорушень, за який вона засуджується цим вироком та, за який її засуджено вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 26 лютого 2025 року, остаточне покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням у виді 1 (одного) року 4 (чотирьох) місяців позбавлення волі, а, відповідно до ч. 3 ст. 72 КК України, покарання, призначене ОСОБА_5 за вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 19.03.2024 року у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, виконувати самостійно.
Запобіжний захід ОСОБА_5 в даному кримінальному провадженні не обрано.
Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з 29.10.2025 року, зарахувавши їй у строк відбування покарання, з 15.05.2025 року до 28.10.2025 року включно, відбування покарання за попередніми вироками, з урахуванням вимог ст. 72 КК України, тобто, з моменту її фактичного затримання.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта для проведення судової експертизи № СЕ-19/111-25/8235-НЗПРАП від 14.02.2025 року в розмірі 3 183 гривні 60 копійок.
Речові докази у кримінальному провадженні, а саме: особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, загальною масою 0,372 г та кристалоподібну речовину помаранчевого кольору, в якій наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів не виявлено (після проведення експертизи матеріалів, речовин та виробів поміщено до спец. пакету № 0005660 експертної служби), що передані на зберігання до камери схову речових доказів Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві - знищити.
Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення, а обвинуваченою - з моменту вручення його копії.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та направити для вручення ОСОБА_5 .
Головуючий суддя: