Справа № 240/4428/25
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Окис Тетяна Олександрівна
Суддя-доповідач - Сторчак В. Ю.
05 листопада 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сторчака В. Ю.
суддів: Граб Л.С. Матохнюка Д.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулась до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною відмови, зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року позов задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо не проведення нарахування та виплати ОСОБА_1 з 01 вересня 2024 року доплати до пенсії, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року №713.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 з 01 вересня 2024 року доплати до пенсії, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року №713.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Житомирській області та отримує пенсію по втраті годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ.
Позивачу при первинному призначенні пенсії з 01 квітня 2024 року до складу пенсії було включено доплату до пенсії в розмірі 2000,00 грн, оскілки 16 липня 2021 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року №713, якою, зокрема вирішено установити з 01 липня 2021 року особам, яким призначено пенсію до 01 березня 2018 року відповідно до Закону України № 2262-ХІІ (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 цього Закону станом на 01 березня 2018 року, щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України №2262-ХІІ.
Згідно перерахунку пенсії з 01 квітня 2024 року основний розмір становить 30 % грошового забезпечення (померлий в/службовець/пенсіон) у розмірі 1792,20, однак до виплати встановлено 4722,00 грн, з урахуванням мінімального розміру пенсії. Також до складу пенсії включено доплату до пенсії в розмірі 2000,00 грн та компенсаційну виплату 300 грн.
Однак у підсумку розмір пенсії склав 5022,00 грн.
Згідно перерахунку пенсії з 01 травня 2025 року основний розмір становить 30 % грошового забезпечення (померлий в/службовець/пенсіон) у розмірі 1792,20, з урахуванням індексації 1998,30 грн, однак до виплати встановлено 4722,00 грн, з урахуванням мінімального розміру пенсії. Також до складу пенсії включено базовий розмір пенсії 1792,20 грн, індексацію базового ОСНП 206,10 грн, доплату до пенсії в розмірі 2000,00 грн, доплату до мінімального розміру пенсії 723,70 грн, компенсаційну виплату 456 грн та щомісячну доплату до 100 грн 65,97 грн.
Однак у підсумку розмір пенсії склав 5243,97 грн.
Уважаючи, що відповідач протиправно не виплачує доплату до пенсії, передбаченої Постановою №713, позивач звернулася із цим позовом до суду.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з обгрунтованості вимог позивача, відтак і наявності підстав для задоволення позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору та, відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є Закон України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09 квітня 1992 рок №2262-ХІІ.
Згідно з частиною третьою статті 1 Закону №2262-ХІІ члени сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти, мають право на пенсію в разі втрати годувальника.
Статтею 36 Закону №2262-ХІІ визначено розміри пенсії в разі втрати годувальника, яка обчислюється з грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника.
Так частиною 1 цієї правової норми встановлено, що пенсії в разі втрати годувальника призначаються в таких розмірах: а) членам сімей військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули (померли) внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи або виконанні інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з'єднаннях та підпільних організаціях і групах, визнаних такими законодавством України, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи участю у бойових діях у мирний час, а саме батькам (одному з батьків), дружині (чоловікові), іншому непрацездатному члену сім'ї загиблого (померлого) годувальника, якщо право на пенсію має один непрацездатний член сім'ї, - у розмірі 70 процентів грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника на кожного непрацездатного члена сім'ї; якщо право на пенсію мають два і більше непрацездатних членів сім'ї (крім батьків, дружини (чоловіка) - у розмірі 50 процентів грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника на кожного непрацездатного члена сім'ї. У таких самих розмірах, незалежно від причини смерті годувальника, обчислюються пенсії членам сімей померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни та членам сімей, до складу яких входять діти, які втратили обох батьків; б) сім'ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які померли внаслідок каліцтва, одержаного в результаті нещасного випадку, не пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби, - 30 процентів заробітку годувальника на кожного непрацездатного члена сім'ї.
