Справа № 755/13084/24
"07" жовтня 2025 р. м. Київ
Суддя Дніпровського районного суду м. Києва Савлук Т.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (далі - ТОВ «Бізнес Позика») звернулося до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за договором про надання кредиту від 19 грудня 2023 року № 483616-КС-001 в загальному розмірі 190 288,22 грн., з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 44 000,00 грн, заборгованість за відсотками - 139 688,22 грн, заборгованість за комісією- 6 600,00 грн. та судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 19 грудня 2023 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту № 483616-КС-001, який вчинено в електронній формі та підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-0170.
ТОВ «Бізнес Позика» зобов'язання відповідно до договору виконав у повному обсязі надав позичальнику грошові кошти у розмірі 44 000,00 грн., однак належного зустрічного виконання зобов'язань за договором не отримав, у зв'язку з чим заборгованість ОСОБА_1 становить 190 288,22 грн., яка складається з суми простроченої заборгованість за кредитом - 44 000,00 грн (тіло кредиту), заборгованості за відсотками - 139 688,22 грн, заборгованість за комісією - 6 600,00 грн.
Враховуючи вищезазначене, позивач просить позов задовольнити та стягнути з відповідача 190 288,22 гривень та судові витрати.
12 серпня 2024 року Дніпровським районним судом міста Києва відкрито провадження у цивільній справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Положеннями статті 174 Цивільного процесуального кодексу України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
У відповідності до статей 174, 178 Цивільного процесуального кодексу України відповідач не скористався своїм правом та не направив до суду відзив на позовну заяву із викладенням заперечень проти неї.
На підставі ч. 1 ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Відповідно до статті 268 Цивільного процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Суд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 19 грудня 2023 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту № 483616-КС-001. До договору долучено паспорт споживчого кредиту.
19 грудня 2023 року позивач надав ОСОБА_1 після його реєстрації на веб-сайті в мережі інтернет за посиланням: https://bizpozyka.com та ідентифікації в особистому кабінеті, паспорт споживчого кредиту для ознайомлення та підписання. Паспорт споживчого кредиту підписано одноразовим ідентифікатором UA-7469, що направлявся на фінансовий номер телефону відповідача. Позивач направив відповідачеві індивідуальну оферту, яка містила істотні умови договору ОСОБА_1 здійснив акцепт оферти до підписання договору одноразовим ідентифікатором UA-0170.
За умовами пунктів 1, 2 Договору Кредитодавець надає позичальнику кошти в розмірі 30 000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності (далі - Кредит), а Позичальник зобов'язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом та комісію за надання Кредиту у порядку та на умовах, визначених цим Договором та Правилами надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика». Строк, на який надається кредит - 24 тижні. Загальний розмір наданого кредиту - 30 000,00 грн.; стандартна процентна ставка за кредитом - фіксована 2,00000000 % в день; знижена процентна ставка за кредитом - фіксована 1,15013259 % в день; комісія за надання кредиту - 4 500,00 грн; загальна вартість наданого кредиту складає 78 000,00 грн.; термін дії Договору та дата повернення кредиту - 04 червня 2024 року (24 тижні).
Відповідно до пункту 2 договору протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом, нараховується на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно графіку платежів. Пунктом 3.2.3. договору встановлено графік платежів, якого повинен дотримуватись позичальник.
Отже, судом встановлено, між сторонами укладено електронний договір від 19 грудня 2023 року № 483616-КС-001. Договір підписано відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори.
За змістом частин першої та другої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Приписами частини першої статті 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Положеннями статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до вимог частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 1047 ЦК України передбачено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Із дослідженого судом договору від 19 грудня 2023 року № 483616-КС-001 встановлено, що його укладено в електронній формі.
Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно із пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронним підписом одноразового ідентифікатору є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Частиною першою статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» визначено, що правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
Положеннями частин першої та другої статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
За змістом частини першої статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Як встановлено судом, договір від 19 грудня 2023 року № 483616-КС-001 укладений в електронній формі, що відповідає приписам статті 207 ЦК України із застосуванням Закону України «Про електронну комерцію» та підписаний сторонами, відповідно до вимог статті 12 вказаного Закону, а саме: з боку позивача за допомогою факсимільного відтворення аналога підпису уповноваженої особи та відбитку печатки позивача, нанесених за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, а з боку відповідача за допомогою одноразового ідентифікатору, та за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
З наданих матеріалів вбачається, що між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який оформлений сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Отже, судом встановлено, що укладений між сторонами договір від 19 грудня 2023 року № 483616-КС-001 відповідає вимогам Закону та є обов'язковим до виконання.
Також до позовної заяви долучено Витяг з анкети клієнта із зазначенням номеру банківського рахунку/картки, паспортних даних відповідача, адреси проживання/реєстрації та контактної інформації.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Таке визначення розкриває сутність зобов'язання як правового зв'язку між двома суб'єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов'язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов'язання надано право, що кореспондує обов'язку першої. Обов'язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов'язання (стаття 510 ЦК України).
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із частиною першою статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.