Відповідно до статті 37 Закону України №2262-ХІІ пенсії в разі втрати годувальника (або частина спільної пенсії кожного непрацездатного члена сім'ї), що призначається членам сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, з розрахунку на кожного непрацездатного члена сім'ї не може бути меншою ніж два визначені законом розміри прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
За приписами частин 1, 3, 4статті 63 Закону України №2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції та податкової міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Згідно з преамбулою та абзацом 1 пункту 1 Постанови №713 з метою поетапного зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб Кабінет Міністрів України постановив установити з 01 липня 2021 року особам, яким призначено пенсію до 1 березня 2018 року відповідно до Закону України №2262-ХІІ (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 01 березня 2018 року, щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.
Відповідно до абзацу 3 пункту 1 Постанови №713 (із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 10 травня 2022 року №578, застосовується з 21 березня 2022 року) особам, зазначеним в абзацах 1 і 2 цього пункту, пенсії яких переглядалися (перераховувалися) після 01 березня 2018 року (крім перерахунку пенсій на виконання Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 24 березня 2022 року №2146-IX щодо пенсій в разі втрати годувальника), щомісячна доплата, встановлена абзацами 1 і 2 цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом 1 цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Ураховуючи наведене, суд дійшов переконання, що доплата в розмірі 2000,00 грн, передбачена Постановою №713, встановлюється також і до пенсії в разі втрати годувальника, яка призначена відповідно до статті 36 Закону України №2262-XII кожному непрацездатному члену сім'ї годувальника.
У розглядуваному випадку ОСОБА_1 призначена пенсія у разі втрати годувальника у розмірі 30 відсотків грошового забезпечення.
При цьому, відповідач нараховує доплата в розмірі 2000,00 грн, однак не виплачує її.
Так, згідно перерахунку пенсії з 01 травня 2025 року основний розмір становить 30 % грошового забезпечення (померлий в/службовець/пенсіон) у розмірі 1792,20, з урахуванням індексації 1998,30 грн. Також до складу пенсії включено доплату до пенсії в розмірі 2000,00 грн, доплату до мінімального розміру пенсії 723,70 грн, компенсаційну виплату 456 грн та щомісячну доплату до 100 грн 65,97 грн.
З огляду на викладене, сума доплати, передбачена Постановою №713, урахована відповідачем до розміру пенсії та за результатами такого сума доплати до мінімального розміру пенсії визначена у розмірі 723,70 грн.
Відповідно до приписів статей 36 та 37 Закону України №2262-ХІІ законодавець визначив поняття саме розміру пенсії в разі втрати годувальника та закріпив, що такий не може бути меншим ніж два визначені законом розміри прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Доплата, передбачена Постановою №713, визначена як така, що має бути виплачена до розмірів пенсій, визначених відповідно, зокрема, статті 36 Закону України №2262-ХІІ.
Системний аналіз наведених положень діє підстави для висновку, що доплата, передбачена Постановою №713, має бути додана до розміру пенсії, визначеного статтю 37 Закону України №2262-ХІІ, який не може бути меншим ніж два визначені законом розміри прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Отже доплата до мінімального розміру пенсії, закріпленого у статті 37 Закону України №2262-ХІІ, не може бути розрахована виходячи з розміру пенсії в разі втрати годувальника з урахуванням доплати, визначеної Постановою №713.
З огляду на викладене, відповідач не виплачує щомісячну доплату у сумі 2000 грн внаслідок її включення до суми доплати до пенсії до мінімального її розміру.
З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Житомирській області щодо не проведення нарахування та виплати позивачу з 01 вересня 2024 року доплати до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року №713 та зобов'язання відповідача провести нарахування та виплату позивачу такої доплати з 01 вересня 2024 року
Враховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог. При вирішенні даного публічно-правового спору, суд правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку і, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Щодо інших доводів скаржника, колегія суддів зазначає, що у рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії», заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Зазначеним вимогам закону рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року, в межах доводів апеляційної скарги відповідача відповідає.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Апеляційний суд вважає, що Житомирський окружний адміністративний суд не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін.
Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Сторчак В. Ю.
Судді Граб Л.С. Матохнюк Д.Б.