Обґрунтовуючи позов, ТОВ «Бізнес позика» зазначило, що видача ОСОБА_1 кредиту підтверджується двома довідками ТОВ «ФК «Елаєнс» (ТМ FONDY) від 15 липня 2024 року про успішне перерахування трьох платежів (в розмірі 25 000,00 грн., 5 000,00 грн.) на карту отримувача НОМЕР_1 , банк отримувача Privatbank, призначення платежу: перерах. Коштів ОСОБА_1. ІПН НОМЕР_2 зг. до кредитного дог. № 483616-КС-001 від 19.12.2023 без ПДВ, номер в системі FONDY № 707227260, № 707227372 .
Отже судом встановлено, що на виконання умов укладеного з відповідачем договору від 19 грудня 2023 року № 483616-КС-001 ТОВ «Бізнес Позика» 19 грудня 2023 року надало відповідачу кредитні кошти в розмірі 30 000,00 грн.
Відповідач контррозрахунку заборгованості за тілом кредиту суду не надав.
При цьому, 24 грудня 2023 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду № 1 до Договору про надання кредиту від 19 грудня 2023 року № 483616-КС-001, підписанням якої позичальник підтвердив наявність у неї заборгованості перед кредитором за Договором. Враховуючи пункти 1 та 6 Додаткової угоди орієнтовна загальна вартість наданого кредиту становить 44 000,00 грн, орієнтовна реальна річна процентна ставка - 12 663,03 %.
Додаткову угоду підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-2739, процедура укладення додаткової угоди є аналогічною до процедури укладення договору.
Дані обставини свідчать про визнання ОСОБА_1 обставин щодо отримання кредиту. І дані обставини не спростовані відповідачем.
Згідно із частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Належними доказами в розумінні статті 77 ЦПК України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідачем не спростовано належними засобами доказування наявність заборгованості перед позивачем за тілом кредиту згідно договору від 19 грудня 2023 року № 483616-КС-001 в розмірі 44 000 грн. 00 коп.
З урахуванням встановленого, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 взяті не себе зобов'язання не виконав, у передбачений в договорі строк, кошти не повернув, внаслідок чого виникла заборгованість за основним зобов'язанням згідно договору від 19 грудня 2023 року № 483616-КС-001 у розмірі 44 000 грн. 00 коп, що підлягає стягненню з відповідача.
За таких обставин, вимоги в цій частині позову є обґрунтованими, підлягають задоволенню та з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за тілом кредиту згідно договору від 19 грудня 2023 року № 483616-КС-001 у розмірі 44 000 грн. 00 коп.
Щодо нарахованих відсотків за користування кредитом, суд зазначає наступне.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Відповідачем не виконано зобов'язань, визначених Договором, порушено умови щодо погашення кредиту та нарахованих відсотків за його користування.
Відповідно до частини другої статті 1048 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до статей 1049, 1054 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути кредитору надані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у строки та на умовах, встановлених договором.
Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.
Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що між сторонами виникли договірні відносини, які регулюються укладеним між сторонами кредитним договором, та у зв'язку із неналежним виконанням боржником умов зазначеного договору, у позивача як кредитора за спірними зобов'язаннями, виникло право вимоги стягнути з відповідача заборгованість по кредиту, та штрафним санкціям за користування кредитами.
Відповідачем не надано контррозрахунку суми заборгованості за відсотками за користування кредитом. Також відповідачем не надано доказів щодо належного виконання ним умов кредитного договору.
З урахуванням встановленого, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання не виконав, у передбачений в договорі строк, кошти не повернув, внаслідок чого виникла заборгованість згідно договору від 19 грудня 2023 року № 483616-КС-001 за основним зобов'язанням у розмірі 44 000,00 грн. та за нарахованими відсотками у розмірі 139 688,22 грн., що підлягає стягненню з відповідача.
При цьому, Додатковою угодою № 1 до Договору про надання кредиту від 19 грудня 2023 року № 483616-КС-001 ОСОБА_1 визнав наявність заборгованості за комісією за обслуговування кредитом у розмірі 2 100,00 грн.
Таким чином, сума заборгованості за простроченими платежами за комісією за обслуговування кредиту у розмірі 6 600,00 підлягає стягненню з ОСОБА_1 .
Отже, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до платіжної інструкції від 09 липня 2024 року № 4652 позивачем сплачено судовий збір у сумі - 2 422,40 грн.
У зв'язку із задоволенням позовних вимог з ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 526, 549, 550, 611, 613, 615, 627, 629, 631, 638, 639, 1048, 1054 ЦК України, статтями 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 280-284, 354 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за договором про надання кредиту від 19 грудня 2023 року № 483616-КС-001, що складається із простроченої заборгованість за кредитом - 44 000,00 грн., заборгованості за відсотками - 139 688,22 грн., заборгованість за комісією - 6 600,00 грн., що разом складає - 190 288 (сто дев'яносто тисяч двісті вісімдесят вісім) гривень 22 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» судовий збір у розмірі 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні40 копійок.
Сторони цивільного процесу:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», код ЄДРПОУ: 41084239, адреса місцезнаходження: місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок, 26, офіс 411.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга.